Постанова від 25 травня 2026 р. у справі №641/9461/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

26 травня 2026 року

м.Харків

справа № 641/9461/25

провадження № 22-ц/818/3296/26

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.,

суддів: Пилипчук Н.П., Мальований Ю.М.

розглянувши у порядку ст.369ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» на рішення Слобідського районного суду м.Харкова від 11 лютого 2026 року, постановлене суддею Онупко М.Ю.

в с т а н о в и в:

У грудні 2025 року Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про комплексне банківське обслуговування № 002/11694074-CK_SB від 20.09.2021 року в розмірі 72 787,29 грн., яка складається з: заборгованості за по тілу кредиту у розмірі 50 000 грн., заборгованості по процентам у розмірі 22 787,29 грн., а також стягнути понесені судові витрати.

Рішенням Слобідського районного суду м.Харкова від 11 лютого 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Вирішити питання щодо судових витрат.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вказує, що ОСОБА_1 з 20.09.2021 є власником поточного рахунку у договору на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування з НОМЕР_1 , який відкритий на підставі Кредитного договору N?002/11694074-СК SB. Заяву-договір на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування від 20 вересня 2021 року, слід розуміти як Кредитний договір N? 002/11694074-CК_SB. АТ «ТАСКОМБАНК» було долучено до матеріалів справи довідку, з якої вбачається, що ОСОБА_1 користувався коштами та має непогашену заборгованість. Проте, дана довідка залишена поза увагою суду першої інстанції. До апеляційної скарги Банк долучає виписку за відповідним рахунком, який підтверджує розмір заборгованості. відображає здійснені відповідачем транзакцій.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1ст. 367 ЦПК України- в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1ст.367ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що матеріали справи не містять доказів того, що кредитодавцем виконані умови кредитного договору та надано позичальнику кредит, оскільки відсутні докази того, за яким договором, у якій суми та на яку картку були надані кошти.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Судовим розглядом встановлено, що 19.09.2021 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 підписано заяву-договір на укладення договору про комплексне банківське обслуговування, відповідно до умов якої відповідач просив відкрити йому поточний рахунок у гривні, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів та виявив бажання оформити на своє ім`я платіжну картку Master Card World та встановити кредитний ліміт на споживчі цілі на суму 3000 грн., із строком користування 12 місяців шляхом кредитування поточного рахунку або на суму, вказану в Мобільному додатку в подальшому при встановленні кредитного ліміту в період дії поточного рахунку.

Поточний рахунок операції, за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів № НОМЕР_1 . Рахунок вкладу на вимогу UA453395002620001073638000002.

Згідно довідки АТ «Таскомбанк» ОСОБА_1 на підставі договору кредиту №002/11694074/-СК-SB від 20.09.2021 року відкрито поточний рахунок НОМЕР_1 .

Відповідно до розрахунку заборгованості по кредитному договору №002/11694074/-СК-SB від 20.09.2021 року, укладеному з позичальником ОСОБА_1 , станом на 01.09.2025 заборгованість відповідача складає 72787,29 гривень, з яких: 50000,00 гривень заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена), 22787,29 грн заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочена); (а.с. 20,21).

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язання є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 1ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ч. 2ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно дост. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Заява-договір на укладення договору про комплексне банківське обслуговування від 19.09.2021 підписана ОСОБА_1 . В зазначеній заяві відповідач просить відкрити йому картковий рахунок та встановити кредитний ліміт 3000,00 гр.

Таким чином, до матеріалів справи долучена анкета- заява від 19.09.2021 року б/н, підписана відповідачем.

Дана заява від 19.09.2021 містить інформацію щодо особи відповідача, зокрема, дату його народження, індивідуальний податковий номер, серію та номер паспорта, адресу проживання, номер мобільного телефону. В заяві містяться відповідні сторінки паспорта відповідача, які надані ним до анкети.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі76,77 ЦПК України).

Доказів відкриття карткового рахунку на підставі анкети заяви від 19.09.2021 року та встановлення кредитного ліміту матеріали справи не містять. Також не надано і доказів на підтвердження розміру заборгованість за анкетою – заявою від 19.09.2021 року.

При цьому позивач звертаючись із позовом, просить стягнути заборгованість за кредитним договором від 20.09.202021 року №002/11694074/-СК-SB.

Згідно довідки АТ «Таскомбанк» ОСОБА_1 на підставі договору кредиту №002/11694074/-СК-SB від 20.09.2021 року відкрито поточний рахунок НОМЕР_1 .

Відповідно до розрахунку заборгованості по кредитному договору №002/11694074/-СК-SB від 20.09.2021 року, укладеному з позичальником ОСОБА_1 , станом на 01.09.2025 заборгованість відповідача складає 72787,29 гривень, з яких: 50000,00 гривень заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена), 22787,29 грн заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочена); (а.с. 20,21).

На підставі поданої ОСОБА_1 заяви, згідно довідки директора Департаменту супроводження банківських операцій АТ «Таскомбанк» ОСОБА_2 , відповідачу 20.09.2021 відкрито поточний рахунок у гривні № НОМЕР_1 , видано платіжну карту № НОМЕР_2 .

Проте позивачем до суду не надано доказів укладення кредитного договору № 002/11694074-CK_SB від 20.09.2021 року, на який у позові посилається позивач.

Доказів щодо факту укладення та умов вказаного договору матеріали справи не містять.

Також у матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази виконання позивачем умов зазначеного кредитного договору про надання кредитних коштів.

Частиною 3статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оскільки позивачем не доведено факту укладення кредитного договору від 20.09.2021 року, наявності заборгованості відповідача, відкриття карткового рахунку та доказів надання кредиту, підстави для задоволення позову відсутні.

Висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за кредитним договором, - відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Доданий до апеляційної скарги деталізований розрахунок щодо руху коштів по картці судова колегія його не приймає, виходячи з наступного.

Відповідно до частин другої - третьої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Так, відповідно до частин другої, восьмої, десятої статті 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.

Апеляційна скарга не містить клопотань щодо долучення нових доказів, із зазначенням причин неподання цих доказів до суду першої інстанції.

Долучення такого доказу є порушення принципу правової визначеності. Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними у постанові №552/7368/21 від 21.08.2023 року.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Рішення суду ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Проаналізувавши встановлені обставини справи, та надавши їм правову оцінку, з урахуванням зазначених вище положень діючого законодавства, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до п.п. в п. 4 ч. 1 ст.382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст.ст.367,368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375,381,382-384,389 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» залишити без задоволення.

Рішенням Слобідського районного суду м.Харкова від 11 лютого 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Н.П. Пилипчук

Ю.М. Мальований