Рішення від 29 квітня 2026 р. у справі №646/13298/25 — Основ’янський районний суд міста Харкова

ОСНОВ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА

Справа № 646/13298/25

№ провадження 2-о/646/47/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2026 року місто Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі колегії:

головуючої судді Іщенко О. В.,

присяжних Гонського Є. В., Лашиної Н. В.,

секретар судового засідання Петренко А. О.,

учасники справи:

заявниця ОСОБА_1 ,

представники заявниці Хлопов А. В. , Кайдашов В. С. ,

заінтересовані особи: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Основ`янського районного суду міста Харкова у порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , представник Хлопов Андрій Володимирович , заінтересовані особи: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , про оголошення фізичної особи померлою,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій учасників справи; заяви, клопотання учасників справи; інші процесуальні дії у справі

До Основ`янського районного суду міста Харкова надійшла заява ОСОБА_1 , представник Хлопов А. В. , заінтересовані особи: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , про оголошення фізичної особи померлою.

В обгрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_4 , який після введення воєнного стану на території України був призваний на військову службу за мобілізацією та проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Міністерства оборони України.

24 лютого 2025 року на ім`я заявниці надійшло сповіщення сім`ї № 017/02 про те, що ОСОБА_4 зник безвісти 17 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання по захисту Батьківщини поблизу населеного пункту Торецьк Донецької області.

Як зазначено у рапорті тимчасово виконуючого обов`язки командира НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 № 5863 від 19 лютого 2025 року, 17 лютого 2025 року за обставинами безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини і виконання бойового завдання під час артилерійського обстрілу по позиції ВП «ІНФОРМАЦІЯ_8» в населеному пункті Торецьк Донецької області солдат ОСОБА_4 перестав виходити на зв`язок, зник безвісти.

Відповідно до акта службового розслідування на момент зникнення безвісти ОСОБА_4 ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння не виявлено, ознаки кримінального чи адміністративного правопорушення відсутні, ознаки навмисного спричинення собі тілесних ушкоджень відсутні, перебував в засобах індивідуального захисту.

Тіло солдата ОСОБА_4 знаходиться на позиції ВП «ІНФОРМАЦІЯ_8» в населеному пункті Торецьк Донецької області. Однак, у зв`язку з тим, що позиція ВП «ІНФОРМАЦІЯ_8», на якій сталась подія, знаходиться в безпосередній близькості до позицій ворога, перебуває під постійним вогневим ураженням ворожої артилерії, ударних дронів та стрілецької зброї противника, високою інтенсивністю бойових дій, що унеможливлюють проведення пошукових дій та здійснення евакуації тіла солдата ОСОБА_4 для встановлення факту та причин його смерті, слід вважати солдата ОСОБА_4 таким, що зник безвісти.

З метою отримання будь-якої інформації стосовно ОСОБА_4 подано адвокатські запити до відповідних установ.

Так, Державне підприємство «Український національний центр розбудови миру» надало відповідь, що інформація про стан здоров`я ОСОБА_4 , про перебування останнього у полоні у держави-агресора через Центральне агентство з розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста відсутня. Підтвердження про перебування у полоні держави-агресора з інших відкритих джерел відсутнє. Жодні інші відомості про місцезнаходження ОСОБА_4 відсутні.

Представник заявниці зазначив, що метою звернення до суду із заявою є виключення ОСОБА_4 зі списків особового складу військової частини, виплата всіх належних сум його родичам; оформлення статусу члена сім`ї загиблого (померлого) захисника України; отримання свідоцтва про смерть ОСОБА_4 .

Ураховуючи викладене вище, представник заявниці просив оголосити померлим військовослужбовця, стрільця-санітара ІНФОРМАЦІЯ_9 військової частини НОМЕР_1 , солдата ОСОБА_4 , який зник безвісти 17 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання по захисту Батьківщини поблизу населеного пункту Торецьк Донецької області.

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні.

03 лютого 2026 року засобами системи «Електронний суд» від представника Міністерства оборони України ОСОБА_5 надійшли пояснення, у яких зазначено, що ОСОБА_4 не займав жодної посади у штаті саме Міністерства оборони України, як юридичної особи, військової служби безпосередньо в Міністерстві оборони України не проходив, тому, будь-які безпосередні правовідносини між ОСОБА_4 та Міністерством оборони України відсутні.

Також, ОСОБА_5 просив суд урахувати висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22, та зазначив, що Міністерство оборони України уважає, що заява підлягає задоволенню після спливу шести місяців від дня закінчення бойових дій на місці (території) ймовірної загибелі фізичної особи.

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 25 лютого 2026 року задоволено клопотання представника заявниці ОСОБА_1 адвоката Хлопова А. В. про витребування доказів; витребувано у Державної прикордонної служби України, Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Державної податкової служби України у Харківській області, Другої Харківської міської державної нотаріальної контори зазначені докази.

27 лютого 2026 року на офіційну електронну адресу суду від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надійшла інформація, що витребовувалась.

08 березня 2026 року засобами поштового зв`язку від Головного управління Державної податкової служби України в Харківській області надійшла інформація, що витребовувалась.

30 березня 2026 року засобами поштового зв`язку від Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України надійшла інформація, що витребовувалась.

У судове засідання представник Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв/клопотань до суду не надходило.

Представник військової частини НОМЕР_1 у судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв/клопотань до суду не надходило.

Представник Міністерства оборони України у судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином; у наданих письмових поясненнях просив розглянути справу без його участі.

Обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини справи; норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 29 березня 1977 року.

24 лютого 2025 року ОСОБА_1 було вручено сповіщення сім`ї № 017/02, складене начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , на солдата військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зник безвісти 17 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання по захисту Батьківщини поблизу населеного пункту Торецьк Донецької області.

Згідно із витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 342 від 23 листопада 2024 року солдата ОСОБА_4 призначено на посаду стрільця-санітара ІНФОРМАЦІЯ_9, ВОС-НОМЕР_11.

Згідно із витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 344 від 25 листопада 2024 року солдат ОСОБА_4 , стрілець-санітар ІНФОРМАЦІЯ_9 з 26 листопада 2024 року вибув у відрядження до ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » для виконання бойового завдання з відсічі збройної агресії збройних сил Російської Федерації на підставі бойового розпорядження командира ОПБр № 17/т від 15 квітня 2022 року.

Відповідно до витягу з журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 № 40т від 10 лютого 2025 року - запис від 17.02.2025: артилерійський обстріл ВП «ІНФОРМАЦІЯ_8» (ІНФОРМАЦІЯ_10) з напрямку н. п. ГОРЛІВКА-ТОРЕЦЬК Бахмутського району Донецької області. Втрати безвісти: солдат ОСОБА_4 , стрілець-санітар ІНФОРМАЦІЯ_9.

З пояснень командира ІНФОРМАЦІЯ_11 військової частини НОМЕР_1 встановлено, що 17 лютого 2025 року на ВП «ІНФОРМАЦІЯ_8» в населеному пункті Торецьк Донецької області військовослужбовці НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 - солдат ОСОБА_4 та солдат ОСОБА_7 виконували бойовий наказ щодо ведення оборонних дій, який був їм відданий на підставі бойового розпорядження командира НОМЕР_4 ОМБр № БР-748дск від 15 лютого 2025 року.

«Близько 13:40 години 17 лютого 2025 року капітану ОСОБА_8, командиру ІНФОРМАЦІЯ_11 військової частини НОМЕР_1 надійшла доповідь засобами радіозв`язку від солдата ОСОБА_7 про те, що внаслідок артилерійського обстрілу противника по ВП «ІНФОРМАЦІЯ_8» загинув солдат ОСОБА_4 стрілець-санітар ІНФОРМАЦІЯ_9 військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Перебував у засобах індивідуального захисту (бронежилет, шолом). На момент зникнення безвісті ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння не виявлено; ознаки кримінального чи адміністративного правопорушення відсутні; ознаки навмисного спричинення собі тілесних ушкоджень відсутні. Тіло солдата ОСОБА_4 знаходиться під завалами на ВП «ІНФОРМАЦІЯ_8».

За даним фактом капітаном ОСОБА_8 було одразу здійснено доповідь на командний пункт НОМЕР_2 механізованого батальйону.

