Вирок від 25 травня 2026 р. у справі №607/693/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2026 Справа №607/693/26 Провадження №1-кп/607/1117/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі с./з. ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, у м. Тернополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025211040001429 від 13.08.2025 стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с.Конюхи Тернопільського району Тернопільської області, не одруженого, із середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , м.т. НОМЕР_1 , не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,-

ВСТАНОВИВ:

1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Встановлено, що 11.02.2025 постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області (справа №607/1822/25), ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом строком на один рік.

В подальшому, у ОСОБА_6 , який достовірно знаючи про те, що постановою Тернопільського міськрайонного суду від 11.02.2025 у справі №607/1822/25, яка набрала законної сили, його притягнуто до адміністративної відповідальності та призначено покарання у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, усвідомлюючи, що протягом згаданого строку він позбавлений права керування транспортними засобами, виник злочинний умисел, спрямований на умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , діючи умисно, з метою невиконання постанови суду, що набрала законної сили, маючи реальну можливість її виконати, 23.04.2025 о 00 год. 05 хв., у м. Тернопіль по вул. Винниченка, буд. №3, керував транспортним засобом - автомобілем Audi A4 р.н. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп?яніння, будучи позбавленим права керування терміном на один рік згідно рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, та в ході проведення розгляду справи про адміністративне правопорушення на останнього було складено протокол за ч.2 ст. 130 КУпАП, серії ЕПР1 №309126 від 23.04.2025 та постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі №607/9275/25 від 07.05.2025, яка набрала законної сили 29.05.2025, ОСОБА_3 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, ОСОБА_3 , достовірно знаючи про наявність постанови Тернопільського міськрайонного суду від 11.02.2025 (справа №607/1822/25), що набрала законної сили та якою на останнього покладено стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами та будучи ознайомленим із вказаною постановою, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов?язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об?єднаннями на всій території України, вчинив дії щодо умисного невиконання рішення суду.

2. Позиція сторони обвинувачення.

Прокурор ОСОБА_4 підтримав обвинувачення в повному обсязі за ч.1 ст.382 КК України, вважаючи всіма поданими доказами винуватість ОСОБА_3 у вчиненні даного кримінального правопорушення доведеною.

Також просив призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді штрафу.

3. Позиція сторони захисту.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_3 вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав.

Повідомив, що обставини, викладені у обвинувальному акті відповідають дійсності.

Додав, що він щиро розкаюється у вчиненому.

На момент вчинення правопорушення мав важкі сімейні обставини, 10.03.2025 його сім`ї прийшла звістка, що його батько, який здійснював захист територіальної цілісності України, зник безвісти, про що подав суду відповідний документ. Після цього вживав алкоголь, щоб приглушити душевну біль.

У подальшому його матір захворіла, вона не працює, тому він її забезпечує. Також, допомагає сестрі, яка на даний час вагітна.

На даний час зрозумів помилковість свого вчинку. Зараз влаштувався на роботу.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні провив визначити обвинуваченому покарання у вигляді штрафу.

4. Вирішення питання щодо проведення судового розгляду кримінального провадження у відповідності до приписів ч.3 ст.349 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 , визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, з`ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

5. Статті (частини статті) КК України, що передбачають відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч.1 ст.382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

6. Мотиви призначення покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст.ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є нетяжким злочином, конкретні обставини справи, а тому вважає за доцільне призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі.

Разом з тим, враховуючи особу обвинуваченого, який раніше не судимий, є молодого віку, збіг важких сімейних обставин, а саме те, що батько обвинуваченого зник безвісти під час проходження військової служби, враховуючи обставини, які пом`якшують покарання, до яких суд відносить визнання вини та щире каяття, відсутність обставин, які б обтяжували покарання, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, із встановленням іспитового строку.

Також з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_3 у період його дії, на нього слід покласти передбачені п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України обов`язки, які на думку суду, будуть необхідні і достатні для його виправлення.

7. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого в рамках кримінального провадження не обирався, а тому питання про його дію суд не вирішує.

Процесуальні витрати та речові докази, у вказаному кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись наведеним, а також ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому 2 (два) роки іспитового строку.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 в період дії іспитового строку наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддя ОСОБА_1