Вирок від 24 травня 2026 р. у справі №643/955/23 — Салтівський районний суд міста Харкова

Провадження № 1-кп/643/16/26

Справа № 643/955/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_4 , обвинуваченої ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022220000002746 від 30.08.2022, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Колпни Колпнянського району Орловської області РФ, громадянки України, із середньою освітою, яка не заміжня, дітей не має, офіційно не працевлаштована, пенсіонерка, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України

ВСТАНОВИВ

Обвинувачення, визнане судом доведеним

У громадянки України ОСОБА_5 (обвинувачена) на території міста Харкова у невстановлений період часу, але не пізніше квітня - червня 2022 року, виник злочинний умисел, направлений на виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України.

Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною та незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканою. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевськими конвенціями 1949 року, а також усупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, Договору про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною та Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно - правовими актами є окупацією частини території суверенної держави та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Діючи в порушення норм міжнародного гуманітарного права, президент Російської Федерації (РФ) ОСОБА_6 , а також інші невстановлені на даний час представники влади РФ, всупереч вимогам п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципів Заключного акту наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимог ч. 4 ст. 2 Статуту ООН та Декларації Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХІ) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), підготували та розв`язали агресивну війну та військовий конфлікт підрозділів ЗС РФ на території України.

24.02.2022 на виконання злочинного наказу військовослужбовці Збройних Сил РФ, шляхом збройної агресії, із загрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Харківській, Донецькій, Луганській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та вчинили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, що мають важливе народногосподарське або оборонне значення, та вчинили окупацію частин зазначеної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України з порушенням порядку, встановленого Конституцією України, яка триває до теперішнього часу та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.

24 лютого 2022 року Указом Президента України ОСОБА_7 № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», запроваджено воєнний стан на всій території України, який діє по теперішній час.

Громадянка України ОСОБА_5 з метою реалізації свого вищевказаного злочинного умислу, перебуваючи за місцем свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у період квітня - червня 2022 року, більш точний час не встановлений, використовуючи номер мобільного телефону НОМЕР_1 , здійснила телефонний дзвінок громадянину України ОСОБА_8 , який користується номером мобільного телефону НОМЕР_2 .

У ході вищевказаного телефонного з`єднання ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію свого кримінально - протиправного наміру, достовірно усвідомлюючи збройне вторгнення військових формувань держави - агресора на територію України, зокрема Харківської області, висловлювала слова та фрази, у яких відповідно до висновку експерта Українського науково - дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ в УСБУ у Дніпропетровській області № 275/22 від 18.01.2023 міститься виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, а саме: висловлювала та обґрунтовувала переконання щодо провини у війні державної влади України, яка не цінує людські життя, затіяла, допустила початок війни, словами і фразами наступного змісту: «оно не ценит человеческие жизни, вот что оно делает», «я войну не затевала и не ты ту войну затевал, понимаешь а затеяло его кто», «…Кто не хочет отвечать за жизни людей, а говорит нам: эвакуируйтесь, понимаешь?», «а вот кто это придумал, тот и должен отвечать за это, понимаешь?», «поэтому отвечать должно правительство, которое допустило до этого… чтоб мирные граждане были эвакуированы..»; висловлювала позиції щодо того, що у президента Російської Федерації ОСОБА_9 були причини для початку війни, фразами і словами наступного змісту: «ОСОБА_10, ОСОБА_17 не на ровном месте начал войну, понимаешь? Оно восемь лет длилось, дергалось, игралось…»; надавала стверджувальні відповіді на питання співрозмовника про те, чи винна Україна у війні, реплікою наступного змісту: «Ну я считаю, что да!»; висловлювала твердження, якими виправдовувала збройну агресію Російської Федерації проти України, словами і фразами такого змісту: «Это не единственная я так считаю, нормальные люди все так считают, потому что вести надо было себя нормально, на нас не нападали…»; виправдовувала бомбордування м. Маріуполя, події в м. Бучі як наслідок підміни цінностей в Україні, словами і фразами такого змісту: « ОСОБА_10 , они уже начали действовать потом. А до этого подменили ценности, забыли девятое мая, понимаешь, день победы, все забыли, вот с чего надо начинать. И ты тоже думай, что если вам ценности подменили, то этого не было, это никто не отменял, это было, это была история, и люди погибли, да, тоже немало миллионов, понимаешь, а это все вам на Украине зачеркнули…».

Стаття Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнаний обвинувачений

Розглядаючи кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 436-2 КК України як виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році.

Позиція сторони захисту

Обвинувачена вину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні не визнала. Показала, що ОСОБА_8 звертався до неї з приводу підключення до її лічильника з метою отримання електричної енергії, на що вона погодилась, оскільки перебувала у добрих відносинах з його матір`ю. Проте в подальшому ОСОБА_8 не сплачував електричну енергію, через що у обвинуваченої виникла заборгованість. У зв`язку з цим обвинувачена мала розмову в телефонному режимі із ОСОБА_8 щодо повернення заборгованості за електроенергію, проте останній став посилатись на те, що зараз війна в Україні та платити борг він не збирається. Потім мати ОСОБА_11 повідомила їй, що він записав їх телефонну розмову. Обвинувачена потім викликала поліцію та працівників обленерго у зв`язку із несплатою ОСОБА_8 заборгованості за електроенергію. Також зазначила, що повернулась з Російської Федерації в Україну 16.02.2022 та засуджує дії РФ. Крім того, посилалась на те, що є аполітичною людиною та багато допомагає тваринам. Зазначала, що ОСОБА_8 міг спотворити телефонну розмову. Також вказала, що номер мобільного телефону НОМЕР_3 належав їй приблизно 15 років. Зазначила, що на її думку молодому поколінню підмінюють цінності. Вона не бачить у своїх словах нічого кримінального - вона намагалась донести ОСОБА_8 свої цінності та сказати, що люди не винуваті.

Докази, досліджені судом

Крім показань обвинуваченої, судом досліджені такі докази:

- показання свідка ОСОБА_8 який пояснив, що раніше товаришував з обвинуваченою, вони товаришували родинами, зараз відносини не підтримують. Після початку війни обвинувачена часто висловлювала проросійську позицію, вона поводилась дивно і агресивно. Коли він повідомляв про втрати російських військових, вона наче хвилювалась за них більше. Підтвердив, що записував їх розмови на телефон, коли теми стосуватись політики, а записи направляв на електронну пошту СБУ. Перші розмови на політичну тематику були з обвинуваченою десь після місяця від початку війни. Записи він передав навесні, точну дату не пам`ятає, записів було багато. Звернення були відправлені ним на адресу СБУ електронною поштою. Потім йому зателефонували та вони домовились про зустріч, після цього він написав заяву, а вже після написання заяви він спілкувався з обвинуваченою декілька разів. Вже після цього вона висловлювалась стосовно політики, вона навіть викликала на нього поліцію та хотіла відкрити кримінальну справу, начебто він їй погрожував. Телефонні записи були зроблені, коли обвинувачена перебувала на території України. Телефонні дзвінки він записував на диктофоні на телефоні. В той момент обвинувачена була за місцем проживання ОСОБА_12 , в приватному будинку на території Салтівського району. Вона висловлювала проросійські наративи, говорила, що у всьому винна Україна, що Росію спровокували, точний зміст розмов не пам`ятає. Мати свідка добре спілкувалась з обвинуваченою, але на тему політики вони могли агресивно сперечатись. Він особисто був свідком однієї сварки матері з обвинуваченою. На уточнюючі питання пояснив, що він не одразу почав записувати телефонні дзвінки з обвинуваченою. Він заперечує слова обвинуваченої, що він разом з нею ходив оплачувати комунальні платежі 18.02.2022. Вперше обвинувачену він побачив 24.02.2022, приблизно через тиждень. СБУ почало вести справу відносно обвинуваченої задовго до того, як стався інцидент. Обвинувачена споживає електричну енергію безкоштовно, в неї щось із лічильником. Особисто він не підключався до її лічильника. Він користувався електроенергію, яка йшла від лічильника обвинуваченої. Підтвердив, що вони почали сваритись з обвинуваченою через те, що він повинен їй кошти. Зазначив, що розрахувався з обвинуваченою за електроенергію. Він годував її собаку, доглядав за будинком. Він віддав обвинуваченій ключі від будинку в присутності працівників поліції. Розмови з обвинуваченою він записував на свій телефон з номером НОМЕР_4 , обвинувачена при цьому користувалась телефоном з номером НОМЕР_3 . Також зазначив, що обвинувачена говорила, що Україну треба бомбити, стерти з лиця землі, хохлів треба повбивати.

- витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні № 220222200000002746 від 30.08.2022, згідно з яким ГВ ЗНД УСБУ в Харківській області встановлено, що громадянка ОСОБА_5 , перебуваючи на території міста Харкова, у період березня-травня 2022 вчиняла умисні дії з виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікації осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань Російської Федерації, іррегулярних незаконних збройних формувань, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, а також представників окупаційної адміністрації Російської Федерації;

- повідомлення про кримінальне правопорушення від 29.08.2022, відповідно до якого ГВ ЗНД УСБУ в Харківській області в ході проведення контррозвідувальних заходів встановлено громадянку ОСОБА_5 , яка в умовах воєнного стану виправдовувала, визнавала правомірною та заперечувала збройну агресію Російської Федерації проти України;

- письмова заява ОСОБА_8 від 15.07.2022, згідно з якою обвинувачена вчинила кримінальне правопорушення за вказаних вище обставин та він добровільно надає аудіозаписи телефонних розмов із обвинуваченою і просить вжити заходи реагування щодо неправомірних дій обвинуваченої;

- протокол від 23.09.2022 огляду флеш-носію марки «Verico» об`ємом 4 Гб, який був 15.07.2022 добровільно наданий заявником ОСОБА_8 до Управління СБ України в Харківській області, у ході огляду якого встановлено, серед іншого, наявність електронного файлу під назвою «ОСОБА_16 сепар 2» формату «mp3», який створений о 18:26 08.07.2022 та має розмір 4,54 Мб. В ході відтворення аудіозапису виявлено розмову особи чоловічої статі (Особа 1) та особи жіночої статі (Особа 2) з наступним змістом:

«Особа 1: тетя, ну во-первых

Особа 2: ОСОБА_11, оставим другое, потому что я чуть по другому смотрю на жизнь, а и у меня немножко другая точка зрения

Особа 1: вас послушать, как будто-бы наше правительство вообще ничего не делает

Особа 2: оно не ценит человеческие жизни, вот что оно делает

Особа 1: теть ОСОБА_16, война, на нас напала армия вторая по размеру

Особа 2: я войну ту не затевала и не ты ту войну затевал, понимаешь, а затеяло его кто

Особа 1: кто?

Особа 2: кто не хочет отвечать за жизни людей, а говорит, эвакуируйтесь, понимаешь?

Особа 1: а, то есть, по вашему мнению, то есть мы затеяли эту войну?

Особа 2: не мы, люди не причем

Особа 1: ну а кто?

Особа 2: не ты, не я не виноваты, понимаешь? Не я войну развела…

Особа 1: я говорю, мое личное мнение, то, что ОСОБА_17 начал войну, а вы говорите, что наше правительство якобы в чем-то виновато …

Особа 2: ОСОБА_17 не на ровном месте начал войну, понимаешь? Оно восемь лет длилось, дергалось, игралось…

Особа 1: ну а вашему мнению, что Украина виновата в этом?

Особа 2: ну я считаю, что да! Потому что ты не знаешь, что на самом деле происходит, не единственная я так считаю, нормальные люди все так считают, потому что вести надо было себя нормально, на нас не нападали…

Особа 1: мы себя не нормально ведем?!

Особа 2: конечно, ты просто многого не знаешь, ты потому что в другое поколение родился, а я немножко раньше тебя родилась, немножко другая история у нас была, вы все забыли, вам ценности поменяли …

Особа 1: вы в прошлый раз, когда ездили в Россию смотрели там новости по телевизору, там что рассказывают? Что мы тут бандеровцы, хохлы, кто мы еще, нацисты, ну вот мы с вами разговариваем, ну что мы нацисты?

Особа 2: вот, что я тебе за что говорю, люди не виноваты, люди эту войну не разжигали и они не были не нацистами не кто, понимаешь? А вот кто это придумал должен отвечать за это, понимаешь?

