Постанова від 11 травня 2026 р. у справі №530/534/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 530/534/25 Номер провадження 22-ц/814/219/26Головуючий у 1-й інстанції Должко С.Р. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Одринської Т.В.,

суддів Панченка О.О., Пікуля В.П.,

за участю секретаря Сальної Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Виконавчий комітет Зіньківської міської ради як орган опіки та піклування про встановлення опіки та призначення опікуна

за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Зіньківської міської ради як орган опіки та піклування на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 27 березня 2025 року,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2025 року позивач звернувся до суду першої інстанції із вказаною заявою, у якій просив суд встановити опіку над недієздатним ОСОБА_2 і призначити над ним опікуна.

Заява мотивована тим, що рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 28.02.2007 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано недієздатним, та призначено його опікуном ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер. Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 21.02.2018 року ОСОБА_2 призначено опікуном його матір ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_3 остання померла. ОСОБА_2 згідно довідки № 02.1.10-04/25 від 17.03.2025 року виданої Пишненківським старостинським округом виконавчого комітету Зіньківської міської ради з 10 квітня 2024 року проживає, без реєстрації в приватному будинку для людей похилого віку «Надія» по АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 є власником приватного будинку для людей похилого віку «Надія» в селі Пишненки, Полтавського району Полтавської області і може надавати ОСОБА_2 постійну сторонню допомогу та бажає бути його опікуном. Інших родичів, здатних піклуватися про ОСОБА_2 , окрім ОСОБА_1 в нього немає. ОСОБА_1 має можливість забезпечувати ОСОБА_2 необхідним доглядом.

Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 27 березня 2025 року заяву задоволено.

Призначено ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 , визнаного рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області 28 лютого 2007 року недієздатним у зв`язку із хронічним, стійким психічним розладом здоров`я, внаслідок чого він не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними та у зв`язку з відсутністю інших осіб, які можуть здійснювати опіку.

Рішення суду мотивоване достатністю підстав для встановлення опіки над недієздатним ОСОБА_2 та призначення його опікуном ОСОБА_1 .

Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив Виконавчий комітет Зіньківської міської ради як орган опіки та піклування, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просили скасувати рішення та ухвалити нове.

Апеляційну скаргу обгрунтовано тим, що за чинним законодавством України єдиним суб`єктом, який має право звернення до суду з поданням є органи опіки та піклування, а тому Зіньківський районний суд взагалі мав не прийняти до розгляду дану справу.

Зазначено, що вказана категорія справ розглядається у складі одного судді і двох присяжних. Проте, місцевий суд розглянув справу без залучення присяжних.

Крім того зазначено, що судом не ураховано, що обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Відсутність цього подання унеможливлює вирішення судом вказаного питання, так як саме орган опіки та піклування досліджує обставини щодо можливості особи виконувати обов`язки піклувальника чи опікуна, так як до органів опіки та піклування подається певний пакет документів, які і підтверджують дану можливість, як матеріально так і за станом здоров`я.

Також місцевий суд не врахував, що в матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують відсутність інших родичів, які б могли бути опікунами ОСОБА_2 .

Звертають увагу на те, що суд першої інстанції не врахував ту обставину, що рішення Зіньківського районного суду № 2-0-10 2007 від 28.02.2007, яким ОСОБА_2 визнано недієздатним не поновлювалося на протязі 8 років (з моменту внесення змін у ЦПК України 07.12.2017 року), чим грубо порушилися права ОСОБА_2 .

Від представника ОСОБА_1 – адвоката Тараненка С.О. надійшов відзив, який обгрунтовано тим, що апеляційна скарга є надуманою, безпідставною та не обґрунтованою, подана без будьяких на те доказів, рішення суду є законним та обгрунтованим, ухвалене у відповідності до норм процесуального та матеріального права.

Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення – без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_2 . Свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 видане 22.09.1984 року Кирило-Ганнівською сільською радою Зіньківського району Полтавської області про що в книзі реєстрації актів про народження зроблено запис за № 14. В свідоцтві про народження батьками ОСОБА_2 записані батько: - ОСОБА_3 ; мати – ОСОБА_4 (а.с.8,10).

Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 28.02.2007 року ОСОБА_2 визнано недієздатним (а.с.14). ОСОБА_3 був опікуном свого недієздатного сина ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 55 років помер ОСОБА_3 . Свідоцтво про смерть серія НОМЕР_2 видане виконавчим комітетом Кирило-Ганнівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області про що 12.12.2017 року складено відповідний актовий запис № 10. (а.с.15). Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 21.02.2018 року ОСОБА_2 встановлено опіку та призначено опікуном його матір ОСОБА_4 (а.с.16-17). ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 60 років померла ОСОБА_4 . Свідоцтво про смерть серія НОМЕР_3 видане Зіньківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про що 13.02.2025 року складено відповідний актовий запис № 57( а.с.18).

ОСОБА_2 згідно довідки № 02.1.10-04/25 від 17.03.2025 року виданої Пишненківським старостинським округом виконавчого комітету Зіньківської міської ради з 10 квітня 2024 року проживає, без реєстрації в приватному будинку для людей похилого віку «Надія» по АДРЕСА_1 ( а.с.19).

