Рішення від 21 січня 2026 р. у справі №160/25733/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2026 рокуСправа №160/25733/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луговської Г.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) через свого представника звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач) викладені у листі від 20.08.2025 №37735-28506/С-01/8-0400/25, щодо не виключення із розрахунку середньої заробітної плати позивача, при призначенні щомісячної страхової виплати днів не роботи з поважних причин пов`язаних з простоєм, оголошеним на ПрАТ «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ», у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок щомісячної страхової виплати позивачу, з дня призначення, виключивши із обрахункового періоду при розрахунку середньої заробітної плати період простою (з 02.08.2022 по 31.03.2023 та з 03.06.2023 по 11.08.2023), оголошеним на ПрАТ «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ», у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскільки простій та призупинення дії трудових договорів на структурних підрозділах Акціонерного товариства «Південного гірничо-збагачувального комбінату» було запроваджено внаслідок впливу невідворотної сили, спричиненої російською військовою агресією, то період простою та призупинення дії трудових договорів вказаного підприємства може бути визнаний поважною причиною при розрахунку середньої заробітної плати та повинен бути виключений з розрахункового періоду для визначення розміру страхових виплат. З огляду на викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином та своїм правом на подання відзиву не скористався, жодних пояснень, заяв або клопотань не подав.

Вивчивши матеріали справи, щодо предмету спору, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач працюючи на підприємстві AT Південний гірничо - збагачувальний комбінат отримав професійне захворювання, за професією водій автотранспортних засобів в кар`єрі, про що складено акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 10.07.2024 року. Згідно виписки з акта огляду МСЕК серія 12 ААА №130220 від 29.08.2024 року, ОСОБА_1 встановлено 65 % втрати професійної працездатності з 19.08.2024 року до 01.09.2026 року.

Позивачу призначено одноразову допомогу потерпілому в разі стійкої втрати професійної працездатності в розмірі 36400 грн. та щомісячну страхову виплату втраченої заробітної плати потерпілого в розмірі 7068,04 грн.

Розрахунок страхових виплат здійснено наступним чином.

До розрахунку середньої заробітної плати за 12 календарних місяців взято наступну заробітну плату:

серпень 2022 року (фактично відпрацьованих 31 день) 8037,07 грн;

вересень 2022 року (фактично відпрацьованих 30днів) 8037,07 грн;

жовтень 2022 року (фактично відпрацьованих 31 день) 8037,07 грн;

листопад 2022 (фактично відпрацьованих 9 днів) 3955,88 грн;

грудень 2022 року (фактично відпрацьованих 31 день) 8081,31 грн;

січень 2023 року (фактично відпрацьованих 31 день) 8456,82 грн;

лютий 2023 року (фактично відпрацьованих 15 днів) 4556,66 грн;

березень 2023 року (фактично відпрацьованих 31 день) 8262,99 грн;

квітень 2023 року (фактично відпрацьованих 6 днів) 2188,24 грн,

травень 2023 року (фактично відпрацьованих 24 днів) 18915,36 грн,

червень 2023 року (фактично відпрацьованих 30 днів) 7924,74 грн,

липень 2023 року (фактично відпрацьованих 31 день) 8040,64 грн.

Всього: фактично відпрацьованих 300 днів, 94493,85 грн.

Середньоденна заробітна плата (дохід) обчислюється шляхом ділення сумарної заробітної плати на кількість календарних днів (за винятком календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, у даному випадку тимчасова непрацездатність 65 днів). Результат становить: 94493,85/300 = 314,98 грн.

Розмір середньоденної заробітної плати (доходу) не може перевищувати максимальну суму (гранічний розмір заробітної плати (доходу) та оподаткованого доходу (прибутку), з яких сплачується єдиний внесок, в розрахунку на один день та обчислюється шляхом ділення її розміру, встановленого в останньому місяці розрахункового періоду, на середньомісячну кількість календарних днів – 30,44 (MaxСЗП). Визначено: Max СЗП = 120000,00:30,44 = 3942,18грн. прийнята середньоденна заробітна плата 1099,60грн.

Розмір середньомісячної заробітної плати обчислюється відповідно до Порядку №1266 шляхом множення середньої заробітної плати за один календарний день на середньомісячну кількість календарних днів – 30,44, результат становить: 314,98 * 30,44 = 9587,99грн.

Осучаснена заробітна плата склала: 10873,91грн.

Щомісячна страхова виплата, виходячи з 65% втраченої заробітної плати становить: 10873,91 * 65% = 7068,94грн.

В свою чергу, згідно записів трудової книжки позивача від 18.06.2007 року, останній працював водієм великовантажного автомобіля АТ «ПІВНГЗК» та 11.08.2023 року звільнено за ст.38 КЗпП України у зв`язку з необхідністю догляду за дитиною віком до чотирнадцяти років.

Згідно відповідних розпорядчих документів по підприємству у зв`язку з надзвичайною ситуацією, збройною агресією проти України та введенням в країні правового режиму воєнного стану, а також зниження фактичного об`єму виробництва по структурним підрозділам комбінату ОСОБА_1 встановлено простій в роботі, а саме: з 02.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 29.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 05.11.2022, з 01.12.2022 по 25.12.2022, 27.12.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 24.01.2023, з 25.01.2023 по 31.01.2023, з 03.02.2023 по 10.02.2023, з 22.02.2023 по 28.02.2023, з 03.03.2023 по 31.03.2023, з 03.06.2023 по 30.06.2023, з 01.07.2023 по 31.07.2023, з 01.08.2023 по 11.08.2023.

23.07.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо здійснення перерахунку щомісячної страхової виплати для призначення виключивши із обрахункового періоду при розрахунку середньої заробітної плати період з 02.08.2022 року по 11.08.2023 року, у зв`язку із простоєм оголошеним на підприємстві, розрахунок середньої заробітної плати провести виходячи з періоду, який передував простою, оголошеному на підприємстві.

20.08.2025 листом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області наведено розрахунок середньомісячної заробітної плати та щомісячної страхової виплати та відмовлено у задоволенні заяви про перерахунок щомісячної страхової виплати, виключивши із обрахункового періоду при розрахунку середньої заробітної плати період простою, оголошеним на ПрАТ «Північний Гірничо-збагачувальний комбінат», у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні.

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання щодо страхових виплат врегульовані Законом України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 23 вересня 1999 року №1105-XIV (далі - Закон №1105-XIV).

Відповідно до частини 1статті 1 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування загальнообов`язкове державне соціальне страхування - система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення, страхові виплати та надання соціальних послуг застрахованим особам за рахунок коштів Фонду соціального страхування України.

Професійне захворювання - захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов`язаних з роботою.

Страхові випадки:

- за соціальним страхуванням від нещасних випадків - нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання (у тому числі встановлене чи виявлене в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів), що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму; нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення застрахованим нормативних актів про охорону праці;

- за соціальним страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності - подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи, членів її сім`ї або іншої особи на отримання відповідно до цього Закону матеріального забезпечення або соціальних послуг;

Відповідно до пункту 1 частини 1статті 35 Закону №1105-XIV страхуванню від нещасного випадку підлягають: 1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту); 2) учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах; 3) особи, які утримуються у виправних закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ або на інших підприємствах за спеціальними договорами.

Згідно з частиною 1 статті 36 Закону №1105-XIV страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Відповідно до частини 7 статті 36 Закону №1105-XIV страхові виплати складаються із: 1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата); 2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім`ї та особам, які перебували на утриманні померлого); 3) страхової виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; 4) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

Частиною 1 статті 42 Закону №1105-XIV встановлено, що сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров`я.

За приписами частини 9 статті 42 Закону №1105-XIV середньомісячний заробіток для обчислення суми страхових виплат потерпілому у зв`язку із втраченим ним заробітком (або відповідної його частини) визначається згідно з порядком обчислення середньої заробітної плати для виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України) визначає простій як призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (стаття 34 КЗпП України). Тобто, законодавець вкладає в цю категорію дві складові: 1) причина, яка може бути різноманітною (вичерпний перелік законодавством не встановлений); 2) наслідок у вигляді зупинення роботи.

Статтею 113 КЗпП України, яка регулює порядок оплати під час простою, передбачено два види простою: - з вини працівника (причиною в такому випадку можуть бути порушення трудової дисципліни, техніки безпеки, навмисне пошкодження виробничого обладнання тощо); - не з вини працівника (причинами можуть бути стихійне лихо, техногенна катастрофа, карантин, військові дії тощо).

Якщо простій виник не з вини працівника, то час простою працівникам оплачується відповідно до ч.1 ст.113 КЗпП України з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 в Україні введено воєнний стан, який діє на день розгляду справи.

Закон України від 15.03.2022 року №2136-IX Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану визначає особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами (далі - працівники), у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України Про правовий режим воєнного стану (далі - Закон №2136-IX).

Відповідно до приписів статті 13 Закону №2136-ІХ Призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв`язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором.

Призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану. У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи.

Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

Призупинення дії трудового договору не може бути прихованим покаранням і не застосовується до керівників та заступників керівників державних органів, а також посадових осіб місцевого самоврядування, які обіймають виборні посади.

Призупинення дії трудового договору оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця, в якому, зокрема, зазначається інформація про причини призупинення, у тому числі про неможливість обох сторін виконувати свої обов`язки та спосіб обміну інформацією, строк призупинення дії трудового договору, кількість, категорії і прізвища, ім`я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) відповідних працівників, умови відновлення дії трудового договору.

Наказ (розпорядження) про призупинення дії трудового договору, укладеного з посадовими особами державних органів та органів місцевого самоврядування, роботодавець подає для погодження до військової адміністрації, яка здійснює свої повноваження на відповідній території (військові адміністрації населених пунктів та районні військові адміністрації, а за їх відсутності - обласні).

У разі незгоди працівника (працівників) із наказом (розпорядженням) роботодавця про призупинення дії трудового договору працівником або профспілкою за дорученням працівника (працівників) відповідний наказ (розпорядження) може бути оскаржений до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або його територіального органу, який, вивчивши зміст наказу (розпорядження) та підстави для його видання, за погодженням з військовою адміністрацією може внести роботодавцеві припис про скасування відповідного наказу (розпорядження) або про усунення порушення законодавства про працю іншим шляхом, що є обов`язковим до виконання роботодавцем протягом 14 календарних днів з дня отримання такого припису.

Приписи у разі оскарження наказу (розпорядження) про призупинення дії трудового договору, укладеного з посадовими особами, зазначеними в абзаці другому частини другої цієї статті, можуть бути внесені роботодавцеві за погодженням з військовою адміністрацією.

Припис центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або його територіального органу може бути оскаржений роботодавцем протягом 10 календарних днів у судовому порядку.

Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року №1266 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням (далі - Порядок № 1266).

Відповідно до п.3 Порядку №1266 середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок та / або страхові внески на відповідні види загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - страхові внески), на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування - період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов`язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати, призупинення дії трудового договору у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, період, протягом якого працівник проходив строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або проходив військову службу за контрактом, зокрема шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, і за ним не зберігався роботодавцем середній заробіток за такий період (далі - поважні причини). В такому ж порядку обчислюється середньоденна сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка є працівником або гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті, з якої фактично сплачено страхові внески.

Згідно з пунктом 11 Порядку №1266 розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, починаючи з місяця, що передує місяцю настання страхового випадку.

Пунктом 14 Порядку №1266 встановлено, що у разі коли на дату встановлення медико-соціальною експертною комісією ступеня втрати застрахованою особою професійної працездатності або коли з дня смерті потерпілого до настання права на страхові виплати минуло більше року з дня настання страхового випадку, середня заробітна плата обчислюється виходячи з розміру заробітної плати застрахованої особи перед настанням нещасного випадку на виробництві або перед звільненням з роботи (переходом на іншу роботу), з якою пов`язане професійне захворювання, з урахуванням її коригування, що проводиться територіальним органом Пенсійного фонду України, за формулою:

З = З(н) х С : М,

де З - середньомісячна заробітна плата застрахованої особи, у гривнях;

З(н) - середньомісячна заробітна плата найманих працівників, зайнятих в економіці України, за календарний рік, що передує року, з якого призначається страхова виплата;

С - сума коефіцієнтів заробітної плати застрахованої особи за кожний місяць розрахункового періоду (К1 + К2 + К3 + ...);

К - коефіцієнт заробітної плати застрахованої особи за кожний місяць у розрахунковому періоді, який визначається за формулою:

К = З(в) : З(с),

де З(в) - заробітна плата застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати;

З(с) - середньомісячна заробітна плата працівників, зайнятих в економіці України, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати;

М - кількість календарних місяців у розрахунковому періоді.

У разі коли у розрахунковому періоді є місяць (місяці), в якому повністю відсутня заробітна плата у зв`язку з:

поважною причиною, - такий місяць (місяці) виключається з розрахункового періоду, тобто сума коефіцієнтів за розрахунковий період ділиться на 11 (або на меншу кількість) місяців;

причиною, не віднесеною цим Порядком до поважної, - такий місяць не виключається з розрахункового періоду, тобто сума коефіцієнтів за розрахунковий період ділиться на 12 або на кількість місяців у конкретному розрахунковому періоді.

Пунктом 16 Порядку №1266 встановлено, що якщо у місяці, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати, застрахована особа працювала неповний календарний місяць з поважних причин, середня заробітна плата працівників, зайнятих в економіці України, застосовується пропорційно фактичній кількості відпрацьованих календарних днів у такому місяці.

За приписами пункту 31 Порядку №1266 середня заробітна плата (дохід) для призначення допомоги по безробіттю, для страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності), та для призначення страхових виплат для добровільно застрахованих осіб обчислюється робочими органами фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування з використанням даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Як зазначено вище, пунктом 3 Порядку №1266 передбачено, що середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок та / або страхові внески на відповідні види загальнообов`язкового державного соціального страхування, на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування - період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов`язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, зокрема, призупинення дії трудового договору у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Таким чином, суми виплат, які отримувала застрахована особа, з яких були фактично нарахований єдиний внесок та / або страхові внески на відповідні види загальнообов`язкового державного соціального страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення страхових виплат. При цьому, при наявності поважних причин (призупинення дії трудового договору у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України) коли особа не працювала, зазначений період має бути виключений із розрахункового періоду.

З матеріалів справи вбачається, ОСОБА_1 у спірний період з 02.08.2022 по 11.08.2023 року фактично не працював на підприємстві у зв`язку із введенням в Акціонерному товаристві «Південного гірничо-збагачувального комбінату» простою, який оплачувався відповідно до ч.1 ст.113 КЗпП України з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Водночас, відповідачем, до розрахунку середньої заробітної плати за 12 календарних місяців було взято заробітну плату позивача: серпень 2022 року-липень 2023 року.

Отже, періоди з 01.08.2022 по 31.07.2023 року не були виключені відповідачем при розрахунку щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 .

Оскільки простій на підприємстві Акціонерне товариство «Південного гірничо-збагачувального комбінату» та призупинення дії трудових договорів було запроваджено внаслідок впливу невідворотної сили, спричиненої збройною агресією Російською Федерацією проти України, суд дійшов висновку, що період простою вказаного підприємства та призупинення дії трудового договору з 02.08.2022 по 11.08.2023 року має бути визнаний поважною причиною при розрахунку середньої заробітної плати та повинен бути виключений з розрахункового періоду.

Враховуючи викладене, дії відповідача щодо не виключення із розрахунку середньої заробітної плати позивача при обчисленні щомісячної страхової виплати днів не роботи з поважних причин, пов`язаних з простоєм, оголошеним ПрАТ «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ», у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні, є протиправними.

З огляду на викладене, з метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача здійснити перерахунок щомісячної страхової виплати позивача з дня призначення, виключивши із обрахункового періоду при розрахунку середньої заробітної плати період простою (з 02.08.2022 по 31.03.2023 та з 03.06.2023 по 11.08.2023), оголошеним на ПрАТ «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ», у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні, та здійснити виплату з урахуванням проведених платежів.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом положень частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірності своїх дії у спірних правовідносинах.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1211,20 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 9, 90, 72-78, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не виключення із розрахунку середньої заробітної плати ОСОБА_1 при призначенні щомісячної страхової виплати днів не роботи з поважних причин, пов`язаних з простоєм, оголошеним ПрАТ «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ», у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 з дня призначення, виключивши із обрахункового періоду при розрахунку середньої заробітної плати періоди простою (з 02.08.2022 по 31.03.2023 та з 03.06.2023 по 11.08.2023), оголошеним ПрАТ «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ», у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211(одна тисяча двісті одинадцять)грн. 20коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В. Луговська