Рішення від 21 травня 2026 р. у справі №367/15554/25 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/15554/25

Провадження №2/367/2971/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

22 травня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Шестопалової Я.В.,

при секретарі судових засідань Пронченко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпінь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, –

В С Т А Н О В И В:

19.12.2025 року позивачка звернулась до Ірпінського міського суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Вказує про те, що 01 березня 2014 року укладено шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , який зареєстровано у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Бучанського міського управління юстиції у Київській області, актовий запис №22. У період шлюбних відносинах у сторін народилась дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 . 15 листопада 2016 року заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області у справі №367/6350/16-ц розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Після розірвання шлюбу позивачка змінила прізвище з " ОСОБА_5 " на " ОСОБА_6 " та стала іменуватися як ОСОБА_7 . Дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом із матір?ю за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач вихованням дочки не займається, будь-якої матеріальної допомоги на її утримання не надає, дитина повністю знаходиться на утриманні матері, що ставить її в складне матеріальне становище. Спільної згоди про добровільну сплату аліментів між сторонами не досягнуто, у зв`язку з цим позивачка просить суд з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову до суду та до повноліття дитини.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 09.01.2026 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.

Позивачка в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. До суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивачки та її представника, позов підтримала в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, також оголошенням на сайті «Судова влада України», а тому суд вважає за можливе розглянути справу без його участі та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з цим, суд, згідно вимогам частини 4 статті 223 та статей 280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи.

У відповідності до статей 174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.

За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено частиною 8 статті 178, статтею 181 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. ч. 4, 5 ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 01 березня 2014 року було укладено шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

У період шлюбних відносин у сторін народилась дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

Заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області у справі №?367/6350/16-ц від 15 листопада 2016 року розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Після розірвання шлюбу позивачка змінила прізвище з " ОСОБА_5 " на " ОСОБА_6 ", що підтверджується копією свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_2 від 08.10.2019 року.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (яка була ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27 лютого 1991 року і набула чинності для України 27 вересня 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Конвенції про права дитини, держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (ч.2 ст.6 цієї Конвенції).

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з частиною другою статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

За умовами частин першої та другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Частиною 3 статті 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно зі статтею 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до частини 1 - 3 статті 183 Сімейного кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Виходячи з системного тлумачення зазначених норм права, вибір способу стягнення аліментів належить тому з батьків, разом з яким проживає дитина, і який є позивачем у справі про стягнення аліментів. Тобто, саме позивачу належить право вибору способу стягнення аліментів (у твердій грошовій сумі чи у частці від заробітку платника аліментів).

При визначенні способу стягнення аліментів суд погоджується з обраним позивачем способом стягнення аліментів та вважає, що він повинен бути визначений у частці від заробітку платника аліментів за вибором позивача. При цьому суд враховує те, що батьки мають рівні обов`язки щодо утримання дітей і відповідач має обов`язок брати участь в утриманні своєї дитини.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе стягувати щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19.12.2025 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України.

Згідно з ч.6 ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь держави також підлягає судовий збір.

На підставі ст. 180-182, 191 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст. 4, 12, 81, 141, 263-268 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів – задовольнити.

Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП – НОМЕР_4 адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19.12.2025 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Допустити негайне виконання судового рішення у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua

Суддя: Я.В. Шестопалова