Рішення від 21 травня 2026 р. у справі №932/7963/24 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

ЄУН 932/7963/24

Провадження №2/932/2853/24

РІШЕННЯ

Іменем України

22.05.2026 Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого – судді Салькової В.С.,

за участю секретаря судового засідання Щербаченко А.В.,

позивача ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №16» Дніпровської міської ради в особі генерального директора Хасілєва Олега Йосиповича про скасування наказу про накладення стягнення у вигляді догани,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції та вимоги позивача, позиція відповідача

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом, в якому просив скасувати наказ генерального директора Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №16» Дніпровської міської ради Хасілєва О.Й. №456 від 14.08.2024 про накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Позов мотивує тим, що вказаним наказом на нього як на завідуючого відділенням опікового відділення Філії №3 КНП «МКЛ №16» ДМР, лікаря-комбустіолога, доктора медичних наук, професора медицини, було накладене дисциплінарне стягнення у вигляді догани за бездіяльність та порушення вимог нормативних актів МОЗ України щодо якості надання медичної допомоги пацієнту, порушення власної посадової інструкції та правил внутрішнього трудового розпорядку лікарні.

Вважає наказ незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно з наказом догана накладена на нього за результатами службового розслідування щодо оцінки якості та своєчасності надання медичної допомоги військовослужбовцю ОСОБА_4 . Його не ознайомлено з Актом №3 від 26.07.2024, складеним за наслідками службового розслідування, про зміст акту він дізнався саме з оскаржуваного наказу, який отримав 14.08.2024.

Йому як завідувачу відділення закидається, що черговий лікар-комбустіолог ОСОБА_5 без належного погодження з медичним директором ОСОБА_6 16.07.2024 самовільно направив пораненого військовослужбовця ОСОБА_4 до КНП «МКЛ №16» ДМР для консультації торакального хірурга, у чому не було необхідності. Але необхідність цієї консультації була обумовлена тим, що поранений військовослужбовець, якого оглянув лікар ОСОБА_5 , мав проблему з ускладненням органів дихання через вибухову травму. Після проведеної консультації ОСОБА_4 було продовжене лікування відповідно до вимог МОЗ.

Щодо нібито його бездіяльності як завідуючого опіковим відділенням зазначає, що протягом майже 40 років своєї трудової діяльності в якості лікаря комбустіолога, а з 2000 року – вже понад 25 років завідуючого опіковим відділенням, в різних лікувальних закладах м. Дніпра та під час реформ в системі охорони здоров`я України незалежно від відомчої підпорядкованості він жодного разу не притягувався до дисциплінарної відповідальності за недбалість чи вчинення дисциплінарного поступку або порушення трудової дисципліни як лікар або ж завідуючий опіковим відділенням при наданні медичної допомоги хворим. Ним створене одне із трьох найкращих в Україні опікових відділень, він отримував лише заохочення за сумлінну працю.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, за яким позовні вимоги ним не визнані.

Так, на підставі рішення Дніпровської міської ради від 19.04.2023 №50/36 «Про реорганізацію КНП «МКЛ №8» ДМР шляхом приєднання до КНП «МКЛ №16» ДМР» 01.08.2023 було утворено за реорганізацією в межах КНП «МКЛ №16» ДМР на базі колишньої КНП «МКЛ №8» ДМР нову Філію №3 з відповідною організаційно-штатною

структурою.

Наказом №628-о від 01.08.2023 завідувач відділення, лікар-комбустіолог ОСОБА_1 був зарахований до новоутвореного опікового відділення Філії №3 КНП «МКЛ №16» ДМР на аналогічну посаду, де, починаючи з 01.08.2023 і по 08.10.2025 включно перебував в трудових відносинах з відповідачем, виконуючи неналежним чином власні посадові завдання та обов`язки завідувача відділення.

31.08.2023 керівником КНП «МКЛ №16» ДМР було складено та затверджено відповідну посадову інструкцію завідувача відділення, лікаря-комбустіолога Філії №3 ОСОБА_1 , який був з нею ознайомлений 31.08.2023.

17.07.2024 медичним директором Філії №3 ОСОБА_6 складено доповідну про те, що 16.07.2024 нею було вирішене питання щодо організації для пораненого військовослужбовця ОСОБА_4 консультації торакального лікаря-хірурга, який мав особисто з`явитися до пацієнта, але лікар ОСОБА_5 самовільно направив пацієнта на цю консультацію без погодження з медичним директором до стаціонару КНП «МКЛ №16» ДМР, що знаходиться за іншою адресою.

За цією доповідною 17.07.2024 розпорядженням №38 в.о. генерального

директора ОСОБА_7 було створено комісію з службового розслідування з метою з`ясування фактів та причин неналежного здійснення медичної діяльності в опіковому відділенні щодо оцінки якості та своєчасності надання медичної допомоги ОСОБА_4 .

За результатами службового розслідування комісією складено Акт №3 від 26.07.2024, де встановлено низку порушень в опіковому відділенні вимог нормативних актів МОЗ України та власних посадових обов`язків лікаря ОСОБА_5 та завідувача відділенням ОСОБА_1 .

Перед направленням ОСОБА_4 на консультацію до торакального хірурга з низькою сатурацією пацієнт не був оглянутий лікарем-анестезіологом, йому не була розпочата негайна оксигенотерапія. При цьому завідувач відділення ОСОБА_1 у власний робочий час не брав участі в організації лікувального процесу. Консультація торакального хірурга пацієнту була необхідна в плановому порядку після стабілізації вітальних функцій та була узгоджена медичним директором ОСОБА_6 на наступну добу, але лікар ОСОБА_5 самовільно відправив хворого на консультацію без надання допомоги.

Під час направлення ОСОБА_8 на консультацію він взагалі не був оформлений належним чином у приймальному відділенні Філії №3, медична карта стаціонарного хворого була оформлена тільки о 17-20 16.07.2024 після його повернення з консультації.

Направляючи ОСОБА_4 на консультацію, лікар ОСОБА_5 порушив вимоги наказу МОЗ України від 28.02.2020 №586, а саме: п.1 Порядку розділу ІІ

(Особливості здійснення направлення): Ініціатор направлення приймає рішення про направлення на підставі оцінки стану здоров?я пацієнта, наявності медичних показань для отримання відповідних послуг, відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров?я та з урахуванням порядків надання медичної допомоги відповідного виду, що не було зроблено лікарем ОСОБА_5 за бездіяльності завідувача відділення ОСОБА_1 .

Крім того, згідно з п.7 Порядку розділу ІІ (Особливості здійснення направлення) та п.2 самого наказу МОЗ України від 28.02.2020 №586 лікар ОСОБА_5 повинен був особисто внести запис про направлення пацієнта ОСОБА_4 до електронної системи охорони здоров?я із застосуванням кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог законодавства, чого не було зроблено ним.

Хворий ОСОБА_4 повернувся до опікового відділення 16.07.2024 о 17-20 та

був ушпиталений до відділення анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії. Черговим лікарем ОСОБА_9 був виставлений йому діагноз: опік полум?ям ПАБ ІІІ ст. 4% лівого стегна, статевих органів, пальців обох кистей; ВОСП правого стегна, обох гомілок; забій грудної клітини, внутрішніх органів; контузія грудної клітини.

Комісією з службового розслідування станом на 18.07.2024 виявлено, що в медичній карті стаціонарного хворого ОСОБА_4 №7383/8 немає жодного запису завідуючого опіковим відділенням ОСОБА_1 про сумісний огляд хворого та корекцію лікування, а за 17.07.2024 існує єдиний запис іншого лікаря комбустіолога в 05-56, далі спостерігаються записи лише анестезіологів, що свідчить про відсутність контролю за лікуванням хворого з боку лікуючого лікаря ОСОБА_5 і завідувача відділення ОСОБА_1 .

При додатковому огляді комісією медичної карти 23.07.2024 встановлено, що операція хворому була виконана лише 19.07.2024 о 15-00, але протокол оперативного втручання в історії хвороби (медичній карті) відсутній: де операція проводилася, ким і в якому обсязі – невідомо, зазначена назва операції №262/8 «Некректомія», що є порушенням вимог наказу МОЗ України №110 від 14.02.2012 (зі змінами).

Також відсутнє спостереження за хворим в післяопераційному періоді, єдиний запис лікуючого лікаря ОСОБА_5 в щоденнику медичної карти зроблено

19.07.2024 о 8-24, а оперативне втручання з застосуванням наркозу – 19.07.2024 о 15-00.

Крім того, в медичній карті ОСОБА_4 при її повторній перевірці

23.07.2024 виявлено низку системних порушень: аркуш Інформованої добровільної згоди на операцію та знеболення підписаний особисто пацієнтом, але сама згода взагалі не заповнена, без дати, ПІБ пацієнта, не підписана особисто лікарем взагалі, без зазначення ПІБ лікаря. Записи в щоденнику медичної карти за 16.07.2024 не підписані лікарем ОСОБА_9 . Записи в щоденнику за 17-18.07.2024 не мають підписів лікарів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 . Передопераційний епікриз від 18.07.2024 складений лікуючим лікарем ОСОБА_5 під час спільного огляду пацієнта за участі ОСОБА_1 , ОСОБА_12 , також не має підписів вказаних осіб. Рентгенологічні знімки пацієнта ОСОБА_13 є відсутніми як у медичній карті станом на 18.07.2024, так і станом на 23.07.2024.

Пункти 2-4 Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації

№003/о «Медична карта стаціонарного хворого» (наказ МОЗ України №110 від 14.02.2012) визнають її основним медичним документом, що заповнюється на кожного хворого, який влаштовується на стаціонарне медичне лікування, та ведеться в усіх закладах охорони здоров?я, які надають стаціонарну допомогу. Форма №003/о містить всі дані щодо стану хворого протягом усього періоду перебування в стаціонарі, організації та проведення лікування, а також дані об?єктивних, функціональних, рентгенологічних, лабораторних та інших методів обстежень. Форма №003/о ведеться з метою контролю належної організації лікувально-діагностичного процесу та використовується для надання паперових матеріалів за запитами (правоохоронних органів, суду тощо).

Крім того, станом на 23.07.2024 (через три дні після операції) лікуючим лікарем ОСОБА_5 за безконтрольності завідувача ОСОБА_1 у пункт 23 карти не внесено інформацію про проведену 19.07.2024 операцію. За вимогами цієї ж Інструкції у пункті 43 (Щоденник) здійснюється детальний опис проведеної операції – вказуються дата, тривалість проведення, код, назва хірургічної операції. При огляді медичної карти комісією 23.07.2024 у розділі щоденники відсутній протокол оперативного втручання, відомості про те, де проведена операція, ким і в якому обсязі, якому пацієнту, зазначена лише назва операції №262/8 «Некректомія».

За належне ведення, своєчасність та повноту заповнення медичної карти пацієнта

ОСОБА_4 несе повну відповідальність призначений керівником відділення лікуючий лікар ОСОБА_5 та сам особисто завідувач відділення ОСОБА_1 .

На підставі спільного наказу Міноборони України та МОЗ України №49/180 від 07.02.2018 було затверджено відповідний Перелік закладів охорони здоров`я та державних установ НАМН, що залучаються для надання вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги військовослужбовцям ЗСУ, інших утворених відповідно до законів військових формувань та правоохоронних органів, особам рядового і начальницького складу та поліцейським, які беруть участь в антитерористичній операції та здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ та/або в умовах запровадження воєнного чи надзвичайного стану. До цього переліку під час дії воєнного стану входить КНП «МКЛ №16» ДМР.

Таким чином, весь медичний персонал та втому числі позивач є задіяними у наданні стаціонарної та спеціалізованої медичної допомоги військовослужбовцям та іншим громадянам під час воєнного стану.

Вважає, що при лікуванні ОСОБА_14 з боку лікаря ОСОБА_5 та завідувача відділенням ОСОБА_1 допущено бездіяльність, порушення вимог нормативних актів МОЗ України щодо якості надання медичної допомоги пацієнту та порушення вимог власної посадової інструкції, правил внутрішнього трудового розпорядку лікарні.

Конкретно позивачем порушені пункти 1.4, 1.6, 1.7, 2.2, 2.3, 2.17, 2.18, 2.19, 5.3, 5.10 власної посадової інструкції, пункти 13, 14 розділу ІІ Правил внутрішнього трудового розпорядку КНП «МКЛ №16» ДМР від 28.10.2021.

05.08.2024 розпорядженням №42 керівника КНП «МКЛ №16» ДМР ОСОБА_1 надано можливість надати письмові пояснення, було надано копія Акту №3 службового розслідування від 26.07.2024.

У власних письмових поясненнях від 08.08.2024 позивач не навів поважних причин невиконання ним вимог нормативно-правових актів України та власної посадової інструкції, але помилково вважав власну бездіяльність правильною.

За таких обставин до нього було застосоване саме м?яке дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Також до дисциплінарної відповідальності було притягнуто лікаря ОСОБА_5 .

Позивач вже тричі був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за порушення вимог власної посадової інструкції та правил внутрішнього трудового розпорядку лікарні з аналогічних випадків та підстав.

На момент прийняття оскаржуваного наказу строк для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності не закінчився, службове розслідування проведене на законних підставах зі складанням відповідного Акту на підставі діючого Положення про порядок проведення службових розслідувань та службових перевірок, тому дисциплінарне стягнення накладене без порушень, тому просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

В позовній заяві позивачем заявлене клопотання про витребування доказів – матеріалів службового розслідування.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги.

Позивачем додатково пояснене, що обсяг та частоту проведення процедур та інших дій визначає лікуючий лікар, оскільки є різні ступені ушкоджень з різними системами лікування. Якщо випадок є складним, він перебуває під контролем завідувача відділення. Пацієнту ОСОБА_4 була дійсно потрібна консультація торакального хірурга, оскільки у нього був діагностований забій грудної клітини та лікар прийняв рішення перестрахуватися, це його сфера відповідальності. Рівень сатурації та наявні опіки не вимагали настільки швидкого реагування, консультація вважалася необхіднішою. Негативних для пацієнта наслідків від цього не настало. Коли його оглянув торакальний хірург, було забезпечене лікування. В опіковому відділенні лікарі керуються протоколами лікування опіків, з 06.11.2024 діє наказ №1869 щодо опіків, до того діяв інший стандарт, але вони не містять чітких вказівок щодо частоти перев`язок. Навпаки, при опіках неможна робити перев`язки кожні 12-24 годин, це травмує ткані. Протокол бойової травми при лікуванні опіків не застосовується, він не містить нічого про опіки. Також у відділенні є певний дефіцит розхідників, зокрема, контейнерів для матеріалу, що направляється на дослідження, плюс строк виконання дослідження становить 7-9 днів, а лабораторія приймає лише з понеділка по першу половину четверга. Ним подавалася заявка про розміщення лабораторії в філії №3, але цього зроблено не було, матеріал для досліджень досі возиться до філії №2 у Придніпровськ. З урахуванням того, що хворі перебувають у відділенні в середньому 5-6 днів, результати досліджень не встигають надходити. Лікарі зазвичай використовують емпіричну терапію – призначають антибіотики широкого спектру дії, які ефективні проти багатьох патологічних станів. Вважає, що керівництво лікарні переслідує його через його небажання брати участь в їхніх схемах. Інші лікарі залежать від них через бронювання та роботу, а він за віком вже не підпадає під мобілізацію, то ж, не боїться.

