Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №607/7372/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про встановлення факту родинних відносин

Дата: 24 травня 2026 р.

Справа: №607/7372/26

Суддя: Вийванко О. М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.05.2026 Справа №607/7372/26 Провадження №2-о/607/277/2026

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Вийванка О. М.

за участю секретаря судового засідання Дудченко Ю. Р.

учасників справи:

представника заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи ОСОБА_3 , Золотопотіцька селищна рада Чортківського району Тернопільської області про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_2 , за участю заінтересованої особи ОСОБА_3 , Золотопотіцька селищна рада Чортківського району Тернопільської області про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

В обґрунтування заяви заявником викладено обставини, що заявник ОСОБА_4 є дочкою ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .. Однак в документах, що підтверджують їхні родинні зв`язки допущені помилки, а саме розбіжність в апострофі прізвища матері — так, в паспорті громадянина України мати заявника ОСОБА_3 зазначена без апострофа, а саме « ОСОБА_6 », а в свідоцтві про народження Заявника ОСОБА_2 в графі матір, зазначено прізвище з апострофом «М`якуш».

Важливо, до 25 липня 2000 року, тобто до моменту отримання Паспорта громадянина України - мати заявника – ОСОБА_3 , мала прізвище з апострофом « ОСОБА_6 ».

Ця незначна розбіжність у транслітерації прізвища з апострофом і без, імовірно, виникла через технічну помилку при оформленні документів в органах державної реєстрації актів цивільного стану. У зв`язку з цим заявник не може реалізувати або підтвердити низку юридично значущих правових дій, таких як: підтвердження родинного зв`язку для соціальних, житлових чи правових процедур, подання документів до державних органів; оформлення спадкових прав (у випадку майбутньої необхідності).

Тому зазначені розбіжності в знак «’» виключають родинні зв`язки між Заявником та її матір`ю, та в майбутньому стануть надмірним тягарем при реалізації інституту «Спадкування», так як відповідно до Заповіту ОСОБА_3 на випадок її смерті все своє майно вона заповіла своїй дочці ОСОБА_2 , до якої, у разі прийняття спадщини, будуть застосовуватися загальні ставки оподаткування на доходи фізичних осіб, на відміну від спадкоємців І черги (пільгові), яким дійсно являється Заявник.

Заявник неодноразово звертався для усунення зазначеної розбіжності до відділів Державної реєстрації актів цивільного стану, однак через розбіжність у великій кількості офіційних документів, які належать заявнику та його матері, зміни є надмірними, технічно непослідовними, та такими, що виключають приналежність одних документів до інших і до особи. Тому єдиним належним, економічно доцільним та дієвим способом захисту прав заявника, є саме звернення з відповідною заявою до суду.

З підстав, наведених у заяві, заявник просить суд встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП № НОМЕР_1 ) є донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП № НОМЕР_2 ).

У судовому засіданні представник заявника заяву підтримав з підстав та обґрунтувань, викладених у ній, та просив її задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, однак подала заяву про розгляд справи без її участі, проти задоволення заяви не заперечує.

Представник заінтересованої особи Золотопотіцька селищна рада Чортківського району Тернопільської області у судове засідання не з`явилася, однак подала заяву про розгляд справи без її участі, проти задоволення заяви не заперечує.

При розгляді справи судом, учасниками справи подано заяви, клопотання та судом було вчинено інші процесуальні дії.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі.

Заслухавши пояснення заявника, перевіривши, дослідивши об`єктивно та оцінивши зібранні у справі докази, суд дійшов наступного висновку, виходячи з фактичних обставин справи, мотивів та застосованих норм права.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_7 уклали шлюб 30 червня 1959 року, актовий запис №29, що слідує із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого Підгаєцьким райбюро ЗАГС Тернопільської області 30 червня 1959 року. Після реєстрації шлюбу прізвище подружжя – ОСОБА_6 .

Крім того, в матеріалах справи також міститься свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_4 , видане повторно Бучацьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) 06 січня 2022 року, відповідно до якого ОСОБА_5 та ОСОБА_7 уклали шлюб 30 червня 1959 року, актовий запис №29, після реєстрації шлюбу прізвище подружжя також ОСОБА_6 , яке прописане вже без апострофа.

Згідно із свідоцтва про народження заявника серії НОМЕР_5 , виданого у с.Порохова Золотопотіцького району Тернопільської області ІНФОРМАЦІЯ_3 (заповненого російською мовою), ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Порохова Золотопотіцького району Тернопільської області народилася ОСОБА_7 .

Відповідно до паспорту громадянина України НОМЕР_6 , виданий 25.07.2000, виданий Бучацьким РВ УМВС України в Тернопільській області, картки платника податків, вказано ОСОБА_3 .

Згідно з посвідчення серія НОМЕР_7 , вказано ОСОБА_3 .

За даними свідоцтва про народження № НОМЕР_8 , виданого 04 квітня 1964 року , ОСОБА_8 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Порохова (тоді Бучацького району) Тернопільської області, її батьками записані ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу, серія НОМЕР_9 від 21.05.1988, ОСОБА_8 уклала шлюб з ОСОБА_9 .. Після реєстрації шлюбу прізвище подружжя – ОСОБА_10 .

Як вбачається з погосподарських книг №8 Золотопотіцької сільської ради за 1967, 1968, 1969, 1970, 1971, 1972, 1973 роки (особистий рахунок № НОМЕР_10 та №684) двір у с.Поплави відносився до суспільної групи службовців, в якому проживали та були зареєстровані: голова – ОСОБА_5 , 1931 р.н., його дружина ОСОБА_3 , 1939 р.н., син ОСОБА_11 , 1960 р.н. та дочка ОСОБА_8 .

Відповідно до заповіту від 19.04.2022, посвідченого старостою Гаї-Шевченківського старостинського округу Тернопільського району Тернопільської області, ОСОБА_3 заповіла своє майно ОСОБА_2 .

Згідно листа виконавчого комітету Золотопотіцької селищної ради Чортківського району Тернопільської області №296/02-09 від 21 березня 2022 року, виконавчий комітет повідомляє, що відповідно до відомостей погосподарської книги №8 Золотопотіцької селищної ради за 1967, 1968, 1969, 1970, 1971, 1972, 1973 роки сім`я ОСОБА_3 проживала з 1966 року в смт Золотий Потік у складі: чоловіка ОСОБА_5 , 1931 р.н., дружини ОСОБА_3 , 1939 р.н., сина ОСОБА_11 , 1960 р.н., дочки ОСОБА_8 , 1964 р.н.

За даними особових карток №41 та №42 Золотопотіцької районної лікарні (заповнених російською мовою), заявниця ОСОБА_3 та її чоловік ОСОБА_5 працювали на посадах фельдшера, в графі «члени сім`ї» записано: син ОСОБА_12 , 1960 р.н., дочка ОСОБА_13 , 1964 р.н.

Рішенням Бучацького районного суду Тернопільської області від 05.04.2022, справа №595/174/22, встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 є матір`ю ОСОБА_11 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Старий Мізунь Калуського району Івано-Франківської області.

Заявник як на підставі наведених вище обставин просить суд встановити факт родинних відносин між фізичними особами, однак у зв`язку із розбіжністю у написанні прізвища її матері у правовстановлюючих документах, вона не може підтвердження родинного зв`язку для соціальних, житлових чи правових процедур, подання документів до державних органів; оформлення спадкових прав (у випадку майбутньої необхідності).

Суд не погоджується з такими аргументами заявника, виходячи з наступних норм права, які підлягають застосуванню та мотиви їх застосування.

Згідно з пункту 1 частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину або інших спадкових прав.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

Отже, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Аналіз положень статті 315 ЦПК України свідчить про те, що факт родинних відносин між фізичними особами встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Згідно із статті 318 ЦПК України у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою, причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Верховний Суд України в листі від 01.01.2012 «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначає, що заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути: спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв`язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки; особи, які мають право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини; інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб.

Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом). Рішення суду про встановлення родинних відносин не може бути підставою для внесення виправлень, змін чи доповнень в актовий запис, видачі заявнику нового паспорта.

Отже, суди встановлюють юридичні факти тільки у разі, коли особою вчинено всі можливі заходи по отриманню необхідних документів. І тільки у разі наявності об`єктивних причин, які не залежать від волі особи, що обумовлюють неможливість отримання документу на підтвердження юридичного факту, такий факт може встановити суд у порядку окремого провадження, і такі факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Як вбачається з заяви про встановлення факту родинних відносин, заявник посилається на те, що встановлення факту родинних відносин з матір`ю необхідно для соціальних, житлових чи правових процедур, подання документів до державних органів; оформлення спадкових прав (у випадку майбутньої необхідності).

Суд зазначає, що в частині встановлення факту родинних відносин між заявником та її матір`ю, заявником не конкретизовано з якою метою заявнику потрібно встановити цей факт.

На час звернення до суду і матір, і дочка - заявник є живими і не заперечують, що заявник є її дочкою.

Можливість встановлення судом будь-якого юридичного факту, у тому числі і родинних відносин, законодавець пов`язує з настанням для заявника певних юридичних наслідків. Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав заявника, які наявні в реальній дійсності та не встановлюються на майбутнє.

Суд зазначає. що заявником не надано будь-яких доказів необхідності встановлення факту родинних відносин з матір`ю в судовому порядку, від якого залежить настання певних юридичних наслідків, захист прав заявника.

Заявник просить встановити факт родинних відносин між нею та матір`ю, які не позбавлені як правоздатності, так і дієздатності і чинним ЦПК України наділені правом на самостійне звернення до суду за захистом порушених прав.

Також суд зазначає, що підтвердження родинних відносин між живими фізичними особами здійснюється іншим шляхом, в залежності від виниклих обставин, зокрема, можливо шляхом звернення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану із заявою про внесення змін до актового запису про народження або до органу міграційної служби для одержання нового паспортного документу, оскільки за життя будь-який громадянин не позбавлений права уточнити правильність написання свого прізвища.

При цьому суд зазначає, що заявником не подано докази, що орган реєстрації актів цивільного стану відмовляє заявнику у видачі повторного свідоцтва про народження та внесення виправлень до актового запису про його народження.

Разом з тим, суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах цивільного стану (пункт 1 частини першої статті 315 ЦПК України, пункт 7 постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»

В пункті 3 Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2002 року № 15-рп/20002 встановлено, що обов`язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист. Тобто, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Отже, заявником належними та допустимим доказами не доведено, що встановлення факту родинних відносин між ним та його матір`ю неможливо в позасудовому порядку, зокрема шляхом внесення відповідних виправлень до документів, які посвідчують їх родинні відносини чи до паспортів.

Доказів на підтвердження необхідності встановлення факту родинних відносин з матір`ю заявника для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав заявника до суду також не надано.

За таких обставин, суд вважає, слід відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 , заінтересовані особи ОСОБА_3 , Золотопотіцька селищна рада Чортківського району Тернопільської області про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовується, якщо інше не встановлено законом.

За вказаних обставин, судові витрати не відшкодовуються.

На підставі наведеного, керуючись статтями 3, 12, 258, 259, 265, 273, 315, 319, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 , заінтересовані особи ОСОБА_3 , Золотопотіцька селищна рада Чортківського району Тернопільської області про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Учасники справи:

заявник ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_2 ;

заінтересовані особи:

1. ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_1 ;

2. Золотопотіцька селищна рада Чортківського району Тернопільської області, унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 04392735, місцезнаходження вул. Данила Галицького, 124 селище Золотий Потік Чортківського району Тернопільської області.

Повний текст рішення суду складено та підписано 25 травня 2026 року.

Головуючий суддя О. М. Вийванко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua