Постанова від 10 травня 2026 р. у справі №362/2254/26 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа 362/2254/26

Провадження 3/362/829/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2026 року м. Васильків

Суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Рубан Тетяна Петрівна, розглянувши матеріали, які надійшли від батальйону № 2 полку патрульної поліції у місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 03.03.2026 серії ВАД № 331258 гр. ОСОБА_1 03 березня 2026 року приблизно о 19 год. 30 хв. в АДРЕСА_1 умисно висловлював погрози, виражався нецензурною лайкою, висловлював образи, умисно дав ляпаса, не завдавши тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , яка проживає разом з ним, чим вчинив домашнє насильство фізичного та психічного характеру. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано як адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 173-2 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином: неодноразово викликався до суду шляхом надсилання на адресу його місця проживання судових повісток про виклик до суду, які повернуті з відміткою, що адресат відсутній за вказаною адресою.

Враховуючи, що згідно з частиною другою статті 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173-2 КУпАП, відносяться до категорії справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, суддя вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 на підставі матеріалів, що є у справі.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України" (пункти 66, 69), відповідно до якого в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини першої статті 6 вказаної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" (пункт 41), від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" (пункт 35).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною першою статті 173-2 КУпАП (за якою кваліфіковано дії ОСОБА_1 ) передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Тобто диспозиція частини першої статті 173-2 КУпАП передбачає обов`язковим елементом об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення настання наслідків у вигляді завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Відсутність таких наслідків свідчить про відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП.

Згідно з вимогами статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, серед іншого, суть адміністративного правопорушення. При цьому суть адміністративного правопорушення повинна відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.

Водночас формулювання фактичних обставин правопорушення, яке викладене в протоколі, не містить всіх ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, зокрема не зазначено про наявність конкретної шкоди здоров`ю потерпілої від вчинених ОСОБА_1 дій та не долучено доказів завдання відповідної шкоди.

Досліджені в судовому засіданні матеріали справи не доводять поза розумним сумнівом вину ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП. Зокрема, при дослідженні відеозапису з бодікамер поліцейських, вбачається, що потерпіла ОСОБА_3 разом з ОСОБА_1 вживали алкогольні напої, після чого у них виник конфлікт. Від медичної допомоги та надання пояснень потерпіла відмовилася, посилаючись на те, що поліцію викликала її мати, а не вона.

Зважаючи на викладене, дослідивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку про недоведеність у даному випадку складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, за стандартом доведення "поза розумним сумнівом" i наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 7-9, 173-2, 247, 251, 252, 256, 280, 283-285, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною першою статті 173-2 КУпАП закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.

Суддя Т.П. Рубан