Представником позивача наголошене на тому, що всі дії щодо пацієнта ОСОБА_4 вчинені в межах однієї лікарні, негативні наслідки відсутні, порядок лікування визначає саме лікуючий лікар, то ж підстави для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відсутні.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, у поясненнях посилався на наданий відзив. Також додав, що порядок та кількість перев`язок визначає наказ МОЗ №714 від 25.04.2024. Є затвердженим протокол бойової травми, розділ 3 передбачає проведення перев`язок з періодичністю 12-24 години. У ОСОБА_4 була саме бойова травма, отримана під час бойових дій, в тому числі і опіки, тому слід було керуватися протоколом бойової травми, а не наказом щодо опіків. Відсутність негативних наслідків не має значення при визначенні порушень надання медичної допомоги та лікування. Крім того, у відділенні наявна достатня кількість стерильних контейнерів, доповідних чи заявок про недостатність від позивача не було.

Інших клопотань в порядку ст.222 ЦПК України учасниками справи суду не заявлено, підстави для вирішення справи шляхом укладення мирової угоди відсутні.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Справа перебувала у провадженні судді Кондрашова І.А. та 20.09.2024 в ній було відкрите провадження.

24.06.2025 справу повторно автоматично розподілено через відсторонення судді від здійснення правосуддя.

Ухвалою від 10.07.2025 справу прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою від 13.08.2025 відмовлено у задоволенні клопотання сторони позивача у розгляді справи за правилами загального позовного провадження та задоволене клопотання про витребування доказів – матеріалів службового розслідування, на підставі яких прийнято оскаржуваний наказ.

12.05.2026 за наслідками розгляду справи суд перейшов до стадії ухвалення рішення з проголошенням в судовому засіданні 22.05.2026 його вступної та резолютивної частин.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом з матеріалів справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 станом на 14.08.2024 обіймав посаду завідувача відділення, лікаря-комбустіолога опікового відділення Філії №3 Комунального некомерційного підприємства «Клінічна міська лікарня №16» Дніпровської міської ради.

ОСОБА_1 має вчене звання професора та науковий ступінь доктора наук, обирався членом-кореспондентом Української академії наук, нагороджений орденом «За оборону України», нагрудним знаком «Знак пошани», має численні подяки у сфері професійної діяльності.

Основні засади діяльності опікового відділення визначені Положенням про опікове відділення Філії №3 КНП «Міська клінічна лікарня №16» Дніпровської міської ради, затвердженим генеральним директором КНП «МКЛ №16» ДМР 01.11.2023, за яким опікове відділення є структурним підрозділом Філії №3 КНП «МКЛ №16» ДМР. Розділом 6 Положення визначене, що керівником відділення є його завідувач, який несе особисту персональну відповідальність, в тому числі, за своєчасне замовлення, отримання, облік необхідних лікарських засобів та медичних виробів для опікового відділення. Пунктом 9.2 Положення передбачене, що вибірковий зовнішній контроль діяльності відділення здійснюють генеральний та медичний директор лікарні, їх заступники.

Згідно з п.1.6 посадової інструкції, затвердженої генеральним директором КНП «МКЛ №16» ДМР 31.08.2023, з якою ознайомлений ОСОБА_1 31.08.2023, завідувач відділення здійснює безпосереднє керівництво діяльністю підпорядкованого йому медичного персоналу і несе повну персональну відповідальність за якість медичної допомоги, медичного обслуговування населення.

За п.1.7 посадової інструкції метою діяльності завідувача відділення є координація діяльності працівників опікового відділення, забезпечення високої якості лікувально-діагностичного та реабілітаційного процесу, тощо.

Пункт 2.2 покладає на завідувача організацію лікувально-профілактичної, адміністративно-господарської діяльності відділення, а п.2.3 – забезпечення надання якісної медичної допомоги населенню.

Відповідно до п.2.17 завідувач систематично контролює правильність діагностики та повноту лікувальних заходів, які проводять лікарі відділення, шляхом персонального огляду хворих та експертної оцінки медичної документації, завіряє її своїм підписом.

Завідувач відділення особисто веде правильне, своєчасне та повне заповнення належної медичної документації пацієнтів відділення, у т.ч. в електронному вигляді (п.2.18), контролює правильність, повноту та своєчасність заповнення такої документації медичним персоналом підпорядкованого відділення (п.2.19).

Пункти 4.1, 4.3 посадової інструкції передбачають персональну дисциплінарну відповідальність завідувача відділенням за неналежне виконання або невиконання посадових обов`язків, помилкові дії чи бездіяльність, неприйняття рішень, що входять у сферу його компетенції, а також за невикористання або неповне використання своїх функціональних прав, що передбачені інструкцією, а також правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Згідно з п.5.3 завідувач відділення повинен знати правила

оформлення медичної документації та додержуватися їх.

17.07.2024 медичним директором Філії №3 КНП «МКЛ №16» ДМР ОСОБА_6 подано доповідну записку на ім`я медичного директора з хірургії КНП «МКЛ №16» ДМР ОСОБА_12 про те, що 16.07.2024 о 15-35 до неї звернулася лікар-комбустіолог опікового відділення ОСОБА_15 щодо організації консультації торакального хірурга хворому ОСОБА_4 , та поки вона в телефонному режимі узгоджувала консультацію, лікар-комбустіолог ОСОБА_5 направив пацієнта швидкою на консультацію до торакального хірурга у МКЛ №16 . О 15-50 завідувача ОСОБА_1 на робочому місці не було. Після консультації торакального хірурга пацієнт був доставлений до Філії №3.

Розпорядженням в.о. генерального директора лікарні від 17.07.2024 №38 створено комісію з службового розслідування інформації, викладеної доповідній медичного директора ОСОБА_6 , щодо питань ненадання належної та своєчасної медичної допомоги ОСОБА_4 .

Порядок проведення службових розслідувань визначений Положенням про проведення службових розслідувань та службових перевірок стосовно працівників КНП «МКЛ №16» ДМР, затвердженим наказом №414 від 01.08.2025 КНП «МКЛ №16» ДМР.

Актом №3 комісії з службового розслідування від 26.07.2024, затвердженим протоколом №2 засідання комісії з службового розслідування КНП «МКЛ №16» ДМР, встановлено факти неналежного виконання завідувачем опікового відділення ОСОБА_1 та лікарем-комбустіологом ОСОБА_5 власних посадових (трудових) обов`язків, невиконання ними вимог наказів, стандартів, настанов та інструкцій МОЗ України. Рекомендовано керівникові КНП «МКЛ №16» ДМР розглянути питання щодо притягнення їх до дисциплінарної відповідальності за бездіяльність, неналежне виконання вимог власних посадових інструкцій, правил внутрішнього трудового розпорядку лікарні.

Згідно з наданими лікарем ОСОБА_5 письмовими поясненнями від 31.07.2024, стан хворого ОСОБА_4 був тяжким, але не критичним, обумовлений не опіками, а пошкодженням внутрішніх органів, була запідозрена патологія грудної клітини, черевної порожнини. Сумісно з лікарем ОСОБА_16 , з яким оглядався пацієнт, було прийняте рішення направити хворого на консультацію до торакального хірурга та обстеження комп`ютерною томографією. Хворий не потребував негайної оксигенотерапії та стабілізації вітальних функцій організму. Тяжкість пошкодження органів грудної клітини та черевної порожнини перевищувала тяжкість опіків.

01.08.2024 наказом №442 лікареві ОСОБА_5 оголошено догану за неналежне виконання вимог власної посадової інструкції на правил внутрішнього трудового розпорядку через невиконання Стандарту медичної допомоги під час медичного огляду пацієнта ОСОБА_17 , самовільне направлення хворого на консультацію торакального хірурга без надання необхідної допомоги, передбаченої Стандартом медичної допомоги та Настановою 00117, невнесення записів про направлення пацієнта до електронної системи охорони здоров`я із застосуванням електронного підпису, непроведення оперативного лікування опікової рани, відсутність контролю за лікуванням хворого, допущення системних порушень ведення медичної карти ОСОБА_4 .

Згідно з наказом №116-в/тр від 09.07.2024 ОСОБА_1 перебував у відпустці з 26.07.2024 по 02.08.2024.

Його графік робочого часу за липень 2024 року, зокрема, 16.07.2024, становив з 08-00 до 15-45.

За письмовими поясненнями ОСОБА_1 , наданими ним 08.08.2024, лікування ОСОБА_4 здійснювалося за існуючими стандартами: проведене обстеження, консультації суміжних спеціалістів, підготовка рани до втручання та хірургічна операція 19.07.2024 – на 3 добу (за стандартами – рання). За стандартами комбустіології опік був невеликим (обмежена рана) а ураження від вибуху із забоєм легень зумовлювало тяжкість, що обумовило рішення лікаря ОСОБА_5 щодо невідкладного залучення торакального хірурга для консультації. Згодом стан хворого був стабілізований та його переведено на наступний рівень евакуації. Вважає, що акт складений за формальними ознаками, має ознаки упередженості щодо нього.

Пацієнту ОСОБА_4 16.07.2024 о 17-20 заведено медичну карту стаціонарного хворого №7383/8, згідно з записами в ній огляд пацієнта лікарем-комбустіологом ОСОБА_5 проведений о 15-15, встановлено діагноз: опік полум`ям лівого стегна, ВОСП правого стегна та обох гомілок, забій грудної клітини, внутрішніх органів, рекомендований огляд лікаря-хірурга, торакального хірурга.

О 16-10 ОСОБА_4 оглянутий торакальним хірургом. Оглядом не виявлено даних за гостру хірургічну патологію органів грудної клітини, контузію легень не виключено.

В медичній карті містяться відомості про встановлений діагноз, призначене лікування, вимірювання температури тіла, заходи невідкладної допомоги, про надходження пацієнта до лікарні, запис лікаря приймального відділення ОСОБА_9 , скарги та анамнез, схема локальних змін (термічних уражень), відомості про щоденні огляди пацієнта 16.07.2024, 17.07.2024, 18.07.2024, 19.07.2024, 20.07.2024, 21.07.2024, 22.07.2024 (надруковані, не всі підписані лікарями), Інформована добровільна згода ОСОБА_4 на діагностику, лікування, проведення операції та знеболення, заповнена лікарем ОСОБА_18 16.07.2024 та підписана пацієнтом, та незаповнена, але підписана пацієнтом Інформована добровільна згода на операцію та знеболення. Також наявний запис про первинний огляд терапевтом, передопераційний огляд анестезіологом та протокол загального знеболення, дані про проведену 19.07.2024 операцію №262/8 «Некректомія», епікриз хворого.

Наказом №456 від 14.08.2024 генерального директора КНП «МКЛ №16» ДМР, за результатами службового розслідування, викладеними в Акті №3 комісії з службового розслідування від 26.07.2024, завідувачеві відділення лікарю-комбустіологу опікового відділення Філії №3 КНП «МКЛ №16» ДМР ОСОБА_1 за бездіяльність, неналежне виконання вимог власної посадової інструкції та правил внутрішнього трудового розпорядку КНП «МКЛ №16» ДМР оголошено догану. Так, догану оголошено за бездіяльність завідувача відділенням щодо невиконання підлеглим йому лікарем ОСОБА_5 вимог Стандартів медичної допомоги щодо пацієнта ОСОБА_4 ; невзяття участі у власний робочий час в організації лікувального процесу хворого – консультація торакального хірурга була проведена невідкладено без надання необхідної допомоги з ініціативи лікаря ОСОБА_5 , але була узгоджена на наступний день медичним директором ОСОБА_6 як планова; порушення вимог медичного законодавства як самим завідувачем відділення, так само й його підлеглим; невнесення лікарем ОСОБА_5 запису про направлення пацієнта на консультацію до електронної системи охорони здоров`я; несвоєчасне проведення оперативного лікування; відсутність всіх необхідних записів в медичній карті стаціонарного хворого; призначення антибактеріального препарату без обґрунтування цього в медичній карті; відсутність протоколу оперативного втручання в медичній карті та інші системі порушення заповнення медичної карти, відсутність підписів лікарів. ОСОБА_1 закидається порушення пунктів 1.4,1.6,1.7,2.2,2.3,2.17,2.18,2.19,4.3,5.3,5.10 власної посадової інструкції, пунктів 13,14 розділу ІІІ Правил внутрішнього трудового розпорядку лікарні.

14.08.2024 ОСОБА_1 отримано примірник наказу та здійснено в наказі позначку про незгоду з ним.

V. Оцінка суду

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Положеннями статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

За змістом ст.ст.3,4 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Згідно зі ст.139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Трудова дисципліна – це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Відповідно до вимог ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Порушенням трудової дисципліни може бути невиконання або неналежне виконання працівником трудових обов`язків, недотримання правил внутрішнього трудового розпорядку чи умов колективного договору.

Наказ роботодавця про застосування стягнення має містити мотивувальну частину з точним та обґрунтованим характером порушення трудової дисципліни.

Наказ про застосування до працівника стягнення не може містити стягнень, не передбачених ст.147 КЗпП України.

Таким чином законодавець визначив, що підстави притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності повинні бути відображені у відповідному наказі. Такі підстави повинні бути чіткими та обґрунтованими для того, щоб працівникові було зрозуміло, за що саме його притягнуто його до відповідальності.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Статтею 149 КЗпП України визначено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з Правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин, умисно або з необережності.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22.07.2020 у справі №554/9493/17.

Отже, для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена провина, як одна з важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Частиною першою статті 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але непізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Обов`язок доказування фактів вчинення працівником дисциплінарного проступку покладається на роботодавця.

Як вбачається з матеріалів справи, службове розслідування було призначене у КНП «МКЛ №16» ДМР у зв`язку з надходженням доповідної від медичного директора Філії №3 КНП «МКЛ №16» ДМР ОСОБА_6 від 17.07.2024.

Повертаючись до змісту доповідної, слід зауважити, що ОСОБА_6 , зокрема, зазначила, що 16.07.2024 о 15-35 до неї звернулася лікар-комбустіолог опікового відділення ОСОБА_15 щодо організації консультації торакального хірурга хворому ОСОБА_4 , та поки вона в телефонному режимі узгоджувала консультацію, лікар-комбустіолог ОСОБА_5 направив пацієнта швидкою на консультацію до торакального хірурга у МКЛ №16 . О 15-50 завідувача ОСОБА_1 на робочому місці не було. Після консультації торакального хірурга пацієнт був доставлений до Філії №3.

Порядок проведення службових розслідувань у КНП «МКЛ №16» ДМР на час проведення службового розслідування щодо позивача був визначений Положенням про проведення службових розслідувань та службових перевірок стосовно працівників КНП «МКЛ №16» ДМР, затвердженим наказом №175 від 15.05.2020 КНП «МКЛ №16» ДМР (далі – Положення).

Так, згідно з п.1 розділу V Положення під час службового розслідування мають бути встановлені: обставини (час, місце, спосіб, наслідки тощо) вчинення дисциплінарного правопорушення, з приводу якого призначене службове розслідування.

Згідно з п.8 цього ж розділу у разі виявлення під час службового розслідування інших правопорушень, не пов`язаних з предметом розслідування, службова особа, яка проводить розслідування одноособово, або голова комісії доповідає про це службовій особі, на яку покладено здійснення контролю за проведенням службового розслідування, або службовій особі, яка призначила це розслідування, на надалі діє відповідно до законодавства.

Пункт 1 розділу VІ Положення визначає, що за результатами службового розслідування складається акт, у якому зазначаються відомості, зокрема, про підстави для проведення службового розслідування, обставини (час, місце, спосіб, наслідки тощо) вчинення дисциплінарного правопорушення, з приводу якого проводилося службове розслідування.

Таким чином, виходячи з наведених приписів Положення, службове розслідування має проводитися виключно щодо дисциплінарного правопорушення, з приводу якого воно призначене; а в разі виявлення в ході розслідування інших правопорушень, не пов`язаних з предметом розслідування, про це мало бути повідомлено відповідальній особі, і після цього мали бути вчинені дії «відповідно до законодавства», а в акті мають бути зазначені, в тому числі, і наслідки вчинення дисциплінарного правопорушення.

