Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №274/1872/26 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/1872/26

Провадження № 2-о/0274/106/26

Рішення

Іменем України

"25" травня 2026 р. м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Вдовиченко Т.М., присяжних: Андрійчука А.В., Січенка О.П., за участю секретаря судового засідання Рудич М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві Житомирської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Бердичівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бердичівському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про оголошення фізичної особи померлою (загиблою) під час захисту Батьківщини -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася з заявою, у якій просить оголосити її чоловіка - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померлим (загиблим) внаслідок бойових дій під час виконання службових обов`язків по захисту Батьківщини від дня вірогідної загибелі ІНФОРМАЦІЯ_3 , визначивши місце смерті населений пункт - Рівнопіль Донецької області; датою смерті старшого солдата ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважати 14 листопада 2024 року.

Вимоги заяви обґрунтовано тим, що її чоловік - військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_4 14.11.2024 зник безвісти під час ведення бойових дій в районі н.п. Рівнопіль Донецької області.

Витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 16.11.2024 призначено службове розслідування за фактом зникнення безвісти старшого солдата ОСОБА_4 .

Відповідно до акту службового розслідування: «...14 листопада 2024 року о 07:10 - 07:30 годин під час виконання бойового завдання в районі н.п. Рівнопіль Донецької області по штурмовій групі в районі т. 163 були здійснені атаки FPV - дронів збройних формувань російської федерації, внаслідок чого зник безвісти старший стрілець-оператор 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_4 . Першочергові розшукові заходи позитивного результату не дали. За наявною інформацією, район н.п. Рівнопіль Донецької області на той час перебував під систематичними артилерійськими та мінометними обстрілами, що суттєво ускладнювало здійсненню пошукових заходів».

Станом на сьогоднішній день, будь-якої іншої інформації щодо старшого солдата ОСОБА_4 - не надходило, хоча з моменту зникнення пройшло більше року.

Метою звернення до суду вказує на необхідність призначення одноразової грошової допомоги, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» як дружині загиблого військовослужбовця.

Ухвалою судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 16.03.2026 відкрито окреме провадження у справі (а.с.48).

23.03.2026 представником Бердичівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Бердичівському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на адресу суду подано відзив, згідно якого просять прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства України, розгляд справи здійснювати без участі уповноваженого представника відділу ( а.с. 58-61).

01.04.2026 року від представника військової частини НОМЕР_1 на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника в/ч НОМЕР_1 , не заперечують проти задоволення заяви ( а.с. 70).

20.04.2026 року представником Міністерства оборони України на адресу суду подано додаткові пояснення у справі, згідно яких просять розгляд справи провести за відсутності представника Міністерства оборони України ( а.с. 74-79).

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 21.04.2026 року залучено до участі в справі в якості заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_4 ( а.с. 86).

Заінтересовані особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 21.04.2026 року на адресу суду скерували письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності, не заперечують проти задоволення заяви ( а.с.88 - 89).

Заявниця в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала з підстав зазначених в заяві, та просила їх задовільнити.

Представник заінтересованої особи - ІНФОРМАЦІЯ_5 в судове засідання не з"явився, причину неявки суду не повідомлено.

Суд, вислухавши пояснення заявниці, дослідивши письмові матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про шлюб від 13.11.2018 серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі з 13.11.2018 року, актовий запис №378, складений Бердичівським міськрайонним відділом ДРАЦС головного територіального управління юстиції у Житомирській області (а.с.9).

Згідно Витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_4 (по стройовій частині) №332 від 02.11.2024 старший солдат ОСОБА_4 02.11.2024 вибув до військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 (а.с.15).

Відповідно до Витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_5 (по стройовій частині) №312 від 03.11.2024 старшого солдата ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення (а.с.24).

Згідно Витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_5 (по стройовій частині) №312 від 03.11.2024 старшого солдата ОСОБА_4 вважати таким, що з 03.11.2024 справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків з посадовим окладом 2910 грн (а.с.25).

Як вбачається з Витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_5 (по стройовій частині) №324 від 15.11.2024 старшого солдата ОСОБА_4 вважати таким що зник безвісти з 14.11.2024 (а.с.26).

Згідно Витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_5 (по стройовій частині) №4142 від 16.11.2024 призначено службове розслідування за фактом зникнення (під час виконання бойового розпорядження 14.11.2024 року старшого солдата ОСОБА_4 (а.с.21).

