Суд: Житомирський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 24 травня 2026 р.
Справа: №272/1225/25
Суддя: Костюкович С. І.
УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №272/1225/25 Головуючий у 1-й інст. Карповець В. В.
Номер провадження №33/4805/973/26
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Костюкович С. І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2026 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Костюкович С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомир апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на постанову Андрушівського районного суду Житомирської області від 03 квітня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Постановою Андрушівського районного суду Житомирської області від 03 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушеннях, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП та з урахуванням вимог ч.2 ст.36 КУпАП призначено йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.
Згідно постанови місцевого суду ОСОБА_1 23 жовтня 2025 року о 10 год. 37 хв. в с. Малі Мошківці по вул. Шевченка, 2 керував транспортним засобом ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, огляд зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора "Алкотестер Драгер-6810". Результат огляду становить 0,98 проміле, тест №981 з яким ОСОБА_1 не згоден, в лікарні в м.Андрушіка водій відмовився від проходження огляду, що було зафіксовано на портативний відеореєстратор поліцейського № 857503. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР.
Також, 23 жовтня 2025 року о 12 год. 00 хв. в с. Малі Мошківці по вул.Житомирська ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів) від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора "Алкотестер Драгер-6810" та у медичному закладі відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, а саме на нагрудний персональний відео реєстратор Motorola VB-400 №857599. Від керування відсторонений, чим порушив вимоги 2.5 ПДР.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, а адміністративну справу відносно нього повернути на новий розгляд.
Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам процесуального та матеріального права.
Зазначає, що суд взагалі не надав належної оцінки матеріалам справи, розглянув справу упереджено, без будь-якої об`єктивності, оскільки суд був обізнаний про наявність адміністративних позовів та матеріали справи містять неодноразові заяви його захисника про відкладення розгляду справи до розгляду по суті поданих ним адміністративних позовів до ГУНП в Житомирській області про скасування постанов, визнання дій поліцейських незаконними та визнанні доказів недопустимими. Додає, що ці адміністративні позови знаходились на розгляді у тому ж Андрушівському районному суді Житомирської області, які безпосередньо взаємопов`язані та мають відношення до даної адміністративної справи, оскільки саме оскаржувані ним постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності і стали підставою для порушення справи проти нього за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Посилається на порушення судом першої інстанції його права на захист та доступ до правосуддя, оскільки суд першої інстанції розглянув справу без участі його захисника, знаючи про те, що адвокат мешкає в м. Житомирі, не перевірив об`єктивних підстав можливої його неявки в судове засідання, а саме таких як «Повітряна тривога», яка в той день та час судового засідання 03 квітня 2026 року в Житомирській області та в самому м. Житомирі безпосередньо була оголошена та продовжувала тривати під час розгляду даної справи в районному суді.
Зауважує, що суд був не обмежений при розгляді даної справи у процесуальних строках оскільки строк притягнення до відповідальності за статтею 130 КУпАП становить 1 рік.
Разом з тим просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.
Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Із листа суду першої інстанції (а.с.29) та інформації щодо відстеження пересилання поштового відправлення (а.с.30) вбачається, що копію постанови ОСОБА_1 одержав 14.04.2026 р., а тому враховуючи зазначені обставини, а також з метою забезпечення доступу до правосуддя, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 слід поновити строк на апеляційне оскарження постанови Андрушівського районного суду Житомирської області від 03 квітня 2026 року, оскільки він пропущений з поважних причин.
Апеляційний розгляд цієї справи вперше було призначено на 11.05.2026 р. о 15:00 год., про що ОСОБА_1 та його захисник Шелепа С.А. були належним чином завчасно повідомлені, що підтверджується телефонограмою (а.с.41), довідками (а.с.42,43) та рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №R067163764269 та № R067163757904, які містять розписки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про одержання судових повісток.
11.05.2026 р. апеляційним судом одержано заяву захисника – адвоката Шелепи С.А., зареєстровану судом за вх.№ 8334/26, якою захисник повідомляв про поважність причини його неприбуття, просив відкласти розгляд справи на іншу дату (а.с.44).
