Постанова від 24 травня 2026 р. у справі №646/2631/26 — Харківський апеляційний суд

Суд: Харківський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 24 травня 2026 р.

Справа: №646/2631/26

Суддя: Пилипчук Н. П.

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Постанова

Іменем України

25 травня 2026 року

м. Харків

справа № 646/2631/26

провадження № 22-ц/818/3790/26

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого - Пилипчук Н.П.,

суддів колегії - Тичкової О.Ю., Яцини В.Б.,

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ПОЗИКА» на ухвалу Основ"янського районного суду м. Харкова від 31 березня 2026 року, постановлену суддею Янцовською Т.М., -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ПОЗИКА» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою суду від 24.03.2026 позовну заяву про стягнення заборгованості залишено без руху, надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали.

27.03.2026 року до суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Основ"янського районного суду м. Харкова від 31 березня 2026 року позов ТОВ «ФК «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – визнано неподаним та повернуто позивачу.

Не погодившись із вказаною ухвалою, представник ТОВ «ФК «Позика» подав на неї апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану ухвалу та направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Зазначає, що при укладенні кредитного договору ОСОБА_1 зазначив адресу свого місця реєстрації: АДРЕСА_1 . Позивач вважає загальновідомою обставину щодо запровадження на всій території України з 24 лютого 2022 року воєнного стану внаслідок збройної агресії російської федерації. Більше того, згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28 лютого 2025 року № 367, с. Курилівка Курилівської сільської територіальної громади з 27.09.2022 по 01.07.2023 перебувало під тимчасовою окупацією, можливість належного поштового сполучення на вказаній території була обмежена та фактично відсутня. Як вбачається зі змісту матеріалів справи, останнім відомим Позивачу місцем реєстрації ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 . Разом із тим, за вказаною адресою на теперішній час відсутня можливість здійснення поштового зв`язку, зокрема, не функціонує поштове відділення, що унеможливлює направлення кореспонденції Відповідачу у встановленому законом порядку. При цьому, у позовній заяві Позивач зазначив, що не має можливості направити копію позову та доданих документів за адресою реєстрації Відповідача, оскільки поштове відділення не функціонує, що унеможливлює направлення кореспонденції. Вказані обставини були додатково обґрунтовані у заяві про усунення недоліків із посиланням на об`єктивні перешкоди виконання процесуального обов`язку щодо направлення документів Відповідачу. При цьому, з метою забезпечення дотримання принципів змагальності та належного повідомлення сторін, Позивач звернувся до суду з відповідним клопотанням про здійснення виклику Відповідача через офіційні засоби судової влади України, що є належним процесуальним механізмом в умовах відсутності можливості використання стандартних засобів поштового зв`язку. Таким чином, у подібних правовідносинах підлягають застосуванню не загальні норми ЦПК України щодо порядку повідомлення учасників справи, а спеціальні правові механізми, встановлені зазначеними законами, які враховують об`єктивні обставини відсутності належного зв`язку з такими територіями та забезпечують можливість реалізації процесуальних прав учасників справи в альтернативний спосіб. Отже можна прийти до висновку, що у даній справі Позивач вжив усіх можливих та залежних від нього заходів для виконання вимог процесуального законодавства, а саме повідомив суд про об`єктивну неможливість направлення документів, подав заяву про усунення недоліків з поясненнями та ініціював належний спосіб повідомлення Відповідача про подання позовної заяви. Проте судом першої інстанції було проігноровано подане Позивачем клопотання.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи зазначене, розгляд справи здійснюється без виклику сторін у порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши і дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Згідно частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Положеннями частини першої-третьої статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 175і177цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Статтею 177 ЦПК України визначено документи, що подаються до позовної заяви.

Частиною першою наведеної норми права передбачено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Згідно частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Отже, визначені наведеними статтями ЦПК України вимоги до форми та змісту позовної заяви, а також документів, які додаються до позовної заяви, в тому числі і щодо необхідності надання заявником доказів надсилання поданих ним документів протилежній стороні, є проявом здорового формалізму, який передбачає обов`язок всіх учасників судового процесу дотримуватися процедур, визначених законодавством, нехтування якими призводить до суттєвих негативних наслідків.

Разом з тим, згідно практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, та як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішення питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Белеш та інші проти Чеської Республіки», «Зубац проти Хорватії» (ZUBAC v. CROATIA), (Beles and Others v. the Czech Republic), №47273/99, пп. 50-51 та 69, ЄСПЛ 2002 IX, та «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France), №35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року).

У справі,що переглядається встановлено, що користуючись наведеним вище гарантованим правом на доступ до правосуддя ТОВ «ФК» Позика» через систему «Електронний суд» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. При цьому позивач повідомив суд про останнє відоме місце проживання відповідача АДРЕСА_1 . та неможливість виконання вимог статті 177 ЦПК України про направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками, оскільки на теперішній час відсутня можливість здійснення поштового зв`язку, зокрема, не функціонує поштове відділення, що унеможливлює направлення кореспонденції Відповідачу у встановленому законом порядку.

Суд визнає загальновідомою обставину щодо запровадження на всій території України з 24 лютого 2022 року воєнного стану внаслідок збройної агресії російської федерації.

Як вбачається з оголошення, розмішеного на офіційному сайті Укрпошти, в умовах правового режиму воєнного стану, введеного у країні, роботу мережі об`єктів поштового зв`язку Укрпошти ускладнено. Наразі тимчасово не працюють відділення поштового зв`язку у тих населених пунктах, де відбуваються бойові дії та обстріли, відділення поштового зв`язку, які зруйновані внаслідок цього, та відділення поштового зв`язку, що розташовані на території, яка тимчасово окупована ворогом. Актуальна інформація щодо роботи відділень поштового зв`язку розміщена на офіційному сайті Укрпошти за посиланням https://offices.ukrposhta.ua/ та щоденно оновлюється. Згідно даних вказаного сайту відділення поштового зв`язку номер 63730 у с. Курилівка Куп`янського району Харківської області тимчасово не функціонує, отже можливість належного поштового сполучення на вказаній території була обмежена та фактично відсутня.

З огляду на наведене колегія суддів погоджується з доводами скаржника про наявність об`єктивних причин, які унеможливили для позивача направлення відповідачу поштової кореспонденції (копії позовної заяви з додатками) та виконання приписів абзацу 2 частини першої статті 177 ЦПК України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Згідно зі статтею 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, серед іншого, порушення судом норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

У зв`язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку про скасування оскаржуваної ухвали суду з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Разом із цим, вимога скарги про розподіл судових витрат задоволенню не підлягає як така, що заявлена передчасно, оскільки згідно положень статей 141, 142 ЦПК України вирішення цього питання поводиться за результатами розгляду справи.

Керуючись ст. 367, 374, 379, 381-382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ПОЗИКА» – задовольнити частково.

Ухвалу Основ"янського районного суду м. Харкова від 31 березня 2026 року – скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий – Н.П. Пилипчук

Судді – О.Ю. Тичкова

В.Б. Яцина

Оригінал: reyestr.court.gov.ua