Постанова від 21 травня 2026 р. у справі №210/2976/26 — Металургійний районний суд міста Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/2976/26

Провадження № 3/210/778/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

22 травня 2026 року

Суддя Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Чайкіна О.В., розглянувши матеріал, який надійшов з Відділення поліції № 2 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працює, проживає АДРЕСА_1 , зареєстрована: АДРЕСА_2 ,

за ч. 3 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И Л А:

В провадження судді 07 травня 2026 року надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 184 КУпАП.

Згідно протоколу серії ВАД №961867 від 04 травня 2026 року встановлено, що 03.05.2026 року о 17:56 годині ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухилилася від виконання батьківських обов`язків належним чином відносно малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка 03.05.2026 року була доставлена до КМЛ №16 з діагнозом гостра алкогольна інтоксикація.

Працівники поліції інкримінують громадянці ОСОБА_1 частину 3 статті 184 КУпАП, тобто вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.

У судовому засідані ОСОБА_1 пояснила, що її донька була на вихідних була у бабусі. Остання зателефонувала ОСОБА_1 і повідомила, що дитина вдома перебуває у непритомному стані та не реагує. Мати одразу поїхала додому та викликала швидку медичну допомогу, працівники якої пізніше повідомили, що дитина перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Загалом дитина перебувала в лікарні з 18 години вечора до 10 ранку наступного дня. Знає, що донька пішла гуляти з друзями, які запропонували їй пити горілку. Скільки донька загалом випила алкоголю не знає. Після даного випадку з дитиною проводить виховні бесіди щодо шкоди алкогольних напоїв.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його чиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.

Відповідно до диспозиції ч.1 ст.184 КУпАП адміністративним правопорушенням є ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Згідно ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Приписи статті 150 Сімейного кодексу України, зобов`язують батьків, зокрема забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Право дитини на належне батьківське виховання забезпечуються системою державного контролю, що встановлена законом (ч.1 ст.152 СК України).

Відповідно до положень ст. 155 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно диспозиції ч. 3 ст. 184 КУпАП адміністративним правопорушенням є вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.

Однак, матеріали справи не мітсять жодного доказу, що неповнолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вчинила правопорушення, передбачене Кодексом України про адміністративні правопорушення.

А відтак суд не може кваліфікувати дії ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 184 КУпАП.

Одночасно, у Кодексі України про адміністративні правопорушення відсутня норма, яка б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому вважаю, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11 жовтня 2011року №10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення».

У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.

З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 слід перекваліфікувати з ч. 3 ст. 184 КУпАП на ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Одночасно, суд зазначає, що перекваліфікація дій не порушує прав ОСОБА_1 та не змінює обставин правопорушення, зафіксованих в протоколі.

Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі по адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа ) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, тощо.

Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП доведеною повністю.

Зокрема, вказане підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а саме:

- протоколом про адміністративні правопорушення серії ВАД №961867 від 04 травня 2026 року;

- рапортом про отримання заяви ЄО №5768 від 03.05.2026 року про доставлення ОСОБА_2 до дитячої реанімації з діагнозом гостро алкогольної токсикації, гіпоклемією;

- письмовими поясненнями неповнолітньої ОСОБА_2 ;

- поясненнями, наданими ОСОБА_1 ;

- свідоцтвом про народження дитини.

Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП доведеною повністю.

Обставин, які виключають провадження у справі та адміністративну відповідальність, немає.

Обставин, що відповідно до ст.ст. 34, 35 КУпАП пом`якшують та обтяжують відповідальність за правопорушення, не встановлено.

При обранні виду адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 , суд враховує характер та обставини вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім для ОСОБА_1 є адміністративне стягнення у виді штрафу.

На підставі ст. 40-1 КУпАП, з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 665,60 гривень.

Керуючись ст. ст. 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Визнати винуватою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн..

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок) на користь держави.

Відповідно до ч.1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а вразі оскарження такої постанови – не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на неї штрафу у передбачений законом строк, до неї може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Металургійний районний суд міста Кривого Рогу – особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, її представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя: О. В. Чайкіна