Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №212/5620/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 212/5620/26

2-о/212/149/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2026 року місто Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі:

головуючого судді – Козлова Д. О.,

присяжних – Зотової Н. В., Довгої О. А.,

за участю секретаря – Пижик В. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу № 212/5620/26 за заявою Військової частини НОМЕР_1 про визнання особи безвісно відсутньою, зацікавлені особи: ОСОБА_1 , Перша Криворізька державна нотаріальна контора,

за участі представника заявника – Шпилькіна І. В.,

зацікавленої особи – ОСОБА_1 ,

представника зацікавленої особи – Ангеліна І. І., -

В С Т А Н О В И В:

Представник заявника звернувся до суду із даною заявою, посилаючись в обґрунтування заявлених вимог на те, що 15 листопада 2014 року військова частина - польова пошта НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 батальйон територіальної оборони) ввійшла до складу військової частини НОМЕР_1 (військова частина - польова пошта НОМЕР_4 ), яка на даний час є правонаступником військової частини польова пошта НОМЕР_2 . Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 199 від 24 червня 2015 року, військовослужбовця молодшого сержанта ОСОБА_2 , який проходить військову службу під час мобілізації на особливий період, який прибув із військової частини - польова пошта НОМЕР_2 АДРЕСА_1 , з 24 червня 2015 року було зараховано до списків особового складу частини на всі види забезпечення та зарахувати у розпорядження командира частини у зв`язку з перебуванням у полоні. Відповідно до наказу командира військової частини - польова пошта НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 06.08.2014 року № 65 вважається таким, що прибув до виконання службових обов`язків: з бойового патрулювання міст Межова, Слов`янка та Чаплине: (Дніпропетровська область) та були переведені (у складі в/ч НОМЕР_2 ) в оперативне підпорядкування керівника антитерористичних операцій у Донецької та Луганської областях для виконання бойового завдання у районі смт. Старобешеве, зараховані на котлове забезпечення з обіду 6 серпня 2014 року, зокрема, молодшого сержанта ОСОБА_2 , старшого стрільця 3 відділення охорони 2 взводу охорони 1 роти охорони. Однак 30.08.2014 року зв`язок з молодшим сержантом ОСОБА_2 при виході з оточення між населеними пунктами Покровка та м. Іловайськ Донецької області під час виконання бойового завдання в зоні проведення антитерористичної операції в районі міста Іловайськ Донецької області, був втрачений. На підставі наказу командира військової частини - польова пошта НОМЕР_2 від 8 червня 2015 року № 157 проведено службове розслідування за фактом захоплення військовослужбовців частини заручниками незаконних збройних формувань під час виходу з оточення в районі міста Іловайськ Донецької області та складений акт службового розслідування, затверджений 15 червня 2015 року командиром військової частини польова пошта НОМЕР_2 , за яким був встановлений факт захоплення військовослужбовців частини заручниками незаконних збройних формувань під час виходу з оточення в районі міста Іловайськ Донецької області, у тому числі молодшого сержанта ОСОБА_2 , що підтверджується відео-доказом датованим та опублікованим 2 вересня 2014 року, а саме: фрагмент сюжету програми «Чрезвычайные происшествия» від 02.09.2014 року на каналі російського телебачення «НТВ», де була підтверджена присутність молодшого сержанта ОСОБА_2 , що підтвердила його дружина, ОСОБА_1 , яка впізнала свого чоловіка на зазначеному відео (фрагмент на 2 хвилині 26 секунді (3-й праворуч у 2-му ряду), який із нею останній раз виходив на зв`язок 30 серпня 2014 року об 19 годині зі свого мобільного телефону, повідомивши, що знаходиться в с. Покровка поблизу м. Іловайськ. Молодший сержант ОСОБА_2 , захоплений незаконними збройними формуваннями як заручник, не був звільнений по теперішній час. На запит ВЧ НОМЕР_1 від Центрально-Міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі 12.06.2024 року отримано відповідь, що відомості з Державного реєстру актів цивільного стану громадян актових записів про смерть складених на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні. Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 14.05.2024 року № 2855 статус військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був змінений на зниклий безвісті з 2 вересня 2014 року, оскільки у військовій частині НОМЕР_1 відсутня інформація про місцезнаходження ОСОБА_2 . Станом на зараз відомостей відносно солдата ОСОБА_2 немає понад 10 років, що дає підстави для припущення про його безвісну відсутність. З метою реалізації кадрових рішень командуванням військової частини НОМЕР_1 наявна нагальна потреба в тому, щоб були вільні посади для призначення на них військовослужбовців. Зараз є необхідні передумови для визнання ОСОБА_2 безвісно відсутнім, виходячи з того, що останні відомі відомості про його місцезнаходження датовані 30.08.2014 р. Отже, визнання судом ОСОБА_2 безвісно відсутнім дозволить заявнику здійснити відповідні кадрові рішення, а близьким родичам військовослужбовця оформити пенсію у зв`язку з втратою годувальника та інші соціальні виплати. На підставі викладеного, просив суд визнати військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , безвісно відсутнім.

