Постанова від 20 травня 2026 р. у справі №160/33048/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 травня 2026 року м. Дніпросправа № 160/33048/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року в адміністративній справі №160/33048/25 (головуючий суддя першої інстанції - Юркова Е.О.) за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач 19 листопада 2025 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просив:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів («Оберіг») даних про порушення ним правил військового обліку, оголошення у розшук та направлення звернення до відділення поліції щодо його розшуку;

- зобов`язати відповідача скасувати та виключити з реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів («Оберіг») інформацію про порушення ним правил військового обліку, про його розшук та звернення до відділення поліції щодо його розшуку.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та прийняти постанову про задоволення позовних вимог.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідачем позивачу надіслана повістка з метою уточнення даних, проте згідно відомостей військово-облікового документу позивача, він уточнив свої облікові дані вчасно, а тому підстав для виклику позивача до ТЦК та СП не було. Зауважує, що відповідач міг отримати дані про позивача шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими державними органами, без направлення йому повістки. Вважає, що до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів вносяться дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил обліку, однак позивач не був притягнутий до адміністративної відповідальності. Звертає увагу, що неприбуття за повісткою не є тими відомостями, які вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

У період з 01.04.2026 року по 17.04.2026 року суддя-член колегії Чабаненко С.В. перебувала на лікарняному.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З електронного Єдиного електронного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів Резерв+ позивач дізнався, що знаходиться в розшуку ТЦК та СП, що підтверджується розпечаткою з мобільного застосунку від 02.11.2025 року.

Вважаючи дії відповідача, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення ним правил військового обліку протиправними, позивач оскаржив такі дії до суду.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 року №1951-VIII (далі по тексту - Закону №1951) визначає правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць.

Згідно ст.1 та ст.2 цього закону Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.

Відповідно до ст.3 Закону №1951 основними засадами ведення Реєстру є зокрема обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

В силу положень ст.6 Закону №1951 до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно ч.1 ст.7 Закону №1951 до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать зокрема відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Згідно ч.1 ст. 8 Закону №1951 до службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать зокрема відомості про виконання військового обов`язку.

Отже, до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів вносяться зокрема службові дані військовозобов`язаних - відомості про виконання військовозобов`язаними військового обов`язку.

Приписами ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що військовий обов`язок включає дотримання правил військового обліку.

Положення ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначають, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Разом з тим, згідно зі ст.27 цього Закону у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов`язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів встановлено у додатку №2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487.

Так, підпункт 2 пункту 1 цих правил визначає, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Отже, з метою дотримання правил військового обліку військовозобов`язані повинні у разі отримання повістки про виклик з`явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин.

У разі порушення такого правила військового обліку, це є відомостями стосовно виконання військовозобов`язаним військового обов`язку, що в силу приписів ч.1 ст. 8 Закону №1951 вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів як службові дані військовозобов`язаного.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі по тексту - Порядок №560) затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560.

В силу приписів п.41 Порядку №560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем було сформовано електронну повістку № 2662496 для подальшого її направлення поштовим зв`язком AT «Укрпошта» (№0610233814019) за адресою згідно облікових даних військовозобов`язаного ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

Представниками відділення пошти №50054 здійснювались заходи щодо вручення рекомендованого повідомлення з повісткою на прибуття до Металургійно-Довгинцівського ОР у місті Кривий ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних, які визначені статтею 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів»

Проте, 07.03.2025 року поштове відправлення повернуто АТ «УКРПОШТА» на адресу відповідача з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Отже, матеріали справи містять відомості про належне оповіщення позивача про виклик до відповідача повісткою. З метою дотримання правил військового обліку позивач, як військовозобов`язаний, мав з`явитися до відповідача у зазначені в повістці місце та строк. Натомість, матеріалами справи не підтверджено та позивач не заперечує, що він до відповідача не з`явився у визначені в повістці місце та строк.

Відтак, колегія суддів вважає, що відповідачем правомірно внесено в силу приписів ч.1 ст. 8 Закону №1951 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів службові відомості про виконання військовозобов`язаними позивачем військового обов`язку, а саме про порушення позивачем правил військового обліку та звернення керівника відповідача до органів системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову, з чим погоджується колегія суддів.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини першої статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною четвертою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року в адміністративній справі №160/33048/25- залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року в адміністративній справі №160/33048/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Білак

суддя С.В. Чабаненко