Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №367/3679/26 — Ірпінський міський суд Київської області

Суд: Ірпінський міський суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 24 травня 2026 р.

Справа: №367/3679/26

Суддя: Одарюк М. П.

Справа № 367/3679/26

Провадження №2/367/5221/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

25 травня 2026 року м. Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області

у складі: головуючого- судді Одарюка М.П.

за участю: секретаря судового засідання Бобриш М.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 367/3679/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

У С Т А Н О В И В :

Зміст позовних вимог, пояснення сторін.

В березні 2026 року позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування позову вказує, що 18 січня 2014 року уклала шлюб з громадянином російської федерації ОСОБА_2 . Від шлюбу мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільне життя не склалося у зв`язку з різними поглядами на сімейне життя та обов`язки. Внаслідок чого в сім`ї постійно виникали суперечки, які поступово призвели до того, що вони стали зовсім чужими людьми. Подружні відносини припинені з серпня 2024 року, після закордонної подорожі з якої відповідач не повернувся та наразі мешкає в Грузії. Спільне господарство не ведеться, спільного бюджету не мають, а діти з серпня 2024 року проживають разом із нею. На теперішній час вона має намір створити нову сім`ю, а тому звернулась до суду із відповідним позовом.

Представник позивача в позовній заяві просить суд розглядати справу без участі сторони позивача.

Відповідач про дату, час і місце слухання справи був повідомлений своєчасно і належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання відповідно до відомостей Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області, отриманих судом відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України. Будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило, процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

За правилами п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Судові повістки, які направлялися судом за зареєстрованим місцем проживання відповідача повернулися до суду, як неотримані відповідачем із зазначенням у довідці про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою». Також судом були зроблені оголошення на офіційному веб –сайті судової влади України.

Ураховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України,фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до статті 280 ЦПК України суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Матеріалами справи встановлено, що 18 січня 2014 року Кам`янобрідським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Луганського міського управління юстиції зареєстровано шлюб між учасниками справи, актовий запис № 10.

Від подружнього життя сторони мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с.6,7).

Сторони припинили подружні відносини з серпня 2024 року, сім`я фактично розпалась, спільне господарство не ведеться.

Норми права, що регулюють правовідносини під час розгляду справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Відповідно до ст.279 Сімейного Кодексу України розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем, а також шлюбу іноземців між особою в Україні здійснюється за законом України.

Статтею 63 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що припинення шлюбу та правові наслідки його припинення визначаються правом, яке діє в даний час щодо правових наслідків шлюбу.

Згідно п. 1 ст. 16 Закону України «Про міжнародне приватне право», особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є.

Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначається правовий статус та закріплюються основні права, свободи та обов`язки іноземців.

У ст.18 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено права у шлюбних і сімейних відносинах», зазначено, що іноземці можуть укладати і розривати шлюби з громадянами України та іншими особами відповідно до законодавства України, та вказано, що іноземці мають рівні з громадянами України права і обов`язки у шлюбних і сімейних відносинах.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про міжнародне приватне право», правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а при його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання (за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання в цій державі). При відсутності спільного місця проживання - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв`язок іншим чином. Таким чином, якщо подружжя є громадянами різних держав, і на час розірвання шлюбу хоча б один з них продовжує проживати на її території, то розірвання шлюбу проводиться за законодавством України.

Згідно з рекомендацією Пленуму Верховного Суду України, викладених у постанові «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», від 21 грудня 2007 року № 11, Верховний Суд України зазначає, що в разі розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем, один з яких проживає на Україні, питання підсудності визначається за загальними правилами, встановленими статтею 110 Цивільного процесуального кодексу України. На час розгляду даної справи судом - це норми ст.ст.27,28 ЦПК України.

Таким чином, розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем, а також шлюбу іноземців між собою в Україні здійснюється за законом України.

Відповідно до ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

На підставі ч.1 ст.110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно з ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що шлюб носить формальний характер, подружні стосунки між сторонами не підтримуються з серпня 2024 року, проживають окремо, спільного господарства сторони не ведуть, позивачка фактично створила нову сім`ю, спору щодо місця проживання дітей, як зазначає позивачка в позовній заяві, не існує.

Загальна декларація прав людини у ч.2 ст.16 містить положення, за яким шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються, а за ст.23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, жоден шлюб не може бути укладений без вільної і цілковитої згоди тих, що одружуються.

Отже, подальше існування сім`ї як добровільного союзу у разі відсутності добровільної згоди чоловіка чи жінки на такий союз - шлюб, не може мати місце, а також, приймаючи бажання та право одного з них розірвати шлюб, не може бути незаконно порушене або одного з подружжя не можливо насильно, без його волі змусити перебувати у таких зареєстрованих як шлюб відносинах.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачка наполягає на розірванні шлюбу, сім`я розпалася та існує формально, а подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивачки, а тому шлюб необхідно розірвати.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Отже, зміна шлюбного прізвища на дошлюбне залежить виключно від волевиявлення особи яка змінила своє дошлюбне прізвище на шлюбне, та не може залежати від бажання іншого з подружжя. Позивачка не вказала, яким прізвищем хотіла б іменуватися після розірвання шлюбу, а тому суд не вирішує цього питання.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

Керуючись статтями ст.ст.12,13,77,81,141,264,265,268,280-282 ЦПК України , суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 18 січня 2014 року Кам`янобрідським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Луганського міського управління юстиції, актовий запис №10.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили направити до органу Державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області або безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя: М.П. Одарюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua