Постанова від 21 травня 2026 р. у справі №140/4018/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 140/4018/25 пров. № А/857/38568/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

судді-доповідача Іщук Л. П.,

суддів Обрізка І. М., Пліша М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року (головуючий суддя Костюкевич С.Ф., м. Луцьк) у справі № 140/4018/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною відмови у задоволенні рапорту про звільнення з військової служби на підставі п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України “Про військовий обов`язок та військову службу”; зобов`язання повторно розглянути рапорт про звільнення з військової служби на підставі п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України “Про військовий обов`язок та військову службу” у зв`язку необхідністю здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я та звільнити позивача з військової служби.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що звернувся з рапортом до командира в/ч НОМЕР_1 про звільнення з лав ЗСУ за сімейними обставинами у зв`язку з необхідністю здійснення постійного стороннього догляду за батьком ОСОБА_2 , який за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного стороннього догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд. Зазначив, що разом із рапортом ним подавалися документи в оригіналах або нотаріально засвідчених копіях, проте 17.03.2025 отримано відповідь на вказаний вище рапорт з відмовою у звільненні з військової служби з підстави наявності інших членів сім`ї, які можуть здійснювати постійний догляд за ОСОБА_2 . Позивач стверджує, що здійснив усі заходи, передбачені законодавством, щодо подання рапорту на звільнення та надав усі підтверджуючі документи, а тому вважає бездіяльність керівництва щодо неналежного розгляду його рапорту протиправною.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неналежного розгляду рапорту ОСОБА_1 про звільнення з військової служби за сімейними обставинами від 11.07.2024 на підставі п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України “Про військовий обов`язок та військову службу”. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 про звільнення з військової служби за сімейними обставинами від 11.07.2024 на підставі п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України “Про військовий обов`язок та прийняти рішення за результатами такого розгляду. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, а також не досліджено обставини, що мають значення для справи.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що позивачу було відмовлено у звільненні з військової служби через непідтвердження родинних зв`язків між позивачем та ОСОБА_2 , 1972 р.н., а також у зв`язку із тим, що з наданих документів можна встановити наявність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення, які здійснюють або можуть здійснювати догляд за особою з інвалідністю.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивач письмовий відзив на апеляційну скаргу не подав.

Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 проходить військову службу в НОМЕР_2 прикордонному загоні на посаді інспектора другої категорії гранатометника першої групи інспекторів прикордонної служби першого відділення інспекторів прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_1 (з м.д. АДРЕСА_1 ) першої прикордонної комендатури.

11.07.2024 позивач звернувся до керівництва НОМЕР_2 прикордонного загону із рапортом про звільнення з військової служби (р.№ 1.4/46872/24-вн) за сімейними обставинами, що передбачені підпунктом “г” (через сімейні обставини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу)) пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”, а також за підпунктом “г” пункту 2 частини 12 статті 26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” (необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю І чи П групи, за умови що така особа є членом сім`ї військовослужбовця: першого ступеня споріднення та відсутності інших членів сім`ї, які здійснюють постійний догляд) на підставі медичного висновку ЛКК №99 від 07.06.2024, до якого долучив нотаріально завірені копії наступних документів: паспорту серії НОМЕР_3 ; РНОКПП НОМЕР_4 ; паспорту серії НОМЕР_5 ; РНОКПП НОМЕР_6 ; довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №688253 від 28.09.2020; заключення ЛКК №99 від 07.06.2024; пенсійного посвідчення № НОМЕР_6 ; заключення ЛКК №100; Свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_7 ; Свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 ; Свідоцтва про народження серії НОМЕР_9 .

15.03.2025 листом №08/3082-25-вих в/ч НОМЕР_1 повідомлено ОСОБА_1 про відсутність підстав для звільнення з посиланням на те, що до поданого рапорту не було долучено докази, що підтверджують родинні зв`язки між позивачем та ОСОБА_2 , 1972 р.н., а також долучено докази наявності інших членів сім`ї ОСОБА_2 , 1972 р.н., які можуть здійснювати постійний догляд.

Вважаючи протиправною відмову відповідача у звільненні з військової служби на підставі п.п.“г” п.2 ч.4 ст.26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно з пунктом 20 частини 1 статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і до сьогодні.

Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, оголошено проведення загальної мобілізації.

Статтею 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) встановлено, що Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Підстави звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону № 2232-XII.

Відповідно до п.п. г п. 2 ч.4 ст. 26 Закону №2232-XII під час дії воєнного стану, військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

Отже, станом на момент виникнення спірних правовідносин стаття 26 Закону №2232-ХІІ уже містить виключний перелік сімейних обставин, за якими можливе звільнення військовослужбовця зі служби.

Так, згідно з абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону №2232-XII під час дії воєнного стану військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, зокрема, у випадку необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Аналіз наведеної норми свідчить про те, що для звільнення з військової служби під час дії режиму воєнного стану через сімейні обставини військовослужбовець, який не бажає продовжувати службу, повинен довести наявність таких обставин в сукупності: наявність в одного з батьків чи батьків дружини (чоловіка) статусу особи з інвалідністю I або II групи; необхідність здійснювати постійний догляд за такою особою з інвалідністю І чи ІІ групи; відсутність в особи з інвалідністю І чи ІІ групи інших членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення, які могли б здійснювати постійний догляд за нею (тобто, інші особи, крім військовослужбовця, які можуть здійснювати постійний догляд особи з інвалідністю І чи ІІ групи, відсутні), або інші члени сім`ї особи з інвалідністю І чи ІІ групи першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Згідно частини 7 статті 26 Закону №2232-XII звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положенням про проходження військової служби громадянами України.

Указом Президента України № 1153/2008 від 10.12.2008 затверджене Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі – Положення № 1153/2008), яке визначає порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та регулює питання, пов`язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов`язку в запасі. Це Положення застосовується також до відносин, що виникають у зв`язку з проходженням у Збройних Силах України кадрової військової служби особами офіцерського складу до їх переходу в установленому порядку на військову службу за контрактом або звільнення з військової служби.

Пунктом 233 Положення №1153/2008 передбачено, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються:

підстави звільнення з військової служби;

думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;

районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Як встановлено судом першої інстанції, вбачається з матеріалів справи, позивач проходить військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Спір у даній справі виник у зв`язку з відмовою відповідача у звільненні позивача з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

З матеріалів справи вбачається, що позивач відповідно до Положення звернувся з рапортом до відповідача про звільнення з військової служби, до якого долучив нотаріально завірені копії наступних документів: паспорту серії НОМЕР_3 ; РНОКПП НОМЕР_4 ; паспорту серії НОМЕР_5 ; РНОКПП НОМЕР_6 ; довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №688253 від 28.09.2020; заключення ЛКК №99 від 07.06.2024; пенсійного посвідчення № НОМЕР_6 ; заключення ЛКК №100; Свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_7 ; Свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 ; Свідоцтва про народження серії НОМЕР_9 .

Для звільнення за пунктом 3 частини 12 статті 26 Закону №2232-ХІІ військовослужбовцю слід надати:

а) документи, які підтверджують відповідні родинні зв`язки з особою, яка потребує постійного стороннього догляду.

б) документи, які підтверджують необхідність постійного догляду за особою з інвалідністю I чи II групи;

в) документи, які підтверджують відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи;

г) у випадку наявності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення - висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про необхідність надання таким особам постійного догляду, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Наказом Міністра оборони №170 від 10.04.2009 року затверджено Інструкцію про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України ( далі – Інструкція ).

Підпунктом 26 пункту 5 додатку 19 до Інструкції ( у редакції на день подання позивачем рапорту про звільнення ) визначено перелік документів, які додаються до рапорту на звільнення у разі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини ( чоловіка ), який є особою з інвалідністю І чи ІІ групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я:

- документи, які підтверджують відповідні родинні зв`язки з цією особою (особами);

- один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

- один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики;

- висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді.

Однією із підстав у оскаржуваній відмові у звільненні з військової служби зазначено, що до поданого рапорту не було долучено доказів, що підтверджують родинні зв`язки між позивачем та ОСОБА_2 (особа, яка потребує постійного стороннього догляду),

Дослідивши подані до рапорту документи, які були перераховані вище, колегія суддів зазначає, що встановити родинні зв`язки між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (особа, яка потребує постійного стороннього догляду) неможливо.

Як вказує позивач в позовній заяві, він є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_10 .

Однак, вказане свідоцтво про народження до рапорту не було подано, а отже колегія суддів приймає доводи військової частини, що встановити ступінь спорідненості між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не являється можливим.

Ще однією із підстав відмови у звільненні з військової служби було те, що до рапорту долучено докази наявності інших членів сім`ї ОСОБА_2 , які можуть здійснювати постійний догляд.

Колегія суддів звертає увагу, що Інструкцією передбачено подання разом з рапортом на звільнення як одного із документів, що підтверджують відсутність в особи інших членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків), так, разом з цим, і акту обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Як встановлено з поданих до рапорту документів, ОСОБА_2 (особа, яка потребує постійного стороннього догляду) має наступних членів сім`ї першого ступеня спорідненості: доньок - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Також відповідно до витягу №3426-ЖР-07/2024 разом із ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 зареєстровані наступні особи: позивач - ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .

Дослідивши додані до рапорту документи, колегія суддів вважає, що з таких неможливо встановити відсутність інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення або наявність інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення, які самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Згідно Положення №1153 та Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України наслідком розгляду рапорту військовослужбовця про звільнення з військової служби є, або наказ по особовому складу про звільнення з військової служби, або письмова обґрунтована відмова у задоволенні рапорту.

Колегія суддів констатує, що саме відповідач є суб`єктом, до повноважень якого належить вирішення питання щодо звільнення позивача з військової служби за наслідком розгляду рапорту про звільнення з військової служби або надання мотивованої відмови в такому.

Колегія суддів не вбачає протиправності у рішенні відповідача від 15.03.2025 №08/3082-25 про відмову у звільненні з військової служби ОСОБА_1 , оскільки рапорт позивача розглянуто відповідно до вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та у ньому вказані обгрунтовані підстави відмови у його задоволенні.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що відмова Військової частини НОМЕР_1 звільнити позивача з військової служби за підпунктом “г” пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”, прийнята за результатом розгляду його рапорту, є правомірною, а висновки суду першої інстанції зробленими без повного з`ясування всіх обставин, що мають значення для справи, та з неправильним застосуванням норм матеріального права, що з врахуванням положень статті 317 КАС України має наслідком скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення постанови про відмову у задоволенні позову.

Щодо розподілу судових витрат, то такий відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 308, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задовольнити.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року у справі № 140/4018/25 скасувати та ухвалити постанову про відмову у задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Л. П. Іщук

судді І. М. Обрізко

М.А. Пліш