Рішення від 20 травня 2026 р. у справі №485/1644/25 — Снігурівський районний суд Миколаївської області

Справа № 485/1644/25

Провадження №2/485/19/26

Заочне рішення

іменем України

21 травня 2026 року м. Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Соловйова О.В.,

секретар судового засідання Гусарова І.М.,

за участю позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Снігурівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Снігурівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_11 , про визнання батьківства,

встановив:

У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернулася з до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати ОСОБА_2 , який 08 квітня 2024 року зник безвісти під час виконання бойового завдання, батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зобов`язати Снігурівський ВДРАЦС внести відповідні зміни до актового запису про народження дитини відомостей про батька дитини та зміни прізвища з " ОСОБА_4 " на " ОСОБА_6 ".

Позовні вимоги обґрунтувано тим, що з 2016 року позивач перебувала у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу з відповідачем. ІНФОРМАЦІЯ_2 в них народилася спільна дитина ОСОБА_4 . Запис про батька дитини був зроблений у відповідності до вимог статті 135 СК України зі слів матері. Відповідач вважав себе батьком їхньої дитини та відносився до нього, як до свого сина, допомагав матеріально та фінансово до моменту зникнення безвісти за особливих обставин. На підставі викладеного, позивач звертається до суду із відповідним позовом.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала з викладених у ньому підстав, просила позовні вимоги задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з"явився, про день час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням за місцем реєстрації та через оголошення опубліковане на офіційному веб-сайті суду на порталі Судова влада України.

Згідно сповіщення сім"ї № 110, відповідач ОСОБА_2 , матрос військової частини НОМЕР_1 , зник безвісти 08 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі н.п. Кринки Херсонської області. Вказане сповіщення є підставою для подання документів для збереження грошового забезпечення і надання пільг в установленому законодавством порядку (а.с. 39).

З Витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № 20250410-1699 сформованого 10 квітня 2025 року, вбачається що дата набуття статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, відповідача ОСОБА_2 є 10 червня 2024 року (а.с. 36).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. Схожий за змістом висновок зроблений в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).

Базові положення принципу забезпечення найкращих інтересів дитини покладені в основу багатьох рішень Європейського суду з прав людини, у тому числі шляхом застосування статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР.

В інтересах дитини є розгляд справи в найкоротші строки, що відображено в пунктах 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини, яка в силу положень статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, де вказано, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

За таких обставин, з метою забезпечення найкращих інтересів дитини, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача.

Третя особа Снігурівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надали заяву про розгляд справи без участі їх представника, щодо прийняття рішення покладаються на розсуд суду (а.с. 69-70).

Треті особи військова частина НОМЕР_1 та ОСОБА_3 в судове засідання також не прибули, про причини неявки суд не повідомили.

За наявності умов, визначених у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.

Заслухавши позивача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи по суті, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 04 квітня 2023 року, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 33 складено 04 квітня 2023 року Снігурівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіональноого управління Міністерства юстиції (м.Одеса), в графі "батько" вказано " ОСОБА_7 ", "мати" - " ОСОБА_1 " (а.с. 27).

За інформацією Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00051081118 сформованого 08 травня 2025 року вбачається, що відомості про батька дитини ОСОБА_4 записані відповідно до частини першої статті 135 СК України, за вказівкою матері (а.с.37).

Позивачка посилається на те, що вона проживала із ОСОБА_2 однією сім`єю з 2016 року, вели спільне господарство, разом виховували дитину та ОСОБА_2 виконував усі обов`язки батька дитини, передбачені сімейним законодавством.

Ч.ч. 1,3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Вжите у зазначеній статті конвенції поняття "сімейне життя" має автономне значення і, виходячи із прецедентної практики ЄСПЛ, включає фактичні сімейні відносини, зокрема і ті, що виникли, або можуть виникнути між дітьми і їх біологічним батьком, а також ті, що виникають між партнерами, що підтримують фактичні шлюбні відносини. У разі встановлення існування сімейного зв`язку з дитиною, держава має діяти в порядку, розрахованому на надання можливості розвитку цього зв`язку і юридичні гарантії мають бути встановлені з моменту народження або якнайшвидше після інтеграції дитини до її сім`ї (Keegan v. Ireland, 44; Kroon and Others v. the Netherlands, § 30, 32).

Згідно ст.122 СК України, дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

При цьому, згідно, ст.125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини.Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається:за заявою матері та батька дитини;за рішенням суду.

Порядок визначення походження батьківства за заявою матері та батька дитини регламентований ст.126 СК України, відповідно до якої походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно зі ст.128 Сімейного кодексу України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Відповідно до ст.135 Сімейного кодексу України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває в шлюбі, якщо немає спільної заяви батьків, заяви батька, або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до положень ч.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15 червня 2006 року, №3 роз`яснено, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

Походження дитини встановлюється судом з урахуванням усіх обставин. При цьому можуть застосовуватися будь-які засоби доказування, передбачені цивільним процесуальним законодавством: пояснення сторін та третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази, висновок експерта. В основу рішення суду не можуть бути покладені лише докази, отримані з порушенням закону, які не мають юридичної сили.

Доказами походження дитини від певної особи можуть бути будь-які фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері й особи, яку та вважає батьком дитини, ведення ними спільного господарства до народження останньої, або спільне її виховання чи утримання, визнання особою батьківства, а також інші обставини, що засвідчують походження дитини від певної особи. Спільне проживання та ведення спільного господарства може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо).

Батьківство може бути визнано особою як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини. Вказані обставини та інші обставини, що стосуються справи, можуть бути підтверджені поясненнями сторін і третіх осіб, показаннями свідків, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Зокрема, доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання батьківства.

Як вбачається з правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 373/2257/18, предметом доказування у справах про визнання батьківства або про встановлення факту батьківства є встановлення походження дитини від певної особи; тлумачення норм ст. 130 СК України свідчить, що законом не встановлено переліку доказів для встановлення факту батьківства; підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України (ст. 128 СК України); доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Позивачка разом з дитиною значаться зареєстрованими за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до витягів з реєстру Снігурівської територіальної громади № 2024/004416647 від 02 травня 2024 року та № 2024/003978082 від 22 квітня 2024 року, відповідно (а.с. 24-25).

Відповідач, згідно відповіді № 1704215 від 27 серпня 2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 44).

З довідки старости Афанасіївського старостинського округу Сніурівської ради від 12 травня 2025 року № 135, вбачається що з 2016 року позивачка проживала разом з ОСОБА_2 та вели спільне господарство за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 38).

15 липня 2024 року позивачку було сповіщено про те, що її чоловік, матрос військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 зник безвісти 08 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі н.п. Кринки Херсонської області, та зазначено що вказане сповіщення є підставою для подання документів для збереження грошового забезпечення і надання пільг в установленому законодавством порядку (а.с. 39).

З дослідженої обліково-послужної картки до військового квитка, вбачається що в обліковій картці військовослужбовець ОСОБА_2 зазначив: сімейний стан - цивільний шлюб; близьких осіб - дружина ОСОБА_1 , 1994 року народження, донька ОСОБА_9 , 2013 року народження, син ОСОБА_4 , 2023 року народження, та батько ОСОБА_11 , 1969 року народження; місце проживання сім"ї: АДРЕСА_1 (а.с. 100-106).

Суд звертає увагу на те, що в обліково- послужній картці сам ОСОБА_2 вказав про його перебування у цивільному шлюбі та як дружину вказав ОСОБА_1 , 1994 року народження, та сина ОСОБА_4 , 2023 року народження, та всі дані такі як ім"я та по батькові, а також рік народження позивачки та дитини повністю співпадають.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 показали, що знають особисто позивачку та відповідача, які з 2016 року проживали у цивільному шлюбі. Під час спільного проживання в них народився син ОСОБА_4 . ОСОБА_2 визнавав себе батьком дитини, піклувався про нього, матеріально забезпечував. Про те, чому ОСОБА_2 не було записано батьком дитини свідкам не відомо. Також пояснили, що стосунки між позивачкою та родичами ОСОБА_2 напружені, погіршилися після того як позивачка почала визнавати батьківство.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_2 є його рідним братом. Його брат проживав в цивільному шлюбі разом з позивачкою та у них народився син ОСОБА_4 . ОСОБА_2 визнавав себе батьком дитини, піклувався про нього. Також пояснив, що не поїхав здати зразки для проведення експертизи через зайнятість на роботі.

Суд приймає показання надані свідками, оскільки вони узгоджуються з наявними в матеріалах справи доказами, крім того, свідки були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань.

Також судом досліджено спільні фотокартки відповідача з позивачкою та дитиною (а.с.16-20).

Верховний Суд у постанові від 06 квітня 2021 року по справі № 676/1200/20 наголосив на тому, що для з`ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема, призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи.

З метою встановлення факту біологічного батьківства (спорідненості) відповідача відносно дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою суду від 15 жовтня 2025 року було задоволено клопотання позивачки про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи, у справі призначено судову молекулярно-генетичну експертизу шляхом відібрання зразків ДНК у дитини ОСОБА_4 , третьої особи (батька відповідача) ОСОБА_3 та рідного брата відповідача ОСОБА_16 , виконання якої доручено експертам Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (а.с. 114-117).

05 січня 2026 року судом було направлено рекомендованим листом з повідомленням на адресу третьої особи (батька відповідача) ОСОБА_3 та рідного брата відповідача ОСОБА_16 клопотання експерта від 20 грудня 2025 року про надання додаткових матеріалів для проведення молекулярно-генетичної експертизи та необхідність прибути для відбору експериментальних зразків до Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України за адресою: м. Миколаїв, вул. 1 Воєнна, 2-А 22 січня 2026 року о 10:00 годині (а.с. 158-160), яке було вручено 13 січня 2026 року особисто рідному брату відповідача ОСОБА_16 (а.с. 163), поштовий конверт адресований третій особі (батькові відповідача) ОСОБА_3 поверувся до суду з відміткою "адресат відсутній" (а.с. 164).

18 березня 2026 року до суду надійшло повідомлення судового експерта Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Тріманової В. від 10 березня 2026 року № СЕ-19/115-26/18461-БД про неможливість надання висновку, у зв"язку з ненадходженням біологічних зразків (а.с. 166-168).

02 квітня 2026 року на запит суду надійшло повідомлення начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_17 від 02 квітня 2026 року № 1/542, про те що військовослужбовець ОСОБА_2 з заявою про відбір біологічного матеріалу та надання письмової згоди на обробку персональних даних до ІНФОРМАЦІЯ_3 не звертався, відповідно біологічні зразки не відбиралися (а.с. 200).

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із ч.4 ст.10 ЦПК України та ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зауважив, що "на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства" (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Калачова проти Росії" від 07 травня 2009 року, заява № 3451/05).

Таким чином, висновок судової молекулярно-генетичної (судово-біологічної, судово-генетичної) експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства. Проте його необхідно оцінювати з урахуванням положень частин другої, третьої статті 89 ЦПК України, згідно з якими жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Батько зниклого безвісти ОСОБА_2 - ОСОБА_16 , якого залучено до участі у справі в якості третьої особи, в судове засідання не прибув, вище вказані позивачкою обставини не заперечив та не спростував, до експертної установи для відбірання експерементальних зразків не з"явився. При цьому рідний брат відповідача ОСОБА_16 , допитаний в якості свідка, в судовому засіданні підтвердив обставини викладені позивачкою в позовній заяві.

З огляду на вище встановлені обставини, надані докази та показання свідків підтверджують факт спільного проживання позивачки з ОСОБА_2 однією сім"єю з 2016 року, виникнення між ними взаємних прав та обов`язків як чоловіка та жінки, притаманних подружжю, ведення спільного господарства, що свідчать про походження дитини ОСОБА_4 від ОСОБА_2 , суд, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 про визнання батьківства підлягає задоволенню.

Щодо внесення змін до актового запису про народження дитини, то Наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5, який зареєстровано 14 січня 2011 року за № 55/18793, затверджено Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, згідно з п.1.7 яких зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.

Відповідно до п.п.20 п.1 Розділу III Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Згідно з п.2.13 Правил, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є в т.ч. рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Відповідно до п.2.13.1 Правил, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

Згідно з п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п. 2.16.4. Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

За положеннями ст. 134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статті 126 СК України або рішення суду, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове свідоцтво про народження.

З урахуванням викладеного, є обґрунтовані підстави для задоволенню вимоги щодо внесення змін до актового запису про народження дитини відомостей про батька дитини та зміни прізвища з " ОСОБА_4 " на " ОСОБА_6 ".

Керуючись ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Снігурівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_11 , про визнання батьківства - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Внести зміни до актового запису № 33 про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного Снігурівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіональноого управління Міністерства юстиції (м.Одеса) 04 квітня 2023 року, в якому: у графі відомості про батька вказати " ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 "; у графі прізвище дитини " ОСОБА_4 " змінити " ОСОБА_6 "; відомості про "ім`я" та "по батькові" дитини залишити без змін.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення - 26 травня 2026 року.

Суддя О. В. Соловйов