Особа 1: по моему мнению, виноват….

Особа 2: ну ты же не нацист, а ты знаешь кто такой нацист?

Особа 1: знаю, те которые сейчас поперли против Украины, смотрю..

Особа 2: ага, которые маршировали в Киеве в пятнадцатом и четырнадцатом году, понимаешь и есть немножко разница большая…

Особа 1: а скажите, а те которые Мариуполь бомбят, те которые театр разбомбили, то что произошло, это не нацизм?

Особа 2: это потом, а до этого подменили ценности, забыли девятое мая, понимаешь, день победы, все забыли, вот с чего надо начинать и ты тоже думай, что если вам ценности подменили, то этого не было, это никто не отменял, это было, это была история и люди погибли тоже не мало миллионов, понимаешь, а это все вам на Украине зачеркнули…

Особа 1: в Украине, а не на Украине …

Особа 2: ну да…

Особа 1: мы ж не говорим на России …

Особа 2: поэтому отвечать должно правительство, которое допустило до этого… чтоб мирные граждане были эвакуированы …

Особа 1: вообще-то, в отличии от России, правительство выбирает люди сами ..

Особа 2: ну да…

Особа 1: я ходил выбирал, мама ходила выбирала…

Особа 2: ОСОБА_11, политику давай не будем трогать, у меня есть своя точка зрения, я ее знаю и пока ничего оно мне ….. не сбили меня с толка…

Особа 1: я изучал историю Украины, а вы изучали историю России, вот и разница …

Особа 2: так, ОСОБА_11, у меня машины поехали, очень громко…

Особа 1: перенаберёте попозже

Особа 2: да, да …

Особа 1: я гляну что там…»

- акт огляду Flash-накопичувача «Verco», який було добровільно надано ОСОБА_8 , від 16.07.2022, на кому міститься аудіо-файл телефонних розмов ОСОБА_8 із ОСОБА_13 , в якому саме зафіксовано розмову наведеного вище змісту;

- висновок спеціаліста - доктора філологічних наук, професора, декана українського мовно - літературного факультету імені Г.Ф. Квітки -Основ`яненка Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди ОСОБА_15 від 25.07.2022, згідно з яким в результаті проведення дослідження матеріалів вказаних вище телефонних розмов ОСОБА_13 з іншим співрозмовником, можна зробити такі висновки: 1. Об`єктивний зміст наданих на дослідження текстів, цитат, зображень, відео і коментарів до них демонструє проросійський наратив та антиукраїнське смислове наповнення. 2. У наданих на дослідження текстах та аудіофайлах міститься інформація щодо виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікації осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, представників збройних формувань Російської Федерації та представників підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів. 3. Встановлена інформація виражена здебільшого у форматі фактичних тверджень з окремими елементами оцінних суджень;

- заяву ОСОБА_8 від 22.09.2022, згідно з якою він надає добровільну згоду на огляд слідчим його мобільного телефону марки «Samsung», моделі Galaxy A40 SM-A405FN/DS, серійний номер НОМЕР_5 , IMEI 1: НОМЕР_6 , ІМЕІ2: НОМЕР_7 та на складання відповідного протоколу огляду за результатами проведення слідчої (розшукової) дії;

- протокол від 22.09.2022 огляду мобільного телефону марки «Samsung», моделі Galaxy A40 SM-A405FN/DS, серійний номер НОМЕР_5 , IMEI 1: НОМЕР_6 , ІМЕІ2: НОМЕР_7 , в якому встановлена сім-картка з номером НОМЕР_2 , який був 22.09.2022 добровільно наданий свідком ОСОБА_8 , з додатками. Оглядом вмісту інформаційної системи вказаного телефону встановлено, що на робочому столі наявне програмне забезпечення, призначене для зберігання даних щодо телефонних з`єднань та збережених абонентів. При його відкритті встановлено наявність наступних відомостей у вкладці «Контакты» (фото 2): Картка абонента мобільного зв`язку з назвою « ОСОБА_16 » та номеру мобільного телефону НОМЕР_1 (фото № 3). Окрім того, в ході огляду телефонного пристрою здійснено вхід до програми «Мои файлы» (фото 3), а потім до папки «Пам`ять пристрою» (фото 4), в якій виявлено папку з назвою «Music», у вказаній папці міститься файл «ОСОБА_16» (фото 5). Після переходу до вищевказаної папки виявлено, що в ній міститься один аудіофайл з назвою «ОСОБА_16 сепар 2.mp3» розміром 4,54 МБ (фото 7-8). Після відкриття аудіозапису прослухано розмову наведеного вище змісту, яка зафіксована у протоколі огляду від 23.09.2022;

- постанова про визнання речовим доказом та визначення місця його зберігання від 23.09.2022, згідно з якою флеш-носій марки «Verico» об`ємом 4 Гб, який був 15.07.2022 добровільно наданий заявником ОСОБА_8 до Управління СБ України в Харківській області, визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні;

- висновок експерта № СЕ-19/121-22/13922-ВЗ від 01.11.2022, складений Харківським науково - дослідним експертно - криміналістичним центром МВС України, згідно з яким ОСОБА_5 , зразки мови та голосу якої надано на дослідження, промовлені слова та фрази, позначені як «Особа 2» в протоколі огляду від 23.09.2022 та зафіксовані у фонограмі з файлу «ОСОБА_16 сепар 2.mp3» з кореневого каталогу USB флеш-карти пам`яті «Verico 4 GB Cordial»;

- висновок експерта № 275/22 від 18.01.2023, підготовлений Українським науково - дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз, згідно з яким були досліджені протокол огляду від 23.09.2022 електронного файлу під назвою «ОСОБА_16 сепар 2» формату «mp3» та оптичний DVD-R диск білого кольору марки «Alerus» 4,7 GB, s/n 1063508260605, при відкритті якого виявлено електронний файл «ОСОБА_16 сепар 2.mp3», що становить собою аудіозапис тривалістю 3 хв. 58 сек. Дослідженню підлягає усний діалог на аудіозаписі з текстом стенограми, відображеним у протоколі. При зіставленні діалогу, зафіксованого в аудіозаписі «ОСОБА_16 сепар 2.mp3» з текстом стенограми, що відображена в протоколі, суттєвих змістовних розбіжностей не виявлено. Експертом були внесені окремі граматичні, лексичні та пунктуаційні правки у відповідності до усного мовлення, без зміни основного семантичного наповнення тексту. З висновку вбачається, що експертом досліджувався наведений вище діалог двох осіб чоловічої та жіночої статі (позначених у стенограмі як «Особа 1» та «Особа 2» відповідно), що міститься в аудіозаписі під назвою «ОСОБА_16 сепар 2.mp3» та відтворений у стенограмі, зафіксований також у протоколі огляду від 23.09.2022. За наслідками проведеного дослідження експерт дійшов таких висновків: 1) у репліках мовця «Особа 1» ознаки виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішньо громадянського конфлікту, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікації осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань Російської Федерації, іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, а також представників окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України - відсутні; 2) У репліках мовця «Особа 2» містяться висловлення і обґрунтування переконання, що у війні винна державна влада України, яка не цінує людські життя, затіяла, допустила початок війни: «Особа 2: Оно не ценит человеческие жизни, вот что оно делает», «Особа 2: Я войну ту не затевала, и не ты ту войну затевал, понимаешь, а затеяло его кто./ Особа 1: Ну, кто? / Особа 2: Кто не хочет отвечать за жизни людей, а говорит нам: эвакуируйтесь, понимаешь?», «А вот кто это придумал, тот и должен отвечать за это, понимаешь?», «Особа 2: поэтому отвечать должно правительство, которое допустило до этого… чтоб мирные граждане были эвакуированы…», висловлювання про те, що у ОСОБА_17 були причини для початку війни: «Особа 2: ОСОБА_10, ОСОБА_17 не на ровном месте начал войну, понимаешь? Оно восемь лет длилось, дергалось, игралось…», стверджувальна відповідь на питання про те, чи винна Україна у війні: «Особа 1: Ну, а вашему мнению, что, Украина виновата в этом? / Особа 2: ну я считаю, что да»!, твердження, що якби Україна поводила себе «нормально», то на нас би не напали: «Особа 2: Это не единственная я так считаю, нормальные люди все так считают, потому что вести надо было себя нормально, на нас не нападали../ Особа 1: А, то есть, мы себя ненормально ведем?! / Особа 2: Конечно», виправдовування бомбардування Маріуполя, події в Бучі як наслідок підміни цінностей в Україні: «Особа 1: ух ты, а скажите, а те, которые Мариуполь бомбят, те, которые драмтеатр, театр разбомбили, то, что в Буче произошли, это не нацизм? Особа 2: ОСОБА_11, они уже начали действовать потом. / Особа 1: /Это не нацизм? / Особа 2: а до этого подменили ценности, забыли девятое мая, понимаешь, день победы, все забыли, вот с чего надо начинать. И ты тоже думай, что если вам ценности подменили, то этого не было, это никто не отменял, это было, это была история, и люди погибли, да, тоже немало миллионов, понимаешь, а это все вам на Украине зачеркнули…», що сукупно та із одночасним замовчуванням будь-якої вини Російської Федерації є виправдовуванням збройної агресії Росії проти України;

- аудіо-файл «ОСОБА_16 сепар 2.mp3», що міститься на оптичному диску DVD-R «Alerus» 4,7 GB, s/n 1063508260605, який був відтворений у судовому засіданні, на якому зафіксований наведений вище діалог, зазначений у протоколі огляду від 23.09.2022;

- аудіо-файл «ОСОБА_16 сепар 2.mp3», що міститься у кореневому каталозі USB флеш-накопичувача пам`яті «Verico 4 GB Cordial», який був відтворений у судовому засіданні, на якому зафіксований наведений вище діалог, зазначений у протоколі огляду від 23.09.2022.

Позиція суду

Вказаний вище висновок спеціаліста - доктора філологічних наук, професора, декана українського мовно-літературного факультету імені Г.Ф. Квітки-Основ`яненка Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди ОСОБА_15 від 25.07.2022, суд визнає недопустимим доказом та не бере до уваги з огляду на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КПК України спеціаліст може бути залучений для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи тощо) сторонами кримінального провадження під час досудового розслідування і судом під час судового розгляду, а також для надання довідок, висновків та інших документів у випадках, передбачених пунктами 7, 8, 9 частини четвертої цієї статті.

Відповідно до п. 7 ч. 4 ст. 71 КПК України спеціаліст має право надавати висновки з питань, що належать до сфери його знань, під час досудового розслідування кримінальних проступків, у тому числі у випадках, передбачених частиною третьою статті 214 цього Кодексу.

Таким чином, надання спеціалістом висновку можливе виключно під час досудового розслідування кримінальних проступків.

Згідно з ч. 2 ст. 12 КК України кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Санкція кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України, передбачає покарання в тому числі у виді позбавлення волі.

Таким чином, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 436-2 КК України, не є кримінальним проступком та відноситься до злочинів.

Відтак, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 436-2 КК України, не відноситься до кримінальних проступків, використання в ньому висновку спеціаліста є неприпустимим.

Ураховуючи наведене, висновок спеціаліста не може бути визнаний допустимим доказом у даному кримінальному провадженні.

Незважаючи на заперечення обвинуваченою факту вчинення умисних дій з виправдовування збройної агресії РФ проти України, вказана обставина підтверджується сукупністю вказаних вище доказів, досліджених у судовому засіданні (крім висновку спеціаліста, який визнаний судом недопустимим доказом).

Так, показання свідка ОСОБА_8 є послідовними, логічними та узгоджуються з вказаними вище речовими доказами і документами, у яких зафіксований зміст розмови, що відбулась між ОСОБА_8 та обвинуваченою, а також із висновками експертних досліджень, предметом яких була зазначена розмова. Свідок у судовому засіданні детально пояснив обставини спілкування з обвинуваченою після початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України, підтвердив факт здійснення аудіозаписів телефонних розмов та їх автентичність, а також подальшу передачу записів вказаних розмов до СБУ.

Суд не вбачає підстав не довіряти показанням свідка ОСОБА_8 , оскільки вони узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами та не спростовані стороною захисту. Сам по собі конфлікт між свідком та обвинуваченою, пов`язаний із оплатою електроенергії, який за доводами обвинуваченої мав місце, не свідчить про недостовірність показань свідка та не спростовує зафіксованого змісту телефонних розмов.

При цьому суд враховує, що обвинувачена фактично не заперечувала сам факт телефонних розмов із свідком. Твердження обвинуваченої про те, що кримінальне провадження є наслідком виключно побутового конфлікту, суд оцінює критично, оскільки такі доводи спростовуються змістом аудіозаписів розмов та висновками експертиз.

Судом досліджений аудіозапис, зафіксований у аудіофайлі з назвою «ОСОБА_16 сепар 2.mp3», який містить запис телефонної розмови між свідком та особою, позначеною як «Особа 2». Належність голосу вказаної особи саме обвинуваченій підтверджується висновком судової експертизи № СЕ-19/121-22/13922-ВЗ від 01.11.2022, згідно з яким саме ОСОБА_5 були промовлені фрази, зафіксовані у вказаному аудіофайлі.

Згідно з висновком експерта № 275/22 від 18.01.2023, складеним Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз, у висловлюваннях мовця «Особа 2» містяться висловлювання і обґрунтування переконання, що у війні винна державна влада України, яка не цінує людські життя, затіяла, допустила початок війни, висловлювання про те, що у ОСОБА_17 були причини для початку війни, стверджувальна відповідь на питання про те, чи винна Україна у війні, твердження, що якби Україна поводила себе «нормально», то на нас би не напали, виправдовування бомбардування Маріуполя, події в Бучі як наслідок підміни цінностей в Україні, що сукупно та із одночасним замовчуванням будь-якої вини Російської Федерації є виправдовуванням збройної агресії Росії проти України.

Таким чином, та обставина, що зміст висловлювань обвинуваченої під час розмови із свідком свідчить про виправдовування нею збройної агресії Російської Федерації проти України, встановлена висновком експерта.

Доводи сторони захисту про можливе спотворення ОСОБА_8 змісту розмови, зафіксованої на аудіозапису, зокрема шляхом її фальсифікації за допомогою технічних засобів, монтажу, редагування або іншим чином, суд відхиляє з огляду на таке.

Насамперед суд зазначає, що стороною захисту не заявлялось клопотання про призначення відповідної судової експертизи файлу з аудіозаписом з метою виявлення фактів можливого втручання і редагування вказаного аудіозапису та недостовірності відображеної в ньому інформації.

Крім того, як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду від 10.01.2023 у справі № 761/12730/14-к, від 17.10.2023 у справі № 455/844/16-к, за наявності відповідних підстав первинні носії інформації та технічні засоби, за допомогою яких отримано інформацію, можуть бути предметом дослідження відповідних спеціалістів або експертів у порядку, передбаченому цим Кодексом. Необхідність дослідження первинного електронного документу (цифрового файлу) може виникнути у разі наявності обґрунтованих сумнівів в достовірності інформації (ознак зміни чи втручання до змісту файлу). Обґрунтовані сумніви в достовірності інформації мають бути об`єктивними та аргументованими, з огляду на обставини конкретного кримінального провадження. Твердження сторони захисту щодо можливого здійснення технічного втручання і редагування аудіо-, відеозаписів, недостовірності відображеної на них інформації, редагування фото, зробленого з відеозапису, мають спиратися на об`єктивні дані безсумнівного сприйняття таких фактів чи переконливо підтверджуватися іншими доказами у справі або обґрунтовуватися відповідними технічними висновками спеціалістів на засадах змагальності в кримінальному процесі.

Між тим сторона захисту, зазначаючи на можливому редагуванні (фальсифікації) ОСОБА_8 аудіозапису, не зазначила будь-яких обставин (даних), які б свідчили про втручання у зміст вказаного аудіозапису, тобто не обґрунтувала свої припущення посиланням на конкретні факти, які можуть свідчити про редагування аудіозапису.

Ураховуючи наведене та релевантну практику Верховного Суду, суд відхиляє посилання сторони захисту на можливе редагування свідком ОСОБА_8 змісту аудіозапису.

За таких обставин, оцінюючи вказані вище докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку щодо доведеності вини обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України.