Від представника ОСОБА_1 , адвоката Ангеліна І. І. надійшли письмові заперечення на подану заяву, де було вказано, що заява ВЧ НОМЕР_1 необґрунтована, тому не підлягає задоволенню. Так визнання ОСОБА_2 безвісно відсутнім суперечитиме приписам ст. 43 ЦПК України, оскільки органи державної влади, заявник, ОСОБА_1 мають відомості про місце перебування ОСОБА_2 , що спростовує доводи заявника про те, що відомості про місце перебування ОСОБА_2 відсутні, оскільки є інформація про перебування останнього в полоні держави-агресора,що підтверджується письмовими доказами. На підставі наведеного просив суд відмовити у задоволенні заяви ВЧ НОМЕР_1 .

Представник Військової частини НОМЕР_1 у судовому засіданні, підтримуючи заявлені вимоги, надав пояснення аналогічні тим, що викладені у заяві Військової частини НОМЕР_1 , яку просив суд задовольнити та визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , безвісно відсутнім, додаючи, що представники СБУ входять до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Однак ані у СБУ, ані у національної поліції немає відомостей, де може перебувати ОСОБА_2 , а також відсутня підтверджена інформація про можливе місце перебування ОСОБА_2 протягом понад 11 років у інших осіб. Тому для комплектування особового складу ВЧ НОМЕР_1 , враховуючи відсутність нових даних про можливе місце перебування ОСОБА_2 , вважав, що безвісна відсутність ОСОБА_2 була доведена в суді. При цьому зазначена у довідках ВЧ НОМЕР_1 інформація про військового ОСОБА_2 за період з 2017 року по 2022 рік не відповідає дійсності, оскільки такі довідки ВЧ НОМЕР_1 не була уповноважена видавати, бо ОСОБА_2 був військовослужбовцем іншої частини та фактично не проходить службу у ВЧ НОМЕР_1 .

Зацікавлена особа, ОСОБА_2 та її представник, адвокат Ангелін І. І., заперечуючи проти заявлених Військовою частиною НОМЕР_1 вимог, просили суд відмовити у визнані безвісно відсутнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на те, що саме Державне підприємство «Український національний центр розбудови миру» (далі за текстом – ДП «УНЦРМ») виконує з 17.03.2022 року на підставі розпорядження КМУ № 228-р функції Національного інформаційного бюро відповідно до Женевської конвенції про поводження з військовополоненими від 12 серпня 1949 року. Отже, у 2022 році вся інформація по ОСОБА_2 була передана до ДП «УНЦРМ», де наразі маються відомості про те, що ОСОБА_2 перебуває у полоні держави-агресора. При цьому СБУ такою інформацією може не володіти. Крім того ВЧ НОМЕР_1 протягом 2017-2022 років визнавала, що ОСОБА_2 перебуває в полоні, видаючи відповідні довідки дружині останнього, ОСОБА_1 . Однак відсутня інформація, де ОСОБА_2 конкретно утримується. Таким чином його не можна визнавати безвісно відсутнім, оскільки він може бути живим, а в подальшому може бути обміняний з полону, оскільки відомостей, що він загинув немає. Крім того задоволення заяви ВЧ НОМЕР_1 призведе до втрати ОСОБА_1 виплат, які вона отримує за свого чоловіка, військовослужбовця ОСОБА_2 , що суттєво впливатиме на її майновий статус.

Представники Першої Криворізької державної нотаріальної контори до судового засідання не з`явились повторно, будучи повідомленими про час та місце розгляду справи належним чином, не надавши будь-яких заяв чи клопотань, що у даному випадку не є перешкодою для вирішення справи судом.

Таким чином суд, вислухавши учасників, які з`явились, допитавши свідка та дослідивши письмові матеріали, вважає заявлені вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ст. 43 ЦК України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. У разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року.

Безвісна відсутність, - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування). При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місцезнаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.

Суд встановив, що за свідоцтвом про шлюб, виданим 20 жовтня 2007 року Саксаганським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 790 від 20 жовтня 2007 року, вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 одружились, внаслідок чого дружині було присвоєно прізвище ОСОБА_4 .

Відповідно до наказу від 06.08.2014 року № 65 командира ВЧ польова пошта НОМЕР_2 ОСОБА_2 , молодшого сержанта, старшого стрільця 3 відділення охорони 2 зводу охорони 1 роти охорони, вважати таким, що прибув та приступив до виконання службових обов`язків з 06.08.2024 року.

Однак 30.08.2014 року зв`язок з молодшим сержантом ОСОБА_2 при виході з оточення між населеними пунктами Покровка та м. Іловайськ Донецької області під час виконання бойового завдання в зоні проведення антитерористичної операції в районі міста Іловайськ Донецької області, був втрачений.

На підставі наказу командира військової частини - польова пошта НОМЕР_2 від 8 червня 2015 року № 157 проведено службове розслідування за фактом захоплення військовослужбовців частини заручниками незаконних збройних формувань під час виходу з оточення в районі міста Іловайськ Донецької області та складений акт службового розслідування, затверджений 15 червня 2015 року командиром військової частини польова пошта НОМЕР_2 , за яким був встановлений факт захоплення військовослужбовців частини заручниками незаконних збройних формувань під час виходу з оточення в районі міста Іловайськ Донецької області, у тому числі молодшого сержанта ОСОБА_2 , що підтверджується відео-доказом датованим та опублікованим 2 вересня 2014 року, а саме: фрагмент сюжету програми «Чрезвычайные происшествия» від 02.09.2014 року на каналі російського телебачення «НТВ», де була підтверджена присутність молодшого сержанта ОСОБА_2 дружиною останнього, ОСОБА_1 , яка впізнала свого чоловіка на зазначеному відео (фрагмент на 2 хвилині 26 секунді (3-й праворуч у 2-му ряду), який із нею останній раз виходив на зв`язок ІНФОРМАЦІЯ_2 об 19 годині зі свого мобільного телефону, повідомивши, що знаходиться в с. Покровка поблизу м. Іловайськ.

Відповідно до наказу командира військової частини – польова пошта НОМЕР_4 від 24 червня 2015 року № 199 молодшого сержанта ОСОБА_2 , який проходить військову службу під час мобілізації на особливий період, який прибув із військової частини - польова пошта НОМЕР_2 АДРЕСА_1 , з 24 червня 2015 року було зараховано до списків особового складу частини на всі види забезпечення та зараховано у розпорядження командира частини у зв`язку його з перебуванням у полоні.

Молодший сержант ОСОБА_2 , захоплений незаконними збройними формуваннями як заручник, не був звільнений по теперішній час.

Так за даними від 15.11.2021 року, від 02.08.2022 року КРУП ГУ НП в Дніпропетровській області та від 11 травня 2026 року СУ ГУ НП в Дніпропетровській області вбачається, що ОСОБА_2 перебуває у державному розшуку як безвісно відсутній в рамках кримінального провадження № 12014050000001100000, що підтверджується витягом від 19.10.2023 року з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісті за особливих обставин.

Також за інформацією від 19.05.2023 року та від 19.02.2024 року ДП «Український національний центр розбудови миру» вбачається, що відносно ОСОБА_2 немає офіційно підтверджених відомостей про перебування його у полоні з Центрального агентства з розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста.

Крім того від Центрально-Міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі 12.06.2024 року та 22.04.2026 року отримано відповідь про те, що відомості з Державного реєстру актів цивільного стану громадян актових записів про смерть, складені на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні.

Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 14.05.2024 року № 2855 статус військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був змінений на зниклий безвісті з 2 вересня 2014 року, оскільки у військовій частині НОМЕР_1 відсутня протягом більш ніж 10 років інформація про місцезнаходження військового ОСОБА_2 .

