Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №570/4483/25 — Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/4483/25

Номер провадження 2/570/273/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2026 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Красовського О.О.

з участю:

секретаря судових засідань Захарук Г.Л.

порзивачки Голошівської А.

представника позивачки - адвоката Кузменюк-Волошиної Н.

представника відповідача - адвоката Гусарук М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне (в порядку спрощеного позовного провадження) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що сторони є батьками ОСОБА_3 . Шлюб між сторонами був розірваний, з часу розірвання шлюбу сторони проживають окремо, дитина залишилася проживати з позивачкою. На даний час дитина є повнолітньою, навчається у Національному університеті водного господарства та природокористування за очною денною формою, та потребує матеріальної допомоги. Відповідач відмовляється надавати таку допомогу. Через це позивачка звернулася до суду з даним позовом; та просить суд задоволити позов про стягнення аліментів з відповідача на її користь на утримання дитини в розмірі 1/4 частки від доходу відповідача, починаючи з часу звернення до суду, і до досягнення нею 23-х років за умови продовження навчання.

Позивачка в судовому засіданні підтримала позов. Зазначила, що відповідач спочатку погодився надавати допомогу на утримання дитини у розмірі 4000 грн. щомісячно, а потім відмовився. Тому вона вимушена звертатися до суду. Син не може працевлаштуватися, оскільки навчається за очною денною формою. Зважаючи на наведене просить задоволити позов.

Представник позивачки позов підтримала. Додала, що відповідач не навів суду, які грошові кошти ним витрачаються на лікування чи харчування у зв`язку з наявним у нього захворюванням (такі докази надані щодо купівлі ліків тільки за один місяць, а його представник стверджує про зазначені витрати щомісячно). Також матір відповідача має пенсію, достатнє для власного утримання. Дружина відповідача не працює, і це її вибір, тому вважає, що відповідач має можливість сплачувати аліменти у розмірі 1/4 частки від своїх доходів.

Відповідач на розгляд справи не з`явився.

Представник відповідача позов визнала частково і повідомила, що відповідач згідний сплачувати по 4000 грн. щомісячно на утримання дитини. Підтримала відзив. Додала, що на утриманні відповідача перебуває його матір, окрім того він витрачає кошти на власне лікування та особливе харчування.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши докази, надані сторонами, з`ясувавши фактичні обставини справи, та, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні обставин справи суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

Обставини, встановлені при розгляді справи.

Як встановлено в судовому засіданні, сторони є батьками повнолітньої дитини – сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 12).

З 01.09.2025 року син навчається в Національному університеті водного господарства та природокористування (наказ № ПК19 від 11.08.2025, довідка на а.с. 17, 18) за очною денною формою здобуття освіти за кошти державного бюджету.

У зв`язку із навчанням дитина не має можливості влаштуватися на роботу та самостійно заробляти на життя, а томі потребує матеріальної допомоги від батьків.

За таких умов у позивачки виникає право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання.

Відповідач має інвалідність 2 групи за загальним захворюванням (а.с. 41).

Відповідач перебуває у шлюбі з ОСОБА_4 , що зареєстрований 21.02.2017 (а.с. 42).

Відповідач є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 43).

Відповідач працевлаштований, згідно довідки про доходи за січень-серпень 2025 р. його середня заробітна плата за місяць (дохід) складає 28275,36 грн. (226058,90 грн./8 місяців), а.с. 47.

Представник відповідача надала копії касових чеків щодо купівлі відповідачем ліків (а.с.60, 61).

Суд зазначає, що з наявних у справі документів про призначення відповідачеві лікування тільки два медичних препарати, що були придбані відповідачем («Новорапід флекспен» вартістю 35,39 грн. та «Форксіга» вартістю 948,7 грн.) суд може прийняти до уваги.

Решта медичних препаратів, які купував відповідач і щодо яких надав касові чеки, не були призначені лікарем, принаймі, доказів щодо такого призначення лікування суду не було надано.

Відповідачеві належить 1/3 частка квартири АДРЕСА_1 (а.с. 71).

Суду були надані докази того, що повнолітня дитина ОСОБА_6 час від часу проходить медичні обстеження.

За січень 2024 – лютий 2025 відповідач отримував пенсію у розмірів 8835,2 грн. щомісячно, за 03/2025 отримав 9227,61 грн., за квітень-листопад 2025 отримував по 9228,63 грн. щомісячно (а.с. 111).

За січень 2025 – березень 2026 матір відповідача отримала пенсію в загальному розмірі 124189,16 грн. (а.с. 121-122): січень, лютий 2025 по 7553,98 грн., березень-грудень 2025 по 8306,73 грн., січень, лютий 2026 по 8376, 93 грн., березень 2026 – 9260,04 грн.

Час від часу відповідач проходить медичні огляди та лікування, про що надав відповідні документи.

Доказів про власний майновий стан, про наявність майна позивачка суду не надала.

Положення законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 СК України, право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до ст. 198 СК України, батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Статтею 199 СК України визначено: якщо повнолітні донька чи син продовжують навчання і у зв`язку із цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати таку допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Згідно з ч. 1 ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину до досягнення нею повноліття (стаття 185 Сімейного кодексу України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 Сімейного кодексу України, яка передбачає, зокрема обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Як роз`яснено в п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 № 3 обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу .

Зазначена правова позиція висловлена у Постановах Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі № 225/1447/16-ц та від 17 квітня 2019 року у справі № 644/3610/16-ц.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Сімейний кодекс України виходить із принципів рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину чи доньці, які продовжують навчання, зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає їх син (дочка).

Одним із найважливіших правових документів, які стосуються захисту прав дітей, є Конвенція про права дитини. Україна також ратифікувала цю Конвенцію, взявши на себе зобов`язання докладати всіх можливих зусиль, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (стаття 18). Дитина має право на піклування своїх батьків (стаття 7).

ЄСПЛ зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року § 54). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ у справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року § 100).

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Разом з тим, судом при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу.

Відтак з системного аналізу вказаних норм слідує, що під час розгляду справ за позовом про стягнення аліментів на повнолітніх дітей, які продовжують навчання, підлягають доказуванню та встановленню обставини, зокрема, потреба повнолітньої дитини в матеріальній допомозі у зв`язку з продовженням навчання та наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Висновки суду.

Враховуючи надані сторонами докази а також встановлені обставини та факти суд дійшов висновку, що відповідач здатний надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину, яка продовжує навчання.

Разом з тим, суд при визначенні розміру аліментів прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов`язання щодо утримання.

В судовому засіданні встановлені обставини, що дають змогу для задоволення позову про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, у частці від заробітку відповідача.

На думку суду, відповідач має змогу сплачувати аліменти на користь позивачки на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, у розмірі 1/6 частини з усіх видів доходів з дня пред`явлення позову і до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення дитиною 23-річного віку.

З наданих суду письмових доказів про доходи відповідача, це складатиме 6255,90 грн.

При цьому суд приймає до уваги майновий стан батька дитини, стан здоров`я відповідача, наявність на його утриманні неповнолітньої дитини від другого шлюбу.

У той же час суд зазначає, що матір дитини також має приймати участь в утриманні сина, який продовжує навчання.

За наведеного позов підлягає до часткового задоволення.

Судові витрати.

Розподіл між сторонами судових витрат суд вирішує за правилами ст. 141 ЦПК України.

Позивачка звільнена від сплати судових витрат.

Відповідач звільнений від сплати судових витрат (має інвалідність ІІ групи), то судові витрати покладаються на державу.

Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дитини – сина ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), який продовжує навчання, в розмірі 1/6 частки від усіх видів заробітку (доходів) відповідача, починаючи з 04.09.2025 р. і до закінчення навчання, але не пізніше досягнення двадцяти трьох років.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Відповідно до ч.2 ст. 199 СК України, право на отримання аліментів на утримання дитини після досягнення дитиною повноліття припиняється у разі припинення дитиною навчання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивачка: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканка: АДРЕСА_2 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканець: АДРЕСА_3 ).

Суддя Красовський О.О.