Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №371/1950/25 — Миронівський районний суд Київської області

Єдиний унікальний № 371/1950/25

Номер провадження № 2/371/629/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2026 р. м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області в складі головуючого судді Геліч Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 (далі–позивач) звернулася до Миронівського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що з 06.04.2024 р. перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Шлюб був зареєстрований Кагарлицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про що складено відповідний актовий запис №50 та видано свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 (а.с.7).

Від спільного подружнього життя з відповідачем народили сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 , виданого Кагарлицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 15.10.2024 року і видано відповідний актовий запис №132, (а.с.11). Відповідач ОСОБА_2 також є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 , виданого Миронівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області від 03.04.2025 року і видано відповідний актовий запис №30 (а.с. 12).

Позивачка зазначила, що вона з дітьми зареєстрована та проживає у АДРЕСА_1 , який належить на праві власності її мами. Відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , а фактично проживав разом з дружиною та дітьми у АДРЕСА_1 . Позивачка зазначає, що протягом 2025 року стосунки з відповідачем погіршилися і з вересня 2025 року вони стали проживати окремо. оскільки під час проживання у шлюбі, вони перестали знаходити спільну мову, між подружжям значно погіршилися стосунки, стали виникати суперечки через відсутність взаєморозуміння, різні погляди на життя, ведення домашнього господарства, спільного побуту, відсутністю взаємних прав та обов`язків по утриманню сім`ї. Такі стосунки призвели до того, що сторони незворотньо втратили почуття любові та поваги один до одного, охолодження стосунків, втрати прихильності, поваги і довіри, які є основою спільного життя. Вважає, що зазначені обставини негативно впливають на виховання дітей, психологічний клімат у сім`ї.

Також, позивачка зазначає, що відповідач на даний час проживає окремо, за місцем своєї реєстрації, разом як сім`я, шлюбні стосунки не підтримують і остаточно припинені. Такий розлад стосунків призвів до того, що сім`я розпалася та існує лише формально. Подальше збереження сім`ї втратило будь-який сенс. За таких обставин, позивачка вважає, що примирення між сторонами неможливе, просить шлюб розірвати.

Процесуальні дії у цивільній справі.

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 23.12.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

08.01.2026 року відповідачем було подано до суду відзив на позовну заяву де просив суд надати сторонам термін шість місяців для примирення.

29.01.2026 року, ухвалою Миронівського районного суду Київської області позивачу та відповідачу було надано двохмісячний термін для примирення, справу призначено до розгляду на 31.03.2026 року.

Позивач та відповідач у судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлені налезним чином.

Відповідно до ч.3 ст.211, ст.223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін, належним чином повідомлених про день, місце та час розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 в справі №911/3142/19 сформував правову позицію, згідно з якою, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду.

Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, тому фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється (частина друга статті 247ЦПК).

Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Перевіривши письмові докази у справі, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову, який належить задовольнити повністю з таких мотивів.

Судом встановлено, що сторони з 06.04.2024 перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , зареєстрований Кагарлицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про що складено відповідний актовий запис №50.

Від шлюбу сторони мають малолітніх - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 , виданого Кагарлицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 15.10.2024 року і видано відповідний актовий запис №132, (а.с.11), а також відповідач є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 , виданого Миронівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області від 03.04.2025 року і видано відповідний актовий запис №30, (а.с.12).

Позивач має стійке волевиявлення, спрямоване на припинення сімейних відносин та розірвання шлюбу.

Причиною розладу в сім`ї стало те, що сторони мають різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Позивачка вважає, що подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає, оскільки ведення спільного господарства та шлюбні стосунки фактично припинено.

Встановлено, що розлад в сім`ї позивача носить не тимчасовий, а тривалий характер, сторони не змогли створити в сім`ї атмосферу, основану на почуттях взаємної любові та поваги один до одного, сімейні відносини припинені.

Подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу неможливе і суперечить інтересам сторін, оскільки відносини, які склалися між подружжям суперечать інтересам позивача.

Встановленим судом фактам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються Конституцією України та Сімейним кодексом України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції", і є частиною національного законодавства України.

Згідно із ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Статтею 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

Згідно ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Оскільки, у суду склалася достатня переконаність у тому, що подальше спільне життя подружжя неможливе, що позивач, який наполягає на розлученні, має стійке волевиявлення до розірвання шлюбу, а також, що збереження шлюбу та подальше спільне проживання подружжя суперечить інтересам позивача, що мають істотне значення, то суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Статтею 113 Сімейного кодексу України передбачено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Щодо стягнення судових витрат

Відповідно до приписів ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати, пов`язані з витребуванням доказів та пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до квитанції на переказ готівки № 13 від 18.11.2025 позивачем, при зверненні з даною позовною заявою, сплачено судовий збір у розмірі 1211,50 грн. (а.с. 1).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування документально підтверджених витрат по сплаті судового збору 1211,50 грн.

На підставі ст.ст. 24, 56, 105, 112, 115 СК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 76 - 81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263 - 265, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 ( дошлюбне прізвище ОСОБА_5 ) та ОСОБА_2 зареєстрований 6 квітня 2024 р. Кагарлицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про що складено відповідний актовий запис №50.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати (судовий збір) у сумі 1211,50 грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з його дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про сторони:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: будинок під номером АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_5 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ).

Повне судове рішення складене 25.05.2026.

Суддя Тетяна ГЕЛІЧ