Також відповідно до відповіді Об`єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при СБУ, від 12.04.2026 року, вбачається, що під час взаємодії з органами, уповноваженими на розшук осіб, зниклих безвісті за особливих обставин, та міжнародними організаціями офіційні відомості про місцезнаходження ОСОБА_2 , перебування його в полоні відсутні.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні вказував, що він проходив службу у ВЧ НОМЕР_5 ( НОМЕР_3 батальйон), який був у 2015 році розформований, правонаступником якого стала ВЧ НОМЕР_1 , де він продовжує проходити службу. Так ВЧ НОМЕР_5 , де також проходив службу ОСОБА_2 , виконувала бойові завдання поблизу міста Іловайськ звідки 29.08.2014 року при відході 40 батальйон потрапив під обстріл та було багато військових узято в полон, зокрема, ОСОБА_2 . В подальшому ані до 15 вересня 2014 року, ані протягом листопада – грудня 2015 року його не було звільнено з полону, а від звільнених у той час військовополонених він дізнався, що полонений ОСОБА_2 ще у 2015 році утримувався в СІ м. Донецьк, куди приїздив одного разу ватажок незаконних збройних формувань, який там катував наших військових, внаслідок чого шістьох військових з 40 батальйону в подальшому ніхто не бачив більше, зокрема, ОСОБА_2 . Однак, що сталось із ОСОБА_2 та де він свідку невідомо. Додавав, що документація ВЧ НОМЕР_5 передавалась до центрального архіву Міноборони в м. Києві, звідки вже в копіях була надана ВЧ НОМЕР_1 , як правонаступнику ВЧ НОМЕР_5 , за якою й надавались відповіді щодо військових ВЧ НОМЕР_5 . Про це він надавав пояснення у військовій прокуратурі.

Натомість, суд вказує, що відповідно до виписки з Реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, наданої ДП «УНЦРМ» від 02.05.2024 року, від 23.07.2024 року та виписками від 14.02.2024 року, 04.05.2026 року з Реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, наданої ДП «УНЦРМ», вбачається, що незважаючи на те, що підтвердження про перебування в полоні ОСОБА_2 від Центрального агентства з розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста немає, однак наявне підтвердження про його перебування у полоні держави-агресора з інших відкритих джерел.

В цьому сенсі суд вказує, що на підставі Розпорядження від 17 березня 2022 року № 228-р КМУ «Про визначення державного підприємства, яке виконує функції Національного інформаційного бюро» з метою виконання зобов`язань України у галузі міжнародного гуманітарного права було визначено, що державне підприємство «Український національний центр розбудови миру» виконує функції Національного інформаційного бюро відповідно до Женевської конвенції про поводження з військовополоненими від 12 серпня 1949 року.

Так відповідно до ст. 122 ч. V «Інформаційне бюро й товариства допомоги військовополоненим» «Женевської конвенції про поводження з військовополоненими» від 12 серпня 1949 року, ратифікованою Україною, на початку конфлікту й у всіх випадках окупації кожна зі сторін конфлікту засновує офіційне Інформаційне бюро у справах військовополонених, які перебувають під її владою. В якомога коротший строк кожна зі сторін конфлікту передає своєму Інформаційному бюро всі відомості, зазначені в четвертому, п`ятому та шостому абзацах цієї статті, про кожну особу з боку супротивника, яка потрапила до неї в полон та належить до однієї із зазначених у статті 4 категорій. Інформаційне бюро одержує від різних відповідних органів відомості про всі випадки переміщення, звільнення, репатріації, втечі, госпіталізації, смерті й передає такі відомості в порядку, передбаченому вище в третьому абзаці. До обов`язків Інформаційного бюро також входить надання відповідей на всі надіслані йому запити стосовно військовополонених, зокрема тих, які померли в полоні, а також здійснення будь-яких запитів, необхідних для одержання інформації, яку просять надати, якщо бюро її не має.

Крім того за долученими до справи представником ОСОБА_1 довідками ВЧ НОМЕР_1 , які не були визнані у передбаченому законом порядку недійсними, вбачається, що така військова частина підтверджувала протягом 2017-2022 років факт перебування військовослужбовця ОСОБА_2 у полоні, внаслідок чого суд відкидає посилання представника заявника на невідповідність викладеної в таких довідках інформації.

За таких обставин, встановлених в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що заявником не було доведено відсутність інформації щодо відсутності ОСОБА_2 понад одного року в місці його постійного проживання, оскільки він зник безвісті за особливих обставин, тобто під час бойових дій, будучи військовослужбовцем.

При цьому відсутні відомості про його самовільне залишення військової служби.

Отже, державними органами не було доведено фактичне місце перебування військовослужбовця ОСОБА_2 , який потрапив у 2014 році в полон, а також відсутні відомості про його звільнення з полону чи стан його здоров`я, що на переконання суду підтверджує позицію представника ОСОБА_1 щодо відсутності законних підстав для визнання ОСОБА_2 безвісно відсутнім, оскільки він зник саме під час виконання ним бойового завдання, місце знаходження якого було в подальшому встановлено та підтверджено, тобто факт його перебування у полоні.

Крім того вказані обставини підтверджуються наданими представником ОСОБА_2 , адвокатом Ангеліним І. І., доказами.

Таким чином представником заявника не було спростовано відсутність будь-якої інформації щодо місця знаходження ОСОБА_2 , оскільки інформація від Об`єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при СБУ не спростовує інформацію від ДП «УНЦРМ», яке саме за законом виконує функції Національного інформаційного бюро відповідно до Женевської конвенції про поводження з військовополоненими від 12 серпня 1949 року.

Суд в цьому сенсі також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 7 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим, що підтверджує легітимну мету, яку переслідує подання даної заяви ВЧ НОМЕР_1 .

Натомість, за ч. 5 ст. 8 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» за особою, зниклою безвісти за особливих обставин, зберігаються місце роботи та займана посада, але не більш як до моменту визнання її безвісно відсутньою чи оголошення померлою у порядку, встановленому законодавством.

На підставі ст. 9 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» за особою, уповноваженою на виконання функцій держави, яка зникла безвісти за особливих обставин, зберігаються місце роботи, займана посада та середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування, але не більш як до моменту оголошення такої особи померлою в порядку, встановленому законодавством. Особам, які зникли безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби, надаються гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та іншими актами законодавства України. Виплати в межах середнього заробітку у випадках, передбачених цією статтею, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Так за ч. 6 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або зниклими безвісти, зберігається виплата грошового забезпечення.

Виплата грошового забезпечення особі (особам), визначеній (визначеним) в особистому розпорядженні на випадок полону, та особам, передбаченим цим пунктом, здійснюється до повного з`ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців у нейтральних державах або зникнення безвісти, їх звільнення з полону або визнання судом безвісно відсутніми чи оголошення судом померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини.

Таким чином включення військовослужбовця ОСОБА_2 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 позбавить дружину останнього, ОСОБА_1 , грошового забезпечення такого військового.

На підставі наведеного вмотивування в суді було доведено необґрунтованість поданої до суду заяви, внаслідок чого у задоволенні вимог ВЧ НОМЕР_1 про визнання безвісно відсутнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, починаючи з 2 вересня 2014 року, слід відмовити.

Суд також зауважує, що ухвалою суду від 23 квітня 2026 року клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору було задоволено та відстрочено військовій частині НОМЕР_1 сплату судового збору до ухвалення рішення по вказаній справі.

Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за певних умов.

Так за ч. 1, 2 ст. 136 ЦПК суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до ст. 257 ЦПК залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення.

Враховуючи викладене, оскільки суму судового збору не було сплачено представниками військової частини НОМЕР_1 до ухвалення даного рішення суду, то суд витрати на оплату судового збору стягує при постановленні судового рішення по справі в сумі 1331,20 грн. з такої юридичної особи за подання заяви в порядку окремого провадження до суду через підсистему «Електронний суд».

Керуючись ст. 4-5, 13, 19, 76-81, 89, 133-141, 258-259, 263, 265 ЦПК, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про визнання особи безвісно відсутньою, зацікавлені особи: ОСОБА_1 , Перша Криворізька державна нотаріальна контора, – відмовити.

Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь держави судовий збір в сумі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 25 травня 2026 року.

Заявник: Військова частина НОМЕР_1 , ЄДРПОУ: НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя Козлов Д. О.

Присяжні Довга О. А.

Зотова Н. В.