ВП «ІНФОРМАЦІЯ_8» знаходиться у населеному пункті Торецьк Донецької області координати: …………

Станом на 27.02.2025 ВП «ІНФОРМАЦІЯ_8», на якій сталася (нерозбірливо) … безпосередній близькості до позицій ворога, перебуває під (нерозбірливо) … ураженням ворожої артилерії, ударних дронів та стрілецького (нерозбірливо) … Тому з урахуванням високої інтенсивності бойових дій провести відповідні пошукові дії та здійснити евакуацію тіла солдата ОСОБА_4 є неможливим.»

Як встановлено з акта службового розслідування, затвердженого тимчасово виконуючим обов`язки командира військової частини НОМЕР_1 , рапортом тимчасово виконуючий обов`язки командира НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 від 19 лютого 2025 року № 5863 доповів, що 17 лютого 2025 року за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини і виконання бойового завдання відповідно до бойового розпорядження командира НОМЕР_4 ОМБр № БР-748 дск від 15 лютого 2025 року під час здійснення артилерійського обстрілу по позиції ВП «ІНФОРМАЦІЯ_8» в населеному пункті Торецьк Бахмутського району Донецької області солдат ОСОБА_4 перестав виходити на зв`язок, зник безвісти.

На момент зникнення безвісти ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння не виявлено, ознаки кримінального чи адміністративного правопорушення відсутні, ознаки навмисного спричинення собі тілесних ушкоджень відсутні. Перебував у засобах індивідуального захисту (бронежилет, шолом).

Згідно із вказаним вище актом службового розслідування факт зникнення безвісти солдата ОСОБА_4 , стрільця-санітара ІНФОРМАЦІЯ_9 військової частини НОМЕР_1 , вважається підтвердженим.

Згідно із випискою з реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, наданою Державним підприємством «Український національний центр розбудови миру» Міністерства розвитку громад та територій України, відомості про перебування ОСОБА_4 у полоні відсутні.

Окрім того, як встановлено з відповіді Державного підприємства «Український національний центр розбудови миру» Міністерства розвитку громад та територій України, за наявною у його розпорядженні інформацією відомості про ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесені до реєстру НІБ, однак відомості про перебування останнього у полоні відсутні. Інформація від держави-агресора через Центральне агенство з розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста про ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до НІБ не надходила.

Згідно з інформацією, наданою Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, за результатами проведеної перевірки інформації, що зберігається в базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в`їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території», відомості про перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянином України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 24 лютого 2022 року по 26 лютого 2026 року у базі даних відсутні.

Згідно із відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків щодо джерел та сум нарахованого доходу, а також нарахованого (перерахованого) податку і військового збору від 26.02.2026, ОСОБА_4 у період з листопада 2024 року по грудень 2025 року включно військовою частиною НОМЕР_1 нараховувався дохід з ознакою «185» - виплати військовослужбовцям.

У відповіді Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України зазначено, що станом на 20 березня 2026 року за даними інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою, яку 17 лютого 2025 року Основ`янським відділом поліції ГУНП в Харківській області в рамках кримінального провадження № 12025221140000256 від 24.02.2025 оголошено у розшук, як безвісти зниклу особу (дата зникнення 17.02.2025, розшукова справа № 6325034).

Із наданих суду копій висновків експерта від 14.03.2025 № СЕ-19/117/25/5048-БД та 17.03.2025 № СЕ-19/117/25/5050-БД, що були надані експертами Полтавського науково - дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.02.2025 за № 12025221140000256 за заявою матері ОСОБА_4 ОСОБА_1 про зникнення безвісті її сина - військовослужбовця, убачається, що із наданих біологічних зразків заявниці встановлено їх генетичні ознаки (ДНК-профіль).

Мотивована оцінка щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення заяви; норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Статтею 2 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із частиною першою статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 5 Цивільного процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно із частиною першою статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини першої статті 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно із частинами першою та другою статті 293 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до статті 306 Цивільного процесуального кодексу України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Як убачається зі змісту поданої заяви, звернення ОСОБА_1 до суду обумовлене необхідністю отримання свідоцтва про смерть ОСОБА_4 , оформлення статусу члена сім`ї загиблого Захисника України, реалізації права на соціальні виплати та виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.

Оголошення фізичної особи померлою це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку.

