Постанова від 24 травня 2026 р. у справі №154/2041/26 — Володимирський міський суд Волинської області

154/2041/26

3/154/777/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2026 Суддя Володимирського міського суду Волинської області Пустовойт Т.В., при секретарі судового засідання Мазій І.В., за участю прокурора Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону Довгана Н.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Володимирського міського суду Волинської області об,єднані матеріали, які надійшли від Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІНФОРМАЦІЯ_3 , підполковника,

за ч.2 ст.172 -15 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

20.05.2026 до суду надійшли протоколи №№14,15 про вчинення військового адміністративного правопорушення від 11.05.2026, складені прокурором Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону Добрянським М.З., згідно яких ОСОБА_1 притягується до відповідальності за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, тобто адміністративне правопорушення, передбачене за ч.2 ст.172-15 КУпАП.

Так, ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою – начальником відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІНФОРМАЦІЯ_4 (в/ч НОМЕР_1 ) ДПСУ, у порушення вимог ст.19 Конституції України, ст.ст.11, 16, 28, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-5 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, пункту 6 глави 14 Розділу І Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України та деяким іншим особам затвердженої наказом Міністерства Внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558, абзацу 2 пункту 1 наказу ІНФОРМАЦІЯ_4 від 06.09.2024 № 2407-АГ «Про порядок позбавлення премії військовослужбовців та затвердження адміністративного регламенту», підпункту 2.9 пункту 2 наказу ІНФОРМАЦІЯ_4 від 07.10.2025 № 3110-АГ «Про організаційні заходи щодо протидії військовим адміністративним правопорушенням» та наказу командира ІНФОРМАЦІЯ_4 від 07.10.2025 № 3110-АГ «Про організаційні заходи щодо протидії військовим адміністративним правопорушенням», маючи реальну можливість виконувати належним чином свої службові обов`язки, однак через особисту безвідповідальність та недисциплінованість, допустив недбале ставлення до військової служби в умовах особливого періоду, а саме 11.10.2025 перебуваючи за місцем дислокації відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІНФОРМАЦІЯ_4 (в/ч НОМЕР_1 ) ДПСУ (Володимирський район Волинської області (більш точне місце неможливо вказати через дію воєнного стану)), будучи відповідальним за стан обліку правопорушень, допущених особовим складом підпорядкованого йому підрозділу, не надав відомостей та не повідомив командування ІНФОРМАЦІЯ_4 (в/ч НОМЕР_1 ) ДПСУ про порушення військової дисципліни та морально-психологічний стан підлеглого особового складу, у тому числі про здійснені у зв`язку з цим заходи, зокрема щодо проведеного 11.10.2025 медичного огляду старшого солдата ОСОБА_2 , за наслідком якого підтверджено виконання ним обов`язків військової служби у нетверезому стані, що є правовою підставою для позбавлення відповідних виплат (премії), а також не ініціював перед начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 (в/ч НОМЕР_1 ) ДПСУ питання щодо не включення вказаного порушника військової дисципліни до щомісячного наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (в/ч НОМЕР_1 ) ДПСУ про преміювання, внаслідок чого ОСОБА_3 безпідставно виплачено премію за жовтень 2025 року у сумі 16 478,00 грн, чим заподіяно матеріальної шкоди державному бюджету України на вказану суму. Враховуючи наведене, своїми діями підполковник ОСОБА_1 допустив недбале ставлення до військової служби військовою службовою особою в умовах особливого періоду, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 17215 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою – начальником відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІНФОРМАЦІЯ_4 (в/ч НОМЕР_1 ) ДПСУ, у порушення вимог ст. 19 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 28, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-5 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, пункту 6 глави 14 Розділу І Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України та деяким іншим особам затвердженої наказом Міністерства Внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558, абзацу 2 пункту 1 наказу ІНФОРМАЦІЯ_4 від 06.09.2024 № 2407-АГ «Про порядок позбавлення премії військовослужбовців та затвердження адміністративного регламенту», підпункту 2.9 пункту 2 наказу ІНФОРМАЦІЯ_4 від 07.10.2025 № 3110-АГ «Про організаційні заходи щодо протидії військовим адміністративним правопорушенням» та наказу командира ІНФОРМАЦІЯ_4 від 07.10.2025 № 3110-АГ «Про організаційні заходи щодо протидії військовим адміністративним правопорушенням», маючи реальну можливість виконувати належним чином свої службові обов`язки, однак через особисту безвідповідальність та недисциплінованість, допустив недбале ставлення до військової служби в умовах особливого періоду, а саме 11.10.2025 перебуваючи за місцем дислокації відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІНФОРМАЦІЯ_4 (в/ч НОМЕР_1 ) ДПСУ (Володимирський район Волинської області (більш точне місце неможливо вказати через дію воєнного стану)), будучи відповідальним за стан обліку правопорушень, допущених особовим складом підпорядкованого йому підрозділу, не надав відомостей та не повідомив командування ІНФОРМАЦІЯ_4 (в/ч НОМЕР_1 ) ДПСУ про порушення військової дисципліни та морально-психологічний стан підлеглого особового складу, у тому числі про здійснені у зв`язку з цим заходи, зокрема щодо проведеного 26.12.2025 медичного огляду старшого солдата ОСОБА_4 , за наслідком якого підтверджено виконання ним обов`язків військової служби у нетверезому стані, що є правовою підставою для позбавлення відповідних виплат (премії), а також не ініціював перед начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 (в/ч НОМЕР_1 ) ДПСУ питання щодо не включення вказаного порушника військової дисципліни до щомісячного наказу начальника

ІНФОРМАЦІЯ_4 (в/ч НОМЕР_1 ) ДПСУ про преміювання, внаслідок чого ОСОБА_4 безпідставно виплачено премію за грудень

2025 року у сумі 16 478,00 грн, чим заподіяно матеріальної шкоди державному бюджету України на вказану суму. Враховуючи наведене, своїми діями підполковник ОСОБА_1 допустив недбале ставлення до військової служби військовою службовою особою в умовах особливого періоду, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.17215 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою судді Володимирського міського суду Волинської області від 22.05.2026 справи про адміністративні правопорушення 154/2041/26 провадження 3/154/777/26, 154/2045/26 провадження 3/154/779/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП об`єднано в одне провадження та об`єднаній справі присвоєно 154/2041/26 провадження 3/154/777/26.

Прокурор Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону Довган Н.Я., посилаючись на обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та надані докази, просив визнати особу винним та призначити покарання з врахуванням положень ст.36 КУпАП в мінімальних межах санкції статті, оскільки останній визнав свою провину та щиро розкаявся.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, в протоколі виклав свої пояснення в яких вказав, що вину визнав, щиро розкаявся, просив суворо не карати, також до суду направив аналогічну заяву про визнання вини та підтвердження обставин викладених в протоколі про адміністративне правопорушення. Крім того, просив при прийнятті рішення застосувати до нього малозначність, оскільки дане правопорушення вчинено ним вперше через значне навантаження в ході виконання службових завдань з охорони державного кордону, відсутності в то момент наявних заступників начальника відділу прикордонної служби. За період проходження служби відповідально відносився до своїх обов,язків та виконував поставлені завдання. Також зауважив, що в період з 2019 по 2021 роки виконував завдання в районі Операції Об,єднаних сил на східних рубежах держави. Під час повномасштабного вторгнення рф в Україну виконував бойові завдання на різних активних напрямках по знищенню противника, оборони України, захисту її суверенітету та територіальної цілісності. Є учасником бойових дій. Натепер знов вибуває в район ведення бойових дій.

Дослідивши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності, доходжу наступних висновків.

Відповідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ст.268 КУпАП при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-15 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, а тому суддя вважає за можливе розглянути справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за ч.2 ст.172-15 КУпАП настає за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Об`єктивною стороною недбалості, тобто недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них. При цьому, якщо особа не мала реальної можливості взагалі проявити ставлення до своїх службових обов`язків, то не можна говорити про те, що воно було недбалим чи несумлінним (хвороба, відсутність досвіду, нетривалість служби). Недбале ставлення військової службової особи до своїх службових обов`язків характеризує, перш за все, об`єктивну сторону вчиненого і виявляється в тому, що за наявності в особи реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє, не виконує службові обов`язки, або хоча і діє, але виконує ці обов`язки неналежним чином, не відповідно до закону або відповідно до нього, проте неякісно, неточно, неповно, несвоєчасно, поверхово, у протиріччя з установленим порядком і тією обстановкою, що склалася, тощо.

Верховний Суд України у своїй постанові від 21.05.2021 року справі № 185/12161/15-к вказав, що, при встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов`язків необхідно встановити, що винний зобов`язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину. Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свій службовий обов`язок виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином. Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові (посадові) обов`язки, то відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається..

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, в Україні з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан строком на 30 діб, в подальшому продовжений.

Відповідно до ст. ст. 11, 16, 17 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців, крім іншого, такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників).

Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє по цей час.

Статтею 1 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” визначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

З`ясувавши позицію особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, який беззаперечно визнав свою провину ті підтвердив обставини вчиненого правопорушення, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суддя дійшла висновку, що дії ОСОБА_1 , кваліфіковано правильно за ч.2 ст.172-15 КУпАП, а його винуватість підтверджується матеріалами справи.

Так, за частиною другою статті 172-15 КУпАП адміністративна відповідальність настає у разі недбалого ставлення військової службової особи до військової служби, вчиненого в умовах особливого періоду.

Відповідно до ст.ст.17, 65, 68 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України та кожен повинен додержуватися вимог Конституції та законів України.

Частина друга статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов`язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі статтею 1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24.03.1999 № 551 (далі – Дисциплінарний статут) військова дисципліна – це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період в Україні настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до посадової інструкції керівництва відділу прикордонної служби - відділ очолює начальник відділу прикордонної служби. Начальник відділу безпосередньо підпорядковується начальнику прикордонного загону і є прямим начальником для всього особового складу відділу прикордонної служби.

Начальник відділу прикордонної служби відповідальний за морально-психологічний стан та роботу з особовим складом, дотримання ним законності, правопорядку та дисципліни, збереження життя та здоров?я підлеглих.

Начальник відділу прикордонної служби зобов`язаний знати і правильно застосовувати норми міжнародних договорів з прикордонних питань, законодавство України, нормативно-правові акти та акти організаційно-розпорядчого характеру Міністерства внутрішніх справ України, Держприкордонслужби з питань організації оперативно-службової діяльності на ділянці відповідальності; особисто виконувати вимоги чинного законодавства України і вимагати їх виконання від підпорядкованого особового складу; володіти обстановкою на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби та вчасно реагувати на її зміни, приймати рішення, визначати завдання підлеглим та вимагати їх неухильного виконання, постійно здійснювати управління відділом прикордонної служби та керувати його оперативно-службовою та адміністративно-юрисдикційною діяльністю; організовувати заходи щодо забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, протидію яким законодавством України віднесено до компетенції Держприкордонслужби; знати ділові якості та морально-психологічний стан підпорядкованого особового складу, організовувати заходи морально-психологічного забезпечення, національно-патріотичного виховання, сприяти задоволенню духовно-релігійних потреб особового складу, подавати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень начальників, бути ввічливим і справедливим у ставленні до підлеглих, не принижувати їх честі і гідності; проводити роботу щодо запобігання корупційним або пов?язаним з корупцією правопорушенням серед підпорядкованого особового складу, своєчасно виявляти та припиняти правопорушення, вживати заходів щодо усунення причин та передумов їхньої появи, негайно доповідати начальнику прикордонного загону про всі правопорушення, вчинені підлеглими.

Начальник відділу прикордонної служби несе відповідальність згідно з Дисциплінарним статутом Збройних Сил України або згідно чинного законодавства України за неякісне або несвоєчасне виконання посадових обов?язків, бездіяльність або невикористання наданих йому прав, за організацію та здійснення підготовки підпорядкованого персоналу, за стан навчально-матеріальної бази.

Також, у відповідності до вимог ст.32 Статуту підполковник

ОСОБА_1 є начальником за військовим званням для військовослужбовців рядового, молодшого і старшого сержантського і старшинського складу.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні недбалого ставлення до військової служби, вчиненого в умовах особливого періоду, підтверджена долученими до справи доказами: протоколами №№14,15 постановою про закриття кримінального провадження від 11.05.2026, висновком службового розслідування з метою перевірки інформації, встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушень, вказаних у листі Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону від 18.04.2026 №5699-26-Вх., витягами з наказів про особовий відомостями щодо проходження військовослужбовцями медичного огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп,яніння, посадовими інструкціями, витягом з наказу про виключення зі списків особового складу, зняття з усіх видів забезпечення з 22.03.2026 ОСОБА_1 , витягом з наказу про позбавлення премії військовослужбовця ОСОБА_4 за березень 2026 у зв“язку з винесенням постанови Володимирським міським судом Волинської області.

Третім слідчим відділом (з дислокацією у м.Луцьку) Територіального управління ДБР, розташованого у м.Львові за процесуального керівництва Волинської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері проводилось досудове розслідування кримінального провадження №42026032220000034 від 31.03.2026 за ч.4 ст.425 КК України за фактом недбалого ставлення до виконання військовою службовою особою дій, які вона за своїми службовими обов,язками повинна була виконати, допущення здійснення безпідставних виплат премії військовослужбовцям на загальну суму 67322,00грн, що заподіяло шкоди інтересам держави.

При цьому, недбале ставлення до військової служби тягне за собою кримінальну відповідальність лише у випадках, коли настала істотна шкода, яка може мати різноманітні конкретні прояви як матеріального, так і нематеріального характеру.

Відповідно до примітки 2 ст.425 КК України, у статтях 425,426 та 426-1 КК України істотною шкодою, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається шкода, яка в двісті п,ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а тяжкими наслідками за тієї самої умови вважається шкода, яка в по,ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Беручи до уваги, що неоподатковуваний мінімум доходів громадян для визначення розміру шкоди завданої кримінальним правопорушенням у 2025 складав 1514грн кримінальна відповідальність за ч.4 ст.425 КК України наступає за умови заподіяння матеріальної шкоди на суму 378500грн.

Однак, у ході досудового слідства не встановлено матеріальної шкоди, яка перевищує вказані розміри, та за таких обставин в діях військових відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.425 КК України.

Як вбачається з висновку службового розслідування та доданих до протоколів про адміністративне правопорушення матеріалів, заподіяна матеріальна шкода Державному бюджету України не відшкодована. ОСОБА_1 надавав пояснення, що 11.10.2025 отримав доповідь відносно ОСОБА_5 , а 26.12.2025 відносно ОСОБА_6 , про те, що під час шикування о/с перед заступанням на службу було виявлено вказаних осіб з явними ознаками вживання алкогольних напоїв. Факт опрацювання та направлення до управління прикордонного загону рапортів на позбавлення премії відносно вищезазначених військовослужбовців не пам,ятає.

Також в матеріалах адміністративного провадження наявні докази щодо проходження вказаними військовослужбовцями медичного огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп,яніння та підтвердження стану сп“яніння. При цьому, згідно бухгалтерських відомостей ОСОБА_2 та ОСОБА_4 були нараховані преміювання після допущених правопорушень. Відносно солдата ОСОБА_2 проведено службове розслідування, в результаті якого встановлено, що останній не прибув до підрозділу та відсутній на військовій службі.

За таких обставин, оцінивши наведені докази в їх сукупності, приходжу до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, кваліфікуючими ознаками якого є недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, є визнання вини, щире каяття та належна процесуальна поведінка.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлено.

Крім того, суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять даних про притягнення ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності, за період проходження служби відповідально відносився до своїх обов,язків та виконував поставлені завдання, в період з 2019 по 2021 роки виконував завдання в районі Операції Об,єднаних сил на східних рубежах держави. Під час повномасштабного вторгнення рф в Україну виконував бойові завдання на різних активних напрямках по знищенню противника, оборони України, захисту її суверенітету та територіальної цілісності. Є учасником бойових дій. Натепер знов вибув в район ведення бойових дій.

При обранні міри адміністративного стягнення, враховуючи обставини вчиненого правопорушення, особу порушника, а саме те, що він є учасником бойових дій, продовжує виконувати свій обов,язок військовослужбовця, ступінь його вини, його ставлення до вчиненого, майновий стан, приходжу до переконання про можливість накладення адміністративного стягнення у мінімальних межах санкції ч.2 ст.172-15 КУпАП, а саме штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (у сумі 17000 грн.). Таке стягнення буде справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових правопорушень.

Відповідно до п. 12 ст. 5 Закону України “Про судовий збір” від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків, у зв,язку з чим ОСОБА_1 підлягає звільненню від сплати судового збору.

Керуючись ч. 2 ст. 17215, ст. ст. 401, 283, 284 КУпАП України, суддя –

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.172-15 КУпАП та на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходу громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Роз`яснити, що згідно зі ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст.308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена у Волинському апеляційному суді протягом 10 днів з дня винесення постанови.

В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Суддя Тетяна ПУСТОВОЙТ