Постанова від 20 травня 2026 р. у справі №340/1441/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 травня 2026 року м. Дніпросправа № 340/1441/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.11.2025 року (суддя Петренко О.С., м. Кропивницький, повний текст рішення виготовлено 25.11.2025 року) у адміністративній справі №340/1441/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання обчислити та виплатити грошове забезпечення, суд –

в с т а н о в и в:

У березні 2025 року ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі по тексту – відповідач), в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо необчислення та невиплат йому грошового забезпечення з 24.02.2022 року по 19.05.2023 року, грошової допомоги для оздоровлення за 2022-2023 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022-2023 роки та всіх інших одноразових додаткових видів грошового забезпечення, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом на 01 січня календарного року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", станом на 01.01.2022 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року; зобов`язати відповідача обчислити та виплатити йому грошове забезпечення з 24.02.2022 року по 19.05.2023 року, грошову допомогу для оздоровлення за 2022-2023 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022-2023 роки та всіх інших одноразових додаткових видів грошового забезпечення, з врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом на 01 січня календарного року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", станом на 01.01.2022 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.11.2025 року позовні вимоги задоволено.

З рішенням суду першої інстанції не погодилася військова частина НОМЕР_1 та подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтувала тим, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначив, що ОСОБА_1 пропустив шестимісячний строк звернення до суду; згідно ст.233 КЗпП України передбачено тримісячний строк звернення до суду. Апелянт зазначив, що ОСОБА_1 звільнено 08.04.2024 року згідно наказу від 08.04.2024 року №99 звільнено згідно наказу Військової частини НОМЕР_1 від 23.1.2024 року №492 з 23.10.2024 року; та було здійснено повний розрахунок. Апелянт вважав, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №704 та додатків до неї, Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України №595 та №550, затвердженими наказами Міністерства оброни України, розраховується з урахуванням розмірів посадових окладів із використанням величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 року, а не з прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідні роки.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 . ОСОБА_1 звернувся до військової частини із заявою, в якій просив здійснити перерахунок грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошову допомогу для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та всіх інших одноразових додаткових видів грошового забезпечення, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, ін. виплат, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, з урахуванням раніше виплачених сум, однак спірні виплати не отримав. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції керувався ч.1 ст.2, частинами 1, 2, 3, 4 ст.9 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу; пунктами 2, 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та додатками 1, 12, 13, 14; постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103; постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року по справі №826/6453/18; Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії"; постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 року №481 (набрала чинності з 20.05.2023 року) та прийшов до висновку про те, що станом на 01.03.2018 року п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року. З прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 року №481 (набрала чинності з 20.05.2023 року), внесено зміни до п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та з 20.05.2023 року підстави для визначення розміру посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями виходячи з розміру прожиткового мінімуму станом на 01.01.2023 - відпали.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 з 24.02.2022 року по 08.04.024 року та згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 08.04.2024 року №99 був з 08.04.2024 року виключений із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Згідно наказу ОСОБА_1 щорічну відпустку за 022, 2024 роки не використав; щорічна основна відпустка за 2023 рік використана у кількості 15 діб з 03. По 17.11.2023 року (невикористана частина 20 діб); грошову допомогу на оздоровлення за 2024 рік отримав; матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, відповідно до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 року №260 за 2024 рік не отримував; додаткова відпустка із збереженням заробітної плати за 2022, 2023, 2024 роки не надавалася, грошова компенсація за визначену відпустку не виплачувалася.

Згідно архівної відомості з лютого 2022 року по грудень 2022 року ОСОБА_1 та за січень 2023 року по грудень 2023 року виплачувалися: грошове забезпечення, в тому числі, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова грошова допомога, додаткова винагорода (30000 грн.).

Відповідно до частин 2, 4 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Відповідно до частин 2, 4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Відповідно до п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2027 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (чинна з 01.03.2018 року) розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Відповідно до п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14, який втрати чинність у зв`язку з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18, тобто з 29.01.2020 року була відновлена дія п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.017 року №704 у редакції, яка запроваджувала у якості однієї із величин алгоритму розрахунку показника окладу за посадою - мінімальний розмір заробітної плати.

З 29.01.2020 року з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/6453/18 діє редакція п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.202017 року №704, яка діяла до зазначених змін, а саме: для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, установленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатками 1,12,13,14.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 року №481с (чинна з 20.05.2023 року) п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» викладено в такій редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.»

Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що грошове забезпечення та всі складові грошового забезпечення ОСОБА_1 повинні були визначені шляхом множення розрахункової величини з 24.02.2022 року по 31.12.2022 року - 2481 грн; з 01.01.2023 року по 19.05.2023 року - 2684 грн. З дати набуття чинності зазначених змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 року №481, розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб є стала величина у розмірі 1762 грн.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що строк звернення до суду з позовом про стягнення заробітної плати регулювався ст.233 КЗпП України (без обмеження), однак, Законом України від 01.07.2022 року №2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (набрав чинності 19.07.2022 року) було внесено зміни, згідно яких строк звернення до суду за стягнення заробітної плати встановлювався три місяці з моменту коли працівник дізнався або мав дізнатися про порушене право при його звільненні).

Суд враховує, що 19.02.2025 року ОСОБА_1 звертався до Військової частини НОМЕР_1 про перерахунок та доплату належного йому з 22.02.2022 року по 19.05.2023 року грошового забезпечення, однак, відповіді не отримав.

Враховуючи вищевказане, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322 КАС України, суд –

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 – залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.11.2025 року у адміністративній справі №340/1441/25 – залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку статей 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя О.М. Лукманова

суддя Л.А. Божко

суддя Ю. В. Дурасова