Рішення від 19 травня 2026 р. у справі №703/957/26 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Суд: Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: страхування, з них

Дата: 19 травня 2026 р.

Справа: №703/957/26

Суддя: Биченко І. Я.

Справа № 703/957/26

2/703/1256/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого – судді Биченка І.Я.,

за участю:

секретаря судового засідання Литвин Г.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Провагроінвест» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

встановив:

ПрАТ «Провагроінвест» звернулося до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування 44785,02 грн. матеріальної шкоди в порядку регресу з підстав відмови відповідача від добровільного відшкодування завданої шкоди.

Позов обґрунтовано тим, що 19 липня 2022 року ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АР/6274097.

Вказаним полісом було застраховано транспортний засіб «Mitsubishi galant» номерний знак НОМЕР_1 .

12 січня 2025 року було змінено найменування юридичної особи ПрАТ «СК «Провідна» на ПрАТ «Провагроінвест».

19 вересня 2022 року в м. Сміла сталася ДТП за участю транспортного засобу «Mitsubishi galant» номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу «Scania» номерний знак НОМЕР_2 .

В результаті ДТП пошкоджено автомобіль «Scania» номерний знак НОМЕР_2 .

Постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 та 122-4 КУпАП.

Враховуючи наявність у потерпілого договору добровільного страхування наземних транспортних засобів у ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», потерпілий звернулася до свого страховика з заявою про настання події та виплату страхового відшкодування. Який на підставі акту огляду, рахунка на оплату ремонту, страхового акту здійснив оплату відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ «Scania» номерний знак НОМЕР_2 в розмірі 118406,64 грн.

У подальшому ПрАТ «СК «Провідна» проведено виплату страхового відшкодування на рахунок ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» в сумі 44785 грн 02 коп.

Враховуючи викладене, ПрАТ «Провагроінвест» звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача, як особи, відповідальної за заподіяння завданої шкоди та володільця джерела підвищеної небезпеки, страхову виплату в сумі 44785 грн 02 коп. та понесені судові витрати.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26 лютого 2026 року відкрито провадження по справі. Розгляд справи постановленопроводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 16 березня 2026 року судове засідання по справі відкладено у зв`язку з неявкою відповідача.

Ухвалою суду від 01 квітня 2026 року судове засідання по справі відкладено у зв`язку з клопотанням представника відповідача.

У поданому клопотанні представник відповідача клопотав про відкладення розгляду справи на іншу дата для реалізації його права на ознайомлення з матеріалами справи.

Ухвалою суду від 14 квітня 2026 року судове засідання по справі відкладено у зв`язку з повторним клопотанням представника відповідача.

У поданому клопотанні представник відповідача клопотав про відкладення розгляду справи на іншу дата у зв`язку з його зайнятістю в іншому судовому засіданні, а також неможливістю явки відповідача особисто через перебування за межами України.

Судове засідання по справі призначено на 20 травня 2026 року.

В судове засідання представник позивача не з`явився, у наданій суду заяві просив розгляд справи проводити без його участі, на задоволенні позову наполягав, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач та його представник в судове засідання втретє не з`явилися.

Разом з тим, представник відповідача надав суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю явки відповідача особисто в судове засідання через перебування за межами України.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Проте слід враховувати, що будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки суб`єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.

Право учасників справи брати участь в судових засіданнях закріплено у п. 2 ч. 1 ст. 43 ЦПК України.

За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.

Згідно з ч.1,2 ст. 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України).

Відповідно до ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Таким чином, якщо належним чином повідомлені сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Судом встановлено, що представник відповідача був належним чином повідомлений про день і час проведення судового засідання, про що свідчить його клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд зазначає, що клопотання про відкладення розгляду справи не є безумовною правовою підставою для відкладення судового засідання і воно підлягає розгляду на рівні з іншими клопотаннями. Саме лише подання клопотання про відкладення розгляду справи, не звільняє особу, яка його подала, від обов`язку з`явитись у судове засідання.

У поданому представником відповідача клопотанні не міститься посилань на неможливість його, як представника відповідача, явки в судове засідання із зазначенням причин.

Обґрунтовуючи необхідність у відкладенні розгляду справи представник відповідача зазначив, що відповідач бажає прийняти особисту участь у судовому засіданні, однак не має права в`їжджати на територію України до 03 червня 2026 року відповідно до вимог міграційного законодавства.

Суд зазначає, що представник відповідача подає до суду аналогічні за змістом клопотання про бажання відповідача брати особисту участь у судових засіданях, при цьому самостійно до суду не з`являється та будь-яких обмежень у своїх правах, як представника, суду не надав.

Крім того, суд зазначає, що аналіз матеріалів справи свідчить про те, що справа перебуває у провадженні суду з лютого 2026 року. В межах наведеної справи судом було призначено 3 засідань з яких, представник тричі подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до п.10 ч.3 ст. 2 ЦПК України одним із основних принципів цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.10.2021 у справі № 11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Як відзначив Верховний Суд у постановах від 12.03.2019 у справі № 910/12842/17, від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18, від 07.07.2022 у справі № 918/539/16 відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, згідно усталеної судової практики та позиції ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об`єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, в судове засідання повторно не з`явився, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд визначив, що неявка відповідача в судове засідання не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

За таких обставин суд проводить розгляд справи у відсутності сторін без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання відповідача розгляд справи проведено в порядку заочного розгляду, передбаченого гл. 11 ЦПК України, про що судом постановлено ухвалу.

Дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.

Предметом розгляду даної справи є спір про відшкодуванні шкоди, заподіяної майну позивача внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Як вбачається з матеріалів справи 19 липня 2022 року ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АР №006274097. Згідно умов полісу відповідальність страхової компанії за шкоду, заподіяну майну, встановлено в сумі 160000 грн., франшиза складає 0 грн.

Вказаним полісом було застраховано транспортний засіб «Mitsubishi galant» номерний знак НОМЕР_1 .

12 січня 2025 року було змінено найменування юридичної особи ПрАТ «СК «Провідна» на ПрАТ «Провагроінвест».

Відповідно до відповіді НПУ 19 вересня 2022 року близько 21 год. 01 хв. по вул. Уманська, 5 в м. Сміла сталася ДТП за участю транспортного засобу «Mitsubishi galant» номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , власник транспортного засобу – ОСОБА_2 та транспортним засобом «Scania» номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , власник транспортного засобу – ТОВ «Сканія Кредіт Україна».

В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 13 жовтня 2022 року по справі № 703/2840/22, яка вступила в законну силу 25 жовтня 2022 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст.124, 122-4 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн 00 коп.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_1 , 19 вересня 2022 року о 21 години 00 хвилин в м. Сміла по вул. Уманська, керував автомобілем Mitsubishi Galant, д.н.з НОМЕР_1 , не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не відреагував на її зміну, не дотримався безпечного інтервалу здійснив зіткнення із автомобілем Scania, д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого автомобілі отримали технічні ушкодження із матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 2.3(б), п.13.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

Також, ОСОБА_1 , 19 вересня 2022 року о 21 години 00 хвилин в м. Сміла по вул. Уманська, керував автомобілем Mitsubishi Galant, д.н.з НОМЕР_1 , будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди з автомобілем Scania, д.н.з. НОМЕР_2 , залишив місце пригоди, чим порушив вимоги п.2.10 (а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 122-4 КУпАП.

Відповідно до ч.6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником транспортного засобу «Scania» номерний знак НОМЕР_2 є ТОВ «Сканія Кредіт Україна».

22 лютого 2016 року між ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» та ТОВ «Сканія Кредіт Україна» укладено договір №06/02-069407 добровільного страхування наземних транспортних засобів (КАСКО).

Відповідно до платіжної інструкції №ЗР049732 від 21 червня 2023 року ПрАТ УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»» перераховано на рахунок ТОВ «Сканія Україна» страхове відшкодування згідно страхового акту №220000621456 від 20.06.23 Рем. SCANIA G400, НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) ТОВ «Агрейн Транс» 38052610 в сумі 118406 грн 64 коп.

Як вбачається з платіжної інструкції від 19 вересня 2023 року №031332 ПрАТ «СК «Провідна» перераховано на рахунок ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» 44785 грн 02 коп. в рахунок опллати страхового відшкодування згідно договору №АР/6274097/2403/22, згідно акту №1001/39/468/Р.

Згідно ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, в тому числі і відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (наразі і в подальшому чинного на момент настання ДТП) регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Пунктом 22.1 ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

За приписами ст.29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до ст.979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної, події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Проте, відповідно до п. «в» 38-1.1. ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: якщо він, зокрема, після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Набуття страховиком завдавача шкоди права зворотної вимоги (регресу) за кожним страховим випадком суперечило б меті страхування цивільно-правової відповідальності, об`єктом якого є майнові інтереси завдавача шкоди, а тому стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначає виключні випадки, за яких страховик може подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Приписами ч.2 ст.1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст.993 ЦК України до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.22 ЦК України збитками є зокрема втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищення або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Отже, законом прямо встановлено порядок стягнення коштів, виплачених страховиком на відшкодування шкоди особі, потерпілій у ДТП.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у позивача виникло право вимоги до безпосереднього заподіювача шкоди відповідно до ст. 38-1.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню виплата страхового відшкодування в розмірі 44785 грн 02 коп.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 264-266, 268 ЦПК України, суд

ухвалив :

Позов Приватного акціонерного товариства «Провагроінвест» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Провагроінвест» 44785 грн 02 коп. відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу та 2662 грн 40 коп. судового збору, а всього 47447 (сорок сім тисяч чотириста сорок сім) грн 42 (сорок дві) коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 25 травня 2026 року.

Учасники справи:

позивач: Приватне акціонерне товариство «Провагроінвест», місцезнаходження: м. Київ, просп. Повітряних Сил, 25, код ЄДРПОУ 23510137;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя: І.Я. Биченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua