Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №606/1721/25 — Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/1721/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року м.Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Мельник А.В.

за участю секретаря судового засідання Кавалко В.С.,

представника відповідача адвоката Пацули В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м.Теребовля цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач акціонерне товариство «Таскомбанк» (далі за текстом - АТ «Таскомбанк») звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №4865942759 від 14.10.2022 у розмірі 93927,18 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту 47646,95 грн; заборгованість по річним процентам 7,53 грн.; заборгованість по щомісячним процентам 46272,70 грн. Також, просить стягнути судові витрати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що що 14.10.2022 між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 4865942759, який підписано позичальником, шляхом скріплення електронним підписом позичальника, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. Згідно з п. 1.2., 1.3. Кредитного договору позичальник зобов`язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах передбачених договором. Згідно з п. 3.5 Кредитного договору всі інші умови кредитного договору викладені в Умовах отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР», які розміщені на сайті ТОВ «ФК «ЦФР» в редакції від 02.02.2022. Відповідно до п. 1.2 кредитного договору позичальнику надано грошові кошти на наступних умовах: сума кредиту 76156,50 грн; строк користування 60 місяців; річні проценти 0,01 % від суми боргу за договором; щомісячні проценти 2,49 % від суми кредиту. Кредит надається безготівковим шляхом, протягом трьох банківських днів від дня укладення договору (п. 1.2., 1.4. Кредитного договору). Свої обов`язки за кредитним договором кредитодавець виконав в повному обсязі.

22.12.2022 права вимоги за вказаним кредитним договором відступлені АТ «Таскомбанк» на підставі Договору про відступлення права вимоги № 01/09/21 від 01.09.2021. Відповідно до умов цього договору та Витягу з Реєстру прав вимоги до договору про відступлення права вимоги № 01/09/21 від 01.09.2021, відтак позивач є новим кредитором ОСОБА_1 за кредитним договором № 4865942759 від 14.10.2022. Факт передачі права вимоги за вищезазначеним договором, а також відповідний розмір зобов`язання, що існував на момент передачі підтверджуються Реєстром прав вимоги до Договору відступлення права вимоги, Випискою та розрахунком заборгованості, доданими до даної позовної заяви. Позивач вказував, що позичальником умови кредитного договору не виконані, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуті, про наявність заборгованості за кредитом та про необхідність її погашення відповідач повідомлявся неодноразово, однак в добровільному порядку кошти не повернув. Як наслідок станом на 03.10.2025 заборгованість позичальника за кредитним договором № 4865942759 від 14.10.2022 становить 93927,18 грн., в тому числі: заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) 47646,95 грн.; заборгованість по річним процентам (в т. ч. прострочена) 7,53 грн; заборгованість по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена) 46272,70 грн, що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості по кредитному договору та виписками з банківського рахунку відповідача.

Ухвалою судді Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 15.10.2025 позовну заяву було залишено без руху, вказано на її недоліки та надано строк на їх усунення. Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою суду від 21.10.2025 відкрито провадження у справі за вказаним позовом. Постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті. Судове засідання неодноразово відкладалось за клопотаннями представника відповідача.

21.04.2026 за допомогою системи "Електронний суд" до суду надійшли письмові пояснення представника відповідача, у яких останній зазначає, що відповідач із позивачем АТ "Таскомбанк" жодних договорів не укладала та не отримувала коштів. В день укладення кредитного договору з первісним кредитором ОСОБА_1 було поставлено перед фактом, що право вимоги в майбутньому буде відступлено АТ "Таскомбанк" на підставі договору про відстулення права вимоги від 07.10.2016 №ТАСЦФР-10-2016, про що останній надали відповідне повідомлення для підпису. У позові вказано, що відступлення права вимоги відбулось за договором від 01.09.2021, копія якого міститься у матеріалах справи. Разом з тим, представник відповідача зазначає, що даний договір був підписаний строком на 1 рік і його термін сплив 31.08.2022. Позивач не вправі на підставі нечинного договору вимагати оплати по будь-яких договорах, які були укладені з первісним кредитором після цієї дати. Враховуючи вказане, представник просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у прохальній частині позовної заяви просив розглядати справу за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явилась, причин неявки суду не повідомила, хоча про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином за адресою зареєстрованого місця проживання.

Представник відповідача адвокат Пацула В.О. у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог з мотивів, наведених у поданих додаткових поясненнях. Зазначив, що у даному випадку не відбувся перехід права вимоги від первісного кредитора до позивача, оскільки чинний договір про відступлення права вимоги на момент укладення договору з відповідачем та складення реєстру права вимоги був відсутній.

Заслухавши учасників, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 01.09.2021 між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «ЦФР» було укладено договір про відступлення права вимоги № 01/09/21.

Згідно п.2.1. якого, первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення до них та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти в сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим договором.

Пунктом 2.2. Договору передбачено, що сторони погодили, що ТОВ «ФК «ЦФР» має право щоденно передавати (відступати) АТ «Таскомбанк» свої права вимоги до Позичальників, а АТ «Таскомбанк» зобов`язаний набувати такі права вимоги, шляхом підписання відповідних реєстрів прав вимог (зразок якого наведено у додатку 1 до цього Договору) із зазначенням ціни договору та розміру заборгованостей позичальників. Підписані сторонами відповідні реєстри прав вимоги є невід`ємною частиною цього Договору. Передача кредитних справ та іншої документації за кредитом регламентується окремим Договором зберігання, що укладається між сторонами. Розмір заборгованостей позичальників, права вимоги до яких відступається згідно реєстру прав вимоги, вказують у кожному окремому Реєстрі до цього Договору. Реєстр прав вимог складається Сторонами в паперовому та електронному вигляді (у форматі .xls).

