Постанова від 20 травня 2026 р. у справі №361/3434/26 — Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/3434/26

Провадження № 3/361/979/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2026 м. Бровари

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Червонописький В.С., розглянувши адміністративну справу, що надійшла з Батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП НП України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

19.03.2026 о 01 год. 30 хв. м. Бровари, вул. Київська, 331, водій ОСОБА_1 керував т.з. Ауді А4 д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 , його захисник адвокат Журба В.С. не з`явилися, у заяві до суду просили справу розглянути без їх участі. У письмовому клопотанні до суду адвокат просила винести постанову про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відеозапис, наданий працівниками поліції не є безперервним, його не можна вважати належним та допустимим доказом. Так, з переглянутого відеозапису, вбачається, що після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 працівник поліції, встановивши особу та виявивши порушення правил військового обліку, пропонує проїхати до найближчого ТЦК та СП, вже по дорозі до ТЦК та СП поліцейський повідомляє ОСОБА_1 про наявні ознаки в нього наркотичного сп`яніння, та формально озвучає ознаки наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 та для встановлення наркотичного спяніння везуть ОСОБА_1 в лікарню. В лікарні ОСОБА_1 погоджується пройти огляд на наркотичне сп`яніння та здає сечу. Одночасно, працівниками Бориспільської лікарні повідомлено, що вони не взмозі проводити огляд на стан наркотичного сп`яніння за відсутності відповідного лікаря. У цей час один з поліцейських дзвонить комусь та починає радитись що робити у ситуації, що сталась. Інший же поліцейський, спілкується з ОСОБА_1 без відеофіксації та пропонує відмовитися від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння та у такому випадку, за умови складення на нього протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_1 не буде доставлено до ТЦК та СП, також поліцейським при спілкуванні було повідомлено, що особи, які вживають наркотичні речовини в армії не потрібні та у такому випадку його не призвуть на військову службу, тому ОСОБА_1 , необхідно казати, що він вживає наркотичні речовини. ОСОБА_1 ніколи не вживав наркотичні речовини, наразі проходить службу в Збройних Силах України. З переглянутого відеозапису не вбачається достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 мав ознаки наркотичного сп`яніння. Таким чином, такі дії поліцейського, за даних обставин, слід розцінювати, як провокацію правопорушення.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 618606 від 19.03.2026, рапорт, направлення на огляд водія транспортного засобу, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, DVD-R диск з записом нагрудної боді-камери поліцейського, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (статті 252 КУпАП), вирішуючи справу, суд виходить з такого.

Адміністративним правопорушенням, передбаченим ч.1 ст.130 КпАП України, визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

При цьому, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться щодо особи правопорушника і в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п.12 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України №1376 від 06 листопада 2015 року, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення та пояснення по суті адміністративного правопорушення, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови підписати його.

У матеріалах справи відсутні будь-які письмові пояснення ОСОБА_1 під час складання протоколу, з дослідженого відеозапису вбачається, що останній свідомо повідомляє працівників поліції, що відмовляється від продовження проходження огляд на стан наркотичного спяніння в медичному закладі. Крім того йому достеменно було відомо, що на нього буде складено протокол відмову від проходження огляду на стан наркотичного огляду.

На переконання суду, протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений уповноваженою особою з дотриманням вимог ст. ст. 254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, будь-яких істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до нього. У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 роз`яснені його процесуальні права та обов`язки, крім того дана обставина підтверджується дослідженим суддею записом з нагрудної боді-камери поліцейських.

Формальна констатація деяких порушень вимог щодо оформлення протоколу про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалів, з урахуванням того, що ОСОБА_1 не оспорював сам факт події, дату, час та місце, які були зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, та за відсутності інших підстав, жодним чином не сприятиме досягненню мети адміністративного провадження і адміністративної відповідальності за вчинення протиправного діяння, але водночас призведе до порушення права на судовий розгляд протягом розумного строку, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Такий підхід був би проявом надмірного формалізму.

При дослідженні матеріалів справи, в тому числі при перегляді відеозаписів, істотних порушень з боку працівників поліції, які оформлювали адміністративний матеріал, не встановлено.

З відеозаписів цілком зрозуміло, що події відносяться саме до цієї справи та відбулися саме в той день, час та за тих обставин, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення.

Тому, суд доходить висновку, що працівники поліції діяли в межах наданих їм повноважень.

Слід зазначити, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі (Рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'HalloranandFrancisv.theUnitedKingdom») від 29 червня 2007 року).

ОСОБА_1 реалізував своє право володіти транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно з встановленими нормами чинного законодавства.

Будь-яких переконливих доводів, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих дій та/або могли б бути підставами для закриття провадження в справі за відсутністю в діях вказаної особи складу адміністративного правопорушення, при розгляді даної справи судом не встановлено.

А відтак, вищевказані доводи, наведені адвокатом в цілому розцінюються судом як такі, що направлені на уникнення відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

При цьому, обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, на переконання суду відсутні.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 гривні.

Керуючись ст. ст. 130, 283, 284, 294 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначити йому стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 коп.) на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 коп) судового збору на користь держави.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, а в разі її оскарження з дня прийняття рішення апеляційною інстанцією.

Суддя В.Червонописький