Постанова від 11 травня 2026 р. у справі №529/1245/22 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 529/1245/22 Номер провадження 22-ц/814/166/26Головуючий у 1-й інстанції Кириченко О. С. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Одринської Т.В.,

суддів Обідіної О.І., Пікуля В.П.,

за участю секретаря Сальної Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава у режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 , Диканської селищної ради, Виконавчого комітету Диканської селищної ради про відшкодування шкоди

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Диканського районного суду Полтавської області від 08 січня 2025 року,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2022 року позивач звернувся до суду першої інстанції із вказаним позовом, у якому просив суд стягнути з відповідача в порядку суброгації на його користь завдані збитки в розмірі 156181,89 грн та судові витрати в розмірі 2 481,00 грн.

В обґрунтування позову вказано, що постановою Диканського районного суду Полтавської області від 14.03.2022 відповідача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП. Вказаною постановою суду встановлено, що 15 січня 2022 року о 20 год. 25 хв. по вул. Тиха в с. Кам`янка Полтавського району Полтавської області водій ОСОБА_1 , керуючи трактором Беларус - 82.1, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та здійснюючи буксирування на гнучкому зчепленні автомобіля Mitsubishi Outlander, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія та власника ОСОБА_2 , не врахував дорожньої обстановки, швидкості руху, стану дорожнього покриття, не впевнившись у безпеці, допустив зіткнення з автомобілем, який буксирував, в результаті чого цей автомобіль отримав механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги п. 10.9, п. 11.3 Правил дорожнього руху. На момент дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Mitsubishi Outlander, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 було застраховано ПрАТ «СК «АРКС» на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 135628Га1п.

Рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 08 січня 2025 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 148 396 грн 18 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" понесені судові витрати у справі у вигляді сплаченого судового збору за подання позову до суду пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2 357 грн 20 коп.

У задоволенні решти позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди відмовлено.

У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" до відповідачів Диканської селищної ради та Виконавчого комітету Диканської селищної ради про відшкодування шкоди відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що у ОСОБА_1 виник обов`язок щодо відшкодування завданої внаслідок ДТП шкоди в порядку суброгації.

Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 , просив скасувати рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Апеляційну скаргу обгрунтовував тим, що при ухвалені судового рішення суд першої інстанції мусив врахувати ту обставину справи, яка встановлена іншим судом в адміністративній справі, що ОСОБА_1 в момент настання ДТП порушив вимоги 23.10 б) здійснював буксирування на гнучкому зчеплені під час ожеледиці та цей факт є преюдиційним.

Наявність такого правопорушення свідчить про те, що за приписами п. 29.2.8 Договору страхування - дана подія не є страховим випадком, а отже у позивача не наставало обов`язку з відшкодування шкоди потерпілій особі.

Рішення про сплату таких коштів виключно добровільне та не охоплюється правом на вимогу в порядку суброгації. В свою чергу, наразі позивач обрав не належний спосіб захисту, оскільки він вправі звернутись до потерпілого за поверненням сплачених коштів, як безпідставно набуте майно (п. 25.2.11 Договору).

Вказував, що у відповідності до висновку експерта № ЕД-19/124-25/1986-ІТ від 10.02.2025 встановлено, що порушенням водієм ОСОБА_1 трактору Беларус 82.1 д.н.з. НОМЕР_1 пункту 23.10 б) ПДР України перебуває у причинно-наслідковому зв`язку з настанням ДТП, яке мало місце 15.01.2022.

Вважає, що місцевий суд дійшов помилкового висновку про відсутність доказів порушення ОСОБА_1 п. 23.10 б) ПДР України, як і прийшов до помилкового висновку, що подія яка мала місце 15.01.2022 є страховим випадком.

Керуючись приписами пп. 29.2.8 п. 29 Договору страхування, позивач був зобов`язаний відмовити потерпілому у виплаті страхового відшкодування. Попри такі обставини не виникає порушенням права позивача, оскільки страховик вправі за приписами п. 25.2.11 Договору страхування звернутись до потерпілого за поверненням сплачених коштів, як безпідставно набуте майно.

Також вказував, що пунктом 25.2.12 Договору страхування визначено для потерпілого обов`язок передати страховику пошкоджені запчастини. Якщо потерпілий таких запчастин не передавав страховику, то всі негативні наслідки не виконання умов Договору страхування має нести самостійно, як сторона такого Договору.