Пунктом 3.4. Договору передбачено, що право вимоги переходить до нового кредитора з моменту підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог та зарахування коштів у розмірі ціни договору на рахунок первісного кредитора, після чого новий кредитор стає новим кредитором по відношенню до позичальників стосовно їх заборгованостей по кредитним договорам, а також по відношенню до поручителів стосовно їх зобов`язань за договорами забезпечення. Разом з правами вимоги новому кредитору переходять всі інші пов`язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до п.4.2. Договору, новий кредитор зобов`язаний сплатити первісному кредитору ціну договору, що вказана у відповідному реєстрі прав та вимог шляхом перерахування первісному кредитору грошових коштів у сумі, що дорівнює ціні договору на рахунок первісного кредитора, що вказаний в п.11 цього Договору в день отримання підписаних зі сторони первісного кредитора Реєстрів прав вимог в паперовому вигляді. Оплата вважається здійснена в момент зарахування на рахунок первісного кредитора, вказаного в п. 11 цього Договору, грошових коштів в сумі, що вказана у відповідному Реєстрі прав вимог (п.4.3. Договору про відступлення права вимоги).

Як передбачено Розділом 9, договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів відбитками печаток сторін і цей договір діє протягом одного календарного року, але у будь якому разі, до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

14.10.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія "Центр фінансових рішень" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 4865942759, згідно умов якого кредит надається у сумі 76156,50 грн; строк користування 60 місяців; річні проценти 0,01 % від суми боргу за договором; щомісячні проценти 2,49 % від суми кредиту.

В цей же день, 14.10.2022 ОСОБА_1 підписала Паспорт кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» № 5942759 на отримання послуг від ТОВ «ФК «ЦФР».

Згідно із витягом з Реєстру прав вимоги до договору про відступлення права вимоги № 01/09/21 від 01.09.2021 за 17.10.2022, ТОВ «ФК «ЦФР» передає (відступає) АТ «Таскомбанк» свої права вимоги до Позичальників, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4865942759.

Відповідно до розрахунку заборгованості по вищевказаному кредитному договору станом на 03.10.2025 заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору №4865942759 від 03.10.2025 становить 93927,18 грн. в тому числі: заборгованість по тілу кредиту 47646,95 грн.; заборгованість по річним процентам 7,53 грн.; заборгованість по щомісячним процентам 46272,70 грн.

Відповідно до положень статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Відповідно до положень частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, вище встановленими обставинами справи підтверджується факт укладення між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 кредитного договору № 4865942759 від 14.10.2022.

Також, як слідує з матеріалів справи, 01.09.2021 між АТ «Таскомбанк» та ТзОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» укладено договір про відступлення права вимоги № 01/09/21, згідно п.2.1. якого, первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення до них та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти в сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим договором.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб) а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

У відповідності до частини 1 статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу має бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Зі змісту укладеного договору відступлення права вимоги № 01/09/21 вбачається, що строк дії вказаного договору становить один рік, тобто його строк закінчується 01.09.2022. Положень щодо умов пролонгації строку дії договору останній не містить. Із п.9.4 Договору слідує, що зміни в договір можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, яка оформляється Додатковою угодою до цього довору. Про наявність будь-яких додаткових угод до договору позивачем не зазначено та до матеріалів справи не додано. При цьому, кредитний договір був укладений 14.10.2022, тобто поза межами однорічного строку, фактично вже після закінчення строку дії укладеного договору факторингу.

За таких обставин слід дійти висновку, що на момент укладення кредитного договору № 4865942759 від 14.10.2022 між ТзОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 , строк дії договору про відступлення права вимоги № 01/09/21 за яким ТзОВ «ФК «Центр фінансових рішень» передало право вимоги до відповідача закінчився, а відтак ТзОВ «ФК «Центр фінансових рішень» не могло відступити право вимоги за вищевказаним кредитним договором позивачу саме на підставі договору відступлення права вимоги № 01/09/21 від 01.09.2021.

Посилання позивача на витяг з реєстру прав вимоги від 17.10.2022, згідно якого ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» передало право вимоги АТ «Таскомбанк» відносно ОСОБА_1 на суму 76156,50 грн. є безпідставним, оскільки як вказано вище строк дії укладеного договору відступлення права вимоги № 01/09/21 закінчився 01.09.2022, доказів щодо укладення додаткових угод для продовження строку дії договору факторингу матеріали справи не містять.

З цих підстав, витяг з реєстру прав вимоги від 17.10.2022 не є належним доказом, який підтверджує той факт, що до АТ «Таскомбанк» перейшло право вимоги до відповідача.

Таким чином, суд погоджується із запереченнями представника відповідача та приходить до висновку, що АТ «Таскомбанк» не має права вимагати від відповідача сплати заборгованості за вказаним вище кредитним договором.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 906/1174/18 зроблено висновок, що правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 05.07.2017 у справі № 752/8842/14-ц та від 16.10.2018 у справі № 914/2567/17, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Верховний Суд у постанові від 14.06.2023 у справі № 755/15965/17 зазначив, що дійсність вимоги (суб`єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб`єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення.

Одним з основних принципів цивільного судочинства є змагальність сторін (стаття 12 ЦПК України).

Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

З урахуванням положень статті 141 ЦПК України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 7, 12, 13, 81, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Акціонерне товариство «Таскомбанк», місцезнаходження вул.Симона Петлюри, 30, м.Київ, 01032, код ЄДРПОУ 09806443;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 25.05.2026.

Суддя А.В.Мельник