Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №544/503/26 — Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/503/26

пров. № 2/544/575/2026

Номер рядка звіту 68

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25 травня 2026 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді – Ощинської Ю.О.,

за участі секретаря судового засідання – Пірогова В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду по вул. Ярмарковій, 17 у м. Пирятин у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Відділ (Служба) у справах дітей Пирятинської міської ради про розірвання шлюбу,

у с т а н о в и в:

У березні 2026 року позивач ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом, який було уточнено 05.03.20026, до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. У позові вказала, що сторони з 14 серпня 2019 року, перебувають у зареєстрованому шлюбі, від шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час сім`я сторін фактично розпалась. Підставою для розпаду сім`ї стали різні погляди та цілі у житті, сторони з грудня 2019 року проживають окремо. Позивач примиритися не бажає, просить шлюб розірвати. Також, позивач просить, враховуючи те, що з відповідачем не підтримуються сімейні відносини, фактичне його місце перебування невідоме, участі у вихованні дитини він не приймає – встановити місце проживання дитини ОСОБА_3 з матір`ю ОСОБА_1 .

Позивач заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити, про що подала заяву до суду та просила слухати справу за її відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті Судової влади України.

Відповідно до ст.ст. 223, 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

25 травня 2026 року згідно зі ст. 281 ЦПК України постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Статтями 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши всі зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Судом установлено, що факт перебування сторін у шлюбі підтверджується інформацією наданою Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області в якій повідомлено про наявність актового запису про шлюб № 1687 від 14.08.2019 року складений Солом`янським відділом ДРАЦС м Києва на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 32).

Від шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8).

При розгляді справи про розірвання шлюбу судом було всебічно з`ясовано взаємостосунки сторін, дійсні мотиви розірвання шлюбу.

Сторони подружніх відносин не підтримують, загального господарства не ведуть. В даний час шлюб у сторін носить формальний характер.

Суд не вбачає за можливе надати сторонам строк на примирення.

Згідно ст. 105 Сімейного кодексу України (далі – СК України) шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається, а тому, збереження шлюбу між сторонами на паритетних засадах неможливе, вжиття судом заходів щодо примирення буде суперечити інтересам подружжя та моральним засадам суспільства.

Тож, встановивши, що сімейні стосунки сторони не підтримують, шлюб існує формально, суд прийшов до висновку про наявність підстав для розірвання шлюбу, оскільки подальше збереження шлюбу суперечило інтересам сторін.

Згідно зі ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Натомість закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися. Надання строку для примирення є правом суду, а не його обов`язком.

Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Позивач також просить визначити місце проживання сина ОСОБА_3 , народження ІНФОРМАЦІЯ_2 з матір`ю.

Вирішуючи питання щодо визначення місця проживання дитини сторін, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч.1ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися судом. При вирішенні спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність з виховання, навчання і розвитку дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Статтею 9 Конвенції визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У своїй постанові від 16 січня 2019 року по справі № 487/2480/17 Касаційний цивільний суд у складі Верховного суду визначив, що при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини (враховуючи, при цьому, сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо) та балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини й обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Мати та батько дитини після припинення шлюбних відносин проживають окремо, та не дійшли згоди щодо того, з ким із них будуть проживати малолітні діти.

Згідно витягу з реєстру територіальної громади неповнолітній ОСОБА_3 зареєстрований за адресою проживання: АДРЕСА_1 разом з матір`ю ОСОБА_1 (а.с. 21-22).

Згідно акту обстеження Відділу (Служби) у справах дітей Пирятинської міської ради Полтавської області неповнолітній ОСОБА_3 , проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 . Будинок з усіма комунальними зручностями, облаштована необхідними меблями та побутовою технікою. Умови проживання та санітарно-гігієнічні умови добрі (а.с. 38-41).

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 та перебуває на її утриманні. Мати належним чином ставиться до виконання своїх батьківських обов`язків, забезпечує належні умови проживання, виховання, навчання, матеріально-побутові умови та рівень комфорту.

При вирішенні даного спору, суд виходить з принципу пріоритетності прав та інтересів дитини, приймає до уваги факт щодо відповідального ставлення матері до виконання своїх обов`язків, зокрема факт проживання неповнолітнього ОСОБА_3 разом із матір`ю після припинення сторонами подружніх стосунків.

Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, враховуючи проживання дитини сторін після припинення шлюбних відносин з матір`ю та емоційну прив`язаність останнього до матері, суд приходить до висновку, що проживання неповнолітнього зі своєю матір`ю буде відповідати найкращому забезпеченню його інтересів.

За таких обставин, враховуючи завдання суду діяти в інтересах дитини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визначення місця проживання дитини разом з матір`ю підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України – документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище (ст. 113 СК України).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, позивачем вимога про стягнення з відповідача на його користь понесених ним судових витрат не заявлялася, тому їх слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 141, 264-265 ЦПК України, ст.ст. 3, 24, 112, 113, 160, 161 СК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Відділ (Служба) у справах дітей Пирятинської міської ради про розірвання шлюбу – задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянином Російської Федерації, уродженцем Красноярського краю Російської Федерації та ОСОБА_4 ) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянкою України, уродженкою м. Пирятин Пирятинського району Полтавської області, зареєстрований 14 серпня 2019 року, Солом`янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 1687.

Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Дошлюбне прізвище ОСОБА_1 не відновлювати.

Визначити місце проживання неповнолітнього ОСОБА_3 , народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із матір`ю ОСОБА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, до Полтавського апеляційного суду через Пирятинський районний суд протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Пирятинський районний суд.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована та мешканка АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , останнє відоме місце проживання АДРЕСА_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Відділ (Служба) у справах дітей Пирятинської міської ради, адреса місця знаходження: м. Пирятин Лубенського району Полтавської області, вул. Соборна, 42, ЄДРПОУ 43879010.

Суддя Ю.О.Ощинська