Постанова від 21 травня 2026 р. у справі №440/4081/24 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2026 року

м. Київ

справа № 440/4081/24

адміністративне провадження № К/990/24369/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.

розглянув у письмовому провадженні

касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01 травня 2025 року (колегія у складі суддів Подобайло З.Г., Ральченка І.М., Чалого І.С.)

у справі № 440/4081/24

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. У квітні 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка, скаржниця) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - ГУ ПФ України в Полтавській області, відповідач-1) та Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - ГУ ПФ України в Херсонській області, відповідач-2), в якому просила:

- визнати протиправними дії ГУ ПФ України у Полтавській області щодо непризначення пенсії за віком згідно зі ст. 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV) з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні 9 118 грн за 2018 - 2020 роки, починаючи з дня подачі заяви з 27.04.2021;

- зобов`язати ГУ ПФ України у Полтавській області провести призначення та виплату пенсії за віком на загальних підставах (ст. 26) Закону № 1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком за 2018, 2019, 2020 роки (9 118 грн) з дати подачі заяви - 27.04.2021.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області.

3. З 24.11.2006 позивачці була призначена пенсія згідно з Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, як матері дитини - інваліда з дитинства.

4. 27.04.2021 позивачка звернулася до пенсійного органу із заявою про перехід на інший вид пенсії, у зв`язку з чим їй призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (мати дитини-інваліда), та застосовано показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки (п.4.3 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV), та проіндексовано згідно з вимогами ч. 2 ст. 42 Закону № 1058-ІV.

5. 25.01.2024 позивачка звернулась до ГУПФ України в Полтавській області із запитом на отримання публічної інформації з проханням надати належним чином завірені копії документів, що містяться в пенсійній справі.

6. Листом від 29.01.2024 № 1600-0306-8/7021 Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області надіслало на адресу позивачки запитувані копії документів.

7. 19.02.2024 позивачка звернулася до ГУПФ України в Полтавській області зі скаргою на неправомірні дії щодо непризначення їй пенсії за віком на загальних підставах (ст. 26) Закону України №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком за 2018, 2019, 2020 роки з дати подачі заяви - 27.04.2021.

8. Листом ГУПФ України в Полтавській області від 01.03.2024 позивачу повідомлено про відсутність підстав для застосування показника середньої заробітної плати за 2018-2020 роки при переведенні у 2021 році на пенсію за віком згідно з Законом №1058-ІV.

9. Вважаючи права порушеними, позивачка звернулася до суду.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

10. Позивачка покликалася на те, що якщо особі до досягнення загального пенсійного віку була призначена та виплачувалася пенсія іншого виду на підставі іншого закону, то при зверненні із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV у зв`язку з досягненням такого віку пенсія має обчислюватися на підставі положень ст. 40 Закону № 1058-IV як така, що призначається вперше.

Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області повинно було призначити пенсію, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески за 2018, 2019, 2020 роки. Тобто показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом № 1058-IV.

11. Відповідач-1 заперечував проти задоволення позовних вимог. Покликався на те, що відсутні правові підстави для застосування показника середньої заробітної плати за 2018-2020 роки при переведенні у 2021 році на пенсію за віком, оскільки це суперечить статті 45 Закону України « Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Також звернув увагу на те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області заява позивача від 27.04.2021 не опрацьовувалась, а відповідно не приймалось жодних рішень за результатами її розгляду.

12. Відповідач-2 заперечував проти задоволення позовних вимог. Покликався на те, що перерахунок пенсії позивачки з 27.04.2021 проведений правильно із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки, оскільки відповідно до п. 3 ст. 45 Закону № 1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Оскільки позивачу вже було призначено пенсію, тому не можуть бути при переведенні на інший вид пенсії застосовані нові коефіцієнти.

Також відповідач-2 покликався на пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Полтавський окружний адміністративний суд ухвалою від 28.05.2024 залишив без розгляду позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за віком з урахуванням раніше виплачених сум, із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2018-2020 роки, за період із 27.04.2021 до 05.10.2023

14. Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 28.05.2024 позов задовольнив.

15. Суд першої інстанції виходив з того, що умови та порядок призначення (перерахунків) пенсій державним службовцям встановлюються спеціальними законами. До спеціальних законів відносяться Закон України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993 та Закон України «Про державну службу» № 889-VІІ від 10.12.2015.

Позивачка з 2006 року отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про державну службу». При цьому за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV позивачка вперше звернулась 27.04.2021.

Відтак, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення з одного виду пенсії на інший згідно із частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії - пенсії за віком.

Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивачки, суд, з урахуванням частини другої статті 9 КАС України, визнав протиправним та скасував рішення №916200137529 від 03.06.2021 Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області в частині нездійснення перерахунку та виплати позивачу пенсії відповідно до статті 40 Закону № 1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2018, 2019 та 2020 роки.

Також зазначив, що у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви ОСОБА_1 було визначено ГУПФ України в Херсонській області, то саме цей орган має завершити процедуру.

Враховуючи викладене, необхідно зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, починаючи з 06.10.2023 здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, за 2018, 2019, 2020 роки, з урахуванням проведених виплат.

16. Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 01.05.2025 скасував рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 та ухвалив нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

17. Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, покликаючись на висновки Верховного Суду, наведені в постановах від 27.06.2023 у справі № 500/4392/22, від 03.02.2025 у справі №240/33245/23, від 29.11.2022 у справі № 560/4589/21, від 18.05.2023 у справі № 560/19830/21, дійшов висновку, що оскільки заява позивачки фактично стосувалась призначення того самого виду пенсії (пенсії за віком), яка вже була призначена, то вона не може бути призначена повторно на підставі положень статті 40 Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018, 2019, 2020 роки.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

18. ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01.05.2025, та залишити в силі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2024.

19. Підставою касаційного оскарження судового рішення позивачка зазначила неправильне застосування судом апеляційної інстанції норми ч. 2 ст. 40 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» без урахування висновків щодо їх правозастосування у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17, постановах Верховного Суду від 31.01.2025 у справі № 200/1478/24, від 10.06.2024 у справі №460/51067/22, від 19.01.2022 у справі № 528/639/17, від 16.06.2020 у справі №127/7522/17, від 31.07.2019 у справі № 720/208/17.

20. Ухвалою Верховного Суду від 28.07.2025 відкрито касаційне провадження з підстави, передбаченої п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України.

21. Відповідач заперечує проти задоволення касаційної скарги, покликається на правомірність прийнятої оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та дотримання ним приписів процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов такого висновку.

23. Згідно з ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

24. Підставою для відкриття касаційного провадження слугувало неврахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №876/5312/17, та постановах Верховного Суду від 31.01.2025 у справі № 200/1478/24, від 10.06.2024 у справі №460/51067/22, від 19.01.2022 у справі № 528/639/17, від 16.06.2020 у справі №127/7522/17, від 31.07.2019 у справі № 720/208/17.

25. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17 висловила висновок про те, що:

" у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV.".

26. Зазначені висновки підтримані у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №127/7522/17, від 31.07.2019 у справі № 720/208/17.

27. У постанові від 31.01.2025 у справі № 200/1478/24 Верховний Суд зазначив наступне:

« у разі призначення особі пенсії за віком згідно з положеннями Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV після того, як вона вже отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII, такий перехід не може вважатися "переведенням на інший вид пенсії" в розумінні частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV. Це є «призначенням нового виду пенсії», оскільки пенсія за віком і пенсія за вислугу років є різними за правовими підставами та умовами призначення.»

28. У постанові від 10.06.2024 у справі № 460/51067/22 Верховний Суд виснував наступне:

" 24. Пенсія державного службовця є різновидом пенсії за віком, оскільки на її призначення мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку.

25. На підставі заяви позивача з 23.06.2022 йому було призначено пенсію за віком на підставі Закону №1058-IV, під час обчислення якої, відповідно до частини 2 статті 40 Закону №1058-IV підлягав врахуванню показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (показник - Зс).

26. За таких обставин, враховуючи що раніше при обчисленні пенсії позивачу показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні не враховувався і при обчисленні пенсії у червні 2022 року підлягав застосуванню вперше, а тому застосуванню підлягав показник за три календарні роки, що передують такому призначенню пенсії у 2022 році.

27. Посилання відповідача на положення частини 3 статті 45 Закону №1058-IV, як на підставу для незастосування показника середньої заробітної плати за три попередні роки є безпідставним, оскільки цією нормою передбачено можливість застосуванням того показника середньої заробітної плати (доходу), який уже враховувався під час призначення попереднього виду пенсії.

28. Оскільки, як встановлено судами попередніх інстанцій, раніше під час обчислення пенсії позивачу показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні не враховувався, що виключає можливість врахування іншого показника ніж за три роки, що передують призначенню пенсії у червні 2022 року.

29. Ураховуючи зазначені правові норми та встановлені судами обставини, які підтверджуються матеріалами справи, колегія суддів вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції, що позивач має право на перерахунок та виплату з 23.06.2022 пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV, із застосуванням середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2019, 2020 та 2021 роки відповідно до частин першої та другої статті 40 Закону №1058-IV.".

29. У постанові від 19.01.2022 у справі № 528/639/17 Верховний Суд виснував:

«Враховуючи, що до звернення до відповідача з заявою від 04.04.2017 позивач отримував пенсію за нормами Закону №3723-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, суди дійшли обґрунтованого висновку, що позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, та ухвалили рішення про задоволення позовних вимог.».

30. Подібні правовідносини також були предметом розгляду Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, який у постанові від 12.05.2026 у справі № 460/25663/23 дійшов такого висновку:

« перехід особи з пенсії за віком, призначеної за Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII, на пенсію за віком за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV відбувається у спосіб первинного призначення пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення, відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV.»

31. Застосовуючи наведені вище правові висновки до спірних правовідносин, Суд дійшов висновку про те, що переведення позивачки у квітні 2021 року з пенсії за віком, призначеної згідно з Законом України «Про державну службу» № 3723-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, на пенсію за віком, призначену згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, є первинним призначенням пенсії у межах солідарної системи і така пенсія підлягає обчисленню із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2018 - 2020 роки.

32. Отже, постановою суду апеляційної інстанції скасовано рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, тому постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01.05.2025 необхідно скасувати, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 залишити в силі.

33. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

34. Ч. 6 ст. 139 КАС України встановлює, що якщо суд касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

35. Згідно з квитанцією від 30.05.2025 позивачкою сплачено судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі суми 2424,00 грн, який у зв`язку із задоволенням касаційної скарги підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області.

Керуючись статтями 345, 349, 352, 356, 359 КАС України, Верховний Суд-

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01 травня 2025 року скасувати.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року у справі № 440/4081/24 залишити в силі.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м. Херсон, Валентини Крицак, 6, код ЄДРПОУ 21295057) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені нею витрати зі сплати судового збору в розмірі 2424 (дві тисячі чотириста двадцять чотири) гривні 00 копійок.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та її не може бути оскаржено.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб