Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №363/1526/26 — Вишгородський районний суд Київської області

19.05.2026 Справа № 363/1526/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого – судді Чіркова Г.Є.,

при секретарі Лещенко І.А.,

за участі представника позивачки ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину,

встановив:

представник позивача звернулася до суду з даним позовом, у якому, посилаючись на недостатність сплачуваних відповідачем аліментів для забезпечення усіх необхідних потреб дитини та понесення нею у 2025 році додаткових витрат на утримання, лікування та забезпечення доньки необхідними речами, зокрема витрат на стоматологічні, офтальмологічні послуги та придбання зимової куртки на загальну суму 48 555 грн., а також враховуючи фінансову спроможність відповідача, який є військовослужбовцем та отримує стабільний дохід, просила стягнути з відповідача на користь позивачки 24 277 грн. 50 коп. додаткових витрат на дитину.

Представник позивачки в суді позов підтримала та просила задовольнити з викладених у ньому підстав. Зазначила, що сплачуваних відповідачем аліментів в розмірі 2 500 грн. недостатньо, а тому з метою належного фізіологічного розвитку малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , просила стягнути з відповідача на користь позивачки понесених додаткових витрат на дитину в розмірі 24 277 грн. 50 коп.

Відповідач в суді проти задоволення позову заперечив. Зазначив, що він проходить військову службу, працює водієм та отримує щомісячне грошове забезпечення у розмірі близько 30 000 грн. Проживає разом із дружиною та її дитиною. У 2025 році позивачка зверталась до нього лише один раз із проханням надати їй 2 000 грн. на стоматологічне лікування дитини, які ним передано в готівковій формі. Будь-яких інших звернень щодо участі у додаткових витратах на дитину від позивачки до нього не надходило. Також зазначив, що необхідність та вартість надання дитині стоматологічних і офтальмологічних послуг, про які зазначено у позові, позивачка з ним ніколи не погоджувала, а про ці витрати він дізнався лише після отримання копії позовної заяви.

Заслухавши представника позивачки та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

З матеріалів справи встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та з 19 квітня 2017 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 12 листопада 2019 року, яке набрало законної сили (справа №363/877/19).

Також вказаним рішенням із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 2 500 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи із дня подачі позову до досягнення дитиною повноліття.

Так, до позову долучено: квитанцію від 22 листопада 2025 року на придбання куртки вартістю 1 899 грн.; рахунок фактуру ТОВ «Мамс дент» №75951 від 07 лютого 2025 року на суму 26 380 грн. (з надання відповідних стоматологічних послуг); квитанцію ТОВ «Мамс дент» про оплату послуг на суму 17 380 грн. від 11 травня 2025 року згідно рахунку № НОМЕР_1 ; квитанцію «Оптика з нами видніше» від 09 травня 2025 року про придбання окуляр з відповідними лінзами на суму 2 781 грн.

Згідно листа Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області №62258 від 06 червня 2025 року, станом на 01 червня 2025 року заборгованість по сплаті аліментів у ОСОБА_2 відсутня.

Також встановлено, що солдат ОСОБА_2 з 23 січня 2023 року проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 . Дохід ОСОБА_2 на посаді водія автомобільної групи взводу забезпечення за період з липня 2025 року по грудень 2025 року склав 210 945 грн. 51 коп., що вбачається із листа ВЧ НОМЕР_2 від 08 січня 2025 року №2189/108, витягом із наказу №108 від 23 січня 2023 року та довідкою про доходи від 08 січня 2025 року №2189/107.

Відповідно до ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

У постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі №183/1679/17 (провадження 61-21662св18), від 12 грудня 2019 року у справі №756/4947/17-ц (провадження №61-47858св18), від 01 квітня 2020 року у справі №521/16268/18 (провадження №61-20458в19), від 08 грудня 2021 року у справі №07/12170/20 (провадження №61-17663в21) викладено правові висновки про те, що положення статті 185 СК України стосуються особливих обставин, приблизний перелік яких надається у зазначеній статті. Особливі обставини можуть бути зумовлені як негативними фактами (хворобами), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструмента, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті).

Крім того, у постанові КЦС ВС від 08 грудня 2021 року в справі №607/12170/20 зроблено правовий висновок про те, що виходячи з аналізу статті 185 СК України додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв?язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

Зі справи не можна дійти висновку, що дитина хворіє, проходить лікування та медичні обстеження, які є особливими та вимагають понесення додаткових витрат в розумінні ст. 185 СК України.

Сам факт оплати позивачкою стоматологічних послуг, придбання окулярів, куртки, не відноситься до тих обставин, які передбачають можливість стягнення додаткових витрат з батьків на утримання дитини.

Будь-яких медичних висновків, призначень лікарів, довідок чи інших документів, як належних доказів необхідності проведення відповідного лікування або придбання окулярів за особливих обставин позивачкою суду не надано.

Отже, позивачкою не доведено наявності особливих обставин, які б зумовлювали необхідність зазначених у позові витрат у розумінні ст. 185 СК України, оскільки такі витрати мають поточний характер, пов`язані із забезпеченням основних життєвих потреб дитини та повинні покриватися за рахунок сплачуваних аліментів та утримання батьками.

Зазначене ґрунтується на правових висновках, викладених у постановах КЦС ВС від 08 травня 2023 року у справі №756/9882/19, від 26 серпня 2020 року у справі №336/1488/19, від 01 квітня 2019 року у справі №545/819/18, від 08 грудня 2021 року у справі №607/12170/20.

Слушними є також і доводи відповідача про те, що позивачка його про необхідність здійснення стоматологічних та офтальмологічних витрат не повідомляла, їх обсяг, вартість чи спосіб надання відповідних послуг з ним не погоджувала, коли він добровільно у свій час надав запитувану в нього допомогу в розмірі 2 000 грн. для цієї мети і вимоги про доплату інших коштів від позивачки не отримував.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачкою не доведено належними, допустимими та достатніми доказами наявності передбачених ст. 185 СК України підстав для стягнення з відповідача додаткових витрат на дитину.

При цьому, суд звертає увагу на те, що позовні вимоги обґрунтовуються насамперед недостатністю розміру аліментів, які сплачуються відповідачем на утримання дитини. Водночас, сама по собі недостатність розміру аліментів не є підставою для стягнення додаткових витрат на дитину в розумінні ст. 185 СК України та за наявності відповідних передбачених законом обставин, може бути підставою для збільшення розміру аліментів згідно вимог ст. 192 СК України.

Відтак, позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись статтями 259, 265, 268, 279 ЦПК України,

вирішив:

у задоволенні позову відмовити.

Повне судове рішення складено 25 травня 2026 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту.

Позивачка: ОСОБА_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя