Вирок від 11 травня 2026 р. у справі №175/7604/26 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/7604/26

Провадження № 1-кп/175/616/26

2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2026 року с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої: судді ОСОБА_1

розглянувши у спрощеному провадженні кримінальне провадження № 12026053390000070 за обвинувальним актом відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Часів Яр Донецької області, громадянина України, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, маючого не повну загальну середню освіту, не одруженого, раніше судимого:

1. 01 червня 1990 року Краматорським міським судом Донецької області за ч. 3 ст. 81, ч. 1 ст. 140 КК України до трьох років позбавлення волі з конфіскацією майна; звільненого 01 лютого 1993 року умовно-достроково на невідбутий строк 3 місяці 4 дні;

2. 14 березня 1994 року Краматорським міським судом Донецької області за ч. 3 ст. 140 КК України до п`яти років позбавлення волі з конфіскацією майна; звільненого 07 вересня 1998 року на підставі Указу Президента України «Про амністію» від 24 липня 1998 року;

3. 26 червня 2000 року Краматорським міським судом Донецької області за ч. 3 ст. 140, ч. 1 ст. 145 КК України до семи років позбавлення волі з конфіскацією майна; звільненого 15 червня 2005 року умовно-достроково на невідбутий строк 3 місяці 21 день;

4. 26 жовтня 2009 року Краматорським міським судом Донецької області за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України до трьох років шести місяців позбавлення волі; звільненого 30 листопада 2010 року умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 11 днів;

5. 07 листопада 2011 року Краматорським міським судом Донецької області за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до трьох років шести місяців позбавлення волі; звільненого 24 лютого 2015 року по відбуттю строку покарання;

6. 20 серпня 2021 року Краматорським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до трьох років одного місяця позбавлення волі; звільненого 20 листопада 2024 року по відбуттю строку покарання;

обвинуваченого в скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

В С Т А Н О В И В:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

14 квітня 2026 року, приблизно о 12 годині 00 хвилин, обвинувачений ОСОБА_2 , знаходячись на ділянці місцевості на території парку «Ювілейний» по вул. Ювілейній у м. Краматорську Донецької області, діючи з умислом, спрямованим на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, незаконно, шляхом знахідки на землі, придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонений, – «PVP», яку незаконно, без мети збуту, зберігав при собі у лівій внутрішній кишені своєї куртки. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, спрямований на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, того ж дня, приблизно о 12 годині 45 хвилини, обвинувачений ОСОБА_2 незаконно, без мети збуту, зберігав при собі вказану вище особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонений, коли біля будинку № 33 по вул. Лікарській в м. Краматорську Донецької області, був зупинений працівниками поліції для перевірки документів та на запитання працівників поліції ним було повідомлено останніх про наявність у нього особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонений, – «PVP». В подальшому, 14 квітня 2026 року, у період часу з 13 години 37 хвилини до 13 години 47 хвилин, під час проведення огляду місця події за вказаною вище адресою у обвинуваченого ОСОБА_2 було виявлено та вилучено зіп-пакет з кристалічною речовиною, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, – «PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он)», маса якої складає 0,2751 грами.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 309 КК України як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.

ІІ. Встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Під час досудового розслідування було встановлено, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден із розглядом обвинувального акта за його відсутності, в зв`язку із чим прокурором був надісланий до суду обвинувальний акт, в якому зазначено клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту додана письмова заява обвинуваченого ОСОБА_2 , що була складена в присутності захисника – адвоката ОСОБА_3 , відповідно до якої обвинувачений беззаперечно визнає своєю винуватість, згодний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження відповідно до положень ч. 2 ст. 302 КПК України та згодний з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Крім того, до обвинувального акту додані матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України, розгляд обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку проводився судом без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Обставини кримінального проступку, які не оспорюються учасниками судового провадження, викладені судом у формулюванні обвинувачення.

ІІІ. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає: щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

ІV. Мотиви призначення покарання.

При визначені виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особистість винного, його вік та соціальне положення, характер, мотиви та обставини вчиненого кримінального правопорушення, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_2 раніше був судимий за вчинення умисних злочинів, судимість за вчинення яких не знята і не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення не став, він офіційно не працює, має постійне місце мешкання, за місцем мешкання характеризується задовільно, знаходиться на диспансерному обліку у лікаря нарколога, на обліку у лікаря психіатра як особа, яка страждає будь-якими захворюваннями психічного характеру, не значиться.

Суд, враховуючи, що вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення є кримінальним проступком, обставини, які пом`якшують покарання, особистість обвинуваченого та його поведінку, вважає, що зазначені обставини свідчать про підвищену суспільну небезпеку обвинуваченого і його виправлення та перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства. Тому обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді обмеження волі на строк у межах, визначених відповідною санкцією статті (частиною статті). Саме таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування положень ст. 75 КК України судом не встановлено.

V. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, яким керувався суд.

Під час досудового розслідування обвинуваченому запобіжний захід не обирався, тому суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Питання про долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.

На підставі положень ч. 2 ст. 124 КПК України документально підтверджені витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 382 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винним за ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді двох років обмеження волі.

Строк відбування покарання у виді обмеження волі ОСОБА_2 обчислювати з дня його прибуття і постановки на облік у виправному центрі.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили – не обирати.

Речові докази: сейф-пакет № 6711181 з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонений, – «PVP» та первинною упаковкою, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області згідно з квитанцією № 642, – знищити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати на залучення експертів в розмірі 2406 (дві тисячі чотириста шість) гривень 80 копійок.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. У разі, якщо вирок було постановлено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: