Постанова від 24 травня 2026 р. у справі №947/2101/26 — Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/2101/26

Провадження № 3-зв/947/5/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2026 року

Суддя Київського районного суду м. Одеси Войтов Г.В., розглянувши усну заяву особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про відвід судді Київського районного суду м. Одеси Щербіні Артему Валентиновичу від розгляду справи про адміністративне правопорушення № 947/2101/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні судді Київського районного суду м. Одеси Щербіни А.В. перебуває справа про адміністративне правопорушення № 947/2101/26, стосовно відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП.

08.05.2026 року під час судового засідання до Київського районного суду м. Одеси надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Київського районного суду м. Одеси Щербіни А.В. від розгляду справи про адміністративне правопорушення № 947/2101/26.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею було призначено суддю Войтова Г.В.

Усна заява про відвід судді, яка надійшла під час судового засідання відповідно до протоколу судового засідання №6400548 по справі про адміністративне правопорушення № 947/2101/26 про притягнення ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП мотивована тим, що вона вважає, що суддя є упередженим.

У судове засідання заявниця ОСОБА_1 не з`явилася, надала заяву про слухання справи за її відсутністю.

Інші учасники в судове засідання не з`явилися заяви про відкладення судового засідання не надходило. Їх неявка не є перешкодою у розгляді заяви про відвід.

В своїй письмовій заяві від 14.05.2026 року яка надійшла 15.05.2026 року в провадження судді Войтова Г.В. підтримала заяву про відвід, посилаючись на те, що на розгляді у судді Щербіни А.В. перебувала адміністративна справа №947/2112/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , постановою судді Станєв В.С. визнаний невинуватим у скоєнні домашнього насильства. Під час розгляду вказаної справи вона заявляла клопотання про допит дітей в судовому засіданні. Розгляд справи неодноразово відкладався через відсутність психолога. Адміністративна справа була розглянута за її відсутністю, до уваги були прийняті відеозаписи якими нібито характеризується її поведінка під час подій які відбувались 02.01.2026 року. Вважає, що у суддя Щербіна А.В. не зможе зберегти неупередженність під час розгляду іншої справи.

Перевіривши доводи заяви про відвід, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст.. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Так, суд зазначає, що у відповідності до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 246 КУпАП регламентовано, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає, зокрема, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів безстороннім і справедливим судом.

Чинний Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить норм, які передбачають можливість заявити відвід судді від розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. 21-22 рішення у справі "Надточій проти України", п. 53 рішення у справі "Гурепка проти України").

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду від 16.02.2021 у справі № 263/10894/20, суд вказав, що відповідно до усталеної судової практики, яка ґрунтується на системному аналізі міжнародних актів з урахуванням рішень Конституційного Суду України, суди в певних випадках вправі застосовувати принцип аналогії закону.

Крім того, Рада суддів України пунктом 4 рішення №34 від 08 червня 2017 року роз`яснила, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.

Аналогія закону це засіб заповнення прогалин у законодавстві, який полягає в застосуванні до нього іншої норми закону, яка регламентує подібні відносини.

Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, зокрема наявність прогалин в національному законодавстві стосовно процесуального врегулювання розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення і врегулювання права на відвід та порядку розгляду заяви про відвід по справам про адміністративні правопорушення, суд приходить до висновку про можливість застосування аналогії закону у найближчій галузі права, в даному випадку кримінальному процесуальному законі.

Відповідно до ч.1, 2 ст.80 КПК України за наявності підстав передбачених статтями 75-79 цього Кодексу слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року по справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43).

У відповідності з практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод повинна визначатись суб`єктивними та об`єктивними критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.

Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Дослідивши заяву про відвід, її обґрунтування вважаю, що у заяві про відвід судді не наведено підстав, які б виключали участь судді Щербіни А.В. у розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Відтак, заява про відвід судді Щербіні А.В. є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню тобто в задоволенні заяви слід відмовити, оскільки заявлений ОСОБА_1 відвід судді не містить належних доводів та аргументів, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді або його упередженості при розгляді даної справи. Фактично заявник у своїй заяві про відвід не погоджується з процесуальним рішенням, прийнятим під головуванням судді Щербіни А.В., які можуть бути оскаржені у відповідному процесуальному порядку, а не в формі заяви про відвід.

При цьому, відповідно до ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Враховуючи викладене, при розгляді заяви про відвід судді Щербіні А.В. заявником не доведена наявність обставин, які б викликали сумніви в неупередженості судді та унеможливлювали ухвалення суддею об`єктивного рішення у справі, доводи викладені в в усній заяві про відвід, не містять доказів, що вказують на необ`єктивність чи упередженість судді, а тому заява про відвід судді задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 75, 80КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , про відвід судді Київського районного суду м. Одеси Щербіни Артема Валентиновича від розгляду справи про адміністративне правопорушення № 947/2101/26 відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В. Войтов