ОСОБА_1 є власником приватного будинку для людей похилого віку «Надія» в селі Пишненки, Полтавського району Полтавської області і може надавати ОСОБА_2 постійну сторонню допомогу та бажає бути його опікуном.

Задовольняючи заву, місцевий суд виходив з того, що інших родичів, здатних піклуватися про ОСОБА_2 , окрім ОСОБА_1 в нього немає. ОСОБА_1 має можливість забезпечувати ОСОБА_2 необхідним доглядом. Перешкод, зазначених у ст. 64 ЦК України для призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатним ОСОБА_2 не встановлено.

Колегія суддів не може погодитись із таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

В силу ч. 1 ст. 300 ЦПК України, суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Згідно ч.ч. 6-7 ст. 300 ЦПК України строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною першою цієї статті.

Відповідно до приписів законодавства у справах про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності ЦПК передбачається періодичний судовий контроль за наявністю/продовженням існування підстав для обмеження чи позбавлення особи дієздатності (принцип, визначений у рішеннях ЄСПЛ «Наталія Михайленко проти України» (2013), «Станєв проти Болгарії» (2012), адже ч. 6 ст. 300 встановлюється максимальний строк дії судового рішення про визнання фізичної особи недієздатною у 2 роки).

Таким чином суд першої інстанції встановивши, що рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 28.02.2007 ОСОБА_2 визнано недієздатним, не встановив чи продовжувався судом строк дії рішення про визнання ОСОБА_2 недієздатним за клопотанням опікуна, представника органу опіки та піклування.

Тобто, суд не встановив чи здійснювався ефективний нагляд за ситуацією ОСОБА_2 , включаючи виконання обов`язків його опікуном, та чи вживалися необхідні заходи для захисту інтересів ОСОБА_2 .

Статтею 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до приписів частин другої, третьою та п`ятої ст.63 ЦК України, опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників. Опікун призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Відповідно до частини першої ст.67 ЦК України, опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

Згідно з ст.58 ЦК України опіка встановлюється, зокрема, над фізичними особами, які визнані недієздатними.

Відповідно до положень ст.75 ЦК України, суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника.

Як передбачено частиною другою ст.300 ЦПК України, суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної піклувальником або опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень піклувальника або опікуна і призначає за поданням органу опіки і піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу. Суд розглядає питання про звільнення опікуна або піклувальника в судовому засіданні з повідомленням заінтересованих осіб. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про звільнення опікуна або піклувальника.

Верховний Суд у постанові від 07 квітня 2022 року в справі №712/10043/20 зазначив, що при призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна. Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимог ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Згідно з підпунктами 3.2, 3.3 Правил опіки та піклування опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які: не досягли 18 років; визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено; позбавлені батьківських прав; інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню; засуджені за скоєння тяжкого злочину. Документи, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна: повідомлення державних, громадських організацій або заяви громадянина (громадян); копії свідоцтва про народження особи, що потребує опіки, або іншого документа, який підтверджує її вік; копія свідоцтва про смерть батьків або рішення суду про визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення їх померлими чи інших матеріалів, які підтверджують неможливість виховання дитини. Якщо опіка призначається над повнолітньою особою, - рішення суду про визнання даної особи недієздатною; акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна; довідки про стан здоров`я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника); довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов`язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов`язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім`ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки; документ про закріплення за дитиною житлової площі.

Отже, можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна. Тому за наявності висновку органу опіки та піклування про доцільність призначення опікуном певної особи суд зобов`язаний перевірити відповідність цього висновку вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, зокрема, чи складений такий висновок на підставі документів, передбачених Правилами опіки та піклування.

Разом з тим, матеріали справи не містять подання, затвердженого рішенням виконавчого комітету органу опіки і піклування про доцільність призначення опікуна.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на доводи апеляційної скарги про те, що справу розглянуто неповноважним складом суду.

У випадках, встановлених цим Кодексом, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох присяжних, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді (частина друга ст.34 ЦПК України).

За змістом частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 1-1) обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб; 12) розкриття професійної таємниці на ринках капіталу та організованих товарних ринках.

У випадках, встановлених пунктами 1,3,4,9,10 частини другої ст.293 ЦПК України, розгляд справ проводиться судом у складі одного судді і двох присяжних (частина четверта ст.293 ЦПК України).

За таких обставин, частина четверта ст.293 ЦПК України визначає особливості складу суду під час розгляду окремих категорій справ, а саме у складі одного судді і двох присяжних.

У ст.127 Конституції України передбачено, що правосуддя здійснюють професійні судді. У визначених законом випадках правосуддя здійснюється за участю присяжних.

Участь присяжних у розгляді справ спрямована на реалізацію принципу колегіальності у правосудді. Забезпечення участі присяжних у функціонуванні органів судової влади є ознакою демократичності і є одним із заходів соціального контролю за законністю і справедливістю діяльності суддів.

Аналізуючи зміст частин другої та четвертої ст.293 ЦПК України в аспекті категорії справ, розгляд яких в обов`язковому порядку має відбуватися за участю присяжних, колегія суддів вважає, що такі справи є особливо важливими, зачіпають особисті немайнові права людини, а тому, враховуючи правові наслідки, зокрема, визнання фізичної особи недієздатною, розгляд таких справ за участю присяжних є гарантією повного, усебічного й об`єктивного розгляду, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 15 вересня 2025 року в справі №727/5306/24 зауважив, що законодавець поряд із загальним правилом про одноособовий розгляд цивільних справ у суді першої інстанції передбачив особливі правила формування складу суду для розгляду певних категорій справ окремого провадження, зокрема, щодо обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, а саме у складі одного судді і двох присяжних;

під час вирішення питання про встановлення недієздатності особи суд одночасно вирішує питання про встановлення опіки і призначення їй опікуна (за поданням органу опіки та піклування), а склад суду з розгляду такої категорії справ одноособово змінився на визначення суду у складі одного судді та двох присяжних. Проте суд, установивши наявність підстав для визнання фізичної особи недієздатною, може не визначитися із питанням встановлення опіки та призначення опікуна в єдиному провадженні, зокрема з огляду на невідповідність подання органу опіки та піклування вимогам закону щодо його обґрунтованості, змісту та процесуальної форми. Законодавством не передбачено, що визнання особи недієздатною і призначення опікуна в обов`язковому порядку має відбуватися в єдиному судовому процесі;

питання встановлення опіки і призначення опікуна, як і питання зміни чи звільнення опікуна, є похідними у справах про визнання особи недієздатною, а їх вирішення у наступному судовому процесі після вирішення питання про недієздатність фізичної особи не свідчить про те, що вони стосуються окремого факту, а є наслідком вирішення питання про недієздатність. Більше того, заява про призначення заявника опікуном в іншому судовому процесі може розглядатися, лише якщо суд вже встановив недієздатність фізичної особи, щодо якої ініціюється питання опіки. Встановлення опіки і призначення опікуна, які ініційовані та розглядаються після вирішення питання про недієздатність фізичної особи, є по суті продовженням незавершеної процедури визнання недієздатною фізичної особи, яка потребує особливого захисту та опіки з боку іншої особи/закладу, а їх вирішення в іншому судовому процесі не впливає на правила визначення складу суду;

норми процесуального права, які визначають порядок розгляду судом питань про призначення, зміну, звільнення від виконання обов`язків опікуна (частина друга ст.300 ЦПК України), розміщені у главі 2 розділу IV ЦПК України, щодо якої у взаємозв`язку і з положеннями пункту 1 частини другої ст.293 ЦПК України існує безальтернативний припис, передбачений частиною четвертою ст.293 ЦПК України, про розгляд таких справ саме колегіальним складом суду (один суддя і двоє присяжних), та не передбачено диференційованого підходу щодо формування складу суду залежно від специфіки питання, яке є предметом судового розгляду відповідно до ст.300 ЦПК України. Таке тлумачення змісту частини другої ст.300 ЦПК України та пункту 1 частини другої ст.293 ЦПК України з огляду на специфіку спірних правовідносин та їх соціальну важливість відповідає принципам справедливості, розумності та узгоджується з положеннями Конвенції, зокрема пунктом 1 ст.6. Тому до вимог про встановлення опіки і призначення опікуна, як і про його заміну чи звільнення, що вирішуються після вирішення вимоги про визнання фізичної особи недієздатною в іншому судовому процесі, має застосовуватися правило визначення складу суду, передбачене у пункті 1 частини другої ст.293 ЦПК України щодо вимоги про визнання фізичної особи недієздатною;

вимоги про встановлення опіки, призначення опікуна чи співопікуна, заміни опікуна або співопікуна чи звільнення від повноважень опікуна, які вирішуються після вирішення вимоги про визнання фізичної особи недієздатною в іншому судовому процесі, підлягають розгляду судом першої інстанції у складі одного судді і двох присяжних.

Із матеріалів справи вбачається, що за наслідками розгляду заяви про призначення опікуна суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення одноособово, у складі одного судді (без двох присяжних), хоча судовий розгляд цієї категорії справи повинен здійснюватися судом у складі судді та двох присяжних.

Отже, враховуючи, що справу в суді першої інстанції розглянуто неповноважним складом суду, що є обов`язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції відповідно до п.1 частини третьої ст.376 ЦПК України, колегія суддів скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Виконавчий комітет Зіньківської міської ради як орган опіки та піклування про встановлення опіки та призначення опікуна.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 383, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Зіньківської міської ради як орган опіки та піклування – задовольнити.

Рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 27 березня 2025 року – скасувати. Ухвалити нове.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Виконавчий комітет Зіньківської міської ради як орган опіки та піклування про встановлення опіки та призначення опікуна – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Виконавчого комітету Зіньківської міської ради сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 908,40 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 22 травня 2026 року.

Головуючий Т.В. Одринська

Судді О.О. Панченко

В.П. Пікуль