Вирок від 24 травня 2026 р. у справі №678/788/26 — Летичівський районний суд Хмельницької області

Справа №678/788/26

Провадження №1-кп-678-105/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року селище Летичів

Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю: прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Летичів матеріали кримінального провадження за №12026243360000029 від 05.05.2026 року про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей немаючого, фізичної особи-підприємця, маючого ІІІ групу інвалідності, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,

встановив:

ОСОБА_5 , 04.05.2026 року близько 00 год. 30 хв. перебуваючи біля автобусної зупинки, що по вул.Центральна, в с.Голосків, Меджибізької ТГ, Хмельницького (Летичівського) району Хмельницької області, на ґрунті неприязних відносин, які виникли в результаті словесного конфлікту з своєю колишньою співмешканкою ОСОБА_4 прийняв рішення про спричинення останній тілесних ушкоджень.

Тоді ж, ОСОБА_5 реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , діючи умисно, з мотивів особистих неприязних відносин, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, стоячи навпроти ОСОБА_6 , штовхнув її двома руками у груди, від чого остання втратила рівновагу та впала на бетонне покриття підлоги автобусної зупинки.

В подальшому, продовжуючи реалізацію своїх протиправних дій, спрямованих на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , перебуваючи у середині автобусної зупинки по вул.Центральна, що в с.Голосків, Меджибізької ТГ, Хмельницького (Летичівського) району Хмельницької області, ОСОБА_7 , стоячи над ОСОБА_4 , яка втратила рівновагу та впала на бетонне покриття, вагою власного тіла притиснув останню до підлоги, після чого лівою рукою взявши потерпілу за голову, вдарив тім`яно-потиличною частиною голови об бетонне покриття підлоги, надалі, утримуючи лівою рукою за голову, наніс удар в область бороди, та почав душити кулаком правої руки в область шиї, внаслідок чого заподіяв потерпілій ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді підшкірних крововиливів тім`яно-потиличної ділянки волосистої частини голови, бороди зліва з переходом на передню поверхню шиї зліва, осаджень шкіри передньої поверхні шиї зліва, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, що мають незначні скороминущі наслідки, тим самим вчинивши діяння, що має ознаки фізичного насильства як форми домашнього насильства відповідно до положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Тобто, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України (умисне легке тілесне ушкодження).

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся, та надав показання про те, що він всі обставини викладені у обвинувальному акті про обвинувачення відносно нього визнає повністю, повністю та цілком розуміє суть обвинувачення, не оспорює жодної обставини. Він дійсно у вказаний час, у вказаному місці та за вказаних обставин спричинив вказані тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_4 . Він неодноразово просив і просить вибачення у потерпілої ОСОБА_4 за даний вчинок, обіцяє, що більше такого не повториться, просить суд суворо його не карати.

Потерпіла ОСОБА_4 у судовому засіданні надала показання про те, що вона з ОСОБА_5 проживали разом як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу і він був її співмешканцем приблизно вісім років до листопада місяця 2025 року У них з ОСОБА_5 спільних дітей немає. Так дійсно 04.05.2026 року близько 00 год. 30 хв. вона та ОСОБА_5 перебували біля автобусної зупинки, що по вул.Центральна, в с.Голосків, Меджибізької ТГ, Хмельницького (Летичівського) району Хмельницької області. Коли вона стояла навпроти ОСОБА_5 то він штовхнув її двома руками у груди, від чого вона втратила рівновагу та впала на бетонне покриття підлоги автобусної зупинки. Потім коли вона перебувала всередині автобусної зупинки по вул.Центральна, що в с.Голосків, Меджибізької ТГ, Хмельницького (Летичівського) району Хмельницької області, ОСОБА_7 , стоячи над нею, коли вона втратила рівновагу та впала на бетонне покриття, вагою власного тіла притиснув її до підлоги, після чого лівою рукою взявши її за голову, вдарив тім`яно-потиличною частиною голови об бетонне покриття підлоги, надалі, утримуючи лівою рукою за голову, наніс їй удар в область бороди, та почав душити кулаком правої руки в область шиї, внаслідок чого заподіяв їй тілесні ушкодження. Вона підтверджує те, що ОСОБА_5 просив у неї вибачення, однак вона не пробачає його за дані дії, оскільки це вже було не вперше. Вона підтримує та підтверджує показання надані нею раніше під час проведення досудового розслідування. Вона на даний час боїться обвинуваченого ОСОБА_5 , оскільки він переслідує її як вдома так і на роботі та будь-якими способами намагається зв`язатись з нею, тому вона просить суд застосувати до нього обмежувальні заходи. Якщо суд дійде до переконання у винуватості ОСОБА_5 у вчиненні даного кримінального проступку, то вона при призначенні йому покарання покладається на думку суду.

Судом встановлено, що показання обвинуваченого ОСОБА_5 у судовому засіданні є послідовними і логічними, не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції. За таких обставин, суд переконавшись, у відсутності сумнівів в добровільності позицій учасників процесу, згідно вимог ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілої, дослідженням, зібраних досудовим розслідуванням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, тих, що стосуються доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження та інших, як-то: висновки експертів з метою правильної кваліфікації дій обвинуваченого у відповідності до положень Кримінального Кодексу України.

Виходячи з наведеного, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні усіх обставин кримінального провадження, у межах ч.3 ст.349 КПК України, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого.

Згідно ч.1 ст.337 КПК України, судовий розгляд кримінального провадження проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Обвинувачений на момент вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність, будь-яким психічним захворюванням чи тимчасовим розладом психічної діяльності на той час не страждав, не страждає на такі і в теперішній час, поводиться адекватно. Тому суд визнає його осудним та відповідальним за вчинене.

Таким чином дії ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ч.1 ст.125 КК України (умисне легке тілесне ушкодження).

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд, відповідно до ч.1 ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Відповідно до ст.66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_5 є щире каяття.

Згідно ст.67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_5 є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебував у близьких відносинах.

Суд також враховує, що ОСОБА_5 являється особою раніше не судимою, повністю та беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального проступку, щиро розкаявся, є особою у якої наявна ІІІ група інвалідності, на обліках у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується виключно позитивно.

Приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, особу винного, позицію сторони обвинувачення та сторони захисту, щодо призначення обвинуваченому покарання, а також інші в сукупності обставини та їх поєднання, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального проступку, та ступінь небезпечності обвинуваченого для суспільства, враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , а саме те, що останній є особою у якої наявна ІІІ група інвалідності, на обліках у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, повністю та беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального проступку, щиро розкаявся, суд приходить до висновку призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання в межах санкції ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу, яке на думку суду, буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами.

Також, з урахуванням характеру кримінального правопорушення, обставин та причин його вчинення виправленню ОСОБА_5 сприятиме застосування обмежувальних заходів, передбачених ч.1 ст.91-1 КК України.

Кримінальним правопорушенням майнової шкоди не завдано, цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати на залучення експертів та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід під час проведення досудового розслідування ОСОБА_5 не обирався і суд приходить до переконання, що не має необхідності його обирати і до набрання вироком законної сили.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.110, 368-371, 374, 395 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Застосувати до ОСОБА_5 обмежувальні заходи, передбачені ч.1 ст.91-1 КК України, а саме:

- заборонити ОСОБА_5 перебувати в місці спільного проживання з потерпілою ОСОБА_4 на строк 3 (три) місяці;

- заборонити ОСОБА_5 наближатися на відстань ближче 500 метрів до місця, де потерпіла ОСОБА_4 , може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв`язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин на строк 3 (три) місяці;

- заборонити ОСОБА_5 листування, телефонні переговори з потерпілою ОСОБА_4 , інших контактів через засоби зв`язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб на строк 3 (три) місяці;

- направити ОСОБА_5 для проходження програми для кривдників на строк 3 (три) місяці та покласти на нього обов`язок пройти цю програму.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що умисне невиконання обмежувальних заходів або не проходження програми для кривдників передбачених ст.91-1 КК України, особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за ст.390-1 КК України.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили ОСОБА_5 не обирати.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Летичівський районний суд Хмельницької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1