Рішення від 20 травня 2026 р. у справі №712/16523/25 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Суд: Соснівський районний суд м. Черкаси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 20 травня 2026 р.

Справа: №712/16523/25

Суддя: Чапліна Н. М.

Справа № 712/16523/25

Провадження № 2/712/1287/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Чапліної Н.М.,

за участі секретаря судового засідання Саса Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся у Соснівський районний суд м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №8788336 від 16.11.2024 у розмірі 18 000,00 грн, зокрема 10 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 1 801,00 грн сума заборгованості за відсотками, 5 000,00 грн сума заборгованості за процентами за понадстрокове користування кредитом, 1 199,00 грн комісія за надання кредиту, а також судові витрати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 16.11.2024 між відповідачем та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено договір надання коштів у кредит №8788336. 27.03.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №27/03/25 відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, зазначених у реєстрах боржників. Відповідно до реєстру боржників №5 від 27.05.2025 до Договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 18 000,00 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу 10 000, 00 грн, заборгованість за відсотками 1 801,00, та заборгованість по процентах за понадстрокове користування позикою у розмірі 5 000,00 грн та заборгованість за комісією за надання кредиту в сумі 1199,00 грн.

05.12.2026 суд ухвалив відкрити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та призначив до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

12.02.2926 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач ОСОБА_1 заперечувала проти задоволення позовних вимог, зазначила, що 10.02.2026 через свого представника ознайомилася з матеріалами справи. Кредитний договір із ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» не укладала, про існування кредитного договору дізналася після ознайомлення представника із матеріалами справи. У листопаді 2024 року дійсно заходила не веб сайт та знайомилася із умовами споживчого кредитування, в ході чого система запрошувала від відповідача здійснення верифікації та персональні дані, однак пропозицій кредитодавця не акцептувала. Не заперечує, що 16.11.2024 на карту були перераховані 10000 грн, але не від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», а від ТОВ «ФК «Фінексперес», вважає, що перерахування коштів відбулося без укладення кредитного договору.

Викладені у кредитному договорі умови є вкрай невигідними та незаконними. Жодних документів, які б містили підпис відповідача, позивачем не надано, доказів підписання договору цифровим підписом матеріали також не містять. Крім того, Договором передбачений строк кредитування – 30 днів, після 17.12.2024 здійснювати нарахування відсотків позивач не має підстав. У розрахунку зазначено про нарахування штрафу, що є незаконним з урахуванням дії воєнного стану, тому зарахування сплачених відповідачем коштів в рахунок погашення штрафу вважає також неправомірним.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 05.08.2006 відповідачка є дружиною ОСОБА_2 , який має статус учасника бойових дій. Згідно з довідками №318/41/54/03-2026 від 12.01.2026 та №889/41/43/03-2026 від 10.02.2026, виданих Департаментом патрульної поліції України, ОСОБА_2 із 27.10.2023 і в подальшому регулярно, із 07.07.2024 , із 08.02.2025, із 27.10.2025 і на момент видачі довідки на 10.02.2026 перебуває на службі в складі стрілецького полку особливого призначення «Хижак-1» та перебуває у тривалому відрядженні в районі проведення активних бойових дій та бере участь у заходах захисту України від збройної агресії російської федерації, тому на відповідача поширюються пільги, передбачені п.15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до якої передбачене звільнення військовослужбовців та членів їх сімей від сплати процентів і штрафних санкцій фінансово-кредитним організаціям України за час дії воєнного стану.

22.02.2026 представником позивача у системі Електронний суд сформована відповідь на відзив, у якій представник позивача зазначив, що між сторонами укладено договір в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому, Відповідач через особистий кабінет на веб-сайті Первісного кредитора подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого Первісний кредитор надіслав позичальнику за допомогою засобів зв`язку, на зазначений ним номер телефону, одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду (одноразовий ідентифікатор - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності), який Відповідач використав для підтвердження підписання кредитного договору. Факт не вчинення жодних дій, щодо розірвання кредитних договорів, або визнання їх не дійсними тривалий час, а також користуванням кредитними коштами та сплати Відповідачем в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитними договорами – є нічим іншим як визнання вище наведених кредитних договорів такими що укладені з досягненням всіх істотних умов, а також підтвердженням отримання всіх благ, передбачених кредитним договором.

У розрахунку за кредитним договором № 73416178 міститься інформація щодо проведення Відповідачем сплат за 14.12.2024, 31.12.2024 та 11.01.2025, які зараховано на погашення заборгованості, відповідно до умов Кредитного договору. Сплати відповідачем коштів в рахунок погашення кредитної заборгованості на рахунок Первісного кредитора, є беззаперечним підтвердженням укладення договору, погодження з його умовами та отримання коштів. Кредитний договір було підписано сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору. Сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі. Під час укладення договору не було порушено Закон України «Про захист прав споживачів».

Ухвалою суду від 23.03.2026 задоволене клопотання представника відповідача та витребувано у позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» оригінали електронних доказів, копії яких долучені до матеріалів справи: електронний варіант договору № 8788336 від 16.11.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів та ОСОБА_1 , разом з додатками до нього, в тому числі щодо підписання договору обома сторонами з використанням одноразового ідентифікатора.

На виконання ухвали суду позивачем 02.04.2026 наплавлені до суду докази у форматі pdf., а саме: Договір надання коштів у кредит №8788336 від 16.11.2024 року.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві та відповіді на відзив просив здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, подав суду заяву, у якій просив врахувати поданий відповідачем відзив, викладений у відзиві контррозрахунок заборгованості, врахувати наявність пільг у відповідача, передбачених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», справу розглянути за відсутності відповідача та представника.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив такі фактичні обставини та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що 16.11.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем в електронній формі з використанням електронного підпису укладено договір позики № 8788336 (далі – договір).

Згідно з п. 2 договору, умови надання позики є наступними: сума позики 10000,00 грн; строк позики 30 днів; денна процентна ставка/день 1,00%, процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день 5,00%, пеня в день 5,00%, орієнтована реальна процентна ставка 2617,16%, орієнтовна загальна вартість позики 13000,00 грн.

Пунктом 2.2.4 Договору передбачена комісія за надання кредиту в сумі 29,71% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 2971,00 грн.

Вказаний договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, 318058, що стверджується пунктом 12 договору.

Одночасно з договором позики відповідачем за допомогою електронного підпису підписано додаток №1 до договору позики – Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Відповідно до довідки Вих.№ КД-000059131/ТНПП від 13.10.2025, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінекспрес», повідомлено Товариству з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» про здійснення платіжної операції, де отримувачем виступає ОСОБА_3 , сума платежу 10000,00 грн, рахунок номер НОМЕР_2 від 16.11.2024.

27 березня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та позивачем укладено договір факторингу №27/03/25, за яким клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за відповідний реєстр за плату , у передбачений цим договором спосіб. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані, зазначені у відповідних реєстрах боржників, відображаються у відповідному реєстрі боржників, складеному за формою згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною договору.

Згідно з пунктом 1.2 даного договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржника відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідного додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

27.05.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та позивач уклали додаткову угоду №4 щодо відступлення прав вимоги згідно реєстрів боржників № 5 та № 6.

27.05.2025 сторонами договору факторингу №27/03/25 було підписано акт прийому-передачі реєстру боржників №5 від 27.05.2025, відповідно до витягу з якого до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором №8788336 від 16.11.2024, укладеним із ОСОБА_1 , сума заборгованості за основною сумою боргу – 10000,00 грн, сума заборгованості за відсотками – 1 801,00 грн, сума заборгованості за понадстрокове користування кредитом – 5000,00 грн, комісія за надання кредиту – 1199,00 грн, загальна сума заборгованості – 18000,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеної первісним кредитором, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №8788336 від 16.11.2024 складає 18 000,00грн, що складається з: заборгованість за тілом кредиту: 10000, 00 грн, сума заборгованості за відсотками: 1801,00 грн, сума заборгованості за понадстрокове користування кредитом: 5000,00 грн, комісія за надання кредиту – 1199,00 грн.

У розрахунку заборгованості відображені здійснені оплати відповідача: 14.12.2024 в сумі 1800 грн, що спрямовані: 28,00 грн на оплату процентів та 1772,00 грн на оплату комісії; 31.12.2024 в сумі 900 грн, що спрямовані на оплату процентів; 11.01.2025 в сумі 1100 грн, що спрямовані на оплату процентів.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 05.08.2006 між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 05.08.2006 зареєстрований шлюб, про що зроблений актовий запис №1045, прізвище дружини після реєстрації шлюбу: ОСОБА_5 .

Відповідно до Посвідчення серії НОМЕР_3 від 27.05.2015 ОСОБА_2 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій.

Згідно з довідками від 12.01.2026 № 318/41/54/03-2026 та від 10.02.2026 №889/41/43/03-2026, виданими Департаментом патрульної поліції ОСОБА_2 з 21 листопада 1998 року по 06 листопада 2015 року проходив службу в ОВС, з 07 листопада 2015 року до цього часу проходить службу в поліції та з 27 січня 2025 року призначений на посаду начальника відділення озброєння полку особливого призначення патрульної поліції (стрілецький) («Хижак-1») департаменту патрульної поліції. З 17 липня 2024 року по 13 серпня 2024 року, з 14 серпня 2024 року по 07 лютого 2025 року, з 08 лютого 2025 року по 04 червня 2025 року, з 06 червня 2025 року по 09 липня 2025 року, з 24 липня 2025 року по 06 серпня 2025 року, з 08 серпня 2025 року по 09 вересня 2025 року, з 23.вересня 2025 року по 29 вересня 2025 року та з 27 жовтня 2025 року по теперішній час перебуває у відрядженні в районі проведення активних бойових дій та бере участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Відповідно до положень ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно диспозиції ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015 (далі – Закон №675), пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст. 11 Закону №675).

Статтею 12 Закону №675 визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону №675 передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону №675).

Оцінюючи надані позивачем докази суд вважає, що позивачем підтверджено укладення первісним кредитором та відповідачем кредитного договору № 73416178 від 11.10.2024 та виконання кредитодавцем обов`язків щодо перерахування коштів на рахунок відповідача.

Заперечення відповідача ОСОБА_1 щодо відсутності доказів укладення нею договорів судом відхиляються, оскільки долученими до справи доказами: кредитним договором, додатковими угодами, підтвердженням перерахування коштів та визнанням відповідачкою отримання коштів, зазначенням відповідачкою здійснення ідентифікації на сайті первісного кредитора, підтвердженням часткового виконання договору доводять факт укладення договору між відповідачем та кредитодавцем.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст.1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно з ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Таким чином, суд встановив, що позивач як новий кредитор набув права вимоги до відповідача за договором позики на підставі Договору факторингу, що був укладений між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».

Частинами 1, 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частинами 1,2 ст.1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статті 527, 530 ЦК України визначають, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З наданих позивачем доказів вбачається, що позичальник свої кредитні зобов`язання щодо повернення тіла кредиту, обумовленої кредитним договором комісії не виконав належним чином, внаслідок чого виникла кредитна заборгованість, яка до теперішнього часу не погашена позичальником у повному обсязі ні первісному кредитору, ні його правонаступнику у кредитних зобов`язаннях позивачу.

Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 8788336 від 16.11.2024 нараховані проценти в сумі 5000,00 грн за період з 23.01.2025 по 01.02.2025 та в сумі 5000,00 грн за понадстрокове користування кредитом.