Призначення покарання

Дані про особу обвинуваченої

ОСОБА_5 є громадянкою України, пенсіонеркою по інвалідності, має ІІ групу інвалідності з причини загального захворювання, на обліку лікаря-нарколога не перебуває, спостерігається у лікаря-психіатра з діагнозом: шизофренія, параноїдна форма, раніше не судима.

Згідно з Висновком судово - психіатричного експерта № 322 від 22.12.2022, складеним комісією експертів Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3», ОСОБА_5 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі шизофренії параноїдної у стані ремісії. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_5 перебувала в стані вищевказаного хронічного психічного захворювання, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_5 на теперішній час, відповідно до свого психічного стану, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Відповідно до листа т.в.о. начальника Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області, відносно ОСОБА_5 порушень громадського порядку, правил мешкання та скандалів в побуту - зафіксовано не було, в зловживання спиртних напоїв та наркотичних засобів помічена не була. Будь-яких скарг та заяв відносно ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1, не поступало.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання

Обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченої згідно з ст. 66 та 67 КК України , судом не встановлено.

Застосовне законодавство та релевантна судова практика

Відповідно до ч. 1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Верховним Судом неодноразово зазначалось, що заходи примусу повинні ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяти досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства (постанови від 31.01.2023 у справі № 759/6139/22, від 27.10.2022 у справі № 546/526/18, від 30.11.2022 у справі № 379/1657/18).

Питання призначення кримінального покарання та звільнення від його відбування повинні вирішуватися з урахуванням мети покарання (постанова Верховного Суду від 31.01.2023 у справі № 759/6139/22).

Також Верховним Судом неодноразово зазначалось на другорядній ролі кари як мети покарання та необхідності вирішення питання щодо звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням з урахуванням таких критеріїв, як співрозмірність вказаного рішення характеру вчиненого діяння та його наслідкам (постанови від 09.06.2022 у справі № 389/936/19, від 27.05.2021 у справі № 127/2554/15-к).

Мотиви призначення покарання

Вирішуючи питання щодо розміру покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України, суд керується таким.

Прокурор просив призначити обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки та звільнити обвинувачену від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до положень ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів та не пов`язане із застосуванням насильства, дані про особу обвинуваченої, яка раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, тобто вперше вчинила кримінальне правопорушення, є пенсіонеркою, перебуває на обліку у лікаря-психіатра, має ІІ групу інвалідності загального захворювання, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.

Верховним Судом неодноразово зазначалось, що невизнання обвинуваченим своєї вини само по собі не є обставиною, яка унеможливлює звільнення такої особи від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком.

Ураховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до положень ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів та не пов`язане із застосуванням насильства, особу обвинуваченої, яка є інвалідом 2 групи, страждає на психічне захворювання, вперше притягується до кримінальної відповідальності, відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої, позицію сторони обвинувачення, яка просила звільнити обвинувачену від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, засади диспозитивності та гуманізму кримінального провадження, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченої можливе без відбування покарання та ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим на підставі ст. 75 КК України звільняє її від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік, який, на переконання суду, є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Таке звільнення обвинуваченої від відбування покарання з випробуванням в умовах передбаченого законом контролю за її поведінкою відповідатиме засадам гуманізму і забезпечить досягнення справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом під час ухвалення вироку

Запобіжний захід відносно обвинуваченої не обирався. Оскільки клопотань про обрання обвинуваченій запобіжного заходу в ходу судового розгляду кримінального провадження не надходило, суд не вбачає підстав для обрання запобіжного заходу згідно з даним вироком суду.

Цивільний позов не пред`являвся.

Питання про процесуальні витрати в розмірі 13214,30 грн., пов`язані з проведенням судових експертиз, суд вирішує у відповідності до ст. 124 КПК України.

Питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 128-129, 369-371, 373-377 КПК України

УХВАЛИВ

ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

Згідно з п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на проведення експертиз у загальному розмірі 13214,30 грн. (тринадцять тисяч двісті чотирнадцять гривень тридцять копійок).

Речові докази, а саме флеш-носій марки «Verico» об`ємом 4 Гб, DVD-R диск - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Документи, приєднані до матеріалів кримінального провадження - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1