З урахуванням цього, розгляд справи було відкладено та призначено апеляційним судом на 25.05.2026 р. об 14:00 год, про що ОСОБА_1 та його захисник Шелепа С.А. знову були належним чином завчасно повідомлені, що підтверджується телефонограмою від 11.05.2026 (а.с.46), довідками про доставку SMS (а.с.49-50) та рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №R067169773901 (№ повідомлення про вручення R068095405855) та №R067169766409 (№ повідомлення про вручення R068095401418), які містять розписки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про одержання судових повісток.
25.05.2026 р. Житомирським апеляційним судом одержано заяву ОСОБА_1 від 25.05.2026 року, зареєстровану в суді за вхідним №9238/26.
В цій заяві ОСОБА_1 вказував, що на даний дві судові справи №240/25590/25 та № 240/26993/25 за його адміністративними позовами до ГУНП в Житомирській області про скасування постанов про адміністративне правопорушення, визнання дій поліцейських неправомірними та визнання доказів недопустимими нерозглянуті суддями Андрушівського районного суду Житомирської області, а тому на цій підставі просив апеляційний суд перенести розгляд його апеляційної скарги на іншу дату до розгляду по суті, прийняття рішень та набрання останніми законної сили, оскільки розгляд даних справ, як зазначив ОСОБА_1 у своїй заяві, безпосередньо має важливе значення для захисту його прав та інтересів та може безпосередньо вплинути на подальший розгляд його апеляційної скарги.
До своєї заяви ОСОБА_1 додав копію витягу (скріншот) із веб-сайту «Судова влада України», який містить інформацію про призначення зазначених ним у заяві судових справ до розгляду, а також додав копію довідки КП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Житомирської міської ради АЗПСМ №17 від 18.05.2026 р.
Відповідно до змісту копії цієї довідки, вона видана ОСОБА_2 про те, що він був по догляду за хворою дитиною – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка не відвідувала дитячий колектив з 11.05.2026 по 18.05.2026, зазначено діагноз.
Далі в цій копії довідки значиться, що «Дитина здорова. Дитячий колектив відвідувати може», дата довідки 18.05.2026 року.
Дослідивши зміст копії вищезазначеної довідки апеляційний суд прийшов до висновку, що цей документ дійсно підтверджує поважність неприбуття захисника ОСОБА_1 – адвоката Шелепи С.А. для участі в судовому засіданні в Житомирському апеляційному суді 11.05.2026 р., на коли було призначене минуле судове засідання та розгляд якого було відкладено на підставі заяви захисника – адвоката Шелепи С.А., зареєстрованої судом за вх.№ 8334/26.
Поважність неприбуття захисника – адвоката Шелепи С.А. в судове засідання саме 25.05.2026 року в Житомирський апеляційний суд для участі в апеляційному розгляді цієї справи, вказана довідка про здійснення захисником догляду за дитиною по 18.05.2026 року включно, не підтверджує.
Достатніх та переконливих доказів на підтвердження поважності неприбуття ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Шелепи С.А. року для їх участі в апеляційному розгляді Житомирським апеляційним судом 25.05.2026 року апеляційної скарги ОСОБА_1 , на постанову Андрушівського районного суду Житомирської області від 03 квітня 2026 року, від вказаних осіб суду до початку апеляційного розгляду цієї справи не надано.
За таких обставин, суд дійшов до переконання, що ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Шелепи С.А. не прибули 25.05.2026 року на 14:00 год в судове засідання Житомирського апеляційного суду для участі в апеляційному розгляді цієї справи без поважних причин.
Відповідно до вимог ч.4 ст.294 КУпАП апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду. За змістом ч.2 ст.268 КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, не є обов`язковою.
За таких обставин та з метою розгляду справи в розумні строки, враховуючи належне повідомлення ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Шелепи С.А. про дату, час та місце апеляційного розгляду, апеляційний суд прийшов до висновку про необхідність здійснення розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника, які не прибули в судове засідання 25.05.2026 року без поважних причин.
Що стосується заяви ОСОБА_1 від 25.05.2026 року, зареєстрованої в суді за вхідним № 9238/26, якою він просив апеляційний суд перенести розгляд його апеляційної скарги на іншу дату до розгляду по суті, прийняття рішень та набрання законної сили судовими рішеннями у справах №240/25590/25 та № 240/26993/25, то апеляційний суд залишає цю заяву без задоволення, оскільки в ній необгрунтовано яким саме чином судові рішення в цих двох справах можуть вплинути на подальший розгляд апеляційної скарги в цій справі.
Тому, апеляційний суд виходячи із цього конкретного змісту заяви ОСОБА_1 не вбачає пов`язаність та можливість впливу судових рішень у судових справах №240/25590/25 та № 240/26993/25 на прийняття апеляційним судом рішення у цій справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, залишаючи без задоволення вказану заяву ОСОБА_1 апеляційний суд врахував і те, що Кодексом України про адміністративне правопорушення, який встановлює порядок провадження у справі про адміністративне правопорушення, не передбачено зупинення чи відкладення розгляду апеляційної скарги до розгляду інших судових справ.
Не містить таких положень і Кримінальний процесуальний кодекс України, положення якого застосовуються до неврегульованих КУпАП відносин за аналогію закону.
За таких обставин, апеляційний суд розглядає апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на постанову Андрушівського районного суду Житомирської області від 03 квітня 2026 року за відсутності ОСОБА_1 та його захисника Шелепи С.А., які не прибули в судове засідання Житомирського апеляційного суду 25.05.2026 року без поважних причин, а суд, в свою чергу, з урахуванням вищенаведеного та завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення, передбачених ст.245 КУпАП, не знайшов підстав для подальшого відкладення розгляду цієї справи на підставі заяви ОСОБА_1 від 25.05.2026 року, зареєстрованої в суді за вхідним № 9238/26.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до абзацу 7 ст.294 КУпАП суд апеляційної інстанції переглядає справу про адміністративне правопорушення в межах апеляційної скарги.
З матеріалів справи слідує, що до суду першої інстанції надійшло два протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1№491568, ЕПР1 №491452 від 23.10.2025 відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП.
Постановою суду від 03.04.2026 року матеріали справи про адміністративні правопорушення №272/1225/25 та №272/1246/25 за цими двома протоколами відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП об`єднано в одне провадження.
Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст.251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.
За змістом ст.252 КУпАП оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтується на матеріалах справи та досліджених у судовому засіданні доказах, з яким погоджується і суд апеляційної інстанції.
Так, частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено, що адміністративна відповідальність настає як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пункт 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп`яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння визначена ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення у водіїв стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів.
Постановою місцевого суду було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності саме за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується сукупністю досліджених та оцінених судом першої інстанції доказів, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№491568 від 23.10.2025, за яким ОСОБА_1 23 жовтня 2025 року о 10 год. 37 хв. в с. Малі Мошківці по вул. Шевченка, 2 керував транспортним засобом ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, результат огляду зі згоди водія з використанням спеціального технічного приладу склав 0,98 проміле, з яким ОСОБА_1 не згоден, був направлений в заклад охорони здоров`я, де відмовився від проходження такого огляду, що було зафіксовано на портативний відео реєстратор поліцейського 857503. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП;
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №491452 від 23.10.2025, відповідно до якого ОСОБА_1 23 жовтня 2025 року о 12 год. 00хв. в с.Малі Мошківці по вул.Житомирська керував транспортним засобом ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів) від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора "Алкотестер Драгер-6810" та у медичному закладі відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису. Від керування відсторонений, чим порушив вимоги 2.5 ПДР;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.10.2025.
Також, відповідно до змісту акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, водій відмовився від огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Відповідно до наявних в матеріалах справи розписок ОСОБА_1 проінформовано про порядок застосування спеціального технічного засобу та роз`яснено права та обов`язки.
Також вина ОСОБА_1 підтверджується наявними в справах відеозаписами, переглядом яких встановлено, що на пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням технічного засобу Драгер» на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 погодився. Результат тестування показав 0,98 проміле з яким ОСОБА_1 спочатку погодився, але в подальшому виявив бажання проїхати до медичного закладу для проходження такого огляду (інтервал відеозапису із 0:01:41 по 0: 11:05).
Як далі слідує із наявного у матеріалах справи відеозапису, працівники поліції доставили ОСОБА_1 до медичного закладу для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, однак на пропозицію працівників поліції пройти такий огляд ОСОБА_1 відмовився, сказавши «не потрібно, відмовляюся» (інтервал відеозапису із 0:30:50 по 0: 32:44).
Також на іншому відеозаписі, наявному у матеріалах справи, зафіксовано як працівники поліції пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням технічного засобу Драгер», однак ОСОБА_1 в категоричній формі відмовився проходити будь – який огляд, при цьому зазначив, що недавно його проходив тільки з іншими працівниками поліції (інтервал відеозапису із 0:02:28 по 0: 50:44).
Вищезазначені докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою, а їх сукупність, на переконання апеляційного суду, є достатньою для прийняття рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні двох адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, санкція за які була накладена судом першої інстанції з урахуванням вимог ч.2 ст.36 КУпАП.
Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції порушено його права на захист та доступ до правосуддя, оскільки розглянув справу без участі його захисника, апеляційний суд визнає безпідставними.
На переконання суду, ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Шелепа С.А. володіли інформацією про дату та час призначених в суді першої інстанції судових засідань, що слідує із поданих захисником до суду клопотань про відкладення розгляду справи до прийняття рішення по адміністративному позові, в зв`язку з чим судом неодноразово відкладався розгляд справи.
Враховуючи зазначені обставини, а також те, що адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, не входить до переліку адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.268 КУпАП, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою, суд апеляційної інстанції вважає що в цій конкретній ситуації, за обставин цієї конкретної справи, такий розгляд за відсутності сторони захисту був можливий.
Крім того нормами КУпАП не передбачено зупинення провадження у справі про адміністративне правопорушення до вирішення іншої, пов`язаної з нею справи.
До того ж апелянт не навів в апеляційній скарзі переконливого обгрунтування щодо того, яким чином рішення у справах за зазначеними ним адміністративними позовами могла вплинути на висновки місцевого суду у цій справі, та як вони могли спростувати виявлені і зафіксовані працівниками поліції 23.10.2025 року два випадки відмови ОСОБА_1 пройти огляду у встановленому законодавством порядку на стан алкогольного сп`яніння.
Одночасно, з матеріалів справи (зокрема, відеозапису) вбачається, що ОСОБА_1 було роз`яснено під час складання протоколів про адміністративне правопорушення положення ст.63 Конституції України та ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За таких обставин, апеляційний суд вважає доводи апелянта щодо порушення його права на захист неспроможними та такими, що спростовуються матеріалами справи.
Крім того, ОСОБА_1 надано доступ до правосуддя в суді апеляційної інстанції, ні він ні його захисник не були позбавлені можливості користуватись своїми процесуальними правами та доводити перед судом свою позицію.
На підставі наведеного, апеляційний суд вважає, що постанова суду 1-ї інстанції є законною та обґрунтованою, а адміністративне стягнення накладено на ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.ст.33-36 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнення за адміністративні правопорушення, та визначено судом першої інстанції з урахуванням обставин справи та даних про особу правопорушника.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що судом при розгляді адміністративної справи були порушені вимоги закону, які б призвели до неправильного її вирішення.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,-
постановив:
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Андрушівського районного суду Житомирської області від 03 квітня 2026 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Андрушівського районного суду Житомирської області від 03 квітня 2026 року щодо нього за ч.1 ст.130 КУпАП – залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя С.І. Костюкович
Оригінал: reyestr.court.gov.ua