Постанова від 24 травня 2026 р. у справі №947/1057/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 947/1057/26

Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції:

м. Одеса;

Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:

30.03.2026 року;

Головуючий в 1 інстанції: Поліщук І.О.

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді – Єщенка О.В.

суддів – Градовського Ю.М.

– Казанчук Г.П.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Хаджибейського районного суду м. Одеси від 30 березня 2026 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила:

визнати протиправною та скасувати постанову Серії ЕНА №6427917 від 29.12.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 121-3 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу;

закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 29.12.2025 поліцейським на місці зупинки транспортного засобу винесено постанову Серії ЕНА №6427917 про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 121-3 КУпАП. Згідно вказаної постанови поліцейського, позивачкою допущено порушення вимог підпункту «в» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, що виразилось у керуванні транспортним засобом із неосвітленим заднім номерним знаком в темну пору доби.

Оспорюючи правомірність та обґрунтованість постанови поліцейського, позивачка зазначає, що перед виїздом нею здійснено перевірку справності транспортного засобу та автомобіль мав справний стан, у тому числі справне освітлення номерного знаку. Зауважує на тому, що освітлення заднього номерного знаку перестало працювати під час руху автомобіля та внаслідок незадовільного покриття автодороги. Отже такі технічні несправності, на які посилається поліцейський, відбулись не внаслідок протиправної бездіяльності позивачки, а, навпаки, внаслідок обставин, що не залежали від її волевиявлення.

Рішенням Хаджибейського районного суду м. Одеси від 30 березня 2026 року адміністративний позов задоволено.

Суд скасував постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серії ЕНА №6427917 від 29.12.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 121-3 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 121-3 КУпАП закрив.

Суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем на підтвердження наявності в діях позивачки складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121-3 КУпАП, не надано належних та допустимих доказів. Зазначений висновок суду мотивований тим, що відповідачем не зафіксовано у встановленому порядку незабезпечення позивачкою перед виїздом перевірки технічної справності автомобіля. Натомість, позивачка об`єктивно під час руху не мала можливості встановити відсутність підсвічування заднього номерного знаку.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, Департамент патрульної поліції подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у позові.

Обґрунтовуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що факт порушення позивачкою підпункту «в» пункту 2.9 Правил дорожнього руху та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121-3 КУпАП, підтверджений належними і допустимими доказами. В свою чергу, доводи позивачки про здійснення перевірки і забезпечення справності автомобіля не підтверджені документально. При цьому, усунення виявленого порушення Правил дорожнього руху після розгляду справи про адміністративне правопорушення і винесення оспорюваної постанови жодним чином не спростовує наявність в діях позивачки складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121-3 КУпАП.

Відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 у визначений апеляційним судом строк не надійшли.

Судом першої інстанції з`ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, 29.12.2025 інспектором 7-ї роти 1-го батальйону полку УПП в Одеській області ДПП капітаном поліції Каленіченком Сергієм Дмитровичем винесено постанову ЕНА №6427917 про накладення на позивачку адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 1190 гривень за частиною 1 статті 121-3 КУпАП.

Згідно вказаної постанови, 29.12.2025 о 05:47 год. позивачка керувала автомобілем ТОУОТА COROLLA, державний номерний знак НОМЕР_1 , в м. Одесі по вул. Балківській, 161, в темну пору доби з неосвітленим заднім номерним знаком, чим порушила вимоги підпункту «в» пункту 2.9 Правил дорожнього руху.

Не погоджуючись із винесеною поліцейським постановою, посилаючись на її необґрунтованість та неправомірність, позивачка звернулась до суду із цим адміністративним позовом.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюється Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, порушення яких є підставою для відповідальності згідно із законодавством (пункти 1.1, 1.9 Правил).

Згідно пунктів 1.3, 1.9 Правил дорожнього руху від 10.10.2001 року №1306 учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 2.3 Правил дорожнього руху від 10.10.2001 року №1306 для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний, серед іншого: а) перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу; б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

Поряд з цим, відповідно до підпункту «в» пункту 2.9 Правил дорожнього руху від 10.10.2001 року №1306 водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що, зокрема, неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Частиною 1 статті 121-3 КУпАП передбачено, що керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Слід враховувати, що відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 260 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами 1, 2, 3 статті 283 КУпАП передбачено, що, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Одночасно, відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За правилами частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з обставин справи, позивачка заперечує вчинення нею порушення Правил дорожнього руху та правомірність накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачене частиною 1 статті 121-3 КУпАП, що в силу приписів частини 2 статті 77 КАС України зобов`язує відповідача довести правомірність свого рішення та дій і обґрунтованість адміністративного стягнення.

Поряд з цим, факт керування позивачкою транспортним засобом у темну пору доби на момент виявлення правопорушення підтверджений відео записом з портативного відео реєстратора автомобіля поліції та не заперечується позивачкою.

На переконання апеляційного суду, не можуть бути визнані обґрунтованими доводи позивачки про те, що нею перед виїздом здійснено огляд транспортного засобу та не встановлено технічну несправність, яка в подальшому мала місце не внаслідок протиправної бездіяльності позивачки, а навпаки, внаслідок обставин, що не залежали від її волевиявлення. В контексті наведеного, колегія суддів повторно зауважує на тому, що вище наведеними положеннями Правил дорожнього руху прямо передбачено заборону водієві керувати транспортним засобом з номерним знаком, що неосвітлений у темну пору доби.

З огляду на ту обставину, що факт правопорушення виявлений під час руху транспортного засобу, колегія суддів не може погодитись із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Оскільки постанова поліцейського відповідає критеріям правомірності та обґрунтованості, згідно пункту 1 частини 3 статті 286 КАС України, рішення відповідача слід залишити без змін, а, відповідно, позовну заяву – без задоволення у повному обсязі.

З огляду на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають нормам матеріального і процесуального права та обставинам справи, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідно до статті 317 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у позові.

Відповідно до приписів частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 311, п. 2 ч. 1 ст. 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції – задовольнити.

Рішення Хаджибейського районного суду м. Одеси від 30 березня 2026 року – скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення – відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: Ю.М. Градовський

Г.П. Казанчук