Вирок від 24 травня 2026 р. у справі №679/256/26 — Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 1-кп/679/78/2026

Справа № 679/256/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року м.Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1

секретар судових засідань ОСОБА_2 ,

номер кримінального провадження № 12025244000002114 від 29.11.2025,

про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нетішин Хмельницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, працюючого газоелектрозварювальником у ВП ХАЕС, розлученого, має на утриманні малолітню дитину, з професійно-технічною освітою, раніше несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нетішин зазначене кримінальне провадження,

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений

29.11.2025 ОСОБА_3 приблизно о 10 годині 40 хвилин керуючи власним транспортним засобом марки «Citroen» моделі «Berlingo», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по дорозі вулиці Промислова в м. Нетішин Шепетівського району Хмельницької області зі швидкістю 69,4-76,4 км/год поблизу території підприємства розташованого по вулиці Промислова,5 в попутному напрямку руху попереду себе побачив велосипедиста ОСОБА_6 , якого вирішив обігнати.

В подальшому при зближенні з велосипедистом ОСОБА_3 розуміючи, що не зможе безпечно виконати маневр обгону через перешкоду у вигляді зустрічного транспортного засобу, застосував екстрене гальмування. Однак через перевищення максимально-допустимої швидкості руху в населеному пункті ОСОБА_3 не зміг вчасно зупинитися та здійснив керованим ним автомобілем марки «Citroen» моделі «Berlingo», р.н. НОМЕР_1 , з велосипедистом ОСОБА_6 .

Таким чином, ОСОБА_3 своїми діями порушив вимоги пунктів 1.5., 12.4., 12.9.б) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, зміст яких полягає в наступному: 1.Загальні положення: п.1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків; 12. Швидкість руху: п.12.4. У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год; п.12.9. Водієві забороняється: б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4 -12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, закритого перелому основи та склепіння черепа (лінійного перелому лівої скроневої кістки без зміщення уламків, з поширенням через стінки зовнішнього слухового проходу на передні відділи піраміди скроневої кістки), забійно – рваної рани лівої тім`яної ділянки голови, які за кваліфікуючим критерієм небезпеки для життя з моменту заподіяння відносяться до категорії тяжкого тілесного ушкодження, та у вигляді закритої травми грудної клітки, закритих переломів третього, четвертого, п`ятого ребер зліва, закритого перелому лівої ключиці, закритого перелому сідничної та лобкової кісток тазу зліва, гематоми лівого стегна, які за кваліфікуючими критерієм тривалого розладу здоров`я відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Вищевказані порушення Правил дорожнього руху, допущені водієм автомобіля марки «Citroen» моделі «Berlingo», р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_3 перебувають у прямому причинному зв`язку із скоєним зазначеної дорожньо-транспортної пригоди та наслідками у вигляді заподіяння потерпілому ОСОБА_6 тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення встановлені судом шляхом дослідження доказів, обсяг яких був визначений відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України. Враховуючи, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не піддавали сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, а також того, що у суду не виникли сумніви у добровільності їх позиції, суд, за їх згодою, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого та потерпілого, дослідженням документів, що стосуються його особи, заходів забезпечення кримінального провадження, речових доказів та процесуальних витрат. При цьому судом роз`яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав себе винним в обсязі пред`явленого йому обвинувачення, розповів про обставини кримінального правопорушення, вказав на те, що розкаюється в його вчиненні та критично оцінює свої дії, не піддавши сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті. Так, обвинувачений пояснив, що ДТП сталася приблизно о 10 годині ранку в м. Нетішин, коли він, керуючи своїм автомобілем марки «Citroen» моделі «Berlingo», р.н. НОМЕР_1 , хотів виконати маневр обгону велосипедиста, але побачив, що назустріч йому їде автомобіль і він вирішив не обганяти велосипедиста, проте через швидкість автомобіля не зміг загальмувати та допустив зіткнення з велосипедистом. Відразу після події він надавав для потерпілого допомогу, перехожі викликали карету швидкої допомоги. Протягом періоду перебування потерпілого в медичному закладі цікавився здоров`ям потерпілого та надавав йому матеріальну допомогу. Обвинувачений зазначив, що розкаюється, свої дії оцінює критично та просить позбавляти його права керування транспортним засобом, так як він щодня добирається на роботу на автомобілі, виховує самостійно дочку, оскільки її мати щодо неї позбавлена батьківських прав та перебуває в місцях позбавлення волі, на даний час відшкодував потерпілому матеріальну та моральну шкоду, попросив вибачення у потерпілого.

Потерпілий в судовому засіданні пояснив, що він зовсім не пам`ятає обстав дорожньо – транспортної пригоди, лише пам`ятає як прийшов до свідомості в медичному закладі. Підтвердив потерпілий те, що обвинувачений просив у нього вибачення, постійно цікавився його здоров`ям та надавав матеріальну допомогу на лікування, а також компенсував йому моральні страждання. ОСОБА_6 зазначив, що жодних претензій до ОСОБА_3 він не має, просив суворо обвинуваченого не карати та не позбавляти його права керування транспортним засобом, оскільки у нього є життєва необхідність у такому.

Захисник в судовому засіданні просив суд суворо не карати обвинуваченого, не застосовувати до нього додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом, оскільки обвинувачений самостійно виховує малолітню дитину і йому постійно є потреба у транспортному засобі, окрім того обвинувачений поза робочий час має необхідність у додаткових заробітках щоб забезпечити свою родину, які без транспортного засобу буде неможливо здійснювати. Крім того, захисник просив врахувати як пом`якшувальну обставину, те що обвинувачений перерахував на потреби Збройних Сил України кошти в сумі 15000 гривень.

Отже, суд, допитавши обвинуваченого та потерпілого, заслухавши думку прокурора, захисника - адвоката ОСОБА_7 з приводу призначення судом покарання ОСОБА_3 та думку потерпілого з даного приводу, дослідивши матеріали кримінального провадження в частині дослідження документів, що стосуються особи обвинуваченого, заходів забезпечення кримінального провадження, речових доказів та процесуальних витрат, прийшов висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена у судовому засіданні повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Відомості про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання

Вивченням відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_3 судом установлено, що він вперше притягається до кримінальної відповідальності, розлучений, має на утриманні малолітню дитину, має місце постійного проживання та реєстрації, працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем роботи характеризується з позитивної сторони.

Згідно ст. 12 КК України ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин з необережності.

Обвинувачений має право керування транспортними засобами, в судовому засіданні висловив жаль щодо вчиненого діяння та критично оцінив власну поведінку, попросив пробачення у потерпілого в ході розгляду справи, зазначив, що цікавився станом здоров`я потерпілого, надавав йому матеріальну допомогу.

Обставинами, які згідно ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_3 є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, перерахування коштів на потреби ЗСУ в сумі 15000 гривень.

Обставин, які згідно ч. 1 ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.

Мотиви призначення покарання

Згідно зі ст. ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, що є необхідним і достатнім для її виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації, це покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення обставини, які його пом`якшують і обтяжують.

Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.

При призначенні покарання ОСОБА_3 , суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, кількість порушених обвинуваченим пунктів Правил дорожнього руху України і, незважаючи на необережну форму вини, враховує наслідки вчиненого діяння - спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому.

Також судом враховується оцінка скоєному та ставлення до скоєного обвинуваченим, дані про його особу, зокрема те, що останній раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, виключно позитивно характеризується за місцем роботи, на обліку у лікарів - нарколога та психіатра не перебуває, а також його молодий вік та наявність обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого і відсутність обставин, що таке покарання обтяжують, вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

З огляду на викладене, а також ставлення обвинуваченого до вчиненого, його каяття, готовність понести відповідальність, позицію сторони потерпілого, який вказав на те, що претензій до обвинуваченого не має, тому просить не призначати йому суворе покарання та не позбавляти його права керування, враховуючи те, що обвинувачений в стані алкогольного сп`яніння під час вчинення злочину не перебував, досудову доповідь представника органу пробації відносно особи обвинуваченого, згідно якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як низький, ризик небезпеки для суспільства оцінюється також як низький та виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а також позицію прокурора, яка просила застосувати до обвинуваченого ст. 75 КК України, суд дійшов висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді позбавлення волі в мінімальному розмірі в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України і не застосовувати додаткову міру покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Не убачаючи доцільності у застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами, суд, окрім зазначеного вище, враховує також те, що обвинувачений розлучений, самостійно виховує малолітню дитину, оскільки мати дитини позбавлена батьківських прав щодо неї. Окрім того обвинувачений має постійне місце роботи в м. Нетішин, а проживає у сільській місцевості, тому позбавлення права керування утруднить повсякденне життя його сім`ї. Суд приймає до уваги також і поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, що полягала у наданні допомоги потерпілому.

Таким чином, оцінивши в сукупності обставини справи та враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку про доцільність, в даному конкретному випадку, призначення обвинуваченому лише основного покарання без застосування додаткового у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування ст. 69 КК України суд не вбачає, з огляду на відсутність у справі достатньої сукупності обставин, що пом`якшують та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

На переконання суду таке покарання повністю відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства й вимогами захисту основоположних прав особи, ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та даним про особу обвинуваченого.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся, запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався та підстав для його обрання до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на майно, підлягають скасуванню відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України.

Процесуальні витрати на залучення експерта у зв`язку з проведенням судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/123-26/2631-ІТ від 23.02.2026, що становлять 3565,60 грн та судової інженерно-технічної експертизи № СЕ-19/123-26/856-ІТ від 24.02.2026, що становлять 3565,60 грн, відповідно до ст.ст. 122, 124 КПК України слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ч. 1 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього судом обов`язки.

На підставі п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Початок іспитового строку ОСОБА_3 обраховувати з дня проголошення вироку - з 25 травня 2026 року.

Скасувати арешт, накладений ухвалами слідчого судді Шепетівського районного суду Хмельницької області від 05 грудня 2025 року на автомобіль марки «Citroen» моделі «Berlingo», р.н. НОМЕР_1 та електровелосипед марки «Kalkhoff».

Речові докази:

- автомобіль марки «Citroen» моделі «Berlingo», р.н. НОМЕР_1 , який поміщений на спеціальний майданчик для тимчасового зберігання затриманого автотранспорту Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області, що розташований за адресою: Хмельницька область, м. Шепетівка, вул. Старокостянтинівське шосе, 31 - повернути власнику ОСОБА_3 ;

- електровелосипед марки «Kalkhoff», який поміщений на спеціальний майданчик для тимчасового зберігання затриманого автотранспорту Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області, що розташований за адресою: Хмельницька область, м. Шепетівка, вул. Старокостянтинівське шосе, 31 - повернути власнику ОСОБА_6 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 7131 гривня 20 копійок.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду через Нетішинський міський суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було судом визнано недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1