Як вбачається з акту та матеріалів службового розслідування від 11.12.2024 №2156 "...14 листопада 2024 року старший солдат ОСОБА_4 зник в ході бойових дій під час виконання службових обов`язків по захисту Батьківщини в районі населеного пункту Рівнопіль Донецької області. Місце знаходження старшого солдата ОСОБА_4 на даний момент невідоме (а.с.16-44).

Згідно Витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_5 (по стройовій частині) №3768 від 11.12.2024 службове розслідування було завершено (а.с.45).

21.11.2024 року листом № 5641 ІНФОРМАЦІЯ_6 було оформлено сповіщення сім`ї № 219, яким сповіщено заявницю ОСОБА_1 про те що її чоловік, ОСОБА_4 , виконуючи військовий обов`язок, зник безвісти 14.11.2024 року в районі населеного пункту Рівнопіль Донецької області (а.с.10).

23.11.2024 року Бердичівський районним відділом поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області було зареєстроване кримінальне провадження за ч.1 ст. 115 КК України по факту того, що 14.11.2024 року, під час бойових дій поблизу с. Рівнопіль Донецької області, зник безвісти військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.12).

Згідно витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №20241228-3395 від 28.12.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , облікований Міністерством внутрішніх справ України як такий, що зник безвісти на території бойових дій (під час воєнних дій) (а.с.11).

Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру ветеранів війни №20250325-00016698 від 25.03.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 має статус учасника бойових дій. Дата надання статусу 23.01.2024 (а.с.26).

Згідно довідки в/ч НОМЕР_1 від 20.12.2024 № 4884/ Д6/3381 старший солдат ОСОБА_4 , який займав посаду старшого стрільця-оператора 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 у період з 12.11.2024 по 14.11.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи: Донецька область, Волноваський район, Великоновосілківська селищна рада (а.с.14).

Відповідно до повідомлення Центрального управління цивільно-військового співробітництва генерального штабу ЗСУ від 06.02.2026 №188/3/644 станом на 05.02.2026 серед полеглих оборонців України, репатрійованих з тимчасово окупованих територій України, загиблого з персональними даними ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , російською стороною не передавалося (а.с.13).

З письмових пояснень ОСОБА_6 , засвідчених старостою Порцелянівського старостинського округу, селище Порцелянове Звягельський район, Житомирська область, судом встановлені обставини за яких загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 старший солдат ОСОБА_4 ( а.с. 81 - 83).

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частина 1 ст. 5 ЦПК України визначає, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає справи в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до змісту статті 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Згідно з частиною першою статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою: обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Тому оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті.

Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

Оголошення особи померлою має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Рішення про оголошення фізичної особи померлої приймається судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку,- протягом шести місяців.

Особливості цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

При цьому заявник має мати особисту цивільну-правову заінтересованість у зміні правового стану особи, яку він просить оголосити померлою. Для підтвердження цього повинні бути наведені обставини, які свідчать про те, що між заявником та особою, яку він просить оголосити померлою існують особисті або майнові правовідносини, тобто матеріально-правовий зв`язок, або за відсутності такого зв`язку дані про те, що відсутність фізичної особи є для заявника перешкодою у реалізації суб`єктивних прав або виконання обов`язків.

Ураховуючи вищевикладене, оцінивши наведені заявницею обставини та мету, з якою їй необхідно оголосити особу померлою, є підстави для висновку про наявність між заявницею та особою, яку вона просить оголосити померлою, матеріально-правового зв`язку, а саме з метою реалізації права на оформлення спадкових прав та належних соціальних виплат.

Відповідно до ст.47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.

Відповідно до доктрини цивільного права у випадку визнання фізичної особи безвісно відсутньою має місце умовна презумпція смерті (немає підстав вважати її живою), а у випадку оголошення її померлою безумовна презумпція смерті (є підстави, що дають припустити її смерть).

Верховний Суд у складі Великої Палати у постанові від 11 грудня 2024 року у справі N 755/11021/22, провадження N 14-94цс24 сформулював такі правові висновки.

Оголошення фізичної особи померлою (смерть in absentia) - це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку.

У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті (praesumptio mortis), що має наслідком припинення правосуб`єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв`язку із тривалою безвісною відсутністю.

Оголошення фізичної особи померлою є юридичною фікцією, техніко-правовим прийомом, за якого суд визнає дійсними юридичні факти і обставини, які не підтверджуються неспростовними доказами через брак останніх або їх недостатність.

Законодавець розрізняє дві підстави оголошення судом фізичної особи померлою: загальну та спеціальну.

Відповідно до частини першої статті 46 ЦК України, фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

За змістом частини другої статті 46 ЦК України, фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

У частині першій статті 46 ЦК України, міститься загальна норма: "фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років" - та дві спеціальні: "якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців" та "за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру".

У частині другі статті 46 ЦК України, законодавець навів дві спеціальні норми: "фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій" (речення перше) та "з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців" (речення друге).

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України (другий сенат) від 18 червня 2020 року N 5-р (II)/2020 принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): "закон пізніший має перевагу над давнішим" (lex posterior derogat priori); "закон спеціальний має перевагу над загальним" (lex specialis derogat generali); "закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим" (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.

Відповідно у ситуації, коли внаслідок збройної агресії рф проти України фізична особа пропала безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до частини другої статті 46 ЦК України саме на підставі цих приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні.

Велика Палата Верховного Суду враховує, що приписи частини другої статті 46 ЦК України пов`язують оголошення фізичної особи померлою у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв`язку з воєнним станом як таким.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України від 12 травня 2015 року N 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану").

За змістом статті 1 Закону України від 06 грудня 1991 року N 1932-XII "Про оборону України" (станом на час виникнення правовідносин у цій справі):

- воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень;

- бойові дії - форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння);

- воєнні дії - організоване застосування сил оборони та сил безпеки для виконання завдань з оборони України;

- район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.

Відповідно бойові дії є однією із форм воєнних дій. Ці категорії співвідносять як ціле (воєнні дії) та частина (бойові дії). Тому воєнні дії, які законодавець згадує у частині другій статті 46 ЦК України, не обмежуються лише бойовими діями.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22, також зауважила, що словосполучення "від дня закінчення воєнних дій", особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії рф проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України.

Визначення шести місяців як мінімально потрібного строку відображає необхідність обґрунтованого періоду для пошуку зниклої особи, враховуючи особливі обставини зникнення, зокрема під час активних бойових дій. Встановлення такого строку дозволяє зменшити ймовірність того, що особа, яка може бути ще живою, буде передчасно визнана померлою.

Згідно даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28 лютого 2025 року N 376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 р. за N 380/43786 зі змінами, в с. Рівнопіль Великоновосілківської селищної територіальної громади Волноваського району Донецької області активні бойові дії припинені з 14.11.2024.

З наведеного вбачається, що ОСОБА_4 зник безвісти під час проведення активних бойових дій в зоні проведення активних бойових дій за обставин, що надають підстави обґрунтовано припускати його смерть під час обстрілу військами країни-агресора.

Таким чином, дана заява заявлена після спливу шестимісячного строку з дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в районі в с. Рівнопіль Великоновосілківської селищної територіальної громади Волноваського району Донецької області.

Оскільки в судовому засіданні доведено та судом встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зник безвісти у зв`язку з активними воєнними діями, за обставин, які загрожували йому смертю, і в місці його постійного проживання немає відомостей про місце його перебування більше шести місяців після закінчення активних бойових дій в місці його зникнення, суд вважає за необхідне оголосити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померлим.

З врахуванням викладених судом обставин днем смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 необхідно вважати " ІНФОРМАЦІЯ_8 ".

Відповідно до ст. 48 ЦК України, у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилась, або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи, або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

Частинами 1-3 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зважаючи на викладені вище обставини суд дійшов висновку про задоволення поданої до суду заяви.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення по справах окремого провадження, судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст. 5, 12, 76-81,89, 258, 263-265, 293-294,305 309,354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Бердичівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бердичівському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про оголошення фізичної особи померлою (загиблою) під час захисту Батьківщини - задовольнити.

Оголосити громадянина України: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: Україна, Житомирська область, м.Бердичів померлим (загиблим) внаслідок бойових дій під час виконання службових обов`язків по захисту Батьківщини.

Визначити місце смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - с. Рівнопіль Великоновосілківської селищної територіальної громади Волноваського району Донецької області. Визначити дату смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - 14 листопада 2024 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 25 травня 2026 року

Головуючий: Т.М. Вдовиченко

Присяжні: А.В.Андрійчук

О.П.Січенко