Постанова від 04 травня 2026 р. у справі №420/8658/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 травня 2026 року м. Дніпросправа № 420/8658/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Кругового О.О., Малиш Н.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 р. (суддя Богатинський Б.В) в адміністративній справі №420/8658/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №083950018317 від 17 січня 2025 р. про відмову в призначенні їй пенсії за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути її заяву про призначення пенсії за віком від 09 січня 2025 р., із урахуванням висновків суду.

В обгрунтування позовних вимог вказано, що ОСОБА_1 09 січня 2025 р. звернулася із заявою про призначення пенсії за віком на загальних підставах, в якій вказала, що не отримує пенсію від Російської Федерації, тому протиправним є посилання відповідача про недотримання нею положень п.14-4 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, позов ОСОБА_1 задоволено.

У поданій апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області із посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 .

В обгрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що 23 червня 2024 р. набрав чинності Закон України від 25 квітня 2024 р. № 3674-ІХ, яким внесено зміни до пункту 14-4 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та встановлено обов`язок для громадян України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України або під час тимчасової окупації територій виїхали на підконтрольну Україні територію, для виплати пенсії, надати докази її неодержання від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації. Вказані докази позивачка не надала.

Письмовий відзив на апеляційну скаргу від позивачки до суду апеляційної інстанції не надходив.

Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до положень статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі.

09 січня 2025 р. ОСОБА_1 звернулася із заявою про призначення пенсії відповідно до статті 26 Закону №1058-IV. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №083950018317 від 17 січня 2025 р. у призначенні пенсії відмовлено із посиланням на недотримання вимог п.14-4 розділу ХV «Прикінцевих положень» Закону №1058-IV.

Не погоджуючись із даним рішенням, ОСОБА_1 оскаржила його до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка в заяві про призначення пенсії від 09 січня 2025 р. повідомила про неодержання нею пенсії від Російської Федерації, тим самим дотрималась вимог пункту 14-4 Розділу XV Закону № 1058-IV.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка рішення здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно із частиною 1 статті 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж

Наявною в матеріалах справи довідкою № 2303-5000308942 від 21 вересня 2020 р. підтверджується, що ОСОБА_1 є внутрішньо-переміщеною особою, фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання: м. Щолкіне, Автономна Республіка Крим (а.с. 10).

23 червня 2024 р. набрав чинності Закон України від 25 квітня 2024 р. №3674-ІХ, яким внесено зміни до пункту 14-4 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та встановлено, що громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України або під час тимчасової окупації територій виїхали на підконтрольну Україні територію, виплата пенсії згідно з цим Законом проводиться за умови неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та Російської Федерації неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, підтверджується повідомленням про це органу Пенсійного фонду в заяві особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії.

Як вбачається зі змісту рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №083950018317 від 17 січня 2025 р. (а.с. 23) та доводів апеляційної скарги, підставою для відмови у призначенні позивачці пенсії за віком, стала обставина відсутності інформації щодо неодержання нею пенсії від Російської Федерації

Водночас, в заяві про призначення пенсії від 09 січня 2025 р. позивачка вказала, що є громадянкою України, має паспорт Росії, який отримала примусово, пенсію не отримує (а.с. 22).

Отже, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача та погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачкою дотримано вимогу пункту 14-4 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а тому наявні підстави для визнання протиправним та скасування рішення відповідача №083950018317 від 17 січня 2025 р., із визначенням йому обов`язку повторно розглянути заяву позивачки про призначення пенсії за віком від 09 січня

2025 р.

Оскільки доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, відсутні підстави для скасування ухваленого ним рішення, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 р. в адміністративній справі №420/8658/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 05 травня 2026 р. і касаційному оскарженню не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя О.О. Круговий

суддя Н.І. Малиш