У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті, що має наслідком припинення правосуб`єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв`язку із тривалою безвісною відсутністю.

Оголошення фізичної особи померлою є юридичною фікцією, техніко-правовим прийомом, за якого суд визнає дійсними юридичні факти і обставини, які не підтверджуються неспростовними доказами через брак останніх або їх недостатність.

Законодавець розрізняє дві підстави оголошення судом фізичної особи померлою: загальну та спеціальну.

Відповідно до частини першої статті 46 Цивільного кодексу України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

За змістом частини другої статті 46 Цивільного кодексу України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

У частині першій статті 46 Цивільного кодексу України міститься загальна норма: «фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років» та дві спеціальні: «якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, протягом шести місяців» та «за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».

У частині другій статті 46 Цивільного кодексу України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців».

Оголошення фізичної особи померлою пов`язується з виникненням у її родичів та інших заінтересованих осіб прав і законних інтересів, як-от: право на спадкування майна, отримання соціальних виплат, призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, припинення шлюбу, припинення зобов`язань, пов`язаних із такою особою, або інші матеріальні чи нематеріальні інтереси, пов`язані зі смертю цієї особи, тощо. Зазначене рішення також має важливе значення для правового статусу членів сім`ї, їх соціального забезпечення та можливості розпоряджатися майном особи, яка була оголошена померлою. Це оголошення має наслідки й для договірних зобов`язань, кредитних відносин і будь-яких інших правочинів, у яких брала участь особа, оскільки це може вплинути на вимоги кредиторів та інші правовідносини, пов`язані із зобов`язаннями.

Тому, зважаючи на конкретні обставини справи, суд повинен застосовувати норми права, які сприяють досягненню справедливого та передбачуваного результату. Правило про мінімальний шестимісячний строк дозволяє використовувати правові приписи до специфічних умов з огляду на активні бойові дії, соціальний контекст і правову невизначеність, яка виникає внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309.

У цьому Наказі № 309 зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані РФ території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території.

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі 755/11021/22.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2024 року в справі № 755/11021/22 вирішила виключну правову проблему щодо початку відліку строку, передбаченого частиною другої статті 46 Цивільного кодексу України, для оголошення судом фізичної особи померлою у разі, якщо є підстави припускати про вірогідну смерть (загибель) особи на території, на якій велись активні бойові дії.

У частині другій статті 46 Цивільного кодексу України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на всій території України.

З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія, хоча і є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних дій.

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи.

На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20 та від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.

У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22 та від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин.

Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути, зокрема: письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.

Подібні висновки викладені і у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року у справі № 607/1612/23, провадження № 61-6323св23.

Разом із тим, суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина. Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 08 лютого 2024 року у справі № 148/1207/22, від 04 червня 2025 року у справі № 591/11696/23 та від 18 грудня 2025 року у справі № 357/16463/24.

У постанові у справі № 755/11021/22 Велика Палата Верховного Суду виснує, що речення друге частини другої статті 46 Цивільного кодексу України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини.

Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.

Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв`язок з різних причин, пов`язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з`ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, суд виходить із того, що оголошення фізичної особи померлою можливе лише за наявності достатніх, належних та допустимих доказів, які дають підстави для вірогідного припущення про смерть особи, а не лише факту її безвісного зникнення.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 проходив військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 та виконував обов`язки стрільця-санітара у складі підрозділу, який безпосередньо брав участь у бойових діях у районі населеного пункту Торецьк Донецької області.

Матеріалами службового розслідування, витягами з бойових наказів, журналу бойових дій та рапортами командування підтверджується, що 17 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання на позиції ВП «ІНФОРМАЦІЯ_8» підрозділ, у складі якого перебував ОСОБА_4 , зазнав інтенсивного артилерійського обстрілу.

У цей час військовослужбовець перебував безпосередньо на позиції, виконував бойові завдання, був забезпечений засобами індивідуального захисту, однак, внаслідок обстрілу зник зі зв`язку та фактично вибув із бойового контакту.

Із витягу з журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 , пояснень командира ІНФОРМАЦІЯ_11 військової частини НОМЕР_1 , а також акту службового розслідування убачається, що 17 лютого 2025 року позиція ВП «ІНФОРМАЦІЯ_8», на якій перебував ОСОБА_4 , зазнала артилерійського обстрілу противника.

Безпосередньо після вказаного обстрілу інший військовослужбовець, який знаходився разом із ОСОБА_4 на бойовій позиції, доповів командиру роти про його загибель. Після зазначених подій ОСОБА_4 перестав виходити на зв`язок, будь-яких відомостей про його місцеперебування не отримано.

Суд ураховує, що згідно із матеріалами службового розслідування тіло ОСОБА_4 залишилось на бойовій позиції ВП «ІНФОРМАЦІЯ_8», однак проведення евакуаційних заходів та пошукових дій стало неможливим через постійне вогневе ураження позиції артилерією, ударними дронами та стрілецькою зброєю противника, а також через безпосередню близькість позицій ворога.

Досліджені у справі матеріали у своїй сукупності не лише підтверджують факт безпосередньої участі ОСОБА_4 у бойових діях та обставини його зникнення в умовах, що становили реальну загрозу життю, але й однозначно свідчать про відсутність будь-яких даних, які могли б підтвердити його перебування живим після події 17 лютого 2025 року.

Встановлено, що після часу інтенсивного артилерійського обстрілу позиції «ІНФОРМАЦІЯ_8» зв`язок із ОСОБА_4 було втрачено, і жодних підтверджених відомостей про його подальше місцеперебування не надходило.

Всі подальші службові перевірки, рапорти командування та матеріали службового розслідування однозначно фіксують його вибуття як особи, що зникла безвісти саме внаслідок бойового ураження, без встановлення альтернативних обставин його зникнення.

Жоден із уповноважених державних або міжнародних механізмів обліку не підтверджує перебування ОСОБА_4 у полоні держави-агресора.

Зокрема, згідно із даними відповідного державного реєстру осіб, які перебувають у полоні, інформація про ОСОБА_4 відсутня. Аналогічно, дані, отримані через Центральне агентство з розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста, не містять жодних відомостей про ОСОБА_4 .

Окрім того, відсутні будь-які відомості про перетин ним державного кордону України чи лінії бойового зіткнення, що виключає можливість його виїзду або переміщення поза межами зони бойових дій. Дані інформаційно-аналітичних систем Державної прикордонної служби України прямо свідчать, що починаючи з 24 лютого 2022 року і до актуального часу жодного факту перетину кордону ним не зафіксовано.

Отже, усі офіційні джерела інформації, як національні, так і міжнародні, є узгодженими в одному ключовому висновку: відсутні будь-які підтверджені дані, які б свідчили про те, що ОСОБА_4 залишився живим після моменту зникнення або перебуває у полоні.

Як встановлено з наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28 лютого 2025 року № 376, у редакції, чинній на момент звернення до суду із заявою, значна частина населених пунктів Торецької міської територіальної громади, зокрема, с-ще Озарянівка, Курдюмівка, Шуми, Юріївка, м. Залізне, Південне, Північне, Дружба, Леонідівка, Неліпівка, Нью-Йорк, віднесені до територій, тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Зазначені обставини свідчать про те, що вже на час, близький до моменту зникнення ОСОБА_4 , у районі Торецької міської територіальної громади відбувались інтенсивні бойові дії, що характеризувались суттєвим загостренням воєнної обстановки, нестабільністю лінії зіткнення та фактичним переходом окремих населених пунктів під контроль держави-агресора. Така ситуація об`єктивно вказує на динамічний та непередбачуваний характер бойових дій у цьому районі.

У сукупності наведені вище обставини підтверджують, що зникнення ОСОБА_4 відбулося в умовах підвищеної інтенсивності збройного конфлікту, який супроводжувався масованими артилерійськими обстрілами, застосуванням ударних засобів ураження, а також зміною оперативної обстановки безпосередньо поблизу місця виконання ним бойового завдання.

Ураховуючи характер події, місце та обставини зникнення ОСОБА_4 , суд приходить до висновку, що у матеріалах справи міститься достатній обсяг належних, допустимих та взаємопов`язаних доказів, які з високим ступенем вірогідності свідчать про його загибель під час виконання бойового завдання у ході збройного конфлікту.

Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для оголошення ОСОБА_4 померлим до спливу дворічного строку, передбаченого частиною другою статті 46 Цивільного кодексу України, суд зазначає таке.

Судом установлено, що ОСОБА_4 зник безвісти під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Торецьк Донецької області.

Відповідно до пункту 2 «Території активних бойових дій» розділу І «Території, на яких ведуться (велися) бойові дії» Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» від 28 лютого 2025 року № 376 (у редакції станом на час звернення до суду із заявою) визначено, що у Торецькій міській територіальній громаді за винятком с-ще Озарянівка, с-ще Курдюмівка, с-ще Шуми (код UA14020110000075529 ) тривали активні бойові дії з 24 лютого 2022 року по 06 серпня 2024 року.

Судом встановлено, що початком перебігу спеціального строку у цій справі є 06 серпня 2024 року - день закінчення активних бойових дій на території, де ймовірно зник ОСОБА_4 , що визначено відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

Отже, мінімальний строк, передбачений частиною другою статті 46 Цивільного кодексу України (шестимісячний), сплинув 06 лютого 2025 року.

Як убачається з матеріалів справи, із заявою про оголошення ОСОБА_4 померлим ОСОБА_1 звернулась 24 грудня 2025 року, тобто після спливу встановленого законом мінімального шестимісячного строку.

Суд ураховує, що законодавче регулювання інституту оголошення фізичної особи померлою спрямоване не лише на фіксацію юридичного факту, але й на забезпечення правової визначеності, стабільності та реалізацію соціально значущих прав членів сім`ї зниклої особи.

У цьому контексті особливого значення набуває захист прав заявниці, яка тривалий час перебуває у стані правової невизначеності щодо статусу свого сина, позбавлена можливості оформити передбачені законом соціальні гарантії та отримати належну допомогу держави як член сім`ї військовослужбовця, який зник у зоні бойових дій.

Суд ураховує принципи справедливості, розумності та добросовісності, закріплені у загальних засадах цивільного законодавства та цивільного судочинства, а також принцип ефективного захисту прав і свобод людини.

З огляду на триваючу збройну агресію Російської Федерації, об`єктивну неможливість проведення повного пошуку особи в районі активних бойових дій, а також тривалу відсутність будь-яких достовірних відомостей про ОСОБА_4 , подальше очікування нових даних не може уважатись обґрунтованим чи таким, що відповідає завданню цивільного судочинства.

Ураховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що сукупність встановлених під час судового розгляду обставин дає достатні та переконливі підстави для висновку про наявність передбачених законом умов для оголошення ОСОБА_4 померлим, тому, заява підлягає задоволенню.

На підставі частини сьомої статті 294 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись статтями 293, 294, 315 та 319 Цивільного процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , про оголошення фізичної особи померлою - задовольнити.

Оголосити померлим військовослужбовця, стрільця-санітара ІНФОРМАЦІЯ_9 військової частини НОМЕР_1 , солдата ОСОБА_4 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у місті Харкові Харківської області.

Датою смерті ОСОБА_4 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у місті Харкові Харківської області, уважати ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Місцем смерті ОСОБА_4 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у місті Харкові Харківської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у місті Харкові Харківської області, уважати місто Торецьк Донецької області, Україна.

На підставі частини другої статті 308 Цивільного процесуального кодексу України після набрання законної сили рішення надіслати відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи.

Рішення суду може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено 30 квітня 2026 року.

Учасники справи:

Заявниця: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Представники заявниці: Хлопов Андрій Володимирович , РНОКПП: НОМЕР_8 , адреса: майдан Конституції, будинок 1, офіс 3205, місто Харків Харківської області; номер телефона: НОМЕР_9 , email: ІНФОРМАЦІЯ_7 ;

Кайдашов Віталій Сергійович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 234 від 13 липня 2012 року, видане Севастопольською міською КДК на підставі рішення № 168 від 15 червня 2012 року;

Заінтересовані особи: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ЄДРПОУ: 23320813, адреса: вулиця Сумська, будинок 61, місто Харків Харківської області, 61058;

Міністерство оборони України, ЄДРПОУ: 00034022, місцезнаходження: проспект Повітряних Сил, будинок 6, місто Київ, 03168;

Військова частина НОМЕР_1 , ЄДРПОУ: НОМЕР_10 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Головуюча суддя О. В. Іщенко

присяжні: Є. В. Гонський

Н. В. Лашина