Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №643/19582/25 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/19582/25

Провадження № 2/643/1988/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - Поліщук Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Костенюк А.В.,

представника позивача – адвоката Руденко С.О.,

представника відповідача – адвоката Тарасенко В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – приватний нотаріус Харківського нотаріального округу Харківської області Голуб Анна Ігорівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Руденка С.О. звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа – приватний нотаріус Харківського нотаріального округу Харківської області Голуб А.І. про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, в якій просить визначити додатковий строк для подачі ОСОБА_1 до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за законом та правом спадкової трансмісії після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Вінниця та не встигла прийняти спадщину за станом здоров`я після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Харкові, терміном в один місяць з часу набрання рішенням суду законної сили.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Харкові помер ОСОБА_4 , який був рідним братом позивача ОСОБА_1 . За життя спадкодавець заповіту не залишив. Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 були мати ОСОБА_3 та син ОСОБА_2 . На час відкриття спадщини мати з спадкодавцем разом не проживали. ОСОБА_3 мала намір прийняти спадщину після смерті свого сина ОСОБА_4 , шляхом подання заяви про прийняття спадщини. 22.02.2022 було оголошено військовий стан, м. Харків став зоною активних бойових дій. Тобто після спливу 4 місяців після відкриття спадщини була масова евакуація державних органів та місцевого населення. Нотаріальні контори також були евакуйовані. ОСОБА_3 разом із позивачем евакуювались у м. Вінницю, але по дорозі у ОСОБА_3 стався обширний інсульт, у зв`язку із чим ОСОБА_1 у тяжкому стані доставив мати до Вінницької міської лікарні № 3 м. Вінниця. З 11.03.2022 по ІНФОРМАЦІЯ_1 остання перебувала у лікарні в комі. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. За життя остання заповіту не залишила. Спадкоємцем першої черги після її смерті став син позивач по справі ОСОБА_1 . Після того як у м. Харкові почали працювати нотаріальну контори 08.07.2022 ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 в порядку спадкової трансмісії, проте нотаріус відмовив у вчиненні нотаріальної дії та видачі свідоцтва про право на спадщину. Підставою для відмови нотаріусом зазначено не можливість безумовного встановлення родинних зв`язків, смерті ОСОБА_3 після спливу 7 місяців після смерті ОСОБА_4 , відсутність правовстановлюючих документів на майно, що належить ОСОБА_4 . Рішенням Салтівського районного суду міста Харкові від 28.05.2025 встановлено факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Оскільки ОСОБА_3 померла через 7 місяців після ОСОБА_4 , але останній місяць з 11.03.2022 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходилась в комі, остання не мала фізичної моливості прийняти спадщину після смерті свого сина, а тому позивач вважає причину пропуску матір`ю строку на прийняття спадщини після померлого сина поважною.

21.01.2026 представником відповідача ОСОБА_4 – адвокатом Тарасенко В.Ю. подано відзив на позовну заяву, в якому представник прохала у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що позивач не має право на спадкування жодної долі у спадщині, яку б після смерті ОСОБА_4 могла б успадкувати померла матір позивача ОСОБА_3 , так як сама ОСОБА_3 не прийняла в встановлений чинним законодавством 6-місячний строк спадщину після смерті ОСОБА_4 , відповідно, вона пропустила строки на прийняття спадщини і не прийняла її. Так як померла ОСОБА_3 не прийняла ніякої спадщини після смерті ОСОБА_4 , ніякої спадщини у порядку спадкової трансмісії у порядку ст. 1276 ЦК України до позивача не переходить. У своїй позовній заяві позивач не наводить жодних поважних причин пропуску ОСОБА_3 6-місячного строку на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , які б тривалий більший період 6-місячного строку, протягом якого вона мала можливість це зробити. Інсульт ОСОБА_3 , який стався лише наприкінці строку для прийняття нею спадщини після смерті ОСОБА_4 не може вважатись об`єктивною непереборною причиною для неприйняття нею спадщини до цього 5 місяців підряд. ОСОБА_3 протягом 5 місяців не вчиняла жодних дій, які б могли свідчити про її намір прийняти спадщину. Вона була літньою людиною і була зовсім не проти, щоб доля ОСОБА_4 після смерті залишилась її онуку, адже свою квартиру, яка колись належала їй на праві власності, вона подарувала позивачу у цій справі. Воєнний стан на території України розпочався 24.02.2022, тобто після спливу 4 місяців після відкриття спадщини, а тому ОСОБА_3 мала можливість подати заяву до нотаріальної контори. Спочатку дії воєнного стану остання мала подати заяву, оскільки нотаріуси у м. Харкові працювали.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 12.11.2025 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 01.12.2025 провадження у справі відкрито, і справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

17.03.2026 ухвалою суду витребувано докази, медичну картку стаціонарного хворого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та належним чином завірену копію спадкової справи № 45\2022, що була заведена після померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Ухвалою суду від 20.04.2026 підготовче провадження по справі закрито і справу призначено до судового розгляду.