Щодо заборгованості по процентах за понадстрокове користування позикою у розмірі 5000,00 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до п.2.2.4 договору позики проценти за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день становить 5,00 %.

Відповідно до положень ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Загальновідомою обставиною є те, що з 24.02.2022 по цей час в Україні діє воєнний стан.

Враховуючи, що договір позики укладено під час дії воєнного стану, то на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п. 18 Перехідних положень ЦК України.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Касаційний суд вже робив висновки щодо застосування пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що: - на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року в справі № 910/8349/22); - на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

В постанові Верховного Суду від 31.01.2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23), вказано, що тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Таким чином суд вважає, що нарахування позичальником заборгованості за відсотками за понадстрокове користування позикою у розмірі 5000,00 грн, як правові наслідки не виконання умов договору є неправомірним, а тому ці вимоги не підлягають задоволенню.

Крім того, ОСОБА_1 долучила до позову свідоцтво про шлюб та посвідчення чоловіка від 27.05.2015, яке підтверджує наявність учасника бойових дій, а відповідно до довідки 10.02.2026 №889/41/43/03-2026 ОСОБА_2 з 21 листопада 1998 року по 06 листопада 2015 року проходив службу в ОВС, з 07 листопада 2015 року до цього часу проходить службу в поліції та з 27 січня 2025 року призначений на посаду начальника відділення озброєння полку особливого призначення патрульної поліції (стрілецький) («Хижак-1») департаменту патрульної поліції. З 17 липня 2024 року по 13 серпня 3034 року, з 14 серпня 2024 року по 07 лютого 2025 року, з 08 лютого 2025 року по 04 червня 2025 року, з 06 червня 2025 року по 09 липня 2025 року, з 24 липня 2025 року по 06 серпня 2025 року, з 08 серпня 2025 року по 09 вересня 2025 року, з 23.вересня 2025 року по 29 вересня 2025 року та з 27 жовтня 2025 року по теперішній час перебуває у відрядженні в районі проведення активних бойових дій та бере участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

З огляду на викладене, судом встановлено, що відповідачка має статус дружини військовослужбовця, під час дії особливого періоду, який в районі проведення активних бойових дій бере участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, у тому числі й у період виконання умов кредитного договору, та на неї поширюються пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тобто до неї не може застосовуватись відповідальність у виді штрафних санкцій та пені за невиконання зобов`язань за користування кредитом, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Враховуючи наведені положення законодавства, зважаючи на право відповідачки, як дружини військовослужбовця, на гарантоване законом надання їй відповідних пільг, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з урахуванням здійснених відповідачкою сплат у частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у сумі 7972,00 грн (10000-28-900-1100) та комісії у сумі 1199,00 грн.

Судом розглянутий контррозрахунок відповідача, викладений у відзиві на позовну заяву, водночас, відповідачем у своєму розрахунку не врахована сума комісії за надання кредиту, зі сплати якої у відповідача відсутні пільги, наявна в умовах договору та правомірність її нарахування, тому доводи відповідача у частині необхідності виключення сум комісії за нарахування кредиту із стягуваної заборгованості відхиляються.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Виходячи з аналізу вимог п. 4 ч. 11 ст. 1, ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст. 1, ст. 47 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13.07.2022 року по справі №496/3134/19, така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами, тому вимога щодо стягнення заборгованості за комісією за надання кредиту підлягає до задоволення.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №144363 від 11.11.2025.

Тож, враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково, до стягнення із відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 1234,21 грн пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного керуючись ст. 10, 12, 13, 141, 200, 206, 264, 265, 274 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №8788336 від 16.11.2024 у розмірі 9 171 грн, зокрема 7 972, 00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу та 1 199,00 грн сума заборгованості за комісією, судовий збір у розмірі 1 234, 21 грн, а всього 10 405,21 грн (десять тисяч чотириста п`ять грн 21 коп).

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .

Суддя Н.М. Чапліна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua