Рішення від 20 травня 2026 р. у справі №752/15366/25 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №752/15366/25

2-а/760/310/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Українця В.В.

при секретарі Гуцало М.В.

розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва про скасування постанови, скасування акту та стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в Голосіївський районний суд м. Києва з зазначеним адміністративним позовом до відповідача.

Свої вимоги мотивує тим, що 11 червня 2025 року інспектором з паркування першого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Вітранюком Ю.В. винесено щодо нього постанову та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 гривень за те, що 11 червня 2025 року о 08 годині 54 хвилини в м. Києві по вул. Володимирській, 16 водій зупинив транспортний засіб ближче 10 метрів від виїзду з прилеглої території, чим порушено п.п. «и» п. 15.9. Правил дорожнього руху України.

Крім того, інспектором складено Акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 11 червня 2025 року та здійснено евакуацію автомобіля.

Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, винесена з порушенням закону та підлягає скасуванню.

Зазначає, що інспектору було повідомлено про те, що водій вийшов до автомобіля з метою сплатити штраф за паркування та усунення правопорушення, проте інспектор, діючи в порушення вимог п. 7 Порядку тимчасового затримання транспортних засобів інспекторами з паркування, надав команду водію евакуатора розпочинати евакуацію автомобіля.

Крім того, розташування його транспортного засобу жодним чином не створювало перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху. Разом з тим, з наданих фотознімків вбачається, що вказана ділянка не є прилеглою територією, оскільки подальший в`їзд заблокований делінеатором, а далі слідує арка входу до багатоквартирного будинку, що позбавляє можливості заїзду чи виїзду до нього.

Інспектором не надано жодного доказу на підтвердження вчинення ним адміністративного правопорушення, зокрема, жодним вимірювальним приладом чи засобом не підтверджено, що автомобіль зупинено ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду, оскільки виїзд з прилеглих територій на місці події відсутній.

Просить суд ухвалити рішення, яким:

- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серія 2КІ № 0000234143 від 11 червня 2025 року;

- скасувати акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 11 червня 2025 року;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту територіального контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на його користь матеріальні витрати, пов`язані зі сплатою штрафу в розмірі 374 гривні та з евакуацією та збереженням автомобіля в сумі 1555 гривень 40 копійок.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 30 червня 2025 року справу передано за підсудністю до Солом`янського районного суду м. Києва.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 04 серпня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

З відзиву на позовну заяву представника Департаменту територіального контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вбачається, що він просить відмовити в задоволенні позову. Зазначено, що 11 червня 2025 року інспектором з паркування першого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Вітранюком Ю.В. винесено щодо позивача постанову та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 гривень за те, що 11 червня 2025 року о 08 годині 54 хвилини в м. Києві по вул. Володимирській, 16 водій зупинив транспортний засіб марки «Volkswagen Touareg» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ближче 10 метрів від виїзду з прилеглої території, чим порушено п.п. «и» п. 15.9. Правил дорожнього руху України. Здійснення зупинки позивачем підтверджується належними, допустимими і достатніми доказами, а саме матеріалами фотофіксації до постанови. З матеріалів фотофіксації вбачається, що автомобіль знаходився на одному і тому ж місці нерухомо та без ознак водія за кермом або інших осіб в салоні, що підтверджує факт здійснення зупинки. Вбачається, що транспортний засіб розміщувався безпосередньо у місці виїзду з прилеглої території. Про наведене свідчить той факт, що автомобіль було розміщено безпосередньо біля заокруглення, яким поєднується прилегла територія та вулиця Володимиро-Либідська, 16. Відповідно до п. 10 Порядку № 990 строк затримання транспортного засобу обчислюється з моменту складання акта огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, а строк зберігання - з моменту доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку. Таким чином, інспектором дотримано приписи законодавства щодо здійснення тимчасового затримання транспортного засобу, а отже правові підстави для скасування акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу відсутні. Позовна вимога про стягнення сум коштів не підлягає розгляду місцевим судом як адміністративним, а повинна розглядатися місцевим судом як судом загальної юрисдикції в межах іншої справи. Крім того, позивачем не долучено жодного документу на підтвердження факту понесення ним витрат на правничу допомогу в розмірі 5000 гривень.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі не викликались.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 263-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 11 червня 2025 року інспектором з паркування першого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Вітранюком Ю.В. винесено щодо позивача постанову та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 гривень за те, що 11 червня 2025 року о 08 годині 54 хвилини в м. Києві по вул. Володимирській, 16 водій зупинив транспортний засіб марки «Volkswagen Touareg» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ближче 10 метрів від виїзду з прилеглої території, чим порушено п.п. «и» п. 15.9. Правил дорожнього руху України.

