Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №336/8856/24 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Суд: Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 24 травня 2026 р.

Справа: №336/8856/24

Суддя: Зарютін П. В.

ЄУН: 336/8856/24

Провадження №: 2/336/100/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Запоріжжя 25 травня 2026 року

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого судді Зарютіна П.В.,

при секретарі Гордейченко Р.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з вищевказаним позовом, за яким просить суд стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) пені за прострочення сплати аліментів на утримання трьох спільних неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 173 318 грн. 48 коп.

Ухвалою від 10 вересня 2024 року суд вирішив:

«Відкрити провадження у справі за вищевказаною позовною заявою та призначити справу до судового розгляду в порядку загального позовного провадження».

Ухвалою від 10 січня 2025 року суд вирішив:

«Закрити підготовче провадження та призначити вищевказану справу до судового розгляду по суті».

Вищевказана справа була призначена до судового розгляду, проте у судове засідання учасники справи не явилися.

Представник відповідача адвокат Тиовненко Д.Р. подав суду клопотання про відкладення розгляду справи з посиланням на те, що адвокатом зроблено запит до ДВС з метою отримання розрахунку заборгованості по аліментам, відповідь на який ще не надходила.

При цьому, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (ч.3 ст. 83 ЦПК України).

Ухвалою від 10 вересня 2024 року суд вирішив:

«Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України. Відповідно до вимог ч.4 ст.178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.8 ст.178 ЦПК України)».

Копію вказаної ухвали суду відповідач отримав ще 07.10.2024 /а.с. 96/, проте наданим правом не скористався та відзиву на позовну заяву не подав.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч.4 ст. 83 ЦПК України).

Натомість, сторона відповідача не виконала приписи ч.4 ст. 83 ЦПК України щодо неподання нею у встановлений строк розрахунку заборгованості по аліментам, як і не обґрунтувала неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження (п.4 ч.2 ст. 223 ЦПК України).

При цьому, неявка відповідача у призначене судове засідання, який не повідомив суду про її причину, за приписами ст. 223 ЦПК України не перешкодила судовому розгляду справи, адже матеріали справи містять відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання /а.с. 199/.

Сторона позивача також не повідомила суд про причине власної неявки, що за змістом ст. 223 ЦПК України не є підставою для відкладення справи розглядом, оскільки нез`явлення сторони позивача не перешкодило вирішенню спору.

У порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Всебічно з`ясувавши обставини справи, вивчивши її матеріали, дослідивши надані у справі докази у сукупності, суд дійшов до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Суд наголошує на тій обставині, що обов`язок батьків утримувати свою неповнолітню дитину належить до конституційних обов`язків і передбачений частиною 2 статті 51 Конституції України, відповідно до якої батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя №336/1282/19 від 17 травня 2021 року зокрема вирішено:

«Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, що працює в акціонерному товаристві «Мотор Січ» шліфувальником, користь ОСОБА_6 , аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , року народження, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі (однієї другої) частини заробітку (доходу) щомісяця, але не менш, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 26 лютого 2019 року до досягнення старшою дитиною повноліття».

Постановою Запорізького апеляційного суду від 10.08.2021 року №22-ц/807/2790/21 апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 травня 2021 року без змін.

09.09.2021 року Шевченківським відділом державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) відкрито виконавче провадження №66757047 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі ? частини заробітку (доходу) але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 26.02.2019 року і до досягнення старшою дитиною повноліття.

Відповідно до розрахунку заборгованості, проведеного в межах виконавчого провадження №66757047, станом на 31.05.2024 року, починаючи з лютого 2019 року, така заборгованість становить 173 318 грн. 48 коп.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.

Відповідно до частини 1 статті 196 Сімейного кодексу України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Відповідо до розрахунку, наданого стороною позивача, розмір заборгованості з неустойки (пені)за прострочення сплати аліментів станом на 31.05.2024 року, починаючи з лютого 2019 року, складає – 3 016 095 грн. 83 коп, на спростування чого сторона відповідача доказів не надала. При цьому від відповідача не надходило жодних власних розрахунків виниклого боргу з пені на спростування пред`явленої позивачем до стягнення суми.

У відповідності до ст. 196 СК України, сума пені за прострочення сплати аліментів не

може перевищувати 100% заборгованості зі сплати аліментів, а тому сума пені яка підлягає стягненню становить - 173 318 грн. 48 коп.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають повному задоволенню.

Судові витрати зі сплати судового збору слід також покласти на відповідача згідно вимог ст. 141 ЦПК України, стягнувши їх на користь держави.

На підставі викладеного, ст.ст. 1-4, 5, 12, 13, 76-81 89, 258, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у загальному розмірі 173318 грн. 48 коп., що утворилася станом на 31.05.2024 року.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь державного бюджету судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.

Реквізити сторін:

Позивач ОСОБА_1 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач ОСОБА_2 , адреса АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Роз`яснити, що датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення, що зазначена у вступній частині судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частину другій статті 358 ЦПК України.

Суддя П.В. Зарютін

Оригінал: reyestr.court.gov.ua