Посилався на те, що місцевий суд вийшов за рамки позовних вимог, оскільки суд стягнув з ОСОБА_1 повну суму страхового відшкодування, попри те, що позов заявлено солідарно до трьох відповідачів.

Відзив на апеляційну скаргу у встановлені строки не надходив. Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що Постановою Диканського районного суду Полтавської області від 14.03.2022 по справі № 529/106/22 відповідача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП за події, які мали місце 15.01.2022, де останній керуючи трактором Беларус 82.1 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є Стасівська сільська рада Диканського району Полтавської області, здійснюючи буксирування на гнучкому зчепленні, не врахував дорожньої обстановки, швидкості руху, стану дорожнього покриття, не впевнившись у безпеці, чим порушив вимоги п. 10.9, п. 11.3 Правил дорожнього руху, допустив зіткнення з автомобілем Mitsubishi Outlander, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , у зв`язку з чим завдав матеріальної шкоди /а.с. 25-26 т. 1/.

На момент дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Mitsubishi Outlander, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 було застраховано ПрАТ «СК «АРКС» на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» № 135628Га1п / а.с. 11-18 т.1/.

15.01.2022 страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу /а.с.10 т.1/.

Відповідно до рахунку-фактури ТОВ «Інтеравто-Полтава» від 24 січня 2022 року № Y- 0000175 загальна сума ремонту автомобіля Mitsubishi Outlander, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 164 011,89 грн /а.с.22т. 1/.

Згідно з платіжним дорученням від 17.03.2022 за № 877682, Страхувальнику було виплачено страхове відшкодування у розмірі 156 181,89 грн, розмір якого встановлено страховим актом від 23.02.2022 № ARX3184072 / а.с. 36, 39 том 1/. Зі змісту вказаного акту вбачається, що сума відшкодування, яка підлягає виплаті, розрахована, з врахуванням утриманої суми несплаченого страхового платежу в розмірі 7 830,00 грн.

Як встановлено судом, цивільно – правова відповідальність ОСОБА_1 на час ДТП застрахована не була.

Власником трактора Беларус - 82.1, д.н.з. НОМЕР_1 є Стасівська сільська рада, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію машини серії НОМЕР_3 /а.с. 115 т.1/.

Відповідно до Акту приймання – передачі основних засобів від 05.02.2021, трактор колісний Беларус 82.1, д.р.н. НОМЕР_1 передано на баланс Виконавчого комітету Диканської селищної ради /а.с. 116-117 т. 1/.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 працює на посаді робітника з благоустрою відділу благоустрою виконавчого комітету Диканської селищної ради з 16.02.2021, що підтверджується довідкою від 16.01.2023 за № 02.1-41/41 розпорядженням селищного голови від 15.02.2021 за № 101 та трудовою книжкою / а.с. 84, а.с. 109, 123-126 т. 1/.

Згідно з Табелем обліку використання робочого часу за січень 2022 року, 15 січня 2022 року у ОСОБА_1 був неробочим днем / а.с. 112-114 т.1/.

Актом службового розслідування, затвердженого секретарем селищної ради від 14.03.2023 встановлено, що робітник з благоустрою відділу благоустрою виконавчого комітету Диканської селищної ради Жванко М.Б. вчинив 15.01.2022 дорожньо – транспортну пригоду під час керування службовим трактором не у зв`язку з виконанням своїх трудових обов`язків, поза робочим часом. Дисциплінарне стягнення до ОСОБА_1 застосовано не було, в зв`язку з закінченням строків накладення відповідного стягнення / а.с. 118-119 т. 1/.

Згідно повідомлення ТОВ «Інтеравто-Полтава» від 05.01.2024, демонтовані пошкоджені складові частини під час ремонтних робіт на автомобілеві Mitsubishi Outlander, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 на підприємстві не зберігаються /а.с. 6 т. 2/.

Відповідно до ремонтної калькуляції автомобіля Mitsubishi Outlander, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , наданої ТОВ «Ауді-Центр – Полтава», вартість робіт склала – 7 394,40 грн, загальна сума фарбування – 20 760,34 грн, загальна сума запчастин - 110 597,70 грн, вартість ремонту без ПДВ - 138 752,44 грн, вартість ремонту з ПДВ – 166 502,93 грн, вирахування зношен/компенс вигоди від фарбування – 2076,03 грн, загальна сума з ПДВ ( після вирахув) – 164 011,69 грн /а.с. 12-18 т. 2/.

Згідно висновку експерта № СЕ-19/117-24/7292-АВ від 04.06.2024 вартість відновлювального ремонту Mitsubishi Outlander, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , без врахування коефіцієнту фізичного зносу складників, у зв`язку з дорожньо – транспортною пригодою, яка мала місце 15.01.2022, становить 148396,18 грн. Розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Mitsubishi Outlander, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 167965,01 грн. Вартість замінених складових частин та вузлів знятих із пошкодженого автомобіля Mitsubishi Outlander, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , буде дорівнювати вартості металобрухту складових частин знятих із пошкодженого автомобіля /а.с. 81-84 т. 2/.

Задовольняючи частково позовні вимог, місцевий суд прийшов до висновку про виникнення у відповідача ОСОБА_1 обов`язку щодо відшкодування завданої внаслідок ДТП шкоди в порядку суброгації.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 25 Закону України «Про страхування» (яка діяла на момент виникнення спірних відносин) здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно зі статтями 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.

Відповідно до статті 993 ЦК України, до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Такий перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією.

Під час суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає, відбувається заміна кредитора: потерпілий, яким є страхувальник або вигодонабувач, передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

Враховуючи викладене, правовідносини, які виникли між сторонами у цій справі, є суброгацією.

Відповідно до частин другої, п`ятої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 426/16825/16-ц сформульовано висновок, що аналіз норм статей 1172 та 1187 ЦК України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки- роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Для покладення на юридичну особу відповідальності, передбаченої статтею 1172 ЦК України, необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника; причинний зв`язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка завдала шкоду), так і спеціальних умов (перебування у трудових відносинах з юридичною особою або фізичною особою - роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов`язків).

Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків необхідно розуміти виконання роботи згідно з трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоч і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами протягом усього робочого часу.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуваючи у трудових відносинах з виконавчим комітетом Диканської селищної ради та керуючи трактором, належним роботодавцю, на момент вчинення ДТП, не виконував свої трудові обов`язки, оскільки ця подія мала місце у вихідний день, розпорядження роботодавцем про залучення відповідача у вихідний день не приймалося, подорожній лист останньому не видавався. Крім того, відповідно до посадової інструкції робітника з благоустрою не покладала на ОСОБА_1 обов`язків щодо будь – якого використання (управління) транспортними засобами відділу благоустрою, відповідних доручень щодо буксирування транспортного засобу трактором Беларус 82.1, д.р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 не надавались. Оскільки ДТП трапилося не під час виконання ОСОБА_1 своїх трудових обов`язків, поза межами робочого часу, за заподіяну шкоду повинен відповідати безпосередньо винний водій.

Встановивши, що у спірній ДТП встановлено вину водія ОСОБА_1 , який порушив Правила дорожнього руху України, що підтверджується судовим рішенням у справі про адміністративне правопорушення, останній керував трактором, щодо якого не встановлено коригуючий коефіцієнт, тобто на трактор не розповсюджується обов`язкове страхування, ОСОБА_1 використовував трактор не на виконання своїх трудових обов`язків, позивач, як страхових одного із учасників ДТП, здійснив виплату страхового відшкодування на підставі умов договору добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» № 135628Га1п, суд прийшов до обгрунтованого висновку про виникнення у відповідача ОСОБА_1 обов`язку щодо відшкодування завданої внаслідок ДТП шкоди в порядку суброгації.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції не врахував ту обставину справи, яка встановлена іншим судом в адміністративній справі, що ОСОБА_1 в момент настання ДТП порушив вимоги 23.10 б) здійснював буксирування на гнучкому зчеплені під час ожеледиці та цей факт є преюдиційним, а тому дана подія не є страховим випадком та позивача не наставало обов`язку з відшкодування шкоди потерпілій особі, колегія суддів відхиляє.

Так, відповідно до пункту 29.2.8 Договору добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» № 135628Га1п встановлено, що знищення (пошкодження) ТЗ під час його буксирування іншим ТЗ або буксирування іншого ТЗ застрахованим ТЗ, якщо це заборонено Правилами дорожнього руху або при порушенні правил буксирування, не є страховим випадком.

Відповідно до пп. б п. 23.10 Правил дорожнього руху, буксирування забороняється: на гнучкому зчепленні під час ожеледиці.

Я встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, постановою Диканського районного суду Полтавської області від 14.03.2022 по справі № 529/106/22 відповідача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП за події, які мали місце 15.01.2022, де останній керуючи трактором Беларус 82.1 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є Стасівська сільська рада Диканського району Полтавської області, здійснюючи буксирування на гнучкому зчепленні, не врахував дорожньої обстановки, швидкості руху, стану дорожнього покриття, не впевнившись у безпеці, чим порушив вимоги п. 10.9, п. 11.3 Правил дорожнього руху, допустив зіткнення з автомобілемMitsubishi Outlander, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 у зв`язку з чим завдав матеріальної шкоди.

Тобто, вказаним судовим рішенням притягнуто до адміністративної відповідальності винного водія - ОСОБА_1 за порушення вимог п. 10.9, п. 11.3 Правил дорожнього руху, порушення яких стало причинно - наслідковим зв`язком дорожньо – транспортної пригоди.

В свою чергу, винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. пп. б п. 23.10 Правил дорожнього руху даним рішенням суду не встановлено, як і не встановлено порушення вказаних вимог у діях іншого учасника ДТП – ОСОБА_2 .

Такі висновки місцевого суду, колегія суддів вважає обгрунтованими та встановленими обставинами і доведеними матеріалами справи.

Обґрунтовуючи вказані доводи апеляційної скарги, ОСОБА_1 посилався на висновки, викладені у експертизі №ЕД-19/124—25/1986-ІТ від 10.02.2025, які просив долучити до матеріалів справи.

Колегія суддів не приймає до уваги вказаний висновок, з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та приймає додаткові докази лише у виняткових випадках, якщо неможливість їх подання до суду першої інстанції зумовлена поважними причинами.

Оскаржуване рішення ухвалено 08.01.2025, тоді як експертний висновок складений - 10.02.2025.

Справа перебувала в суді першої інстанції з листопада 2022 року, ОСОБА_1 мав достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав щодо надання доказів. При цьому останній мав можливість заявити клопотання про проведення експертизи у суді першої інстанції, при цьому не скористався своїм правом.

Крім того, висновок про наявність зв`язку між діями водіїв та ДТП не спростовує цивільну відповідальність особи, визнаної винною судом.

Доводи апеляційної скарги про те, що потерпілий порушив п. 25.2.12 договору, не передавши страховику пошкоджені запчастини, також є безпідставними.

Невиконання страхувальником окремих умов договору КАСКО може бути предметом спору виключно між сторонами цього договору. Для деліктних зобов`язань визначальним є факт протиправної поведінки особи, наявність шкоди та причинно-наслідковий зв`язок.

Порушення водієм ОСОБА_1 ПДР встановлено постановою Диканського районного суду від 14.03.2022, яка набрала законної сили і є преюдиційною в силу ч. 6 ст. 82 ЦПК України.

Також ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що суд вийшов за рамки позовних вимог, стягнувши з нього повну суму, попри те, що позов було заявлено солідарно до трьох відповідачів.

Колегія суддів зазначає, що за змістом процесуального закону, визначення відповідачів є правом позивача.

Суд першої інстанції, розглянувши позов у межах заявлених вимог, належним чином дослідив характер правовідносин і встановив, що шкода заподіяна виключно діями водія ОСОБА_1 .

Оскільки правових підстав для покладення солідарної відповідальності на Диканську селищну раду та її Виконком не встановлено, суд правомірно відмовив у позові до цих осіб та поклав обов`язок з відшкодування безпосередньо на винну особу. Це є реалізацією повноважень суду щодо вирішення спору по суті, а не виходом за межі позовних вимог, оскільки загальна сума стягнення не перевищила заявлену в позові.

Інших доводів, які б спростовували висновки місцевого суду або вказували на їх помилковість відповідачем не наведено.

Таким чином, доводи апеляційної скарги були предметом розгляду у суді першої інстанції, яким місцевий суд надав правову оцінку та зводяться до незгоди з ухваленим рішення, спростовуються матеріалами справи та змістом оскаржуваного судового рішення.

Суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи. Порушень норм матеріального або процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено.

Відповідно до п.1 ч. 1ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на викладене та керуючись ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи немає.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 383, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Диканського районного суду Полтавської області від 08 січня 2025 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 22 травня 2026 року.

Головуючий Т.В. Одринська

Судді О.І. Обідіна

В.П. Пікуль