Позивач заперечує свою вину в порушенні правил дорожнього руху та оскаржив винесену постанову до суду в порядку адміністративного судочинства.

Зазначає, що інспектору було повідомлено про те, що водій вийшов до автомобіля з метою сплатити штраф за паркування та усунення правопорушення, проте інспектор, діючи в порушення вимог п. 7 Порядку тимчасового затримання транспортних засобів інспекторами з паркування, надав команду водію евакуатора розпочинати евакуацію автомобіля. Крім того, розташування його транспортного засобу жодним чином не створювало перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху. Разом з тим, з наданих фотознімків вбачається, що вказана ділянка не є прилеглою територією, оскільки подальший в`їзд заблокований делінеатором, а далі слідує арка входу до багатоквартирного будинку, що позбавляє можливості заїзду чи виїзду до нього.

Позивач вказує на те, що інспектором не надано жодного доказу на підтвердження вчинення ним адміністративного правопорушення, зокрема, жодним вимірювальним приладом чи засобом не підтверджено, що автомобіль зупинено ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду, оскільки виїзд з прилеглих територій на місці події відсутній.

Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З відзиву на позовну заяву представника відповідача вбачається, що здійснення зупинки позивачем підтверджується належними, допустимими і достатніми доказами, а саме матеріалами фотофіксації до постанови. З матеріалів фотофіксації вбачається, що автомобіль знаходився на одному і тому ж місці нерухомо та без ознак водія за кермом або інших осіб в салоні, що підтверджує факт здійснення зупинки. Вбачається, що транспортний засіб розміщувався безпосередньо у місці виїзду з прилеглої території. Про наведене свідчить той факт, що автомобіль було розміщено безпосередньо біля заокруглення, яким поєднується прилегла територія та вулиця Володимиро-Либідська, 16.

З наданих стороною відповідача фотознімків вбачається, що автомобіль марки «Volkswagen Touareg» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 припаркований ближче 10 метрів до заїзду до прибудинкової території, а саме, безпосередньо перед заїздом.

Відповідно до п.п. «и» п. 15.9. Правил дорожнього руху зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

Таким чином, пояснення позивача спростовуються наданими стороною відповідача доказами.

За таких обставин, суд вважає, що факт порушення позивачем Правил дорожнього руху доведено належними доказами.

Встановлено, що інспектор з паркування, виконуючи свої службові повноваження, здійснював патрулювання зазначеної у постанові ділянки дороги.

Винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача відповідало вимогам закону та посадових інструкцій і було спрямоване на дотримання безпеки дорожнього руху.

За таких обставин, постанова про накладення адміністративного стягнення серія 2КІ № 0000234143 від 11 червня 2025 року скасуванню не підлягає.

Позивач також оскаржує правомірність тимчасового затримання його автомобіля.

Відповідно до абзацу 1 ст. 265-2 КпАП України у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 121, статтею 121-3, частинами третьою, п`ятою, шостою і сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, порушення правил зупинки чи стоянки на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома)), статтями 122-5, 124, 126, статтями 132-1, 206-1цього Кодексу, працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, призначених для зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. При тимчасовому затриманні транспортного засобу складається акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України. У разі фіксації обставин тимчасового затримання транспортного засобу в режимі фотозйомки (відеозапису) таке затримання відбувається без присутності понятих.

Вбачається, що у інспектора були підстави вважати, що позивачем вчинено порушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КпАП України. За таких обставин, тимчасове затримання автомобіля позивача відповідало вимогам закону.

У такому випадку, не підлягають задоволенню й вимоги позивача про скасування акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, стягнення коштів, оскільки такі вимоги є похідними від первинної вимоги.

З огляду на наведене, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку про відмову в задоволені позову.

Керуючись статтями 122, 256, 261, 268, 276, 288, 289, 293 КпАП України, Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 Про Правила дорожнього руху, Правилами паркування транспортних засобів, статтями 9, 21, 72-78, 90, 121, 123, 139, 205, 241-246, 250, 251, 286 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту територіального контролю міста Києва (м. Київ, вул. Дегтярівська, 31, корп. 2) про скасування постанови, скасування акту та стягнення коштів.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: