Постанова від 11 травня 2026 р. у справі №212/13274/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/701/26 Справа № 212/13274/25 Суддя у 1-й інстанції - Ведяшкіна Ю. В. Суддя у 2-й інстанції - Сєдих А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Сєдих А.В., за участю секретаря судового засідання Ворони Б.А., захисника адвоката Бузинарської Д.М., особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Покровського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 січня 2026 року, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1

яку визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови суду ОСОБА_1 29.10.2025 року о 22:47:00 в м. Кривий Ріг, Покровський район, мікрорайон 4-й Зарічний, біля будинку 8, керувала транспортним засобом SSANG Yong Actyon д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, поведінка що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовилася, чим порушила п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Покровського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 січня 2026 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на один рік. Стягнуто судовий збір в розмірі 605,60 гривень.

Не погодившись з постановою суду ОСОБА_1 оскаржила постанову в апеляційному порядку.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що не погоджується з постановою суду першої інстанції, вважає, що суд не врахував усі обставини справи та не надав належну правову оцінку діям поліцейських та доводам захисту. Крім того зазначає, що відеозйомка проводилася епізодично, на відео не повністю відображено процесуальні дії, що ставить під сумнів допустимість таких відеозаписів в якості доказів. Наголошує, що ОСОБА_1 не спілкувалася з працівниками поліції, а тому останні не могли виявити у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, а відмова від спілкування з поліцейськими не є прямим доказом перебування особи в стані сп`яніння. Крім того, звертає увагу, що поліція встановила особу водія не за її документами, а через бази даних, припускаючи, що це саме вона перебуває за кермом. Вважає, що матеріали справи не містять безумовних доказів, які підтверджують обставини зазначені у протоколі про перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння та її огляду на відповідний стан. Просить постанову скасувати та закрити провадження у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Частиною 1 статті 268 КУпАП встановлено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Сторони про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, вислухавши думку захисника та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, апеляційний суд приходить до наступного.

Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст. 283 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення.

Відповідно до диспозиції ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність за даною статтею настає у разі керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння, а так само у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до п. 2.5 ПДД України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Так, факт вчинення адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 у його вчиненні підтверджується даними з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 497896 від 29.10.2025 р. Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 роз`яснено її права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, а також положення ст. 268 КУпАП.

Актом огляду на стан сп`яніння, згідно з яким працівником поліції за результатами проведеного візуального огляду водія ОСОБА_1 виявлені явні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 відмовилась.

Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29.10.2025 р., складеного на водія ОСОБА_1 , відповідно до якого працівником поліції за результатами проведеного візуального огляду водія ОСОБА_1 виявлені явні ознаки алкогольного сп`яніння, однак остання відмовилася від проходження огляду на виявлення стану сп`яніння в умовах закладу охорони здоров`я.

Довідкою старшого інспектора відділення адміністративної практики ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області згідно з якою ОСОБА_1 отримувала посвідчення на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_3 .

Відеозаписами з нагрудних камер патрульних поліцейських, якими встановлено факт руху та подальшої зупинки транспортного засобу SSANG Yong Actyon д.н.з. НОМЕР_2 , 29.10.2025 р. в Покровському районі, на мікрорайоні 4-й Зарічний, біля будинку 8, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом SSANG Yong Actyon д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, поведінка що не відповідає обстановці. Після зупинки автомобіля працівники поліції підішли до вищевказаного транспортного засобу, проте ОСОБА_1 не відчинила машину для спілкування. Останній було повідомлено про причину зупинки та висловлено вимогу на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, однак ОСОБА_1 проігнорувала вимогу поліцейського. Після чого працівником поліції було повідомлено водію, що відносно неї буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, який передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку, серед якого є медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також роз`яснені останній її права, передбачені ст. 63 Конституції України, а також положення ст. 268 КУпАП. Так, після складання протоколу та оголошення його змісту ОСОБА_1 , остання відмовилася від його підпису та отримання копії. Після чого працівниками поліції було повідомлено водія ОСОБА_1 про відсторонення від права керування транспортним засобом шляхом передачі транспортного засобу тверезому водію.

Карткою обліку адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_1 .

Даними з рапорту поліцейського про фактичні обставини по справі, в якому зазначено, 29.10.2025 року, близько 22:40 год. екіпажом Буран-105 надавалась допомога екіпажу Буран-103, після зупинки транспортного засобу SSANG Yong Actyon д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якого було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння та який намагався залишити місце події. На місці події була присутня пасажирка даного автомобіля ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка також знаходилася з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини роту та поведінка, що не відповідає обстановці. Остання штовхалась та намагалась перешкоджати руху службового авто. Під час спілкування з ОСОБА_1 останній неодноразово повідомлялось, що у неї вбачаються ознаки алкогольного сп`яніння та їй заборонено керувати транспортним засобом. Після затримання ОСОБА_2 екіпаж Буран-103 повіз останнього до ВП № 3. Екіпаж Буран-105 поїхав з місця події для подальшого патрулювання Покровського району. О 22:47 год. у Покровському районі, м -н 4-й Зарічний, біля буд. 8 було помічено транспортний засіб SSANG Yong Actyon д.н.з. НОМЕР_2 під час руху. Згідно ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію» було зупинено дане авто, за кермом перебувала ОСОБА_1 , яка не відчиняла двері та вікно, ніяк не реагувала на працівників поліції та робила вигляд, що вона спить. ОСОБА_1 неодноразово пропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, на що остання своїми діями ухилилася від чіткої відповіді.

Проаналізувавши докази по справі, вважаю, що в діях ОСОБА_1 міститься склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Стягнення суддею накладене відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, даних про особу, відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції також встановив, що суд першої інстанції повно дослідив усі доводи сторони захисту, заявлені під час розгляду справи, які збігаються з доводами апеляційної скарги. Суд першої інстанції надав обґрунтовані відповіді на ці доводи, виклавши чіткі причини їх неприйняття, та не встановив підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Щодо доводів апелянта, що ОСОБА_1 не спілкувалася з працівниками поліції, а тому у останньої не могли виявити ознаки алкогольного сп`яніння та взагалі встановити особу, яка перебувала за кермом, суд апеляційної інстанції зауважує наступне.

Під час судового розгляду судом першої інстанції ОСОБА_1 повідомила, що не керувала транспортним засобом, а лише перебувала на пасажирському сидінні під час затримання її мешканця, в наслідок цих подій, вона перебувала в стресовому стані, у зв`язку з чим, коли поліцейські зупинили вдруге, остання вирішила не спілкуватися з ними та зачинилася в авто.

Під час судового засідання в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та її захисником було повідомлено про ті ж обставини.

Останнє свідчить про те, що сама ОСОБА_1 підтверджує обставини, які викладені в рапорті поліцейського та протоколі про вчинення адміністративного правопорушення. Її особу було встановлено під час першої зупинки транспортного засобу, що нівелює доводи апеляційної скарги в цій частині.

Враховуючи, що після першого випадку до наступної зупинки транспортного засобу пройшло лише 7 хвилин, працівники поліції не могли сплутати громадянку, яка спочатку перебувала на пасажирському сидінні, а потім вже була зупинена під час керування того ж транспортного засобу.

Відповідно до п. 2.4 ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих правил, а також: пред`явити для перевірки документи, зазначені в п. 2.1 ПДР України, проте ОСОБА_1 маючи посвідчення водія порушила дані вимоги.

Доводи апелянта з приводу законності чи незаконності зупинки транспортного засобу працівниками поліції, не знайшли свого підтвердження, оскільки наразі це не є предметом розгляду під час апеляційного перегляду постанови щодо встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення за обставин викладених у протоколі за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Працівники поліції повинні діяти в межах Закону України «Про Національну поліцію» оскільки завданнями поліції є забезпечення публічної безпеки і порядку, охорона прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, протидія злочинності.

Згідно матеріалів справи ОСОБА_1 було повідомлено, що причиною зупинки є несправність транспортного засобу, за кермом якого вона перебувала.

Водночас суд у межах даного провадження оцінює допустимість та належність доказів, отриманих у ході такого втручання.

Особа не позбавлена права оскаржити дії працівника поліції в порядку адміністративного судочинства або звернутися до правоохоронних органів у разі наявності ознак кримінального правопорушення.

Також суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ОСОБА_1 стверджує про незаконну зупинку транспортного засобу, але вважає, що вона не керувала ним, останнє свідчить про те, що дані твердження апелянта суперечать одне одному.

Також не знайшли свого підтвердження і доводи апеляційної скарги, що наявний відеозапис не можна визнати доказом вчинення адміністративного правопорушення, оскільки він є не безперервним, є неповним та не відображає всіх обставин події.

Відеозаписи як докази отримані в порядку, визначеному законом, зокрема ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 251 КУпАП, відповідно до вимог яких, доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а їх зміст з точки зору належності та допустимості оцінюється судом, виходячи із сукупності усіх наданих доказів.

Долучений до матеріалів справи відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівниками поліції за допомогою наявних у них технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення і жодних сумнівів своєї достовірності у суду апеляційної інстанції не викликає.

Крім того, дії, вчинені ОСОБА_1 , є умисними, становлять підвищену суспільну небезпеку, створюють реальну загрозу безпеці дорожнього руху та учасникам цього руху, що обґрунтовує необхідність застосування передбаченого законом комплексного стягнення, зокрема позбавлення права керування транспортними засобами.

Щодо доводів про порушення вимог ст. 256 КУпАП при складанні протоколу суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Протокол про адміністративне правопорушення містить усі необхідні реквізити, передбачені ст. 256 КУпАП, підписаний уповноваженою службовою особою та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. Істотних порушень, які б унеможливлювали встановлення обставин правопорушення чи порушували право на захист, судом не встановлено. Посилання апелянта не підтверджені жодними належними доказами.

Доводи апеляційної скарги про те, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, а постанова є незаконною та необґрунтованою, не знайшли свого підтвердження. Такі твердження апелянта суд розцінює як спробу уникнути адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, у вчиненні якого встановлена вина ОСОБА_1 .

Суддя апеляційного суду приходить до висновку, що підстави для скасування або зміни постанови судді міського суду відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Покровського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 січня 2026 року, у справі про адміністративні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя