Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №707/1740/26 — Черкаський районний суд Черкаської області

707/1740/26

2-а/707/16/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

25травня 2026 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області в складі головуючого судді Тептюка Є.П., при секретарі Зарубі Н.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи адміністративну справу за позовом адвоката Накоп`юк Я.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського районного суду Черкаської області 27 квітня 2026 року надійшов адміністративний позов адвоката Накоп`юк Я.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якому позивач просив суд:

-скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 14.04.2026 № R476794, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн.;

-провадження в адміністративній справі - закрити

В обґрунтування доводів позову позивач посилається на те що у квітні 2026 року ОСОБА_1 (далі також Позивач) виявлено, що у застосунку «Резерв+» відображаються відомості про наявність порушень правил військового обліку, зокрема: «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП», у зв`язку з чим 06.04.2026 ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі також Відповідач-1 або ІНФОРМАЦІЯ_4 ) направлено звернення до правоохоронних органів для примусового затримання та доставлення до органів ТЦК та СП для оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, що підтверджується витягом від 08.04.2026 – електронним (еВОД) № 251120221388257800062. військово-обліковим документом

Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 279-9 КУпАП у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

З огляду на вказане, 13.04.2026 Позивачем згідно зі ст. 279-9 КУпАП через застосунок «Резерв+» (електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста) відправлено запропоновану сервісом заяву щодо неоспорення порушення та згоду на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності.

Так, начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 винесено постанову від 14.04.2026 № R476794 про накладення на Позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000,00 грн

З даною постановою він незгоден та просить її скасувати, так як на підтвердження вчинення ним правопорушення не надано жодного доказу. Повістки про його виклик він не отримував.

15 травня 2026 року представником відповідача надано відзив на позовну заяву в якому просив суд відмовити в задоволенні позову, оскільки у постанова R476794 була винесена (згенерована) засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (надалі в тексті – ЄДР) відповідно до заяви ОСОБА_1 , поданої на підставі ст. 279-9 КУпАП в мобільному застосунку «Резерв+».

Про винесення постанови в такий спосіб ОСОБА_1 повідомляє суду в позовній заяві. Він докладно пояснює, як йому в застосунку «Резерв+» надійшло повідомлення про порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, як він самостійно відповідно до алгоритму «Резерв+» подав заяву про визнання правопорушення і згоду на притягнення до адміністративної відповідальності.

Ці дії позивача відповідали вимогам ч. 1 ст. 279-9 КУпАП, згідно з якою, в разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку із заявою, в якій зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності.

Зазначена заява подається особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста. В ЄДР мається заява ОСОБА_1 (додається), в якій він 13.04.2026 р. дистанційно, через електронний кабінет військовозобов`язаного повідомив начальнику ІНФОРМАЦІЯ_5 про порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (не прибув за повісткою ТЦК та СП), дав згоду на розгляд справи в його відсутності, повідомив, що знає зміст ст. 65 Конституції України.

За таких обставин, відповідно до ч. 2 ст. 279-9 КУпАП, керівник ТЦК та СП зобов`язаний протягом 3 днів винести постанову у справі без участі особи, яка притягується до відповідальності. Згідно з вимогами ч. 3 ст. 279-9 КУпАП, в постанові штраф визначається в мінімальному розмірі санкції ст. 210, 210-1 КУпАП.

Відповідно до ч. 4 ст. 279-9 КУпАП особі, яка подала наведену заяву через електронний кабінет, копія постанови також направляється в електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста. ОСОБА_1 на власний розсуд вчинив дії, наслідком яких є винесення постанови відповідно до ст. 279-9 КУпАП.

Повідомлення про вчинене правопорушення (з пропозицією подати заяву в порядку ст. 279-9 КУпАП надійшло на мобільний телефон ОСОБА_1 з сервера МОУ, що не перебуває в управлінні начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 і не підконтрольний йому. Після ініціювання військовозобов`язаним цифрового алгоритму реалізації положень ст. 279-9 КУпАП начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 не має технічної можливості винести будь-яку іншу постанову чи змінити її текст, який є частиною алгоритму ЄДР.

20 травня 2026 року від представника позивача - адвоката Накоп`юка Я.В. надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача . Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб`єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною. Саме по собі описання адміністративного правопорушення у оскаржуваній постанові не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.08.2019 у справі № 712/12830/16-а та від 26.04.2018 у справі № 338/1/17. Усупереч вказаному, Відповідачем-1 не подано будь-яких заперечень щодо підстав та мотивів, наведених у позовній заяві, а також не надано будь яких доказів на підтвердження законності та обґрунтованості оскаржуваної постанови. Отже, Відповідачем-1 не спростовано обставини та факти, наведені у позовній заяві. Крім того, зауважує на ненадання копії адміністративної справи витребуваної судом.

22 травня 2026 року від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, відповідач зазначає, що у нього відсутня фізична (в паперовому вигляді) справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Постанова R476794 була винесена (згенерована) засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (надалі в тексті – ЄДР) відповідно до заяви ОСОБА_1 , поданої на підставі ст. 279-9 КУпАП в мобільному застосунку «Резерв+». Про це зазначає сам ОСОБА_1 у позовній заяві і пояснює, як він самостійно відповідно до алгоритму «Резерв+» подав заяву про визнання правопорушення із згодою на притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань про проведення судового засідання та наявність достатніх доказів для розгляду справи, суд вбачає можливим розглянути справу без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 , є військовозобов`язаним. В застосунку «Резерв+» має статус «потребує проходження базової загальновійськової підготовки. Солдат резерву».

13.04.2026 року ОСОБА_1 на ім`я начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 подано заяву, в якій погоджується що ним було допущено порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію: а саме не прибув за повісткою до ТЦК та СП, чим порушив вимоги законодавства, відповідальність за які передбачено ст. 210-1 КУпАП. Факт вчинення адміністративного правопорушення визнав та надав згоду на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності.

Постановою № R476794 начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 14 квітня2026 року накладено на ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 штраф у сумі 17 000 грн. за адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме не прибуття за викликом до ТЦК та СП у строк та місце зазначення в повістці.

Так, спірні правовідносини між сторонами регулюються Конституцією України, Законом України «Про оборону України», Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», Кодексом України про адміністративні правопорушення, Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, Правилами військового обліку, затвердженими Постановою КМ України від 30 грудня 2022 року №1487.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Приписами ч. ч. 1, 2, 3 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до абз. 5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Разом з тим, згідно із ч.7 ст.1 вказаного Закону №2232-ХІІ, виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Процес притягнення до адміністративної відповідальності передбачає дотримання прав особи, яку притягують до такої відповідальності.

У відповідності до положень ст. 235 КУпАП Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210,210-1,211(крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Частиною 1 ст. 210-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП настає за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Згідно примітки до ст.210 КУпАП положення статей 210,210-1цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначенні обов`язки громадян, щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації в тому числі: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Пунктом 23 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації , на особливий період (зі змінами), зазначено чіткий перелік поважності причин неприбуття у строк визначений в повістці.

При цьому суд зазначає, що ст.210, 210-1 КУпАП доповнена частиною 3 та викладена у новій редакції на підставі ЗУ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3696-ІХ від 09.05.2024, який набрав чинності 19.05.2024.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому продовжувався та триває на теперішній час.

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Надаючи оцінку доводам позивача, суд зазначає, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно до наданої представником відповідача заяви ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 на ім`я начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 в порядку ст. 279 9 КУпАП надав згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності за те що не прибув за повісткою до ТЦК. Позивачем не надано доказі того що вказана заява ним не подавалася.

Відповідно до ст. 279 9 КУпАП у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов`язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У постанові про накладення адміністративного стягнення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України визначають розмір штрафу на рівні мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (частиною статті) цього Кодексу за вчинення такого правопорушення.

Частиною 7 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління та регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України (у частинi правопорушень, вчинених військовозобов`язаними Служби зовнішньої розвідки України), якщо особа подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності.

При цьому, суд звертає увагу, що електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного резервіста - це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов`язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу. Таким чином, скористатися електронним кабінетом в додатку «Резерв+» може лише визначена особа, що пройшла ідентифікацію. Ніхто не може змусити особу подавати заяви через електронний кабінет, а також така заява не може бути сформована жодною іншою особою. До того ж, законодавством визначено, що заява за ст. 279-9 КУпАП подається про те, що особа не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Для того, щоб визначити чи оспорювати порушення, особа має розуміти його зміст та визнавати факт вчинення порушення. Подання такої заяви тягне за собою юридичні наслідки, встановлені законом, як то розгляд справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови за результатами розгляду. Позивач 13 квітня 2026 року подав заяву через власний електронний кабінет в додатку «Резерв+», що підтверджується доказами, доданими відповідачем до відзиву на позовну заяву.

Таким чином, судом встановлено, що позивач не з`явився на виклик до ТЦК, а отже постанова була винесена з дотриманням всіх законодавчих норм, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Щодо позиції представника позивача на ненадання відповідачем копії адміністративних матеріалів, суд звертає увагу на наступне відповідно до ч.8 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління та регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України (у частинi правопорушень, вчинених військовозобов`язаними Служби зовнішньої розвідки України), якщо особа подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Вказана заява позивачем була подана.

У зв`язку з відмовою позивачу в задоволенні позовних вимог понесені позивачем судові витрати не підлягають відшкодуванню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 251, 252, 280 КУпАП, ст.ст. 5, 6, 18, 77, 139 246, 262, 286 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення залишити без задоволення.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 286 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Є. П. Тептюк