Рішення від 17 травня 2026 р. у справі №387/2021/25 — Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

ЄУН 387/2021/25

Номер провадження по справі 2/387/333/26

З АО Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2026 року селище Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області у складі

головуючого судді Солоненко Т. В.

із секретар судового засідання Зибіною С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини

В С Т А Н О В И В :

І. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 29.12.2025 надійшов позов, в якому позивачка просить стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред`явлення цього позову і до досягнення дитиною повноліття.

Позивачка мотивує свій позов тим, що з 25.11.2015 вона перебуває у шлюбі із відповідачем, який зареєстровано у Кіровському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Кіровоградського міського управління юстиції , актовий запис №992. Від сумісного проживання сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з позивачкою. З липня 2025 вони не проживають разом з батьком дитини та останній матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, тому позивачка вимушена звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів.

Позивачка в судове засідання не з`явилася. 29.04.2026 подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач повторно в судове засідання не з`явився. Про дату, час і місце судового засідання останній повідомлявся у встановленому законом порядку, а саме шляхом направлення судової повістки за місцем реєстрації. Проте, поштове відправлення повернуто суду без вручення з відміткою працівника поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою». За наведеного, судова повістка у відповідності до ч.8ст.128,ч.1ст.131 ЦПК України, вважається врученою. Крім того судом 01.05.2026 опубліковано оголошення про виклик відповідача на офіційному веб-сайті «Судова влада України».

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Суд, ухвалою від 26.01.2026, за вказаним позовом відкрив провадження у справі ЄУН 387/2021/25 за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 23.02.2026.

За наслідком судового засідання 23.02.2026 розгляд справи відкладено на 25.03.2026.

Судове засідання у визначену судом дату (25.03.2026) не відбулося у зв`язку із перебуванням судді у нарадчій кімнаті по кримінальному провадженню. Розгляд справи призначено на 23.04.2026.

За наслідками судового засідання 23.04.2026 розгляд справи відкладено на 18.05.2026 з підстав відсутності доказів повідомлення позивачки про розгляд справи, про судом 23.04.2026 постановлено ухвалу суду.

Суд, ухвалою від 18.05.2026, постановив провести заочний розгляд справи та винести заочне рішення.

Інші заяви та клопотання від учасників справи до суду не надходили, процесуальні дії не вчинялись.

Згідно з ч. 2ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Суд вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, доходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 25.11.2015, виданого Кіровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кіровоградського міського управління юстиції, сторони зареєстрували шлюб 25 листопада 2015 року у Кіровському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Кіровоградського міського управління юстиції, про що вчинено актовий запис №922 ( а.с.7).

Від сумісного проживання подружжя має неповнолітню дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 29.03.2016, виданого повторно Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції ( а.с.7 зворотна сторона).

Згідно довідки від 24.12.2025 №1708, виданої Виконавчим комітетом Благовіщенської міської ради Голованівського району Кіровоградської області, встановлено, що ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 (без реєстрації) і на її утриманні знаходиться син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).

Відповідно до копії медичного висновку №11 від 14.12.2023, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 має захворювання - цукровий діабет, тип І, важка форма, глікемічний контроль із високим ризиком (а.с.9).

ОСОБА_3 є особою з інвалідністю з дитинства згідно посвідчення серії НОМЕР_3 (а.с.10).

Зі змісту копії довідки про доходи вих.№244 від 18.12.2025, виданої ТОВ " Молочна майстерня" , встановлено, що ОСОБА_1 працює в ТОВ " Молочна майстерня" з 22.05.2024, займає посаду старшого сировара. Дохід за період з 01.06.2025 по 30.11.2025 склав 109805,16 грн (а.с. 10 зворотна сторона).

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (частина друга статті 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України на батьків покладено обов`язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.

Декларація з прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, закріплює, що дитина повинна мати можливість користуватися благами соціального забезпечення, повинна бути забезпечена належним харчуванням, житлом, розвагами та медичним обслуговуванням. Найкраще забезпечення інтересів дитини повинно бути головним принципом, і відповідальність за це лежить перш за все на батьках дитини. Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Держава вживає всіх необхідних заходів щодо забезпечення відновлення утримання дитини батьками.

Згідно положень ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим врахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Згідно ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Статтею 181 Сімейного кодексу України визначено способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно ч. 1ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. При цьому, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтею 191 Сімейного кодексу України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Виплачуються аліменти до повноліття дитини. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ч.ч.1-3ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Суду не надано доказів, що відповідач не має можливості сплачувати на утримання дитини аліменти, так як відповідач є працездатного віку, не обтяжений іншими аліментними зобов`язаннями.

Враховуючи вищезазначені обставини, а також обов`язок обох батьків утримувати дитину, суд вважає, що позов про стягнення аліментів на утримання дитини, підлягає задоволенню повністю та вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу) але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Тому суд вважає за необхідне визначити дату початку стягнень з дати звернення до суду, а саме - з 26 грудня 2025 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави 1331,20 грн судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.13,81,141,263-265,273,279,354,430 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уу розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 26.12.2025 і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення та стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліменти в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в сумі 1211 ( одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка міста Ульяновка Кіровоградської області, зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець міста Помічна Добровеличківського району Кіровоградської області, житель АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Добровеличківський районний суд Кіровоградської області.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено та підписано 25.05.2026

Суддя Таїсія СОЛОНЕНКО