Розпорядженням №38 від 17.07.2024, яким було створено комісію зі службового розслідування, визначено його підставу – доповідну від 17.07.2024 медичного директора ОСОБА_6 . Разом з тим, в розпорядженні викладено, що службове розслідування належить провести щодо питань ненадання належної та своєчасної медичної допомоги в умовах опікового відділення військовослужбовцю ОСОБА_4 .

Слід зауважити, що доповідна доволі чітко конкретизувала подію, яка може містити ознаки дисциплінарного правопорушення, допущеного позивачем, і саме це за вимогами Положення мало бути предметом розгляду комісії. У той саме час зміст розпорядження узагальнює та розширює без окреслення в часі та обсязі предмет розслідування щодо надання медичної допомоги ОСОБА_4 .

Суд наголошує, що в питаннях притягнення працівників до дисциплінарної відповідальності будь-яка свавільність роботодавця та перевищення ним меж здійснюваних в порядку ст.149 КЗпП України дій є неприпустимим.

Дійсно, під час службового розслідування конкретного випадку комісія може встановити інші порушення, не пов`язані з досліджуваним випадком, але матеріали справи не містять доказів того, що голова комісії доповіла про це службовій особі, яка призначила це розслідування. У випадку виявлення інших порушень алгоритм дій голови комісії, на переконання суду, мав бути таким: письмове повідомлення про виявлені інші порушення, за яким слідує призначення окремого службового розслідування та його проведення.

У справі, що розглядається, приводом для доповідної слугувало самовільне направлення лікуючим лікарем ОСОБА_5 хворого на невідкладну консультацію торакального хірурга без дотримання встановленої процедури та видачі направлення, що не проконтролював позивач, та відсутність о 15-50 позивача на робочому місці. Ці обставини є конкретними, чітко окреслюють подію та прив`язані до визначеної дати – 16.07.2024.

Втім, в Акті №3 службового розслідування надана оцінка всьому ходу лікування ОСОБА_4 , наведені посилання на обставини, які відбувалися вже після початку службового розслідування, що є неприпустимим та порушує як сам порядок проведення службового розслідування, так і принцип правової визначеності в цілому.

Підсумовуючи наведене, суд констатує, що всі порушення, перелічені в Акті №3 службового розслідування та оскаржуваному позивачем наказі, які не стосуються подій 16.07.2024, не можуть закидатися у провину позивачеві та відображатися саме в наказі №456 від 14.08.2024, прийнятому за наслідками проведеного службового розслідування.

Повертаючись до змісту інкримінованого ОСОБА_1 дисциплінарного порушення у вигляді бездіяльності щодо контролю за діями підлеглого лікаря ОСОБА_5 16.07.2024 щодо направлення пацієнта на консультацію торакального хірурга та відсутності позивача на робочому місці суд зазначає таке.

Згідно з нормами чинного трудового законодавства діє принцип презумпції невинуватості, який означає неможливість притягнути працівника до дисциплінарної відповідальності, доки роботодавцем не доведена його вина, і при цьому працівник не зобов`язаний сам доводити свою невинуватість. Принцип презумпції невинуватості випливає із змісту ст.138 КЗпП України, яка передбачає обов`язок роботодавця доводити наявність умов, серед яких і вина працівника, для притягнення такого працівника до дисциплінарної відповідальності.

Перед ухваленням рішення про застосування до працівника догани роботодавець має провести розслідування та зібрати достатньо доказів, які свідчили б про факт вчинення працівником дисциплінарного проступку. Такими доказами можуть слугувати, серед іншого, доповідні записки інших працівників; письмові свідчення свідків; повідомлення державних органів, що здійснюють контроль і нагляд за додержанням законодавства, зокрема у сфері охорони здоров`я та використання найманої праці; висновки фахівців; письмові пояснення самих порушників тощо.

Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

За змістом п.«д» ч.1 ст. 6 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» кожний громадянин України має право на охорону здоров`я, що передбачає кваліфіковану медичну та реабілітаційну допомогу із забезпеченням належного рівня захисту персональних даних, включаючи вільний вибір лікаря та фахівця з реабілітації, вибір методів лікування та реабілітації відповідно до рекомендацій лікаря та фахівця з реабілітації, вибір закладу охорони здоров`я, а також доступ до необхідних лікарських засобів та медичних виробів у порядку, встановленому законодавством.

Статтею ст.35-2 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» визначено, що медична допомога, що надається в амбулаторних або стаціонарних умовах лікарями відповідної спеціалізації (крім лікарів загальної практики – сімейних лікарів) у плановому порядку або в екстрених випадках і передбачає надання консультації, проведення діагностики, лікування та профілактики хвороб, травм, отруєнь, патологічних і фізіологічних (під час вагітності та пологів) станів, у тому числі із застосуванням високотехнологічного обладнання та/або високоспеціалізованих медичних процедур високої складності; направлення пацієнта відповідно до медичних показань для надання спеціалізованої медичної допомоги з іншої спеціалізації.

Надання спеціалізованої медичної допомоги забезпечують заклади охорони здоров`я в стаціонарних та амбулаторних умовах.

Лікуючим лікарем з надання спеціалізованої медичної допомоги є лікар закладу охорони здоров`я, у якому надається така допомога.

Лікуючого лікаря з надання спеціалізованої медичної допомоги в закладі охорони здоров`я, що забезпечує надання такої допомоги, визначає керівник цього закладу або уповноважена на прийняття відповідних рішень особа. Порядок визначення лікуючого лікаря встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Спеціалізована медична допомога надається відповідно до медичних показань за направленням лікуючого лікаря з надання первинної медичної допомоги або лікуючого лікаря закладу охорони здоров`я, що забезпечує надання спеціалізованої медичної допомоги.

Без направлення спеціалізована медична допомога відповідно до медичних показань також надається безоплатно в закладах охорони здоров`я, що забезпечують надання спеціалізованої допомоги, пацієнтам, які перебувають у невідкладному стані.

Порядок направлення пацієнтів відповідно до медичних показань до закладів охорони здоров`я, що забезпечують надання спеціалізованої медичної допомоги, а також порядок надання такої допомоги визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Згідно з Порядком направлення пацієнтів до закладів охорони здоров`я та фізичних осіб-підприємців, які в установленому законом порядку одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики та надають медичну допомогу відповідного виду, затвердженим наказом МОЗ України від 28.02.2020 №586 (далі – Порядок), ініціатором направлення є лікуючий лікар (п.п.3 п.5 розділу І). Ініціатор направлення приймає рішення про направлення на підставі оцінки стану здоров`я пацієнта, наявності медичних показань для отримання відповідних послуг, відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров`я та з урахуванням надання медичної допомоги відповідного виду (п.1 розділу ІІ). Ініціатор направлення повинен внести запис про направлення пацієнта до системи із застосуванням кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог законодавства (п.7 розділу ІІ).

З наведеного вище вбачається, що визначення потреби пацієнта ОСОБА_4 в консультації торакального хірурга перебувало станом на 16.07.2024 в компетенції лікуючого лікаря ОСОБА_5 , який на підставі результатів огляду пацієнта та наявної щодо нього медичної документації з характером отриманих травм прийняв рішення про необхідність невідкладної консультації. Будь-які негативні наслідки, яке потягнуло дане рішення, в матеріалах службового розслідування не відображені. При цьому Порядок не містить застережень, коли саме лікар має внести запис про направлення пацієнта до системи із застосуванням кваліфікованого електронного підпису в ситуації, коли стан пацієнта вимагає від лікаря вчинення невідкладних дій. Доказів того, що ОСОБА_4 не потребував за своїм станом невідкладної консультації торакального хірурга, матеріали службового розслідування не містять. Тим більше, що запис торакального хірурга в його медичній картці хоча і вказує на відсутність гострої хірургічної патології, але й містить відомості про те, що неможливо виключити контузію легень у пацієнта. Також в матеріалах службового розслідування відсутні докази того, ОСОБА_4 потребував стабілізації вітальних функцій, що необхідна медична допомога лікарем ОСОБА_5 на момент його направлення на консультацію була не надана або надана не в повному обсязі.

Суд звертає увагу, що матеріали службового розслідування, копії яких надані суду, містять лише доповідну ОСОБА_6 , розпорядження про створення комісії зі службового розслідування, Акт службового розслідування, пояснення ОСОБА_1 та медичну карту ОСОБА_4 , і не містять пояснень інших осіб – самого ОСОБА_4 , торакального хірурга, який його оглядав, лікаря приймального відділення ОСОБА_9 , які безпосередньо обізнані про події 16.07.2024, що є предметом службового розслідування.

На підставі викладеного суд доходить висновку, що лікуючий лікар ОСОБА_5 , найголовнішим обов`язком якого є надання медичної допомоги пацієнту, діяв в межах своєї компетенції та без порушення вимог законодавства, що виключає в даному випадку потребу участі завідувача відділенням ОСОБА_1 в організації лікувального процесу хворого та, відповідно, виключають його бездіяльність.

Щодо відсутності позивача на робочому місці в доповідній зазначено час його відсутності – 15-50 16.07.2024. З дослідженого судом графіку робочого часу лікарів опікового відділення за липень 2024 року встановлена тривалість робочого часу ОСОБА_1 16.07.2024 – з 08-00 до 15-45. Таким чином, час, зазначений у доповідній, є позаробочим часом позивача.

Окремо слід зауважити, що розпорядженням №38 від 17.07.2024 до складу комісії для проведення службового розслідування включена й медичний директор ОСОБА_6 , яка склала доповідну, на підставі якої призначене службове розслідування. Попри відсутність у Положенні прямої заборони на участь в комісії особи, яка була фактичним ініціатором розслідування, така обставина викликає об`єктивний сумнів у неупередженості члена комісії та може вказувати на певну зацікавленість у результатах службового розслідування.

Враховуючи наведене, суд встановив підстави для задоволення позовних вимог та скасування оскарженого наказу, який прийнятий без наявних на те підстав.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України через задоволення позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1211,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2,5,10-13,141,259,263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №16» Дніпровської міської ради (49069, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 19, код за ЄДРПОУ 01984624) в особі генерального директора Хасілєва Олега Йосиповича про скасування наказу про накладення стягнення у вигляді догани – задовольнити.

Наказ генерального директора Комунального некомерційного підприємства «Мілька клінічна лікарня №16» Дніпровської міської ради №456 від 14.08.2024 «Про винесення догани завідувачу відділення, лікарю-комбустіологу опікового відділення Філії №3 КНП «МКЛ №16» ДМР ОСОБА_1 » – скасувати.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №16» Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене 26.05.2026.

Суддя: В.С. Салькова