Постанова від 21 травня 2026 р. у справі №752/11000/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/11000/26

Провадження №: 3/752/3776/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2026 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Бондаренко Г.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Голосіївського УП ГУНП у м. Києві про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код не відомий, громадянки України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

встановив:

згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №883056 від 27.04.2026 року, ОСОБА_1 27.04.2026 року близько 18 год. 20 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство економічного та психологічного характеру відносно колишнього чоловіка ОСОБА_2 , що проявилось у перешкоджанні користування: майном, що знаходилось у помешканні, особистими речами; перешкоджанні вільному пересуванні в квартирі, у словесних образах, нецензурних висловлюваннях та агресивній поведінці, що негативно вплинуло на емоційний стан та викликало душевне занепокоєння, в результаті чого, була завдана шкода психічному здоров`ю, що виразилось у відчутті безнадійності та роздратованості, тобто вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнала. Вказала, що вона з ОСОБА_2 розлучена з 2015 року та вони мають спільного сина. Зазначила, що до 2018 року проживала в квартирі з сином, яка належить сину. Потім вони з сином виїхали до її батьків. Вказала, що ОСОБА_2 був за кордоном, а тому дозволив їй пожити у квартирі з дитиною, де вон жили більше двох років. 26.04.2026 року після 22 год. ОСОБА_2 приїхав з мамою і сказав, що буде жити тут. 27.04.2026 року вона з сином вийшли з квартири, а коли повернулись до квартири, то побачили, що в одній з кімнат встановлені залізні броньовані двері. Вказала, що викликала поліцію, оскільки ОСОБА_2 наробив шкоди та перешкоджав вільно перебувати та пересуватись у квартирі. ОСОБА_2 почав кричати, ображати та тиснути. Вказала, що ОСОБА_2 ходив по її речам та забрав документи. Також вказала, що в квартирі, ще перед приїздом ОСОБА_2 лише замінила дві шафи. Зазначила, що поліція запропонувала їй поїхати в кризовий центр і вона погодилась. В квартиру повернулась лише 28.04.2026 року. Також зазначила, що речі ОСОБА_2 не викидала, а все йому повернула. Також вказала, що вона відносно колишнього чоловіка насильства не вчиняла. Надала суду також і письмові пояснення з фотознімками, в яких зазначила, що саме вона та її дитина є потерпілими від психологічного та економічного насильства з боку ОСОБА_2 , а вона відносно колишнього чоловіка насильства не вчиняла.

ОСОБА_2 в судовому засіданні просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Вказав, що свою квартиру переписав на ОСОБА_3 і за досягнутої згоди, вирішили, що ОСОБА_1 разом з сином проживати у цій квартирі. Вказав, що аліменти на дитину сплачує добровільно. 26.04.2026 року приїхав з-за кордону, хотів зайти в квартиру, але двері були зачинені і ключей він не мав. Чекав ОСОБА_1 до 20 год., потім коли вона з сином прийшла, вони пили чай і він з маиою залишились ночувати в тій квартирі. Вказав, що дізнався ще в січні, що його особисті речі з квартири винесли. Вказав, що 27.04.2026 року зранку всі розійшлись у справах, він був у сусіда і почув, що його мати плаче. Вказав, що дружина у квартирі влаштувала спір з його мамою, щодо того, що вона ніхто. Через 30-40 с приїхала поліція. Вказав, що колись в 2015 році встановлював двері в кімнату, потім ОСОБА_1 їх демонтувала. 27.04.2026 року, коли всі піщли, він знову їх встановив, оскільки в тій кімнаті була зброя і ОСОБА_1 має ключ. Вказав, що був за кордоном до 2 років, вони іноді спілкувались та відпочивали разом. Дозвіл на встановлення дверей у ОСОБА_1 та дитини не брав. В судовому засіданні надав також письмові пояснення. Також просив долучити до матеріалів витяг з реєстру територіальної громади та запис розмови між ним та ОСОБА_1 .

Малолітній син ОСОБА_3 за участі законного представника ОСОБА_1 показав, що проживає в квартирі з мамою ОСОБА_1 . У вересні посварився з батьком ОСОБА_2 , оскільки останній ображав рідних. Вказав, що іноді вони з батьком разом відпочивали, а іноді сварились. Пам`ятає, що якось ввечері, він вже ліг спати, а потім приїхав батько з бабусею без попередження. ОСОБА_2 сказав йому, що відтепер буде контроль. Потім він спав з мамою, оскільки в його кімнаті була бабуся. Вказав, що на наступний день прийшов разом з мамою додому і побачив, що в квартирі стоять залізні двері в мамину кімнату, ці двері раніше стояли біля їх квартири, але вони їх зняли, оскільки вони були не гарні. В квартирі на той момент була бабуся і двері були відкриті, мама почала сваритись з бабусею та питала, де її речі та казала, що про це можна було попередити. Вказав, що потім бабуся покликала ОСОБА_2 , він прийшов та почав кричати, а мама просто розмовляла, вона рідше кричала. Вказав, що ОСОБА_2 погрожував, казав мамі, що вона пожалкує про те, що викликала поліцію ще до того, як він прийшов і коли був конфлікт лише з бабусею.

Свідок ОСОБА_4 вказала, що 25.04.2026 року зранку приїхала в м. Київ, вони відкрили перші двері, і побачили, що були встановленні інші двері, від яких ОСОБА_2 ключів не мав. Ввечері ОСОБА_1 впустила їх до квартири, вони привітались та спілкувались. Вказала, що спитали у ОСОБА_1 за другі двері, і вона пояснила їх встановлення. Потім всі лягли відпочивати. Вказала, що на наступний ранок почула розмову між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що стосувалась відсутності речей і ОСОБА_1 вимагала якісь документи, після чого вони розійшлись по справах. В той же день десь о 18 год. 30 хв. ОСОБА_1 прийшла додому та почала кричати, що поставили двері у кімнату, після чого вона викликала поліцію. Вказала, що ОСОБА_2 поставив двері в кімнату, оскільки в тій кімнаті зберігалась зброя. ОСОБА_1 сказала: «Ви не будете тут жити і він також не буде». Вказала, що потім покликала ОСОБА_2 , він прийшов і через хвилину приїхала поліція. Просила долучити письмові пояснення, в яких просила притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки складу, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП щодо вчинення домашнього насильства економічного та психологічного характеру. Із наданих суду доказів та пояснень всіх сторін вбачається, що з боку ОСОБА_1 мав місце сімейний конфлікт, сварка, але економічного чи психологічного домашнього насильства відносно ОСОБА_2 вчинено не було. У вказаній квартирі проживає ОСОБА_1 зі своїм малолітнім сином, в той час як ОСОБА_2 без її дозволу або попередження встановив металеві двері у кімнату, що викликало у ОСОБА_1 відповідну реакцію, доказів того, що саме ОСОБА_1 вчинила економічне та психологічне насильство не має. Інших доказів, з яких можна було б зробити висновок, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення суду не надано, сам по собі факт складання протоколу не є доказом на підтвердження винуватості особи.

Додатково слід звернути увагу на те, що суд позбавлений можливості надавати оцінку діям як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_2 , які передували подіям описаним у протоколі, так і суд позбавлений можливості надавати оцінку діям, які виходять за межі подій, вказаних у протоколі, оскільки суд діє лише в межах складеного протоколу.

У зв`язку з викладеним вважаю за доцільне провадження відносно ОСОБА_1 закрити, у з`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 247, 283-284 КУпАП, суддя

постановив:

провадження у справі відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Постанова судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Г.В. Бондаренко