Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №371/404/26 — Миронівський районний суд Київської області

Єдиний унікальний № 371/404/26

Номер провадження № 2/371/1034/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2026 р. м. Миронівка

Суддя Миронівського районного суду Київської області Геліч Т.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання,

В С Т А Н О В И В:

Позивач у березні 2026 р. звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання.

29.09.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено шлюб, який розірвано судом 27.05.2009.(а.с.9)

Від спільного шлюбу мають повнолітнього сина - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який навчається на 1 курсі денної форми здобуття вищої освіти за спеціальністю «Електрична інженерія», освітня програма «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» Національного університету біоресурсів і природокористування України, що підтверджується даними довідки вищевказаного університету №3017 від 09.02.2026 року.

Згідно довідки, наданої 09.02.2026 року №3017, строк навчання становить з 01.09.2025, передбачений термін завершення навчання 30.06.2029 року (а.с.16).

Зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 син досягнув повноліття, на цей час продовжує навчання. Син проживає із позивачкою та перебуває на її утриманні. Позивачка зазначила, що з відповідачем стосунків не підтримують, матеріальної допомоги на утримання сина відповідач добровільно не надає. Після досягнення сином повноліття, відповідач відмовився добровільно надавати будь-яку допомогу на його утримання. Вона не має можливості повністю самостійно утримувати сина, оскільки його потреби у зв`язку з навчанням значно зросли. Кошти необхідні для оплати проживання в гуртожитку, купівлі продуктів, одягу та взуття, навчальних матеріалів та канцелярського приладдя, проїзду до місця навчання та додому. Власного джерела доходу син не має, оскільки не може працювати через навчання на денній формі, а отже, потребує матеріальної допомоги у зв`язку з продовженням навчання.

Відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання сина, оскільки є працездатним, має стабільний та достатній заробіток, працює у ПРАТ «ДТЕК Київські Електромережі».

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Ухвалою суду від 25 березня 2026 року відкрито спрощене провадження у даній справі. Ухвала про відкриття провадження була направлена учасникам справи. Крім того, відповідачу була направлена копія позовної заяви разом з доданими до неї документами. Також відповідачу був визначений п`ятнадцятиденний строк з дня вручення їй копії ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач 13 квітня 2026 року отримав копії ухвали про відкриття провадження у справі, позовної заяви з додатками. Відзив на позовну заяву до суду не подав.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Так, судом встановлено, що відповідач по справі ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до копії свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого Відділом РАЦС Миронівського районного управління юстиції в Київській області від 27.05.2009 року, шлюб між позивачем та відповідачем розірвано. Хоча син ОСОБА_4 і досяг повноліття, однак на даний час він є студентом і навчається на 1 курсі денної форми здобуття вищої освіти за спеціальністю «Електрична інженерія», освітня програма «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» Національного університету біоресурсів і природокористування України, термін навчання становить з 01.09.2025, передбачений термін завершення навчання 30.06.2029 року, форма навчання денна.

Зазначені обставини підтверджуються даним свідоцтва про шлюб, виданого Відділом РАЦС Миронівського районного управління юстиції в Київській області від 29.09.2007 року, свідоцтвом про розірвання шлюбу, виданого Відділом РАЦС Миронівського районного управління юстиції в Київській області від 27.05.2009 року, свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого 21.03.2008 року Відділом РАЦС Миронівського районного управління юстиції в Київській області, даними паспорта громадянина України ОСОБА_1 , даними паспорта ОСОБА_3 , даними витягу з реєстру територіальної громади № 2026/002596700 від 18.02.2026, даними витягу з реєстру територіальної громади № 2026/002595728 від 18.02.2026.

Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і в зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, то батьки зобов`язані утримувати їх до віку 23 років за умови, що вони можуть надавати їм матеріальну допомогу.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

У відповідності до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінюючи доводи сторін та досліджені докази у їх сукупності, суд встановив, що повнолітній син відповідача проживає разом із матір`ю, навчання є платним, що свідчить про наявність значних витрат, безпосередньо пов`язаних із навчальним процесом.

Разом з тим, сам по собі факт навчання об`єктивно обмежує можливості повнолітньої особи щодо повної фінансової самостійності, що зумовлює наявність певної потреби у матеріальній підтримці з боку батьків.

Водночас, суд зазначає, що така потреба у даному випадку не є доведеною у повному обсязі, заявленому позивачем, та має частковий характер, з огляду на можливість наявності у повнолітнього сина власних джерел доходу, а також відсутність доказів значних витрат на навчання

та понесених позивачкою доказів витрат на оплату проживання сина у гуртожитку та її доходів, враховуючи рівність обов`язку батьків утримувати своїх дітей.

Вирішуючи питання про розмір аліментів, суд виходить із необхідності дотримання балансу між інтересами повнолітнього сина відповідача, який продовжує навчання, а також з урахуванням реальних майнових можливостей платника аліментів, що відповідач є працездатним чоловіком, офіційно працює.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що заявлений позивачем розмір аліментів у частці 1/3 доходу відповідача є завищеним та таким, що не повною мірою відповідає принципам розумності, справедливості та співмірності.

Визначаючи розмір аліментів, суд виходить із того, що він має бути необхідним і достатнім для забезпечення участі відповідача в утриманні повнолітнього сина, але водночас не повинен створювати надмірного фінансового навантаження з урахуванням інших його обов`язків.

Відповідач доказів неможливості сплати аліментів у вказаному позивачем розмірі та інших обставин, що мають значення при вирішенні даного спору (матеріальний та сімейний стан, стан здоров`я, наявність інших утриманців), не подав, відповідач є працездатного віку, має стабільний заробіток .

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач має можливість та зобов`язаний надавати допомогу на утримання повнолітнього сина на час його навчання, тому позовна вимога про стягнення аліментів підлягає частковому задоволенню.

З огляду на часткову фінансову самостійність повнолітнього сина, витрат на навчання, а також з метою забезпечення справедливого балансу інтересів сторін, суд вважає за доцільне позов задовольнити частково та визначити розмір аліментів у частці від доходу відповідача у розмірі 1/6 частини.

Такий розмір аліментів є обґрунтованим, співмірним та достатнім у конкретних правовідносинах і узгоджується із засадами сімейного законодавства.

У зв`язку із тим, що за даною категорією справи позивач була звільнена від сплати судового збору, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір.

Судові витрати суд стягує з відповідача відповідно до вимог ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.263-265,279 ЦПК України, ст.ст.199,200 Сімейного Кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: квартира під номером АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: квартира під номером АДРЕСА_2 , аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі

1/6 частини від всіх його доходів щомісячно на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, починаючи з дня звернення до суду з позовною заявою 16.03.2026 до досягнення дитиною 23 років - ІНФОРМАЦІЯ_5 , за умови, що він буде продовжувати навчання.

Стягування починати з 16 березня 2026 року та аліменти сплачувати ОСОБА_1 .

Стягнути із ОСОБА_2 , на користь держави судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривні 20 копійок.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 25 травня 2026 року.

Суддя Тетяна ГЕЛІЧ