Постанова від 24 травня 2026 р. у справі №620/8705/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: осіб, звільнених з публічної служби

Дата: 24 травня 2026 р.

Справа: №620/8705/25

Суддя: Ганечко Олена Миколаївна

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/8705/25 Суддя (судді) першої інстанції: Падій В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Василенка Я.М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просив:

визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області в перерахунку пенсії ОСОБА_1 у зв`язку із збільшенням календарної вислуги років, від часу призову на військову службу, з 25.02.2022 до дня фактичного звільнення, а також з урахуванням посади, з якої його було звільнено з військової служби та грошового забезпечення на посаді командира автомобільного відділення підвозу пального та мастильних матеріалів автомобільного взводу логістики Військової частини НОМЕР_1 ;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи, з 01.02.2025 з урахуванням збільшеної календарної вислуги років від часу призову на військову службу, з 25.02.2022 до дня фактичного звільнення 14.10.2024, а також з урахуванням посади, з якої його було звільнено з військової служби та грошового забезпечення на посаді командира автомобільного відділення підвозу пального та мастильних матеріалів автомобільного взводу логістики Військової частини НОМЕР_1 , з урахуванням раніше виплачених йому сум пенсії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для його звернення до суду.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , у зв`язку із збільшенням календарної вислуги років, від часу призову на військову службу, з 25.02.2022 до дня фактичного звільнення та з урахуванням грошового забезпечення посади командира автомобільного відділення підвозу пального та мастильних матеріалів автомобільного взводу логістики Військової частини НОМЕР_1 , з якої звільнено з військової служби.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2025, з урахуванням збільшення календарної вислуги років від часу призову на військову службу, з 25.02.2022 по день звільнення -14.10.2024 та з урахуванням грошового забезпечення на посаді командира автомобільного відділення підвозу пального та мастильних матеріалів автомобільного взводу логістики Військової частини НОМЕР_1 , з якої звільнено з військової служби, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, при цьому, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2025 та від 26.12.2025 відкрито апеляційне провадження, призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.

Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 30.12.2004.

Згідно наказу Військової частини НОМЕР_1 від 25.02.2022 №2, ОСОБА_1 з 10.03.2022 за призовом під час мобілізації проходив військову службу на посадах водія - заправника автомобільного відділення підвозу пального взводу технічного забезпечення, командира автомобільного відділення підвозу пального та мастильних матеріалів автомобільного взводу логістики Військової частини НОМЕР_1 та звільнений зі служби з 14.10.2024 з посади командира автомобільного відділення підвозу пального та мастильних матеріалів автомобільного взводу логістики згідно наказу Військової частини НОМЕР_1 від 14.10.2024 №310.

Зі змісту наказу Військової частини НОМЕР_1 від 14.10.2024 № 310, слідує, що загальна вислуга років станом на 14.10.2024 становить: календарна вислуга 23 роки 05 місяців 02 днів; пільгова - 00 років, 00 місяців, 00 днів.

З метою реалізації свого права, позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Чернігівській області із заявою про перерахунок пенсії у зв`язку із збільшенням календарної вислуги років, з урахуванням посади, з якої його було звільнено з військової служби 14.10.2024 та грошового забезпечення на посаді командира автомобільного відділення підвозу пального та мастильних матеріалів автомобільного взводу логістики Військової частини НОМЕР_1 .

ГУ ПФУ в Чернігівській області відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за вислугу років, що підтверджується протоколом № 121 від 02.04.2025 .

Підставою відмови ГУ ПФУ в Чернігівській області зазначило відсутність у позивача необхідної календарної вислуги років - 25 років, що є вимогою відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Також, позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням, серії НОМЕР_2 , виданого 09.08.2023.