Представника позивача – адвокат Руденко С.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, прохав позов задовольнити, зазначивши, що ОСОБА_5 мала намір прийняти спадщину після смерті сина ОСОБА_4 про що зазначала позивачу, вони разом збирали документи для прийняття спадщини. Оскільки ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_8 позивач був позбавлений можливості подати заяву про прийняття спадщини у зв`язку з воєнними діями у м. Харкові.

Представник відповідача – адвокат Тарасенко В.Ю. заперечувала проти задоволення позовних вимог. Зазначила, що ОСОБА_5 11.03.2022 впала в кому та до цього моменту не вчиняла жодних дій для прийняття спадщини. ОСОБА_5 померла після спливу семи місяців з дня відкриття спадщини, при цьому позивач не звертався до суду з проханням визнати поважними причини пропуску строку подання заяви про її прийняття.

Третя особа – приватний нотаріус Харківського нотаріального округу Харківської області Голуб А.І. прохала розглядати справу за її відсутністю.

Суд, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є сином ОСОБА_3 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 СК України від 18.10.2023 (а.с.08-09).

Відповідно до довідки Московського відділу реєстрації актів цивільного стану від 20.02.2008 за вих. № 206/03-57, 20.08.1976 зареєстровано шлюб ОСОБА_6 та ОСОБА_3 . Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_7 (а.с.14).

ІНФОРМАЦІЯ_9 у ОСОБА_8 народився сина ОСОБА_1 (позивач по справі) (а.с.13).

З медичних карток стаціонарного хворого № 987 від 27.04.2022, № 807 від 05.04.2022 та № 616 від 11.03.2022 ОСОБА_3 вбачається, що остання була госпіталізована 11.03.2022 до КНП «Вінницька міська клінічна лікарня № 3» та перебувала у комі в період з 11.03.2022 по 18.05.2022 (а.с.201-219).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 (а.с.11).

Рішенням Салтівського районного суду міста Харкова від 28.05.2025 позов адвоката Руденка Сергія Олеговича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Голуб Анна Ігорівна, про встановлення факту родинних відносин, визнання поважними причин пропуску строку, визнання права власності задоволено частково, встановлено факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка селища міського типу Безлюдівка Харківського району Харківської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Вінниця, є матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Харкова, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Харкові.

В частині позовних вимог, а саме: визнати поважними причини пропуску строку для прийняття спадщини ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Вінниця, та поновити строк для прийняття спадщини за правом спадкової трансмісії після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Харкові, ОСОБА_1 та визнати право власності в порядку спадкування за ОСОБА_9 на: - 1/2 частку 59/100 часток у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_1 ; - автомобіль Chyrolet Corvet, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; - мотоцикл Harley-Davidson, реєстраційний номер НОМЕР_3 , відмовлено (а.с.16-22).

З матеріалами спадкової справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , заведеної приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Голуб А.І., вбачається, що ОСОБА_1 08.07.2022 звернувся до вказаного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті рідного брата ОСОБА_4 за правом спадкової трансмісії відповідно до ст. 1276 ЦК України, оскільки спадкоємець першої черги за законом ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.171-194).

Постановою приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Голуб А.І. від 11.05.2023 за вих. № 130/02-31, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку в спадщині, що складається в тому числі з: 59/100 часток у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_1 ; автомобіля Chyrolet Corvet, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; мотоцикла Harley-Davidson, реєстраційний номер НОМЕР_3 .

В обґрунтування постанови нотаріус зазначив, що ОСОБА_1 подав заяву про прийняття спадщини як спадкоємець померлого ОСОБА_4 за правом спадкової трансмісії відповідно до ст. 1276 ЦК України, оскільки він є сином ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та була матір`ю спадкодавця. При цьому ОСОБА_1 не подано належних документів, що підтверджують родинні зв`язки ОСОБА_3 зі спадкодавцем ОСОБА_4 . ОСОБА_3 померла через сім місяців після смерті ОСОБА_4 , не встигнувши прийняти спадщину. Доказів фактичного прийняття спадщини нею не надано, так само як і документів, що підтверджують право власності на спадкове майно (а.с.23).

Відповідно до ст.ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово, при цьому у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст.ст.1258, 1261 ЦК України).

Статтею 1220 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (стаття 1223 ЦК України).

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).

Статтею 1270 ЦК України встановлений строк для прийняття спадщини у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1276 ЦК України якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти (трансмітент), право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців-трансміссаров (спадкова трансмісія).

Таким чином, спадкова трансмісія це перехід права на прийняття спадщини від померлого спадкоємця за заповітом або за законом, який не встиг реалізувати це право внаслідок своєї смерті, до його спадкоємців, тобто перехід права, а не виникнення права на спадкування після смерті першого спадкодавця.

Механізм спадкової трансмісії було детально роз`яснено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (далі - КЦС ВС) від 01 вересня 2021 року у справі № 720/2683/19, зокрема Верховний суд пояснив, що застосування цього механізму можливе за наявності послідовної сукупності таких умов-фактів (юридичний склад): 1) смерть спадкодавця; 2) закликання до спадкування спадкоємця-трансмітента; 3) смерть спадкоємця-трансмітента після смерті спадкодавця, але до спливу строку на прийняття спадщини (смерть трансмітента має настати протягом шести місяців з дня, наступного після смерті спадкодавця); 4) право на прийняття спадщини або відмова від її прийняття після смерті спадкодавця не було здійснене трансмітентом; 5) трансмітент має спадкоємця (трансміссара), який закликається до спадкування після смерті трансмітента; 6) трансміссар в установлений законом строк здійснив своє право на прийняття спадщини, що відкрилася після смерті першого спадкодавця.

Право трансмісара на прийняття спадщини в порядку трансмісії та право на прийняття спадщини, що відкрилася після смерті трансмітента є самостійними суб`єктивними цивільними правами, тому спадкоємець має вчинити самостійні юридичні дії, які засвідчували б його волевиявлення, спрямоване на прийняття спадщини після смерті першого спадкодавця (в порядку спадкової трансмісії), так і після смерті трансмітента (спадкоємця за заповітом або за законом, який помер після відкриття спадщини після смерті першого спадкодавця і не встиг її прийняти), зокрема подати дві окремі заяви про прийняття кожної із спадщин або в одній заяві зазначити про прийняття обох спадщин.

Суд також враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 02.06.2021 у справі № 155/1584/18, відповідно до якої право на прийняття спадщини в порядку спадкової трансмісії може бути здійснене у строк, який не сплив на момент смерті спадкодавця. Тобто смерть спадкоємця, який би мав право на спадщину, має наступити в межах шестимісячного строку з дня відкриття спадщини після смерті першого спадкодавця. Право на прийняття спадщини за спадковою трансмісією переходить до спадкоємців цієї особи у межах строків для прийняття спадщини.

У постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 Велика Палата ВС сформувала основні підходи щодо визначення поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини. Велика Палата ВС завернула увагу, що головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини. Неподання заяви умисно чи з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно зі ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що отримання свідоцтва про право на спадщину є неможливим, оскільки спадкоємець ОСОБА_3 не подала заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк після померлого ОСОБА_4 .

Відповідно до ст. 1276 ЦК України спадкова трансмісія можлива лише у випадку, коли спадкоємець (трансмітент) помирає після відкриття спадщини, але до спливу шестимісячного строку для її прийняття.

Оскільки спадкоємець першої черги ОСОБА_4 , ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто після спливу семи місяців з дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 спадкодавця ОСОБА_4 , вона не мала чинного права на прийняття спадщини у момент своєї смерті, а отже, відсутні правові підстави для застосування спадкової трансмісії.

Доводи позивача про поважність причин пропуску строку прийняття спадщини ОСОБА_3 не можуть бути враховані, оскільки положення ст. 1276 ЦК України передбачають перехід саме права на прийняття спадщини у межах строку, що не сплив, а не можливість поновлення цього строку для спадкоємців трансмітента.

Крім того, суд враховує, що ОСОБА_3 потрапила до лікарні після спливу п`яти місяців після відкриття спадщини та за цей час не здійснила дій щодо подання заяви про прийняття спадщини після смерті свого сина ОСОБА_4 .

На доводи позивача про те, що він звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за правом спадкової трансмісії після смерті брата ОСОБА_4 лише після відновлення роботи нотаріальних контор у місті Харкові, суд зауважує, що ОСОБА_1 мав реальну можливість подати відповідну заяву до будь-якої нотаріальної контори на території України, а не обмежувався виключно місцем відкриття спадщини.

Оскільки ОСОБА_3 не прийняла спадщину у встановлений законом строк, а її смерть настала після його спливу, право на прийняття спадщини не могло перейти до позивача ОСОБА_1 у порядку спадкової трансмісії. Відтак позовні вимоги про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 7, 10-13, 18, 76-81, 89, 141, 211, 223, 247 ч.2, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – приватний нотаріус Харківського нотаріального округу Харківської області Голуб Анна Ігорівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 25.05.2026.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Голуб Анна Ігорівна, адреса: АДРЕСА_3 .

Суддя Т.В.Поліщук