Рішення від 19 травня 2026 р. у справі №712/4191/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Провадження № 2/712/4191/26

Справа № 712/3148/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси в складі головуючого судді Чапліної Н.М., за участі секретаря судового засідання Саса Л.О.,

прокурора – Пітюренка М.В.,

відповідача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм в особі Управління державного агентства меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області, Леськівської сільської ради до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди,

У С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм в особі Управління державного агентства меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області, Леськівської сільської ради звернувся у Соснівський районний суд м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача на користь держави шкоду, заподіяну водним живим ресурсам у сумі 31 161,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що Черкаською окружною прокуратурою здійснювалося процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025255330000509 від 16.05.2025 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України. За результатами проведення досудового розслідування обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 скеровано до суду.

Вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 13.06.2025 у справі № 707/2197/25 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України та призначено покарання у виді обмеження волі на строк два роки. У подальшому, за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні, ухвалою Черкаського апеляційного суду від 29.01.2026змінено вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 13.06.2025 стосовно ОСОБА_1 в частині призначеного покарання. В решті вказаний вирок суду першої інстанції залишено без змін. Вказане рішення набрало законної сили. Разом з цим, питання відшкодування збитків завданих кримінальним проступком, залишилось не вирішеним.

Установлено, що ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне зайняття рибним добувним промислом, в заборонений період, а саме в період нересту встановленого з 01.04.2025 по 10.06.2025 на Кременчуцькому водосховищі, 15.05.2025 в період часу з 19:00 год. по 21:00 год., перебуваючи в акваторії річки Дніпро за координатами 49.3490943, 32.2943293 в адміністративних межах с. Худяки, Леськівської об`єднаної територіальної громади, Черкаського району, Черкаської області, за допомогою вудилища «Golden Catch», до якого було приєднано котушку «Ecusima Ryobi» та потрійний гачок № 33 з грузилом, який не обладнаний принадою, та який згідно підпункту 7 пункту 1 розділу IV «Правил любительського та спортивного рибальства» відноситься до заборонених знарядь лову, здійснив вилов риби виду: товстолоб 1шт, сазан (короп) 7шт, карась сріблястий 1шт. Відповідно до листа Інституту рибного господарства НААН України від 28.05.2025 №559-05/25, своїми незаконними діями ОСОБА_1 завдав шкоди рибному господарству України на загальну суму 31 161 гривень, яка згідно п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 10.12.2004 №17 являється істотною через вилов риби в період нересту. Матеріальні збитки державі, спричинені протиправними діями ОСОБА_1 в сумі 31 161 гривень не відшкодовані.

У судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги з підстав, які викладені у позові, просив позов задовольнити.

Представник позивача Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм в особі Управління державного агентства та продовольчих програм у Черкаській області в судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Представник позивача Леськівської сільської ради в судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідач у судовому засіданні визнав позов у повному обсязі.

Згідно з вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 13.06.2025 у справі № 707/2197/25 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України та призначено покарання у виді обмеження волі на строк два роки. У подальшому, за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні, ухвалою Черкаського апеляційного суду від 29.01.2026 змінено вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 13.06.2025 стосовно ОСОБА_1 в частині призначеного покарання. В решті вказаний вирок суду першої інстанції залишено без змін. Вказане рішення набрало законної сили 29.01.2026.

Як вбачається зі змісту вищевказаного вироку, ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне зайняття рибним добувним промислом, в заборонений період, а саме в період нересту встановленого з 01.04.2025р. по 10.06.2025р. на Кременчуцькому водосховищі, 15.05.2025р. в період часу з 19-00год. по 21-00год., перебуваючи в акваторії річки Дніпро за координатами 49.3490943, 32.2943293 в адміністративних межах с.Худяки Леськівської ОТГ Черкаського району Черкаської області, за допомогою вудилища «Golden Catch», до якого було приєднано котушку «Ecusima Ryobi» та потрійний гачок №33 з грузилом, який не обладнаний принадою, та який згідно підпункту 7 пункту 1 розділу IV «Правил любительського та спортивного рибальства» відноситься до заборонених знарядь лову, здійснив вилов риби виду: товстолоб 1шт, сазан (короп) 7шт, карась сріблястий 1шт.

Відповідно до листа Інституту рибного господарства НААН України від 28.05.2025р. №559-05/25, своїми незаконними діями ОСОБА_1 завдав шкоди рибному господарству України на загальну суму 31161грн., яка згідно п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 10.12.2004р. №17 являється істотною через вилов риби в період нересту.

Згідно з листом № 1-5-9/285-26 від 03.03.2026 Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області повідомило Черкаську окружну прокуратуру про відсутність коштів для звернення до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заподіяної шкоди, а також звернулося з проханням вжити заходів представництва інтересів держави в суді.

Згідно з листом № 322/04-24 від 25.02.2026 повідомлено Черкаську окружну прокуратуру, що Леськівська сільська рада не має наміру звертатися до суду з позовною заявою про відшкодування збитків, завданих ОСОБА_1 внаслідок незаконного вилову риби у зв`язку з відсутністю у бюджеті коштів на сплату судового збору.

Відповідно до положень ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Згідно ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних ресурсів» посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають, зокрема, такі повноваження:

- здійснювати державний контроль (нагляд) за дотриманням правил використання, порядку придбання та збуту об`єктів тваринного світу в частині водних біоресурсів;

- визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками;

- подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

Розмір шкоди, заподіяної незаконним виловом риби обчислюється на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів» від 29 вересня 2023 року № 1042.

Згідно з ч. 4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частина 1 статті 249 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду.

Відповідно до п. «б» ч. 2 ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Згідно з пунктом 7 частини 3 статті 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67-1 цього Кодексу) є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать, зокрема, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до бюджетів місцевого самоврядування (крім бюджетів міст Києва та Севастополя) - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 56 ЦПК України встановлено, що у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах. При цьому органи державної влади, органи місцевого самоврядування повинні надати суду документи, що підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Нездійснення захисту має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

В даному випадку ні Управлінням Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області, ні Леськівською сільською радою не вжито заходів щодо відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного вилову водних живих біоресурсів, що на думку суду, є достатнім аргументом для підтвердження підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Факт незаконного зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду водним біоресурсам України відповідачем встановлений вироком суду від 13 червня 2025 року у кримінальній справі, який є обов`язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій особи, стосовно якого ухвалений цей вирок, в питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Розрахунок завданої відповідачем шкоди проведено посадовими особами Управлінням Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області у відповідності із приписами постанови КМУ від 29 вересня 2023 року № 1042 (в редакції, що була чинною станом на час вчинення правопорушення).

Отже, завдання ОСОБА_1 15 травня 2025 року шкоди рибному господарству України у розмірі 31 161 грн підтверджено належними, достатніми, достовірними та допустимими доказами.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, суд бере до уваги і позицію відповідача, який до початку розгляду справи по суті позовні вимоги визнав у повному обсязі, що згідно положень ч.4 ст.206 ЦК України є підставою для ухвалення рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що таке визнання позову не суперечить закону та не порушує права третіх осіб.

Також, оскільки визнання позову відповідачем мало місце до початку розгляду справи судом по суті, то у порядку, визначеному ч.1 ст.142 ЦПК України, суд приходить до висновку про можливість повернення позивачу з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову.

Також, судові витрати підлягають стягненню з відповідача в порядку, передбаченому ч.1, 2 ст.141 ЦПК України (зокрема сплачений судовий збір за подання позову).

Керуючись ст.ст.12,13, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 зареєстрованого: АДРЕСА_1 ) на користь держави шкоду, заподіяну водним живим ресурсам у сумі 31 161 (тридцять одна тисяча сто шістдесят одна) гривня на рахунок Леськівської сільської територіальної громади р/р UA588999980333119331000023697, отримувач ГУК у Черк.обл./тг с. Леськи/24062100, код отримувача 37930566, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.).

Повернути з державного бюджету Черкаській обласній прокуратурі (бульвар Шевченка, 286, м. Черкаси, код ЄДРПОУ 02911119, р/р UA 138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України у м. Київ) 50 відсотків судового збору, сплаченого відповідно до копії платіжної інструкції ГУДКСУ у Черкаський області від 07.04.2026 року № 664 (внутрішній номер 499421604), що становить 1 331,20 (одна тисяча триста тридцять одна грн 20 коп) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 зареєстрованого: АДРЕСА_1 ) на користь Черкаської обласної прокуратури (бульвар Шевченка, 286, м. Черкаси, 18015, код ЄДРПОУ 02911119, р/р UA 138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України у м. Київ) судовий збір у розмірі 1 331,20 (одна тисяча триста тридцять одна грн 20 коп) грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Прокурор: Заступник керівника Черкаської окружної прокуратури Мамедов Руслан Алхан огли Черкаська окружна прокуратура, ЄДРПОУ: 02911119 Богдана Хмельницького, 60, м. Черкаси.

Позивачі: Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській області, ЄДРПОУ 41594560, адреса місцезнаходження: вул. Дахнівська, 10 а, м. Черкаси.

Леськівська сільська рада, ЄДРПОУ 33456597, адреса: вул. Центральна, 53, с. Леськи, Черкаського району, Черкаської області.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складений 25.05.2026.

Суддя Н.М. Чапліна