Постанова від 24 травня 2026 р. у справі №645/5545/25 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/5545/25

Провадження № 3-зв/645/3/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого – судді Алтухової О.Ю.,

секретар судового засідання – Півінська С.Г.,

розглянувши заяву захисника ОСОБА_1 – адвоката Кухаренко Ольги Володимирівни про відвід судді Немишлянського районного суду міста Харкова Шарка О.П. у справі №645/5545/25 (провадження №3/645/28/26) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в:

20.05.2026 року до суду надійшла заява захисника ОСОБА_1 – адвоката Кухаренко Ольги Володимирівни про відвід судді Немишлянського районного суду міста Харкова Шарка О.П. у справі №645/5545/25 (провадження №3/645/28/26) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2026 року визначено для розгляду заяви про відвід судді Немишлянського районного суду міста Харкова ОСОБА_2 - суддю Алтухову О.Ю.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Кухаренко О.В. 25.05.2025 року через систему «Електронний суд» подала заяву про відкладення розгляду справи через її зайнятість в іншій справі, яка перебуває на розгляді Святошинського районного суду міста Києва. При цьому, захисник, не зазначила про своє бажання висловити в судовому засіданні нові доводи в обґрунтування заяви про відвід судді та конкретні підстави щодо неможливості розгляду заяви про відвід за її відсутності.

Інші учасники справи в судове засідання не прибули, про розгляд заяви про відвід повідомлялися належним чином.

Параграф 6 глави 3 розділу 1 КПК України не містить положень про те, що неявка учасників процесу для розгляд заяви про відвід є перешкодою для розгляду такої заяви.

Суд, вважає можливим розгляд справи за відсутності нез`явившихся осіб та за результатом розгляду заяви доходить таких висновків.

У провадженні Немишлянського районного суду міста Харкова перебуває справа №645/5545/25 (провадження №3/645/28/26) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Головуючим у справі є суддя Шарко О.П.

У заяві про відвід судді захисник вказує, що 20.05.2026 року адвокат Кухаренко О.В. заявила клопотання про виклик свідків, а саме: лейтенанта поліції Колісник Наталію Сергіївну, лейтенанта поліції Губарева Михайла Анндрійовича, капітана поліції Руденко Крістіну Андріївну. При обґрунтуванні клопотання адвокат Кухаренко О.В. зазначила, що для повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи варто викликати працівників поліції, які здійснили зупинку транспортного засобу та працівників поліції, які оформлювати адміністративні матеріали щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП в якості свідків на допит та з`ясувати чи взагалі результат проведеного огляду можуть бути достовірними та допустими доказами у суді. Вказувала, що показання вказаних осіб є надзвичайно важливими для встановлення істини, а також можуть встановити правдиві відомості та причини розбіжностей у матеріалах справи, з огляду на дефекти у відеофіксації. 20.05.2026 року постановою Немишлянського районного суду міста Харкова у задоволенні клопотання адвоката Кухаренко О.В. у виклику свідків було відмовлено. Було оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Сторона захисту вважає, що відповідна позиція судді тягне за собою позбавлення права на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. При розгляді даної справи, суддя Шарко Олексій Павлович не може брати участі і підлягає відводу, оскільки, на думку захисту суддя є упередженим у розгляді цієї справи. У зв`язку із вищевикладеними обставинами справи, а також судовою практикою ЄСПЛ сторона захисту категорично недовіряє судді Шарку О.П. та вважає, що його участь у судовому розгляді справи може мати упереджений негативний вплив при ухвалені судового рішення та просить відвести суддю Немишлянського районного суду міста Харкова Шарка Олексія Павловича від розгляду справ 645/5545/25 та 645/5544/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 за вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Слід зазначити, що Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить процесуальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді і відповідно не регламентують порядку розгляду заяви про відвід.

Разом з тим, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є складовою частиною національного законодавства, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Таким чином, зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Слід зазначити, що КУпАП не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід, а судді самовідвід і відповідно, не передбачають порядку розгляду заяв.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 червня 2022 року по справі №2-591/11 зазначила, що суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні.

Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення. Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.17 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію і практику ЄСПЛ як джерело права. Як встановлено рішенням ЄСПЛ у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014 року, провадження у справах про адміністративні правопорушення вважається кримінальними у розумінні Конвенції. У справі «Надточій проти України» ЄСПЛ зазначив, що Уряд України визнав кримінально-правовий характер КУпАП.

Таким чином, керуючись принципом верховенства права, враховуючи вимоги ст. 129 Конституції України, ст.ст. 6, 7, 9 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та загальні засади судочинства з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, суд вважає необхідним при розгляді заяви про відвід судді від 14.10.2025 року застосувати аналогію процесуального закону і розгляд цієї заяви провести за правилами, встановленими КПК України.

Положенням ст. 75 КПК України визначено обставини, що виключають участь судді в кримінальному провадженні, зокрема, суддя слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Нормами Конституції України закріплені основні засади судочинства та відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до статті 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з`їздом суддів України 22 лютого 2013 року, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством.

Положення цієї статті Кодексу суддівської етики випливають з принципу об`єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, що схвалені резолюцією №2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006, відповідно до яких суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді, зокрема у випадку, коли у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.

Зазначені принципі закріплені і в міжнародних актах, зокрема, відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення.

Відповідно до п.3 Європейського статуту судді, «Суддя не тільки повинен бути неупередженим, але і повинен сприйматися будь-ким як неупереджений».

розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспекти. Зокрема, у рішеннях у справах «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначено, що наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі.

За об`єктивним критерієм визначається, з-поміж інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» від 24 лютого 1993 року, «Ветштайн проти Швейцарії»). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» від 10 червня 1996 року, пункт 38).

При цьому, процесуальний закон не покладає на суддю обов`язок переконувати учасників справи у своїй неупередженості. Суддя (суд) своєю процесуальною та поза процесуальною поведінкою має таку неупередженість та безсторонність транслювати, демонструючи презумпцію неупередженості судді.

За своєю природою сумнів в неупередженості судді є суб`єктивним явищем, виникнення якого цілком залежить від внутрішніх моральних настанов та уявлень судді, від його чесності, справедливості, порядності.

Нормами ч. 5 ст. 80 КПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим. Тобто, має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Особа, що заявила відвід повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов`язує усунення судді від участі у судовому провадженні. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Суд вважає, що наведені у заяві захисника доводи про відвід судді не свідчать про наявність будь - яких обставин, які б викликали сумнів в неупередженості головуючого у справі - судді Шарка О.П. під час розгляду ним справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, заявлений відвід не містить обґрунтованих відомостей та доказів, які б свідчили про наявність таких підстав для відводу, що передбачені зазначеними вище нормами КПК України, оскільки заявником не надано доказів на підтвердження необ`єктивності судді при розгляді даної справи, а незгода із рішеннями суду під час судового розгляду реалізується шляхом їх оскарження (висловлення заперечень) до суду вищої інстанції під час подання апеляційної скарги.

Будь-яких визначених законом підстав для відводу головуючого по справі судді Немишлянського районного суду міста Харкова Шарка О.П. у процесі розгляду заяви про відвід, судом встановлено не було. Обставини, які викликали б сумнів в об`єктивності та неупередженості судді – відсутні. В зв`язку із чим, заява про відвід задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. 8 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 283, 294 КУпАП, ст.ст. 75, 81 КПК України, суд-

п о с т а н о в и в :

У задоволенні заяви про відвід судді Шарку О.П. – відмовити.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя О.Ю.Алтухова