Таку відмову відповідача у перерахунку раніше призначеної позивачу пенсії за вислугу років, позивач вважає неправомірною та такою, що порушує його права, що і зумовило на звернення до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивач вже перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ з 30.12.2004. Проте, на заяву позивача про здійснення перерахунку пенсії ,з урахуванням нової вислуги років та з урахуванням нової посади, ГУ ПФУ в Чернігівській області відмовило та вказало про відсутність у позивача необхідної календарної вислуги років - 25 років, що є вимогою відповідно до пункту «а» статті 12 Закону №2262-ХІІ. Тож, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відмова відповідача у здійсненні позивачеві перерахунку його пенсії із врахуванням додаткової вислуги років, яка виникла від часу призову на військову службу під час мобілізації до дня фактичного звільнення та з урахуванням грошового забезпечення нової посади, не відповідає критеріям, визначеним у статті 2 КАС України, у зв`язку із чим, вона є протиправною та підлягає скасуванню.

Натомість, відповідач вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, оскільки: відповідно до пункту «а» статті 12 Закону № 2262-XII, пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби після 1 жовтня 2020 року та мають вислугу 25 календарних років і більше. Згідно до витягу із наказу Військової частини НОМЕР_1 від 14.10.2024 № 310, позивача звільнено із військової служби 14.10.2024. Вислуга років становить: 23 роки 05 місяців 02 дні. Враховуючи зазначене, апелянт вважає, що права на пенсію за вислугу років за новою посадою з урахуванням вислуги років 23 роки 05 місяців 02 дні позивач немає.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Нормативно-правовим актом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, є Закон України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII).

Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, пенсій, з урахуванням додаткової вислуги років від часу призову їх на військову службу, зокрема, за призовом під час мобілізації, є положення частини третьої статті 2 та статті 63 Закону № 2262-XII.

Частинами першою, другою статті 63 Закону України № 2262-ХІІ, визначено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому, перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців (частина друга статті 51 Закону України № 2262-ХІІ).

Отже, як обґрунтовано зауважив суд першої інстанції, пенсіонери, яким призначена пенсія на підставі Закону № 2262-ХІІ та які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийняті на військову службу за контрактом до Збройних Сил України, мають право на перерахунок пенсійного забезпечення з урахуванням додаткової вислуги років від часу такого призову на військову службу до дня фактичного звільнення.

За даних обставин, ключовим є те, що позивач вже перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону №2262-ХІІ з 30.12.2004.

Проте, в період, з 10.03.2022 по 14.10.2024 проходив військову службу за призовом під час мобілізації на посаді командира автомобільного відділення підвозу пального та мастильних матеріалів автомобільного взводу логістики Військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується наказами Військової частини НОМЕР_1 від 25.02.2022 №2 та від 14.10.2024 №310, а отже, календарна вислуга років станом на 30.12.2004 становила 21 рік 00 місяців 17 днів, а станом на 14.102024 збільшилася до 23 років 05 місяців 02 днів.

Проте, на заяву позивача про здійснення перерахунку пенсії, з урахуванням нової вислуги років та з урахуванням нової посади, ГУ ПФУ в Чернігівській області відмовило та вказало про відсутність у позивача необхідної календарної вислуги років - 25 років, що є вимогою відповідно до пункту «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ, що є вимогою лише для первинного призначення пенсії в теперішній час, а не перерахунку вже призначеної за цим пунктом.

Колегія суддів зауважує, що позивач уже мав статус військового пенсіонера з 2004 року. Збільшення вислуги: період мобілізації (2022-2024 роки) зараховується до його загального стажу, а нова посада під час мобілізації дає право на перерахунок пенсії з урахуванням вищого грошового забезпечення.

З огляду на це, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого та правильного висновку по суті спору про те, що відмова відповідача у здійсненні позивачеві перерахунку його пенсії із врахуванням додаткової вислуги років, яка виникла від часу призову на військову службу під час мобілізації до дня фактичного звільнення та з урахуванням грошового забезпечення нової посади, є протиправною, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

Я.М. Василенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua