Постанова від 12 травня 2026 р. у справі №185/11971/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3723/26 Справа № 185/11971/25 Головуючий у першій інстанції: Головін В. О. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого – Красвітної Т.П.,

суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.,

за участю секретаря Марченко С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області у складі судді Головіна В.О. від 11 грудня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди,–

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» обґрунтовуючи це тим, що він тривалий час працював на підприємстві відповідача. На підставі медичного висновку лікарсько - експертної комісії високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я ДУ 13.03.2022 р. № 117, Позивачу було встановлено професійне захворювання: Радикулопатія попереково-крижова Б5, 81 та шийна С6, С7, С8 з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим і м`язово-тонічним синдромами, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових та колінних суглобів (ПФ другого ступеня). Антракосилікоз першої стадії (з\і; 1\1; ет), ускладнений хронічним обструктивним захворюванням легень першої стадії, група В. Легенева недостатність першого-другого ступеня. Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість другого ступеня (з легким зниженням слуху) - за класифікацією В.О. Остапкович і Н.І.Пономарьової. Захворювання професійні. Таким чином, комісією з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання було встановлено, що внаслідок тривалої праці в шкідливих умовах на ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ», ОСОБА_1 втратив своє здоров`я та працездатність і набув професійне захворювання. За довідками МСЕК від 23.03.2023 серії 12 ААА № 128620 та серії 12 ААГ №182635, позивачу була повторно встановлена втрата професійної працездатності в розмірі 60% (з яких: 40% - радикулопатія ДН А. 15% - антракосилікоз, 5% - туговухість) та 3 група безстроково. Відповідно до рекомендацій МСЕК Позивач потребує: «лікування медикаментозне, санаторно-курортне», рекомендовано лікування у невролога, травматолога, пульмонолога, ЛОР, стац. Лікування. Внаслідок отримання професійного захворювання Позивач став інвалідом, не має змоги вести звичне життя, тому що змушений постійно перебувати на обліку у ЛПЗ, приймати ліки, бо без них його стан погіршується. Позивач відчуває стійкий біль та обмеження рухів у шийному і поперековому відділах хребта з іррадіацією в праві руку та ногу, порушену ходу, біль в плечових, ліктьових і колінних суглобах, обмеження рухів та хрускіт в них, заніміння кінцівок, переважно правих, зниження слуху, задишку при фізичному навантаженні, періодичний сухий кашель важкість у грудях. Факт зазначених фізичних страждань документально підтверджується висновками спеціалістів. Настання негативних змін у житті Позивача, окрім неможливості відновлення його стану здоров`я, який він мав до виникнення професійного захворювання, обумовлене істотним погіршенням психологічного аспекту життя Позивача. Через хворобу ОСОБА_1 втратив роботу, оскільки йому було протипоказана робота в умовах дії пилу, шуму, важкої фізичної праці, несприятливого мікроклімату, підземно. Заборонено працювати в шкідливих умовах праці. Позивач не може належним чином слідкувати за побутом вдома, самостійно виконувати різні дії, які потребують фізичного навантаження у господарстві, це доводиться робити його близьким особам, що викликає неприхований осуд з боку оточуючих. Внаслідок набутого професійного захворювання, систематично виникає необхідність отримання медичної допомоги. ОСОБА_1 постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Життя Позивача змінилося, а відповідно до Індивідуальної програми реабілітації інваліда № 308 від 23.03.2023 р. (п.15) реабілітаційний потенціал: низький. Перспектива в майбутньому переносити ще сильніший біль, постійно лікуватись спричиняє йому моральні страждання. З метою уникнення подальшого прогресування хвороби, попередження розвитку більш тяжких захворювань, які дуже часто виникають при загостренні професійних захворювань, та для того, щоб покращити свій емоційний стан, Позивачу потрібно активно підтримувати своє здоров`я. Тому позивач просив стягнути з відповідача на свою користь 288000,00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди без відрахування податків та інших обов`язкових платежів.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2025 року задоволено частково позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 120 000.00 грн. Стягнуто з приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь держави судовий збір у розмірі 1211.20 грн. В задоволенні іншої частини позову – відмовлено.

В апеляційній скарзі ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», посилаючись порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про зміну оскаржуваного рішення шляхом стягнення моральної шкоди у меншому розмірі, ніж стягнув суд першої інстанції.

Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується письмовими матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та зміни оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що ОСОБА_1 тривалий час перебував в трудових відносинах з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 , заповненої на ім`я ОСОБА_1 28.09.1994 (а.с. 8-9).

Згідно Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 11 лютого 2022 року, ОСОБА_1 встановлено діагноз: Радикулопатія попереково-крижова Б5, 81 та шийна С6, С7, С8 з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим і м`язово-тонічним синдромами, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових та колінних суглобів (ПФ другого ступеня). Антракосилікоз першої стадії (з\і; 1\1; ет), ускладнений хронічним обструктивним захворюванням легень першої стадії, група В. Легенева недостатність першого-другого ступеня. Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість другого ступеня (з легким зниженням слуху) - за класифікацією В.О. Остапкович і Н.І.Пономарьової. Захворювання професійні.

Згідно з п. 17 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 11.02.2022, професійне захворювання виникло за таких обставин: тривала дія шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу на організм робочого, недосконалість технології, механізмів, робочого інструменту.

Відповідно до п.18 даного Акту від 11.02.2022р. причинами виникнення професійного захворювання є: Вміст пилу з вмістом SiO2 кристалічного до 10% в повітрі робочої зони в 22 рази перевищує ГДК (фактичне значення 88 мг/м3, при допустимому - 4 мг/м3) по ГОСТ 12.1.005-88 «Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоньї». Важкість праці: перебування у вимушеній робочій позі 93,06% часу зміни (при допустимих до 10%); маса вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну 33,5 кг (при допустимій до 30 кг). Фізичні фактори: еквівалентний рівень шуму перевищує нормативний на 8 Дба (фактичне значення 88 Дба, при допустимому - 80 Дба) по ДСН 3.3.6.037-99 (а.с.20-23).

Відповідно до копії довідки МСЕК серії 12 ААА №0120858 від 18 березня 2022 року, ОСОБА_1 первинно-повторно визначено ступінь втрати працездатності на рівні 60%, з датою переогляду - 15.03.2023 (а.с. 14).

Згідно копії довідки МСЕК серії 12 ААВ №564285 від 18 березня 2022 року, позивачу первинно встановлено третю групу інвалідності, з датою переогляду - 15.03.2023 (а.с. 15).

Згідно копії довідки МСЕК серії 12 ААА №128620 від 23 березня 2023 року, ОСОБА_1 повторно встановлена втрата професійної працездатності в розмірі 60% (з яких: 40% - радикулопатія ДН А. 15% - антракосилікоз, 5% - туговухість) безстроково (а.с. 10).

Відповідно до довідки МСЕК серії 12 ААГ №182635 від 23 березня 2023 року, позивачу повторно встановлено третю групу інвалідності безстроково (а.с. 11).

Згідно зі ст. 3 Конституцією України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно з ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Згідно ст. 237-1КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у тому числі у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала особа у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

У відповідності до ст. 4 ЗУ «Про охорону праці», державна політика в області охорони праці, базується; зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.

Згідно п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України» Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Згідно з пунктом 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року №1-рп/2004 моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши тяжкість ушкодження здоров`я, пов`язаного з професійним захворюванням, у зв`язку з чим довідками МСЕК серії 12 ААА №0120858 та серії 12 ААВ №564285 від 18 березня 2022 року, ОСОБА_1 первинно-повторно визначено ступінь втрати працездатності на рівні 60% та первинно встановлено третю групу інвалідності, з датою переогляду - 15.03.2023; довідками МСЕК серії 12 ААА №128620 та серії 12 ААГ №182635 від 23 березня 2023 року, ОСОБА_1 повторно встановлена втрата професійної працездатності в розмірі 60% та третю групу інвалідності безстроково; приймаючи до уваги стан здоров`я позивача, неможливість відновлення попереднього фізичного стану, тяжкість і незворотність змін у повсякденному житті, необхідність реабілітації, глибину, інтенсивність, тривалість фізичних та душевних страждань; враховуючи дотримання засад розумності і справедливості, - місцевий суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 120000,00 грн, яка спричинена втратою здоров`я, у зв`язку з професійним захворюванням під час перебування у трудових стосунках з відповідачем.

Доводи апеляційної скарги відповідача про недоведеність факту моральної шкодиє безпідставними, оскільки сам факт стійкої втрати працездатності, з точки зору погіршення здоров`я, втрати важливих особистих здібностей, зміни життєвого укладу, необхідності лікування, веде до висновків про наявність моральної шкоди.

Доводи апелянта, що суд першої інстанції не звернув увагу на відсутність вини в діях відповідача, як обов`язкової умови для відшкодування шкоди, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки суперечать наявним в матеріалах справи доказам та встановленим судом першої інстанції обставинам справи.

Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, колегія дійшла висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення місцевого суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 375, 381-383 ЦПК України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля»– залишити без задоволення.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2025 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 25 травня 2026 року.

Головуючий Т.П. Красвітна

Судді А.В. Гапонов

Л.П. Никифоряк