Рішення від 21 травня 2026 р. у справі №213/1621/26 — Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/1621/26

Номер провадження 2-а/213/15/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2026 року Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Мазуренко В.В., при секретарі Гусаровій О.С., за участю позивача, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Кривого Рогу адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив суд скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 №262 від 03.04.2026р., та закрити провадження у справі. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що на момент винесення постанови закінчились строки притягнення його ді відповідальності. Крім того зазначає, що повістку особисто не отримував, акт про відмову було складено за його відсутності. Станом на 09.03.2026р. позивач мав бронювання. 26.03.2026р. самостійно звернувся до відповідача для отримання направлення на ВЛК. Вважає постанову незаконною, необґрунтованою.

Представник відповідача подала Відзив на позов, відповідно до якого позивач перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у відповідача, має статус військовозобов`язаного. 13.10.2025р. на підприємство АТ ПГЗК було надано Розпорядження відповідача про виклик військовозобов`язаних (в тому числі позивача) до відповідача на 30.10.2025р. о 09:00 годин. З підприємства де працює позивач, до відповідача було надано Акт від 17.10.2025р. про відмову позивача від отримання повістки. Даний акт підтверджує, що позивач був оповіщений про необхідність прибуття до відповідача на зазначену дату. Вважають спірну постанову законною, строки притягнення до відповідальності позивача пропущені не були.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, посилався на обставини вказані у позові.

Представник відповідача до суду не з`явилась.

21.04.2026р. відкрито провадження у справі

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 210-1 КУпАП встановлена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, відповідно до якої в редакції на час виникнення спірних правовідносин:

Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.1 ст.210-1 КУпАП).

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.2 ст.210-1 КУпАП).

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.3 ст.210-1 КУпАП).

При цьому, відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.

Отже, на дату винесення відповідачем спірної постанови в Україні діяв особливий період, що є підставою для застосування ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 280 КУпАП встановлює обов`язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 279-9 КУпАП, у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста. ІНФОРМАЦІЯ_3 , протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов`язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, подала зазначену у цій статті заяву через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, копія постанови по справі може бути направлена їй засобами електронного зв`язку на адресу електронної пошти, зазначену в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, або в її електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити також відомості про дату, спосіб надходження та зміст заяви від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім того, у постанові про накладення адміністративного стягнення мають міститися інформація про порядок виконання адміністративного стягнення, у тому числі реквізити для сплати штрафу, та відомості про те, що постанова вважатиметься виконаною у разі сплати протягом десяти календарних днів з дня набрання такою постановою законної сили не менше ніж 50 відсотків розміру штрафу.

Відповідно до Повістки 5180964, сформованої 13.10.2025р., ОСОБА_1 викликався до відповідача на 30.10.2025р. на 09:00 годину.

13.10.2025р. до АТ ПГЗУ було направлено Розпорядження №4/7086 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 30.10.2025р. о 09:00 годин працівників, в тому числі ОСОБА_1 .

Відповідно до Акту від 17.10.2025р. ОСОБА_1 під час оповіщення відмовився від отримання повістки на 30.10.2025р. на 09.00 годин до відповідача, текст повістки йому було оголошено.

Таким чином, суду доведено, що позивача було проінформовано про необхідність явки до відповідача на 30.10.2025р. Доказів неналежного оповіщення позивача суду не надано. Суд критично відноситься до позиції позивача, що Акт від 17.10.2025р. було складено за його відсутності, та йому текст повістки не оголошувався, та від отримання повістки він не відмовлявся, - оскільки вказане твердження позивача спростовується дослідженими доказами.

03.04.2026р. начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 розглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , встановлено, що ОСОБА_1 17.10.2025р. належним чином вручалась повістка 5180964 про прибуття на 09:00 годину 30.10.2025р., на що громадянин ОСОБА_1 відмовився від отримання повістки, що підтверджується Актом з місця роботи ОСОБА_1 про відмову в отриманні повістки до ІНФОРМАЦІЯ_4 для визначення призначення на особливий період під час проведення загальної мобілізації. На вказаний період в повістці дату та час ОСОБА_1 не прибув до відповідача без поважних причин, чим порушив вимоги абз 1 ч.1 ст 22, абз 7 ч.3 ст 22 ЗУ Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст 210-1 КУпАП, постановив накласти на ОСОБА_1 штраф у сумі 17000 грн. (доказ в електронному вигляді).

Відповідно до вимог ст. 293 КУпАПі роз`яснень, викладених в п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 24.06.1988 року «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» зі змінами та доповненнями, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд зазначає, що повістка на ім`я позивача була виписана на 30.10.2025р., та неявка на вказану дату не є продовжуваним правопорушенням, та в даному разі, станом на 03.04.2026р., в разі визнання позивача винуватим, сплили строки притягнення позивача до відповідальності (ст38 КУпАП).

Згідно з ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу;

Слід зауважити, що вимоги ч.3ст. 286 КАС України передбачають, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вказане вище, те що станом на момент винесення спірної постанови закінчились строки за ст. 38 КУпАП для притягнення позивача за відповідальність щодо неявки на 30.10.2025р., - суд вважає, що спірна постанова підлягає скасуванню, провадження закриттю.

Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, наявні правові підстави для задоволення позовних вимог. Судові витрати понесені позивачем підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.2,5,9,72-79,90,122,242-246,262,286 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №262 від 03.04.2026 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210-1 ч.3 КУпАП, відносно ОСОБА_1 .

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП- закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665, 60 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду, в зв`язку з оголошенням його вступної та резолютивної частини, подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня вручення повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Дата складання рішення 22.05.2026р.

Суддя: В. В. Мазуренко